Яка ціна пекельної спеки для Європи

Впродовж усього минулого тижня у Британії, Бельгії, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Греції, Польщі температура повітря встановлювала рекорд за рекордом, перевищуючи +40°C.

Переповнені шпиталі, зростаюча кількість смертей від спеки показали людський аспект реальності кліматичних змін.

Проте пекельні температури, які не витримають ані техніка, ані люди, мають і свою конкретну ціну для економіки, яку лише тепер намагаються підрахувати і вирішити, що з усім цим можна зробити.

"Ціни на електроенергію зростають, оскільки системи охолодження перевантажені, а електростанції зменшують виробництво або взагалі зупиняються. Поїзди сильно затримуються або скасовуються на більшій частині континенту. Робітники пітніють на роботі протягом дня після безсонних ночей. По всій європейській економіці є ознаки серйозного впливу нинішніх температур", - пише Financial Times у статті, спеціально присвяченій економічним наслідкам пекельної спеки.

Видання також цитує звіт однієї з найбільших страхових компаній Allianz, який опублікували незадовго до початку нинішньої хвилі спеки, що накрила всю Європу. Там попередили, що "екстремальна спека перетворюється на структурний економічний ризик, і Європа є дуже вразливою до цього виклику".

Красномовним показником цієї вразливості стало відключення кондиціонерів на нижніх поверхах будівлі Єврокомісії у Брюсселі минулої п'ятниці.

Співробітники будівлі Berlaymont отримали текстове повідомлення, що систему охолодження повітря на 1-7 поверхах відключать "через екстремальні погодні умови".

Прикметно, що кабінети керівництва Єврокомісії розташовані на вищих поверхах, а на нижчих працюють переважно рядові працівники.

На початку минулого тижня комісія опублікувала рекомендації для своїх співробітників, які включали уникнення виходу на вулицю в найспекотніший час доби, регулярне вживання води та ранній початок роботи.

Як пише Politico, ці поради розлютили співробітників, але коли на нижніх поверхах відключили кондиціонери, дехто з них назвав це "ганьбою" і "феодалізмом". А працівник із "щасливого" верхнього поверху будівлі, де кондиціонери не вимикали, розповів виданню, що навіть при цьому температура у приміщення становила майже 26 градусів.

Європейський парламент також стикнувся з відключеннями електроенергії через перевищення споживання енергії для роботи системи охолодження.

Втім, кліматичні проблеми не знають кордонів, і у Британії, яка рівно 10 років тому проголосувала за вихід із ЄС, температура повітря також перевищувала усі відомі рекорди – аж до того, що організаторам конференції у Лондоні під назвою "Екстремальна спека: покращення управління та посилення дій у всьому світі" довелося скасувати захід.,

Як пише Independent, захід, що мав відбутися в середу в бібліотеці Шоу при Лондонській школі економіки в межах Тижня кліматичних дій, скасували після того, як британська метеорологічна служба оголосила червоний рівень небезпеки через погодні умови для Великого Лондона.

"На місці проведення заходу, як і в більшості будівель у Лондоні, немає жодних систем охолодження, і ми не можемо ризикувати благополуччям спікерів чи гостей, піддаючи всіх дуже неприємним умовам у приміщенні, окрім спекотних поїздок до місця проведення", – написав Альянс стійкості до клімату Цюриха у дописі в соціальних мережах.

У Німеччині, де температурний рекорд у +41,3С досягнули у 26 червня, національна залізниця Deutsche Bahn, колись символ німецької надійності, оголосила, що пасажири з квитками на найближчі дні можуть здати їх без втрати коштів, щоб не їхати у спеку.

"Будь-хто, хто не хоче подорожувати за цих екстремальних погодних умов, може отримати свої гроші назад", – повідомили в компанії.

Оператори поїздів - і не лише у Німеччині, але й по всій Європі - були змушені знижувати швидкість та скасовувати рейси, оскільки рейки деформуються, а повітряні лінії електропередач провисають від спеки.

У Бельгії низку залізничних рейсів також скасовували - не лише через розпечені колії, але й через те, що, як виявилося, кожен п'ятий поїзд у цій країні не має кондиціонера.

Гарячі дебати про охолодження

Спека викликала нову дискусію щодо відсутності систем кондиціонування повітря в будинках та офісах по всій Європі, де, на відміну від США та Азії, кондиціонери – велика рідкість.

"Американці та європейці мають різні погляди з багатьох питань, від політики охорони здоров'я до етикету носіння зброї. Але щоліта виникає більш тихий розкол, коли вони відвідують континенти один одного", - напівжартома пише Economist, присвячуючи цілу статтю гарячим дебатам про кондиціонери.

