П'ять сценаріїв для Криму від Newsweek: від падіння Путіна до мирних перемовин

    • Author, Олеся Жигалюк
    • Role, ВВС News Україна
  • Published
  • Час прочитання: 6 хв

Newsweek окреслив п'ять сценаріїв того, як українські удари по окупованому Криму можуть змінити не лише ситуацію на півострові, а й вплинути на позиції президента РФ Володимира Путіна.

На думку видання, Крим, який Кремль роками називав одним зі своїх головних геополітичних здобутків, все більше перетворюється на одну з найвразливіших точок Росії.

Подібних висновків дійшли також видання The Atlantic та Independent, які пишуть про все більший тиск не лише на російську економіку, а й на політичну стійкість Кремля.

1. Путін перетворить Крим на фортецю - але це дорого обійдеться Росії

Найімовірнішим сценарієм Newsweek вважає подальше посилення оборони півострова.

Після українських ударів російська окупаційна влада запровадила режим надзвичайної ситуації, обмежила продаж пального цивільному населенню, а призначений Кремлем керівник окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що бензин відпускатимуть лише державним службам.

Тим часом у Севастополі запровадили обмеження в роботі громадського транспорту, магазинів і кафе, а також скоротили вуличне освітлення.

Сам Путін був змушений публічно визнати дефіцит пального. Він пообіцяв збільшити постачання, прискорити відновлення пошкодженої інфраструктури та посилити протиповітряну оборону.

Втім, зазначає Newsweek, навіть такі заходи можуть лише зміцнити оборону півострова, але не повернуть йому звичного життя.

Обмеження для транспорту, бізнесу та місцевих жителів, на думку видання, свідчать про те, що Крим поступово перетворюється із символу російського "успіху" на постійну статтю витрат для бюджету РФ.

2. Україна може ізолювати Крим, не звільняючи його

Другий сценарій не передбачає наступу українських військ на півострів.

На думку Newsweek, Києву достатньо й надалі завдавати ударів по російській логістиці.

Видання нагадує, що на початку червня міністерство оборони України повідомило: траса Р-280, яка з'єднує Ростов-на-Дону з окупованим Кримом, перебуває під вогневим контролем України. Саме цією дорогою Росія доставляє на півострів пальне, боєприпаси та військову техніку.

Якщо такі удари триватимуть, Крим може й надалі залишатися під російською окупацією, але перестане бути повноцінним логістичним центром російської армії.

Іншими словами, Москва формально контролюватиме півострів, однак дедалі більше втрачатиме можливість ефективно використовувати його для забезпечення своїх військ.

Подібної думки дотримується і The Atlantic. Видання вважає, що удари по нафтобазах, транспортній інфраструктурі та об'єктах зв'язку є частиною єдиної стратегії. Її мета - не стільки відвоювання територій, скільки послаблення російської військової машини.

3. Кремль може відповісти новою ескалацією

Третій сценарій Newsweek називає одним з найнебезпечніших.

Автори вважають, що посилення тиску на Крим зовсім не обов'язково змусить Москву піти на поступки. Навпаки, Кремль може спробувати компенсувати свої проблеми новими масованими ударами по українських містах.

Видання нагадує, що Путін уже заявив російському телебаченню: українські атаки нібито спрямовані на розкол російського суспільства. Він також відкинув пропозицію Києва обмежити взаємні далекобійні удари.

Водночас Newsweek наголошує: така ескалація не вирішує ані проблему дефіциту пального, ані труднощів із забезпеченням Криму. Вона лише дозволяє Кремлю демонструвати власній аудиторії жорсткість своєї позиції.

4. Крим стане головною перепоною для майбутніх переговорів

На думку Newsweek, саме статус Криму може стати найскладнішим питанням будь-яких майбутніх переговорів.

Росія не може відмовитися від півострова без серйозних політичних втрат для Путіна. Водночас Москва так і не змогла домогтися міжнародного визнання анексії.

Видання нагадує, що Генеральна Асамблея ООН ще у 2014 році підтвердила територіальну цілісність України, а НАТО й надалі вважає анексію незаконною.

Позиція Києва при цьому залишається незмінною.

