"Це ще Польща?" Як поляків збурили українські кольори на дорогах - головне в огляді за тиждень

Головними темами польських новин цього тижня була перемога німецької ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" та переговори про створення нової постійної військової бази США в Польщі.

Важливою подією у відносинах між Варшавою і Києвом стало відкриття архіву жертв польсько-українського конфлікту 1939-1947 років - однієї з найскладніших сторінок в історії двох країн.

А соцмережі тим часом збурила жовто-блакитна розмітка для паркування під Варшавою.

Розповідаємо про головні події в Польщі, на які ми звернули увагу цього тижня.

Перемога ультраправих в Німеччині - Польща реагує

Перемога "Альтернативи для Німеччини" (AfD) на виборах у Саксонії-Ангальт у минулі вихідні стала топтемою у польських ЗМІ на початку тижня.

Вперше після Другої світової війни в Німеччині перемогла ультраправа партія, яка хоче переосмислити ставлення країни до нацистського минулого, виступає за депортацію мігрантів і підтримує Росію.

Найрізкіше про перемогу AfD висловився прем'єр Польщі Дональд Туск. Увечері після виборів він написав у соцмережі X:

"У Польщі тільки ідіоти або зрадники можуть радіти тріумфу AfD у Німеччині. Таких, здається, чимало в Konfederacja і PiS".

Туск також згодом додав, що "AfD - відверто проросійська і відверто антипольська політична сила, і я повністю підтверджую те, що написав", - цитує його портал TVN24.

Репліка Туска адресована польським правим політикам. Частина з них симпатизує AfD через її жорстку міграційну політику, євроскептицизм і критику нинішньої політики ЄС.

Водночас для Варшави особливо проблемною є позиція AfD щодо Росії.

Партія виступає за зміну нинішньої політики Німеччини щодо Москви, відновлення відносин із Росією та критикує підтримку України. Під час виборчої кампанії AfD також вимагала припинити підтримку України. Для Польщі, яка вважає стримування Росії ключовим питанням власної безпеки, це принципова проблема.

Ще один тривожний фактор для Польщі - політика щодо минулого Німеччини яку AfD називає "патріотичним поворотом". Партія планує скоротити уроки про нацистське минуле, змінити підходи до викладання історії та припинити фінансування мистецтва, яке вона вважає "антинімецьким"..

Колишній посол Польщі в Німеччині Януш Райтер заявив приватному телеканалу новин Polsat News, що Польща не повинна мати "жодних ілюзій" щодо прихильності AfD до "німецьких націоналістичних традицій", які завжди були антипольськими та проросійськими.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський назвав результат AfD "дуже тривожним сигналом".

В інтерв'ю таблоїду Super Express застеріг польські націоналістичні сили, що їм варто "бути обережними у своїх побажаннях", оскільки через деякі заяви представників AfD щодо Польщі та Другої світової війни вони можуть опинитися в конфлікті зі своїми німецькими однодумцями, цитує портал Wirtualma Polska.

Найбільше польські політики та експерти побоюються зовнішньополітичного курсу AfD - передусім її ставлення до Росії, України та Європейського Союзу.

Партія виступає проти нинішнього устрою ЄС і критикує євро та Шенген. Німецький канцлер Фрідріх Мерц після перемоги AfD також попередив, що її позиція щодо ЄС, євро та Шенгенської зони створює ризики для економічного добробуту Німеччини.

Для Польщі це особливо чутливо через відкритий кордон з Німеччиною та величезний обсяг торгівлі й транскордонного руху.

Американські військові бази в Польщі

США та Польща наблизилися до створення постійної американської військової бази в Польщі.

9 вересня польська влада заявила, що наступні 48 годин є ключовими.

Представник команди міністра оборони США Піта Гегсета прибув до Варшави, де має обговорити з польськими чиновниками потенційні місця для постійної американської бази.

"Постійна база американських військ у Польщі була б не лише підтвердженням міцних оборонних відносин у межах НАТО, а насамперед реальним і довгостроковим посиленням безпеки та стримувального потенціалу на східному фланзі Альянсу", - зазначено в постанові уряду.

Варшава роками домагається збільшення постійної військової присутності США, вважаючи її ключовим елементом стримування Росії. .

Після анексії Криму у 2014 році кількість американських військових у Польщі поступово зростала. У 2020 році країни підписали угоду про її розширення, а після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році США оголосили про постійну присутність своїх військ у Польщі.

Нині тут уже є американський гарнізон в Познані та база протиракетної оборони в Редзіково. Проте значна частина американських бойових військ на польських обʼєктах перебувають там ротаційно, а не на постійній основі.

Нові переговори стосуються створення великої постійної американської військової бази або кількох таких баз, де могли б постійно розміщуватися значні американські сили.

За словами заступниці міністра оборони Польщі Магдалени Собков'як-Чарнецької, основним кандидатом на розміщення баз є захід Польщі. Проте точні місця поки не називають.

Найближчими днями американська делегація має оглянути кілька об'єктів.

Переговори про нові постійні бази США відбуваються на тлі загальної невизначеності щодо того, скільки американських військ залишиться в Європі.

Після того як Дональд Трамп минулого року повернувся до Білого дому, адміністрація США оголосила про суттєве скорочення своєї військової присутності та підтримки операцій НАТО в Європі. У тому числі йшлося про зменшення кількості бойових бригад, літаків і кораблів.

Вашингтон вимагає, щоб європейські союзники брали на себе більшу відповідальність за оборону, називаючи ці зміни в політиці альянсу "НАТО 3.0".

Водночас Польща залишається ключовим хабом та стратегічним партнером США на континенті. До того ж вона витрачає на оборону майже 5% свого ВВП - це найвищий показник серед усіх країн НАТО.