Як пише DW з посиланням на дані міністерства енергетики США, Лише приблизно одна п'ята частина домогосподарств на континенті має кондиціонери. Тоді як у США близько 90% людей мають кондиціонер вдома, у Європі, яка має схожий клімат, цей показник становить лише близько 20%, хоча він варіюється залежно від країни. У Іспанії близько половини домогосподарств мають центральні системи охолодження, тоді як у Німеччині цей показник становить лише близько 6%.

Як пояснює Tagesschau, оскільки раніше кондиціонери в житлових приміщеннях майже ніхто не встановлював, бо спекотні дні були рідкістю, але тепер це стало додатковим викликом в екстремальній ситуації.

У значній частині заможної старої Європи рішення проти спеки є досить низькотехнологічними: закрийте штори, увімкніть вентилятор і тримайте під рукою багато крижаної води. А більшість європейських будинків - за винятком південних країн - були збудовані так, щоб зберігати тепло, а не захищати від спеки.

У Європі досі сприймають кондиціонери або як непотрібну розкіш, або як зло. "Запеклі північні протестанти вважають купівлю кондиціонера для кількох спекотних днів року дорогим екологічним гріхом", - пише Economist.

До того ж встановлення кондиціонерів у старих європейських будинках може бути складним завданням із законодавчої та технічної точки зору.

Хоча технології охолодження легко вбудовуються в нові житлові та комерційні об'єкти, модернізувати існуючу інфраструктуру буде важче. Капітальний ремонт або нове будівництво може дозволити встановлення нових систем, але історичні міста по всій Європі часто мають додаткові регуляторні та естетичні перешкоди, які потрібно подолати.

Крім того, багатьом орендарям заборонено встановлювати охолоджувальні установки у своїх орендованих будинках через обмежувальні правила або вони не бажають робити значні інвестиції в чужу нерухомість. Через це люди в країнах, де близько половини населення орендує житло, – таких як Німеччина, Данія та Австрія, – кондиціонерна дилема може бути ще складнішою.

Але хвиля пекельної спеки, що накрила Європу минулого тижня, можливо, таки змусить Європу переглянути традиції.

Енергетика прохолоди

За даними міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату, екстремальна спека зростає швидше, ніж передбачали кліматичні моделі. Але це особливо стосується саме Західної Європи.

Нещодавній аналіз, проведений ClimaMeter — європейським дослідницьким партнерством, що вивчає екстремальні погодні явища, — показав, що в червні 2026 року температура була на 2–4 градуси за Цельсієм вищою, ніж за аналогічних умов наприкінці XX століття.

Проте нинішня кліматична ситуація спричиняє не лише різке зростання попиту на охолодження. Це означає, що й електрики треба більше. А тут все вже дуже напружено вподовж останніх кількох років через зростання цін на світло і тепло для європейців, зокрема, і через війну Росії проти України та зміни на глобальному ринку енергоресурсів.

"Американці приблизно на третину багатші за європейців, і, на додачу до всього, електроенергія в їхніх домогосподарствах коштує приблизно вдвічі менше. Навіть європейці середнього класу хвилюються через раптове зростання цін на енергоносії через несподівану геополітичну кризу, скажімо, війну в Ірані", - зазначає Economist.

38% людей, які взяли участь у нещодавньому загальноєвропейському опитуванні, заявили, що не можуть дозволити собі ще й охолоджувати свій дім.

Дослідження, проведене італійськими дослідниками у 2020 році, яке розглядало, як глобальне потепління сприяє зростанню використання кондиціонування повітря в країнах з помірним кліматом, показало, що групи населення з низьким рівнем доходу непропорційно постраждають, і може стати ще однією лінією майнової нерівності на старому континенті.

Є й питання про те, а чи достатньо наявних енергетичних потужностей, аби забезпечити не лише тепло, але й прохолоду у домівках та на робочих місцях європейців. І тут, на думку Economist, війна Росії проти України, призвела до позитивних змін у Європі:

"Через війну в Україні багато європейців не лише скоротили використання російського газу, але й загалом зменшили залежність від нього. Країни, які найшвидше декарбонізувалися, отримали найбільшу вигоду. Вони, ймовірно, найкраще оснащені, щоб забезпечити Європі величезне розширення енергетичних потужностей, необхідних їй у майбутньому".

Проте останні дані європейського статистичного бюро Eurostat показують, що тоді як використання енергії для опалення будівель дещо зменшилося у 2024 році, на охолодження було використано на 15,3% більше енергії порівняно з попереднім роком.

