Винахідливість українців не має рівних: віцепрезидент ЄБРР про бізнес в Україні під час війни та після неї

Найцінніший актив і найбільша конкурентна перевага України – це люди (але є й інші дуже привабливі активи). Те, як вони працюють у кризових умовах, немає аналогів у світі. Здатність до інновацій – показовий приклад для всього світу. Втім, є і деякі зауваження та пропозиції щодо того, як залучити більше грошей для того, аби вистояти у війні та відбудуватися після неї.

Все це – теми розмови із Маттео Патроне, віцепрезидентом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Раніше він обіймав посаду керуючого директора у Східній Європі та на Кавказі і відповідав за керівництво кризовим реагуванням банку на війну в Україні.

Від лютого 2022 року ЄБРР інвестував в Україну 10 мільярдів євро (це більше, ніж Україна отримала від МВФ, міжнародного кредитора, який є "якорем" іншої міжнародної фінансової допомоги Україні).

Понад третина із цієї суми – 3,5 млрд євро – це гроші на енергетику. Решта – це проєкти у транспорті, муніципальній інфраструктурі, а також в аграрному секторі та підтримка малого і середнього бізнесу, тобто дуже "близько до землі" і простих українців, - ЄБРР знає ситуацію у ключових галузях української економіки та із бізнес-кліматом із середини.

Наша розмова проходить невдовзі після того, як Україна відкрила перший кластер переговорів про членство в ЄС, який є одним із акціонерів ЄБРР, та напередодні конференції з відбудови України у Гданську. На цій конференції ЄБРР та Ощадбанк вже підписали угоду на 510 млн євро, які мають піти на розширення фінансування українського бізнесу під час війни.

Цю конференцію, яка замислювалася як "подія про Україну", затьмарила криза у відносинах Києва та Варшави. Із Маттео Патроне ми не говоримо про політику, але атмосфера, що передувала конференції донорів та союзників України, показала, наскільки швидко та серйозно може змінюватися відносини навіть між близькими партнерами, як в політиці, так і в економіці.

І розмова про Україну та гроші повсякчас звертає на ширший контекст, що охоплює не лише Україну.

Одна з таких тем – український аграрний сектор.

АПК: може бути взаємопосилення, якщо буде взаємоповага

За результатами нового дослідження ЄБРР, внесок України в позиціонування європейського агробізнесу на світовій арені може бути "дуже позитивним", каже Маттео Патроне.

Якщо Україна інтегрується до ЄС, сільськогосподарські угіддя ЄС збільшаться приблизно на чверть, – за оцінками, в Україні є близько 41 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь, тоді як в ЄС – близько 157 мільйонів гектарів.

"За умови правильної інтеграції, це може створити синергію, яка дозволить європейському проєкту у сфері агробізнесу посісти надзвичайно конкурентну позицію порівняно з рештою світу", - каже віцепрезидент ЄБРР.

Але як сумістити те, що європейські фермери отримують багатомільярдні субсидії, що є однією з найбільших статей витрат спільного європейського бюджету, а український АПК без цього навіть в умовах війні приносить вагомі прибутки та валюту в країну?

Як бути із блокадою кордонів польськими фермерами, що призвели до обмежень на український аграрний експорт у 2023-2024 роках? І, врешті, як реагувати на заяву президента Польщі Навроцького про те, що "вступ України до Європейського Союзу становить загрозу для польського сільського господарства", яку він зробив приблизно у той сам час як позбавив президента Зеленського польського ордена?

"Це одна з найделікатніших сфер у процесі вашого вступу, - визнає Маттео Патроне, і одразу додає, - так само це одна з сфер з найбільшим потенціалом для створення доданої вартості в європейській економіці з боку України".

Ефективність українського агробізнесу, особливо враховуючи, що він працює в умовах війни, вражає. Але, наголошує віцепрезидент ЄБРР, "абсолютно критично важливо поважати занепокоєння європейської фермерської спільноти, оскільки це є законні занепокоєння".

Враховуючи все це, дуже важливо, аби інтеграція цих двох аграрних "філософій" не завдала шкоди європейському фермерству як галузі, а навпаки, створила умови для взаємопосилення двох АПК.

І тут дійсно треба говорити не лише про сільське господарство, а про цілий виробничо-промисловий комплекс – від ресурсів (техніки, насіння), виробництва, переробки, до зберігання, торгівлі, а також про різні види використання кінцевого продукту – харчів, кормів, виробництва біопалива.

Енергетика: справжнє диво

На жаль, найімовірніше, українцям доведеться пережити ще одну воєнну зиму. Але, зазначає віцепрезидент ЄБРР, українська влада та українські державні підприємства, а також приватний сектор активно працюють, аби у домівках українців було світло і тепло.

Банк знає ситуацію із середини – 35% його інвестицій в Україну від 2022 року пов'язані саме з енергетикою, а для процесу підготовки до зими у працівників є навіть спеціальне слово – "вінтеризація" (від англ. Winter – зима. – Ред.).

Підготовка йде за двома напрямками – виробництво та генерація енергії, а також передача енергії.

"Якщо все піде за планом, до початку зими буде встановлено 700 МВт нової генерації завдяки проєктам, які фінансує ЄБРР, та 400 МВт на опалення", - каже Маттео Патроне.

Разом із іншими партнерами, такими як Європейський інвестиційний банк, Світовий банк, ЄБРР має окремий напрямок підтримки "Укренерго" - оператора української енергосистеми.

Інший напрямок - підтримка групи "Нафтогаз" у питанні закупівлі газу за межами України в разі потреби. Від осені минулого року об'єкти національної енергетичної компанії зазнають особливо потужних російських атак, спрямованих як проти українського видобутку, так і проти газотранспортних мереж та сховищ.

Але вже зараз, за словами віцепрезидента ЄБРР, "Нафтогаз" демонструє "надзвичайні результати" у ремонтах виробничих потужностей, компресорних станцій газотранспортної мережі.

"Ситуація набагато краща, ніж ми всі побоювалися ще кілька місяців тому, - каже Меттео Патроне, - тому я з обережним оптимізмом дивлюся на те, що ми підійдемо до зими, маючи достатній запас міцності, щоб забезпечити потреби як домогосподарств, так і промисловості України".

На погляд віцепрезидента ЄБРР, як українські, так і іноземні підприємці, які працюють в Україні, "здійснили справжнє диво в нинішніх умовах".

"Сподіваюся, що наступна зима пройде для них краще", - каже він.

А як щодо корупційного скандалу, що накрив найвищі щаблі української влади минулої осені, значна частина якого була пов'язана саме з енергетикою, у яку так багато вкладають міжнародні партнери України?

"Те, що сталося восени, чи радше те, що виявили восени, є абсолютно прикрим і неприйнятним, особливо враховуючи, як багато українців борються за свою країну на передовій", - каже віцепрезидент ЄБРР.

Він також зазначає, що для партнерів України це було прикрим ще й тому, що від 2014 року у боротьбі з корупцією вони спостерігали "позитивну динаміку" - хоч і "з деякими інцидентами на шляху".

З іншого боку, те, що цей скандал виринув на поверхню, також є ознакою того, що антикорупційні запобіжники в Україні починають працювати.

А ще "Міндичгейт" засвідчив важливість того, до чого партнери України активно спонукають Київ, і що довгий час в Україні сприймають як нудну, зайву вимогу, яку можна обійти чи ігнорувати. Йдеться про governance - систему управління, реформувати яку Київ зобов'язався і перед МВФ, і перед ЄС, отримуючи їхні гроші.

Треба комусь чи треба самим?

Реформа корпоративного управління, зокрема, державних підприємств, "є абсолютною необхідністю, якщо ви хочете мати інвестиційний клімат, привабливий для іноземних чи внутрішніх інвесторів", каже Маттео Патроне.

Це також важливо для України через те, наскільки великим є державний сектор її економіки, адже низка системно важливих компаній та понад 50% банківського сектору перебувають в руках держави, зазначає він.

А як щодо інших зобов'язань Києва перед партнерами, які в Україні звикло називають "вимоги МВФ", а тепер ще й "вимоги ЄС"? Зокрема, щодо фіскальної мобілізації та пошуку додаткових доходів, які можуть обернутися додатковими податками?

"Фіскальна дисципліна є абсолютно необхідною в країні, яка покладається на зовнішніх партнерів, щоб подолати розрив у бюджеті", - дипломатично, але твердо відповідає віцепрезидент ЄБРР.

Тоді як це корелюється із заявами уряду та голови президентського офісу Кирила Буданова про плани перетворення повоєнної економіки України на "найбільш ліберальну, відкриту та конкурентну в Європейському Союзі"? Чи немає тут протиріччя?

"Я маю дещо іншу думку", каже Маттео Патроне, - фіскальні стимули можна застосовувати, коли ситуація стабілізується, але до того багато чого треба зробити: забезпечити верховенство права, спростити бюрократичні процедури, створити рівні правила гри для усіх учасників ринку. А тоді – "якщо ви також зможете дозволити собі податкові пільги, нехай так і буде", каже він.

Аналогів немає

То що цікавить інвесторів у бідній потрощеній війною країні?

"Україна — це великий ринок", - відповідає віцепрезидент ЄБРР.

А під час повоєнної реконструкції в Україні буде багато чого робити. Проте вже зараз цей ринок дуже цікавий для інвесторів у низці галузей: будівельні матеріали, критична сировина, високі технології, енергетика, інфраструктура, АПК та фінансовий сектор.

"Все це насправді зумовлене найважливішою конкурентною перевагою країни, якою, на мою думку, є її людський капітал", - наголошує Маттео Патроне і додає ширшу картину того, як за час війни українці змогли сформувати зовсім інший імідж себе та країни для світу (і інвесторів):

"Те, що сталося за останні чотири роки, показало, що людський капітал та винахідливий підхід українців у подоланні криз не мають собі рівних.

Україна змінює оборонну доктрину, винаходить нові способи ведення війни, - от прямо зараз, поки ми говоримо. А її здатність до інновацій стала показовим прикладом для всього світу".