"Ми пішли під землю": Білецький, Редіс, Оболєнський розповіли, куди рухається війна

Куди рухається війна та що найближчим часом чекати на фронті?

Про це під час щорічної конференції Yalta European Strategy (YES) розповіли топ-командири українського війська: Андрій Білецький, Денис Прокопенко, Ігор Оболєнський, Євген Ласійчук.

BBC News Україна зібрала найголовніші тези із їхніх виступів.

Остаточне захоплення Донецької та Луганської областей – головна нинішня стратегічна мета російської армії: її досягнення військове керівництво РФ очікує вже до середини квітня, а політична верхівка Росії – і загалі до початку 2027 року.

Про це, спираючись на дані української та західних розвідок, говорить Андрій Білецький – бригадний генерал та командир Третього армійського корпусу.

"У разі її досягнення росіяни зможуть закінчити цю війну без репутаційних втрат для себе", – пояснює він.

Водночас Білецький наголошує: реалізувати її Росії навряд чи вдасться.

"В України є абсолютно всі шанси втримати вигідні рубежі оборони, втримати так званий пояс міст-фортець, покращити положення на деяких ділянках Донецького фронту. І, я думаю, протягом місяця ми ці покращення продемонструємо всьому світу і вони будуть беззаперечні", – прогнозує Білецький.

Він також додає: для досягнення своєї стратегічної мети на полі бою Росія, як і раніше, продовжуватиме використовувати тактику м'ясних штурмів, хоча останнім часом вона їм і не дає бажаного ефекту.

"Якщо рік тому дії із застосування величезної кількості піхоти давали росіянам переваги і навіть досить серйозний успіх на деяких ділянках фронту, то зараз ця тактика призвела до того, що втрати росіян у живій силі значно перевищують їхній рекрутинговий набір до армії", – констатує Білецький.

При цьому нової тактики, за його словами, противник наразі не придумав.

Про те, що перевага у кількості особового складу не дає бажаного ефекту для росіян, говорить і Денис Прокопенко – командир 1 корпусу Національної гвардії України "Азов".

"Противник проводив літню наступальну кампанію, але мав тільки малі тактичні успіхи. І після наших наступальних дій не зміг навіть протягом року відновити втрачені позиції, з яких був змушений відійти ще минулого літа. А свою стратегічну задачу – захопим Добропілля до кінця літа, – взагалі не виконав", – каже Прокопенко.

За його прогнозом, вже до кінця вересня росіяни планують змінити тактику своїх дій на полі бою. Головним чином – через зміну погодних умов.

"Противник буде змушений відмовлятись від тактики малих піших груп, пересідати на важку броньовану техніку і намагатися, як і минулої зими, робити механізовані прориви", – каже Прокопенко.

Він також відзначає, що росіяни зробили висновки із попереднього досвіду таких механізованих наступів і вже активно укріплюють свою техніку, зокрема, нарощуючи на ній мангали та РЕБ.

Окрім того російські війська активно намагаються копіювати успіхи України щодо використання на полі бою БПЛА. Про це вже говорит Андрій Білецький.

"Це, безумовно, відчувається, але ми маємо усі шанси продовжувати тримати в БПЛА-компоненті значну перевагу. Зокрема, через те, що ми менш зашорені і менш централізовані, а це сприяє інноваціям. Ну, і рівень людського потенціалу у нас кращий, бо хлопці та дівчата, які йдуть зараз в ЗСУ, краще працюють із новими технологіями, ніж величезна кількість росіян", – підкреслює Білецький.

Через активне використання БПЛА, а також з низки інших причин на окремих ділянках фронту війна уже перейшла під землю. Це констатує Ігор Оболєнський – командир корпусу "Хартія".

"Через те, що поле бою стає все більш прозорим і все більш небезпечним, ми шукаємо вихід. М*скалі знайшли його першими, коли пішли під землю. Але наразі під землею ефективніші ми: як духовно, так і технологічно. І такого досвіду флангової атаки під землею, як у нас західні країни не мають. Ми навіть дрони під землею застосовуємо", – каже він.

При цьому додає: чим далі, тим технологічнішою ставатиме ця війна.

Наразі ж Україна є певним полігоном, говорить вже командир 7-го корпусу ДШВ генерал Євген Ласійчук.

"Україна сьогодні є найбільшим полігоном для випробовування озброєння, для випробовування тактики бойових дій, а наші солдати формують образ сучасної армії. І наша відповідальність – знайти найдієвішу, найефективнішу модель ведення бою, яка максимізує технології і мінімізує людські втрати", – підкреслює він.

27 серпня президент Володимир Зеленський призначив Андрія Білецького і Дениса Прокопенка відповідальними за оборону Донеччини.

Така реорганізація військ відбувається в доволі складний безпековий момент на Донеччині.

Протягом кінця весни і літа 2026 року Росія обрала саме цю ділянку фронту як пріоритетну для свого наступу. Саме тут діє наймасовіше і найбоєздатніше російське угруповання.

"У Путіна незмінна першочергова ціль на фронті – Костянтинівка-Слов'янськ. Останній термін, який він дав своїм генералам, – до кінця року закінчити з окупацією Донецької, Луганської областей. Це неможливо. Така наша відповідь", - заявив 22 серпня президент Зеленський журналістам.

Станом на 26 серпня військам РФ вдалося наблизитися на відстань близько 6 км до околиць Слов'янська і близько 8 км – Краматорська. Основні бої йдуть біля селищ Рай-Олександрівка, Миколаївка, Оріхуватка, Васютинське та Малинівка.

Про окупацію сусіднього міста – Костянтинівка – очільник РФ Володимир Путін заявив ще 3 липня. Але українська влада заперечує втрату населеного пункту.