В інтервʼю газеті Rzeczpospolita міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш днями заявив, що американці розглядають Польщу та Німеччину як "лідерів європейської безпеки", які несуть "найбільшу відповідальність" у межах їхньої концепції "НАТО 3.0".

Архів жертв польсько-українського конфлікту 1939-1947 років

8 вересня Український інститут національної пам'яті (УІНП) презентував цифровий архів "Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років", який створили за участю українських та польських фахівців.

База документів стосується однієї з найскладніших сторінок українсько-польських відносин. Польща вважає злочини ОУН та УПА проти поляків геноцидом, тоді як українські історики і політики розглядає їх як частину ширшого польсько-українського конфлікту, відповідальність за який несуть обидві сторони.

База містить майже 3000 архівних записів і документи, частину з яких оприлюднили вперше.

Їх можна шукати за допомогою інтерактивної мапи, на якій позначені місця подій по обидва боки сучасного українсько-польського кордону.

Після переходу до конкретної події відкривається вікно, де міститься опис інформації, а також відсканована сторінка документа, в якому про неї йдеться.

Один із документів містить, приміром, список вбитих поляками бійців Організації українських націоналістів (ОУН) на Холмщині в травні 1944 року. Інший розповідає про напад Української повстанської армії на поляків, які приїхали жати збіжжя до села Зимне Волинської області у серпні 1943-го.

Як кажуть творці проєкту, його мета - збереження пам'яті про жертв та примирення.

"Дайте історикам говорити про минуле, політики хай говорять про майбутнє", – заявив голова Інституту Олександр Алфьоров.

Робота над архівом триває з 2018 року.

За словами Алфьорова, унікальність проєкту в тому, що "якщо ви відкриєте цю базу, то знайдете там опис події та фотографію документа".

"Наприклад, це можуть бути матеріали про діяльність німецьких окупаційних сил у певному регіоні, серед яких є інформація про спалення українцями якогось села, що було польською колонією, або про знищення поляками якогось українського села. Тобто йдеться не про назви справ, а про їхній зміст, про те, що саме в них міститься", - пояснив директор інституту.

Під час презентації Служба зовнішньої розвідки України також передала архіву Українського інституту національної пам'яті деякі документи, повʼязані з діяльністю радянських спецслужб.

"Наприклад, це агентурні операції, спрямовані на проникнення в польське підпілля, вербування до нього агентів і маніпулювання польським підпіллям, щоб спровокувати те, що тоді називали акцією відплати", - розповів директор УІНП.

"Або, наприклад, у цих документах є звіт, у якому йдеться про те, що агенти НКВС, переодягнені в так званих членів УПА, чинили настільки жорстокі злочини, що навіть у Москві визнали: це вже занадто", - додав він.

Польські історики та публіцисти, які давно сперечаються про сам підхід до цих подій, відреагували на відкриття архіву по-різному.

Історик і політолог Лукаш Адамський, який був присутній на презентації архіву в Києві і став свідком російського обстрілу, зазначив, що Україна очевидно зацікавлена в діалозі.

"Якщо в такій ситуації Україна як держава, українські інституції приділяють стільки часу висвітленню історичних проблем у відносинах із Польщею, вкладають обмежені державні кошти, зокрема в цифровізацію баз даних, то, мабуть, це свідчить про те, що Україна хоче вести діалог і має волю до нього".

Водночас публіцист і редактор Лукаш Ястшембський назвав відкриття архівів "показухою й окозамилюванням". За його словами, українська сторона намагається представити Волинь як "польсько-український конфлікт", тоді як польська сторона наполягає на визначенні подій як злочинів українських націоналістів проти поляків.

Жовто-блакитна розмітка під Варшавою

У передмісті Варшави в містечку Рашин днями розгорівся скандал через жовто-синю розмітку для паркування, яка зʼявилася біля однієї зі шкіл.

Як пояснила мерія, це зони Kiss and Ride, призначені для короткочасної зупинки автомобіля, щоб безпечно висадити або забрати дитину.

Однак синьо-жовте оформлення на дорозі миттєво збурило місцеві соцмережі. Деякі мешканці вирішили, що це спеціальні місця паркування для українців.

"Українці тепер можуть вважати, що це ще один бонус для них. Якщо немає конкретних рекомендацій щодо розмітки, можна було вибрати будь-який інший колір, а не кольори українського прапора, хоча могло бути ще червоно-чорне. Як на мене, це страшенно дурні рішення, можливо, навіть навмисні та зроблені зі злим умислом", - йдеться в одному з коментарів.

На ситуацію також відреагував політик ультраправої "Конфедерації" Конрад Беркович, написавши в соцмережах: "Це ще Польща?"

Мерії довелося пояснювати, що кольори не мають жодного стосунку до України.

Синьо-жовте оформлення є стандартним позначенням зон Kiss and Ride, які використовують у різних європейських країнах. Така сам розмітка є й у багатьох інших польських містах - у Варшаві, Гдині та Жешуві.

Жовтий підкреслює короткочасний, тимчасовий характер зупинки, тоді як синій виділяє місце, призначене для цього типу зупинки. Завдяки цьому зона добре помітна та легко розпізнається водіями, каже місцева влада.

Влада також пояснила, що розмітка ще не була завершена. Після висихання фарби через день на ній з'явилася біла обвідка та літери K+R.

Тим часом і нові фото, які мерія опублікувала у фейсбуку після завершення робіт, декому знову не сподобалися.

"А можна було зробити в кольорах польського прапора, і всім було б приємно. А так ще один привід для сварок… Патріотизм у цій країні вже давно вимер", - написав один користувач.