"Я впевнений, що наші люди на тимчасово окупованих територіях усе прекрасно розуміють - у Криму, Донецькій та Луганській областях. Ми не дозволяємо Росії використовувати нашу землю як інструмент для затягування війни", - заявив Володимир Зеленський.

Як зазначає Newsweek, не виключено, що бойові дії колись припиняться, але питання Криму так і залишиться невирішеним.

5. Навіть не втративши Крим, Путін може втрачати довіру

Останній сценарій стосується вже внутрішньої ситуації в Росії.

Автори не вважають, що проблеми в Криму автоматично призведуть до падіння влади Путіна. Однак постійні перебої з пальним, черги на автозаправках і необхідність надзвичайних заходів поступово підривають головний політичний ресурс Кремля - образ повного контролю над ситуацією.

Особливого значення, на думку видання, набуває той факт, що Путін вперше публічно визнав дефіцит пального. Зазвичай російська влада намагається не говорити відкрито про наслідки війни для власної економіки.

Саме тому, вважає Newsweek, Путіну не обов'язково втратити Крим, щоб півострів почав працювати проти нього. Достатньо, щоб Україна регулярно демонструвала: утримання Криму стає для Росії все дорожчим, складнішим і менш надійним.

Війна приходить до Москви

Висновки Newsweek доповнює The Atlantic, який розглядає українські удари вже не лише крізь призму Криму, а як частину ширшої стратегії тиску на Росію.

На думку видання, атаки безпілотників на Москву та Підмосков'я, Центр космічного зв'язку в Дубні й Московський нафтопереробний завод мають одразу кілька цілей: ускладнити постачання російської армії, скоротити нафтові доходи Кремля та показати росіянам, що навіть найбільш захищені райони країни більше не є недоторканними.

"Нещодавні атаки на Центр космічного зв'язку в Дубні та великий московський НПЗ є типовим прикладом української стратегії зі створення нестерпних умов для російського лідера", - пише The Atlantic.

Автори вважають, що Кремль опинився перед складним вибором: або зберігати експорт нафтопродуктів і стикатися з дефіцитом пального всередині країни, або скорочувати експорт і втрачати доходи, необхідні для продовження війни.

Водночас видання зазначає, що ці удари навряд чи швидко змусять Москву змінити курс. Але вони вже підірвали уявлення про те, що Путін здатен повністю захистити столицю, економіку та критично важливу інфраструктуру Росії.

Заходу радять не втратити момент

Independent йде ще далі й стверджує, що Путін опинився в одному з найвразливіших становищ від початку повномасштабної війни проти України.

Видання звертає увагу одразу на кілька ознак: визнаний Кремлем дефіцит пального, збої в роботі аеропортів, проблеми з військовою логістикою та ознаки послаблення суспільної підтримки війни. Показовою автори також вважають заяву самого Путіна про готовність до мирних переговорів.

"Росія, як уже неодноразово заявлялося, готова до мирних переговорів з Україною", - заявив російський президент.

На думку Independent, така риторика свідчить радше про посилення тиску на Кремль, ніж про його силу. Крім того, російські посадовці Юрій Ушаков, Сергій Лавров і Сергій Рябков все частіше висловлюють невдоволення зміною позиції Вашингтона та тим, що адміністрація Дональда Трампа вже не демонструє колишньої прихильності до Москви.

На цьому тлі, вважають автори, західним союзникам не варто повертатися до переговорів на російських умовах. Навпаки - саме зараз, коли удари по російській логістиці та нафтовій інфраструктурі все помітніше позначаються на економіці й політичній стійкості Кремля, підтримку України слід посилювати.

Independent також нагадує, що Росія вже веде проти європейських країн гібридну війну, використовуючи диверсії, інформаційні кампанії та дезінформацію. Тому зміцнення України, вважають аналітики, означає не лише підтримку Києва, а й зменшення довгострокових ризиків для всього Заходу.

Загалом, підсумовує видання, нинішня ситуація може стати моментом, коли військові успіхи України здатні вплинути не лише на перебіг війни, а й змінити стратегічний баланс навколо Росії.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах