Всі підігрують цьому фарсу. Чого (не) чекати від поновлення перемовин про закінчення війни Росії проти України

Автор фото, Genya Savilov / AFP /Getty Images
- Author, Єлизавета Фохт, Святослав Хоменко, Сергій Горяшко
- Role, ВВС
- Published
- Час прочитання: 10 хв
Москва, Київ та Вашингтон, судячи з усього, готуються відновити переговори про завершення війни Росії проти України. Остання зустріч представників трьох країн пройшла в лютому цього року, і тоді дискусії про те, як зупинити війну, явно зайшли у глухий кут. За пів року після тієї зустрічі багато що змінилося і на полі бою, і в риториці сторін, але, за оцінкою експертів, з якими поговорила ВВС, ці зміни навряд чи наблизили мир.
США, Росія та Україна готуються до зустрічей у жовтні
В липні після зустрічі з главою російського МЗС Сергієм Лавровим держсекретар США Марко Рубіо визнав: для прогресу в перемовинах про кінець війни потрібні нові ідеї. І ось, судячи з офіційних заяв, у американської сторони такі пропозиції з'явилися.
На початку вересня відповідальні за переговори спецпредставник президента США Стівен Віткофф та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер приїхали спочатку до Москви, а потім - уперше - до Києва. На час їхніх візитів Росія та Україна навіть відмовилися від ударів по столицях одна одної. Невдовзі після цього Трамп і Путін зідзвонилися і знову обговорили врегулювання конфлікту.
За підсумками цих візитів сторони й заговорили про ті самі "нові ідеї". Так, США планують працювати над "дорожньою картою" з підготовки нових зустрічей - тобто дискусії зараз ведуться переважно не про те, як досягти миру, а про те, як знову посадити сторони за стіл переговорів.
Судячи з заяв українських та російських чиновників, повноцінні зустрічі відновляться не раніше жовтня: причетні до процесу кажуть, що більше бажання повертатися за стіл у Москви з'явиться після запланованих на кінець вересня виборів до Державної думи. Де саме можуть пройти ці перемовини – неясно. За словами помічника Володимира Путіна Юрія Ушакова, Москву в якості такого майданчика влаштує Абу-Дабі. Там взимку 2026 року вже проходила одна подібна зустріч.
Востаннє Росія та Україна обговорювали потенційний кінець війни за посередництва США в Женеві у лютому 2026 року. Тоді перемовники змогли просунутися у технічних питаннях щодо забезпечення можливого перемир'я.
Але хоч трохи зблизитися з найболючішого питання — територій Донбасу, які намагається загарбати Росія, — сторонам тоді не вдалося. Москва називає одностороннє виведення українських військ з цих земель умовою, без виконання якої вона не почне обговорювати мирну угоду. У Києві не раз повторювали, що Україна продовжуватиме захищати свої території від російської агресії.
З подачі американських перемовників сторони обговорювали створення "вільної економічної зони" на Донбасі, але компромісу з цього питання досягти не вдалося. Київ, своєю чергою, постійно пропонує почати переговори про тривалий мир із припинення бойових дій по лінії зіткнення, але Кремль так само постійно виступає категорично проти цього.
В результаті переговори зайшли в глухий кут, і зустрічі поставили на паузу — формально через початок великої війни на Близькому Сході, яка відвернула на себе увагу американських чиновників.
"Тоді всі зафіксували, що сторони перебувають дуже далеко одна від одної. Позиції потрібно було ще зближувати і зближувати, — пояснює ВВС директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв. — Тому всі з задоволенням сприйняли початок війни на Близькому Сході як зручний привід, і все заморозилося".
Що це за "нові ідеї" пропонують Росії й Україні?
Зміст нового плану американських перемовників, що його вони привезли до Москви та Києва, публічно не розголошували. Проте влітку про деякі пропозиції, які надходили від України, розповідав Володимир Путін: за його словами, Київ пропонував, зокрема, відмовитися від далекобійних ударів і обмежити бойові дії чотирма областями, на які претендує Росія. У Кремлі ці ідеї назвали неприйнятними.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде на полях Ризької конференції з питань безпеки та оборони сказав ВВС, що нинішні пропозиції США є "приязнішими до України", ніж торішній план Віткоффа. Чорновий варіант документа, підготовлений восени 2025 року, і справді тоді часто називали "планом капітуляції України". Українська сторона заявляла, що на переговорах зі США змогла перетворити ті початкові 28 пунктів плану на прийнятніші для себе, але згодом обговорення того документа заглохло.
За словами Зеленського, в оновленому "мирному пакеті" від США Київ побачив кілька "непоганих і дуже гідних ідей". Проте, додав він, виносити їх на публіку ще зарано. Водночас, за даними Financial Times, у своєму новому плані Віткофф і Кушнер здебільшого "намагалися оживити колишні пропозиції", а не запропонували радикально новий підхід.

Автор фото, Gavriil GRIGOROV/ POOL / AFP /Getty Images
Проте фактично позиція з ключових питань за час, поки переговори були на паузі, не змінилася ані у Росії, ані в України.
За словами російського співрозмовника ВВС, обізнаного з ходом перемовин (він попросив про анонімність), Володимир Путін ставиться до перспективи успіху нових переговорів "з великим скепсисом" - з огляду на те, чим закінчилися їхні попередні раунди.
У червні Володимир Зеленський написав Путіну відкритий лист із закликом зустрітися і закінчити війну, нагадавши в ньому про вік російського президента та проблеми економіки Росії. Путін заявив, що послання містило "елементи хамства" і відреагував на нього зверненням до російських військових: "Работайте, братья!"
"Якщо мета Зеленського справді полягала в тому, щоб розпочати прямий діалог з Путіним, то лист цю перспективу віддалив", — визнає у розмові з ВВС колишній чиновник Білого дому, поінформований про перебіг тристоронніх переговорів (він також попросив про анонімність).
У зустрічі з Зеленським російський президент, як і раніше, не зацікавлений, констатує російський співрозмовник ВВС: "Путін, як і раніше, не сумнівається, що до кінця зими, весни, максимум протягом року він відгризе Донбас".
Надмірних очікувань від можливих нових зустрічей, судячи з усього, не мають і в Україні. Володимир Зеленський після зустрічі з Віткоффом і Кушнером заявив, що він, звісно, дуже цінує зусилля американських переговорників і їхнє бажання закінчити війну ще до проміжних виборів до Конгресу в листопаді 2026 року, але "поки що все виглядає саме так", що війна затягнеться і на зимовий період.
У розмові з ВВС київський політолог Володимир Фесенко припускає, що під час потенційних переговорів Україна, ймовірно, спробує ще раз добитися енергетичного перемир'я — це було б особливо актуально з урахуванням наближення зими.
Про актуальність теми енергетики не тільки для Києва, а й для Дональда Трампа, серйозно стурбованого зростанням цін на пальне напередодні виборів, свідчить пост американського президента в соцмережі Truth Social, опублікований 14 вересня.
У ньому Трамп сповіщав про досягнення воістину історичної домовленості: "Україна погодилася не завдавати ударів по об'єктах російської енергетики, Росія погодилася вчинити так само!", не пояснюючи, коли, як і на який термін було укладено цю угоду.
Витримавши певну паузу, заяву Трампа прокоментував Володимир Зеленський: з його слів можна було зробити висновок, що Україна від самого початку виступає за запровадження мораторію на удари по об'єктах критичної інфраструктури, і якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не завдавати таких ударів, то і Київ від них утримається.
"Очікуємо від партнерів конкретики", - резюмував Зеленський, даючи тим самим зрозуміти, що твердої домовленості про перемир'я не існує. І назвав заяву Трампа тільки "сильною пропозицією".
Не в останню чергу через складність енергетичної проблематики Володимир Фесенко називає реалістичнішим за нинішніх обставин досягнення певної форми "морського перемир'я", яка б дала можливість Україні та Росії експортувати їхню сільськогосподарську продукцію. По-перше, каже експерт, таке перемир'я відповідає економічним інтересам обох сторін конфлікту. По-друге, у безпечних зернових коридорах у Чорному морі безпосередньо зацікавлені численні країни, що залежать від сільгоспекспорту з України та Росії.
Як на перемовини впливають події на фронті?
Упродовж останніх місяців театр воєнних дій значно розширився вглиб обох держав, що є сторонами цієї війни. Україна влітку зосередилася на ударах, що сягали сотень, а іноді й тисяч кілометрів від лінії зіткнення. Їхніми цілями були, зокрема, нафтопереробні заводи, що призвело до паливної кризи в Росії. Била Україна і по логістичних центрах та складах найбільших російських маркетплейсів (у Києві стверджували, що вони відіграють важливу роль у забезпеченні російської армії).
Крім того, визнають воєнні експерти, українській армії вдалося знайти протидію тактиці "просочування", якій росіяни завдячували значній частині своїх просувань "на землі" на попередньому етапі війни.
Українську переговорну позицію нинішній стан справ на фронті радше посилив, визнає політолог Олександр Габуєв: зараз у Києва на руках "суттєво сильніші карти, у тому числі у питанні поступок територіями на Донбасі, ще не захоплених Росією".
При цьому ще на початку літа українські чиновники принаймні на словах розраховували, що кампанія далекобійних ударів не просто завдасть шкоди російській економіці, а й "примусить державу-агресора до завершення війни". Наприкінці червня Володимир Зеленський навіть встановлював 40-денний термін, протягом якого Київ, слід розуміти, очікував досягти цього результату.
Але вже в другій половині літа Росія значно посилила обстріл українських міст і перш за все Києва балістичними ракетами.
Українські бійці не могли повноцінно протидіяти цим обстрілам через нестачу ракет-перехоплювачів. Крім того, українська система ППО виявилася не готовою до переходу російських військ на масове використання ударних дронів нового покоління з реактивними двигунами.

Автор фото, Arthur Shvits/Anadolu/Getty Images)
У підсумку вже на початку осені 2026 року в заявах українських чиновників було значно менше впевненості у тому, що кампанія далекобійних ударів сама по собі здатна зламати перебіг війни.
"Діпстрайки не можуть виграти війну. Діпстрайки — це підтримка і засіб впливу та примусу до чогось", — сказав кореспондентові ВВС очільник Офісу президента України Кирило Буданов на полях Ризької конференції з питань безпеки та оборони.
У будь-якому разі, Київ зараз — принаймні на словах — демонструє готовність і до прориву у мирному процесі, і до зриву перемовин, який призвів би до продовження бойових дій і взимку.
Росія знає, що у разі ударів по енергетичній системі України вона "отримуватиме те саме", заявив Володимир Зеленський на зустрічі Ялтинської європейської стратегії.
"Якщо вони влаштовуватимуть нам блекаути, ми намагатимемося відповісти їм гідно", — пообіцяв президент України. Ця заява прозвучала на тлі анонсів представників українського ВПК про можливість першого бойового застосування балістичних ракет українського виробництва вже протягом "найближчих тижнів".
Навіщо перемовини Москві, Києву та Вашингтону?
Попри скепсис з приводу успішного результату нового раунду переговорів, ані Росія, ані Україна зараз не відмовлятимуться від обговорення мирних ініціатив адміністрації Трампа, кажуть опитані ВВС експерти.
"Російська влада вдає, що хоче закінчити конфлікт шляхом переговорів, хоча насправді це не так. Шляхом переговорів вони намагаються змусити США чи інші сторони натиснути на Україну, щоб вона капітулювала. Тому говорити „ні, зустрічатися не хочемо“ вони не будуть", — пояснює ВВС Курт Волкер, колишній посол США при НАТО, який також працював спецпредставником Держдепу з питань України.
За словами Олександра Габуєва, в Кремлі явно сподівалися, що діалог з Білим домом після початку другого президентського терміну Трампа допоможе укласти угоду про завершення війни на російських умовах або бодай переконає США радикально знизити підтримку України.
Однак цього не сталося: США не зняли санкції з Росії, Збройні сили України, як і раніше, отримують американську зброю (хоча й платить за неї тепер Європа), американські спецслужби продовжують ділитися з Україною розвідданими.
Ще одним розчаруванням для Кремля стала позиція США за підсумками минулорічної зустрічі Путіна й Трампа на Алясці. Після того саміту Кремль постійно апелював до "духу Анкоріджа" (судячи з усього, маючи при цьому на увазі обговорення певної угоди, внаслідок укладення якої Росія мала б отримати контроль над Донбасом). Влітку цього року у Вашингтоні дали ясно зрозуміти, що жодних конкретних домовленостей лідери тоді не досягли.
В арсеналі США все ще залишаються інструменти тиску на Росію. У Кремлі це розуміють і залишаються зацікавленими в тому, аби застосовувати ці інструменти Білому дому не захотілося, каже Габуєв: "Тому в цій ситуації для Росії зараз важливо, щоб у Трампа не складалося враження, що Путін його „кинув“.
Українці "не дурні" і розуміють, чого домагається Кремль, каже Курт Волкер. Але відмовлятися від зустрічей, запропонованих США, вони теж не хочуть: "Тому всі підіграють цьому фарсу, хоча ніхто не ставиться до нього серйозно". Збереження міцних стосунків з Вашингтоном для Києва є надзвичайно важливим — особливо з урахуванням того, як непросто в минулому складалися особисті відносини Трампа та Зеленського.
Нова спроба поновлення мирного процесу відбувається на тлі масштабної політичної кризи всередині України, у ході якої низка високопосадовців отримала офіційні підозри в корупційних діяннях.
Розвиток цього скандалу вже коштував крісла колишньому очільнику Офісу президента Зеленського Андрію Єрмаку, який ще з 2019 року сконцентрував у своїх руках монопольний вплив на переговорний трек з Росією і був ключовим представником Києва на всіх мирних переговорах після початку повномасштабного вторгнення.
Зараз у матеріалах ЗМІ та правоохоронних органів на тему можливого розвитку корупційних справ фігурують прізвища одразу кількох членів української переговорної команди включно з її главою, керівником Служби зовнішньої розвідки Рустемом Умєрова.
Утім, каже ВВС політолог Володимир Фесенко, ця обставина навряд чи послабить переговорні позиції української делегації. Більше того, якби Білий дім захотів скористатися політичною кризою в Україні і натиснути на Київ, це, вірогідно, призвело б до протилежного результату: за словами експерта, різка реакція Зеленського на подібні ультиматуми зазвичай лише зміцнює його позиції всередині його країни.
Вплив на переговорний процес має і внутрішня політика самих США. На думку співрозмовників ВВС, нова активність американських переговорників багато в чому пов'язана з конфліктом, що затягнувся на Близькому Сході. Війна з Іраном вдарила по світовій економіці та підняла ціни на енергоносії — зокрема, й для американців. Дональд Трамп навіть закликав Зеленського припинити удари по російських виробниках дизеля, аби уникнути дефіциту пального.
Ознак того, що Вашингтон і Тегеран досягнуть компромісу найближчим часом, наразі не проглядається. "Трамп хотів би на якийсь час відвернути увагу від цього глухого кута", — пояснює ВВС Курт Волкер.
За словами дипломата, значущим фактором для Трампа є проміжні вибори, які відбудуться в листопаді 2026 року. За їхніми підсумками республіканці ризикують втратити більшість у Конгресі. "Потрібно пережити ці два місяці, перш ніж зрозуміти, що робити з Іраном. А зміщення фокуса на Україну на якийсь час слугує цій меті", — каже він.

Автор фото, Anna Moneymaker/Getty Images
З цим погоджується і Олександр Габуєв. Зараз, каже він, США фактично беруть участь у двох війнах, які негативно відбиваються на світовій економіці: "Вирішити близькосхідний конфлікт не вдається, а вирішення [війни в Україні] трохи покращило б ситуацію для світової економіки, заспокоїло б ринки і зробило б ситуацію трохи сприятливішою для позитивної презентації результатів середини каденції Трампа для американських виборців".
Газета Financial Times дала ще одне пояснення тому, чому американські переговорники активізували спроби досягти закінчення війни в Україні.
За даними газети, Білий дім на тлі відсутності прогресу замислився про те, аби віддати більшу роль у врегулюванні війни керівникові ЦРУ Джону Реткліффу. Той наприкінці серпня приїхав до Москви з неоголошеним візитом. У ЗМІ з'явилися різні версії цілей цього візиту: одні написали, що глава ЦРУ закликав розпочати мирні переговори, інші — що застеріг Москву від нападу на країни НАТО та співпраці з Іраном.
FT стверджує, що Віткофф і Кушнер поїхали на переговори до Росії та України, зокрема, й для того, щоб зберегти контроль над переговорним процесом. Попри те, що Білий дім і ЦРУ назвали публікацію недостовірною, американська влада, за даними газети, вже повідомила про можливі зміни європейців.





