Теплові насоси є способом як опалення, так і охолодження будинку та можуть допомогти знизити загальні викиди вуглецю домогосподарством, але вони є значно дорожчими за інші системи.

Зелень та водні споруди також допомагають охолоджувати міста та зменшувати ефект міського теплового острова, але вони за визначенням призначені для громадських місць.

Є й побоювання, що більше електрики для більшої кількості кондиціонерів у домівках, в офісах та на підприємствах може лише загострити екологічні проблеми. При цьому оглядачі зазначають, що ЄС вже поступово почав відходити від однієї зі своїх основних програм, Європейської зеленої угоди — пакету заходів щодо скорочення викидів, що призводять до потепління планети, аби покращити економічні показники у складній енергетичній та торговельній ситуації, які грають проти європейських товарів та виробників.

Утім, як пише Financial Times, занепокоєння з цього приводу "здебільшого хибне". Так, це правда, що кондиціонування повітря означатиме, що домогосподарства використовуватимуть набагато більше електроенергії, але вони не обов'язково платитимуть більше.

Складова проблеми – сонце, є також і джерелом енергії, причому цілком чистої. А відповіддю на те, що вона є фактично незадіяною взимку та у темну пору дня, є акумулятори. Лише за минулий пекельний тиждень акумулятори вже забезпечили 1 ГВт пікової потужності у Британії. Також в країні запрацювали схеми "реагування на попит", коли споживачам платять "за відтермінування ввімкнення чайника". Загалом, як пише FT, в умовах екстремальної спеки енергетичній системі неодмінно знадобиться значно більша гнучкість, ніж було до цього.

Яскравим прикладом того, що ситуація вже не може залишатися незмінною, і що рецепти, які добре працювали досі, вже не спрацьовують, стало відключення трьох французьких ядерних реакторів після того, як температура річкової води, що використовують для охолодження реакторів, перевищила нормативно максимальну температуру.

"Франція повинна дозволити своїм реакторам конкурувати з іспанськими сонячними електростанціями. Це означає прискорення нарощування акумуляторних накопичувачів, модернізацію мереж та додавання значно більшої кількості відновлюваної енергії", - вважають автори Economist.

Тепловий удар по економіці

Належні розрахунки економічних втрат від спеки ще попереду, і нині експерти оперують лише попередніми оцінками.

За підрахунками економістів страхової групи Allianz, яких цитує FT, попередні хвилі спеки знизили річний ВВП Європи на цілих 0,5%, а в південних регіонах — на понад 1%. Це великі цифри для регіону, економіка якого, за оцінками, цього року має зрости на 1,1% (і на 0,9% у зоні євро). Тож кожний десятий відсотковий пункт на рахунку.

Поточна спекотна хвиля може мати ще гірші наслідки через те, що Allianz називає "нелінійною економічною передачею теплового стресу", коли втрати різко посилюються після "критичного порогу близько 30°C". Економісти компанії підрахували, що продуктивність праці за годину зменшується приблизно на 3% на кожен градус підвищення температури в діапазоні 30-35°C. Тим часом споживання енергії зростає приблизно на 1,2% на кожен градус понад 30°C, що збільшує витрати бізнесу.

"Разом це загрожує поєднанням зниження продуктивності, зниження капіталовкладень та скорочення податкових надходжень уряду: неприємна перспектива для Європи, яка вже бореться з кризою довіри щодо своєї економічної конкурентоспроможності", - пише FT.

А автори Economist нагадують ширший контекст – від Сходу до Заходу:

"Європа повинна електрифікувати промисловість, щоб конкурувати з Китаєм, та розширювати свої центри обробки даних, які є карликовими порівняно з американськими, щоб революція штучного інтелекту не зробила її васалом».

Дослідження Allianz також дають уявлення про масштаби середньострокової загрози: економісти проаналізували сценарій, у якому п'ять найспекотніших років між 2014 і 2024 роками б між 2026 і 2030 роками. Це призвело б до сукупних втрат ВВП від 5 до 7% у Франції, Німеччині, Італії та Іспанії – найбільших європейських економіках.

Починають з'являтися й інші оцінки. Проте, як зазначає FT, "найважливіше полягає в тому, що економічні наслідки екстремальної спеки тепер повинні бути об'єктом серйозної уваги кожного уряду, інвестора та корпоративного лідера".

Тим більше, що, як виглядає, температурні рекорди цієї хвилі спеки навряд чи довго залишатимуться рекордами.