Як Трамп допоміг Україні, сам того не бажаючи. Аналіз західної преси

Президент США Дональд Трамп, сам того не бажаючи, міг змінити хід війни в Україні - вважає оглядач Telegraph Білл Браудер.

На його думку, після того, як Вашингтон перестав жорстко контролювати використання військової допомоги, Київ отримав більше свободи для ударів по цілях на території Росії.

Втім, CNN та Foreign Policy закликають не поспішати з висновками.

Так, українські удари все сильніше тиснуть на Кремль, але це ще не означає, що Путін готовий припинити війну.

Свобода дій замість обмежень

Білл Браудер називає головним парадоксом останніх місяців саме політику Дональда Трампа.

Під час передвиборчої кампанії він обіцяв завершити війну за 24 години. Цього не сталося. Проте, як пише оглядач Telegraph, рішення нової адміністрації могли змінити саму логіку ведення війни.

На думку Браудера, адміністрація Джо Байдена, яка надала Україні понад 66 мільярдів доларів військової допомоги, водночас встановила жорсткі правила її використання. США побоювалися прямої ескалації з Росією й наполягали, щоб Київ не застосовував американську зброю для ударів по території РФ.

У результаті російські війська могли без особливих перешкод накопичувати сили біля українського кордону, тоді як Україна була змушена чекати початку наступу, перш ніж завдати удару у відповідь.

Після приходу Трампа ситуація, на думку автора, змінилася. Коли США скоротили військову підтримку і перестали диктувати умови її використання, Україна отримала значно більше простору для власних рішень.

"Трамп зовсім не мав наміру допомогти Україні перемогти. Але, можливо, саме це він і зробив", - пише Браудер.

Саме це, вважає він, дозволило Києву розгорнути масштабну кампанію ударів безпілотниками по російських нафтопереробних заводах, нафтових терміналах, підприємствах військово-промислового комплексу та інших об'єктах військової інфраструктури.

І наслідки вже помітні, зауважує оглядач. У певні періоди з ладу вибувала майже чверть російських нафтопереробних потужностей, а обсяги переробки нафти впали до найнижчого рівня майже за два десятиліття. У низці російських регіонів виникли перебої з пальним, а в окупованому Криму обмежують його продаж.

Браудер переконаний: Захід має не послаблювати підтримку України, а навпаки - нарощувати її.

Зокрема, збільшити постачання зброї та систем ППО, передати Україні близько 300 мільярдів доларів заморожених російських державних активів і запровадити вторинні санкції проти країн, які й надалі допомагають Росії заробляти на нафті.

Кремль не готовий відступати

У CNN погоджуються: українська кампанія далекобійних ударів почала давати відчутний результат.

Телеканал описує ще донедавна незвичну для Росії картину: черги на автозаправках у Москві та інших містах, дефіцит пального, а в окупованому Криму - тимчасове припинення його продажу населенню.

Ігнорувати проблему вже не зміг навіть Володимир Путін.

"Ви чудово знаєте, що проблеми для водіїв і бізнесу зберігаються... На жаль, черги на заправках поки що залишаються", - заявив він під час наради з урядовцями.

Російський президент також повідомив, що влада розглядає можливість повної заборони експорту дизельного пального і вже створила спеціальну робочу групу для подолання паливної кризи.

Тим часом на саміті G7 президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що події все більше складаються на користь України і саме зараз підтримку Києва потрібно подвоїти.

Проте в CNN наголошують: говорити про швидке завершення війни ще зарано.

Росія зазнала величезних втрат, офіційно претендує на чотири українські області й роками будувала внутрішню пропаганду на тезі про неминучу перемогу. За таких умов будь-яка угода, яку не вдасться подати росіянам як успіх, створює серйозні політичні ризики для Кремля.

Саме тому, вважають журналісти, навіть масштабні удари по російській нафтовій інфраструктурі ще не означають, що Путін готовий припинити війну.

Загнаний у кут Кремль може стати ще небезпечнішим

Саме на цьому ризику акцентує Foreign Policy.

Видання пише, що Росія все більше стикається з проблемами одразу на кількох напрямках.

За даними британської розвідки, кількість загиблих російських військових наближається до пів мільйона, а загальні втрати вже перевищили мільйон людей. Щоб поповнювати армію, влада змушена пропонувати рекордні виплати новим контрактникам.

Водночас українські безпілотники й далі атакують російську нафтову інфраструктуру. Як зазначає Reuters, це вже скоротило нафтопереробні потужності Росії приблизно на 700 тисяч барелів на добу.

Погіршується і стан російської економіки. Голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна попереджала про високу інфляцію, дефіцит робочої сили та дедалі складніші економічні умови.

Керівник військової розвідки Швеції Томас Нільссон вважає, що російську економіку може чекати або тривалий спад, або глибока криза.

Невдоволення, за даними видання, зростає і серед російського бізнесу. Financial Times цитує одного з підприємців: "Усі розлючені. Усі розуміють, що це катастрофа".

Інше джерело, на яке посилається Guardian, говорить про "зростаюче усвідомлення того, що ухвалюються абсолютно безглузді та саморуйнівні рішення".

Втім, саме тут, вважають автори Foreign Policy, і криється головна небезпека.

Вони порівнюють Володимира Путіна з людиною, яка тоне і, намагаючись урятуватися, може потягнути за собою інших.

На їхню думку, що складнішою ставатиме ситуація для Кремля, то більше він схилятиметься не до компромісу, а до розширення кібератак, диверсій та інших гібридних дій проти Заходу.

Видання нагадує: щоразу, коли Путін відчував посилення тиску, Москва відповідала погрозами нової ескалації.

Тож найближчі місяці можуть стати не лише важчими для Росії, а й небезпечнішими для всієї Європи.