Новий тип діабету худорлявих? Лікарі попереджають про небезпеку помилки з діагнозом

Коли лікарі вперше призначили Ноеллі Мукумбі ін'єкції інсуліну, вони були переконані, що рятують їй життя. Однак сама жінка згадує: після уколів їй ставало настільки зле, що вона почувалася так, ніби помирає.

Ноелла - 30-річна перукарка та мати двох дітей з Демократичної Республіки Конго. У 2023 році їй діагностували "діабет першого типу". Сама вона каже, що одразу відчула: щось не так.

Після початку стандартних щоденних ін'єкцій інсуліну Ноелла, за її словами, почала відчувати запаморочення і втрачати рівновагу. А одного дня - знепритомніла.

"Я складала дитячий одяг, а потім чоловік знайшов мене на підлозі. Я кричала", — розповіла Ноелла BBC.

Лише через три роки лікарі припустили, що насправді вона може страждати на діабет п'ятого типу.

Цукровий діабет, на який у світі страждають понад 830 мільйонів людей, розвивається, коли організм не може регулювати рівень цукру в крові за допомогою інсуліну, через що він може небезпечно підвищуватися.

Діабет п'ятого типу вважають окремою формою захворювання, пов'язаною з тривалим недоїданням, особливо в дитячому та підлітковому віці.

Минулого року його офіційно визнала Міжнародна діабетична федерація (IDF), що об'єднує 251 національну асоціацію з боротьби з діабетом.

Водночас Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) поки що не визнає діабет п'ятого типу окремою формою захворювання, вважаючи наявні докази недостатніми.

Деякі науковці припускають, що діабет п'ятого типу може вражати до 25 мільйонів людей. Вони попереджають: його помилкова діагностика як інших форм діабету є шкідливою для хворих і може мати серйозні наслідки.

Директорка Глобального інституту діабету при Медичному коледжі Альберта Ейнштейна - Мередіт Гокінс називає неправильну класифікацію поширеною проблемою. За її словами, лікування інсуліном у таких випадках може не лише не допомагати, а й становити смертельну небезпеку.

"Ми знаємо багато випадків, коли молоді люди просто не прокидалися вранці", — каже вона.

"Я постійно почувалася знесиленою"

Діабет першого типу — це аутоімунне захворювання, за якого організм практично припиняє виробляти інсулін.

Діабет другого типу виникає з іншої причини: клітини поступово втрачають чутливість до цього гормону, через що він перестає ефективно виконувати свою функцію.

Науковці припускають, що діабет п'ятого типу має іншу природу. Його пов'язують з хронічним недоїданням, яке в дитинстві або підлітковому віці може порушувати нормальний розвиток підшлункової залози — органа, що виробляє інсулін.

У таких пацієнтів організм зазвичай продовжує виробляти інсулін, але в недостатній кількості. Водночас їхні тканини можуть бути надзвичайно чутливими до цього гормону.

Саме тому стандартні схеми лікування не завжди працюють, а іноді навіть можуть становити небезпеку.

Як у випадку Ноелли, звичайна доза інсуліну може спровокувати гіпоглікемію — різке падіння рівня цукру в крові. Це небезпечний стан, який у тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, коми чи навіть смерті.

Як і інші форми діабету, діабет п'ятого типу може призводити до серйозних ускладнень. Серед них — втрата зору, ниркова недостатність, ураження нервової системи та рани, які погано гояться й у найтяжчих випадках можуть закінчуватися ампутацією.

Через те, що це захворювання часто виявляють у виснажених молодих людей із дуже високим рівнем цукру в крові, його нерідко плутають із діабетом першого типу. Тим більше, що симптоми в обох випадках можуть бути схожими.

Ноелла, яка нині живе в Уганді, переконана, що саме це сталося і з нею. За її словами, вона завжди була худорлявою, а перші тривожні симптоми з'явилися невдовзі після народження другої дитини.

"У мене постійно пересихало в роті. Я пила дуже багато води й навіть серед ночі прокидалася два-три рази, щоб напитися", — згадує жінка.

Водночас вона почала стрімко втрачати вагу — схудла з 58 до 49 кілограмів.

До цього додалася постійна втома, яка не минала навіть після відпочинку. Саме така сильна втома є одним з найхарактерніших симптомів діабету першого типу.

"Легка форма діабету"

Найчастіше діабет п'ятого типу виявляють у деяких регіонах Азії та країнах Африки на південь від Сахари, де проблема дитячого недоїдання досі поширена.

Водночас нові дослідження свідчать, що схожі випадки все частіше фіксують і в інших країнах серед людей з недостатньою масою тіла.

Так, дослідження, опубліковане у 2023 році в журналі Diabetes Care, проаналізувало дані понад 2,6 млн дорослих американців і виявило зростання випадків так званого "діабету худих" (lean diabetes) серед людей без ожиріння.

26-річна лондонська журналістка Софія Шарер вважає, що також може належати до цієї групи пацієнтів. Коли їй було 23 роки, звичайний аналіз крові несподівано показав рівень цукру, характерний для діабету.

За словами Софії, у дитинстві та підлітковому віці вона мала значний дефіцит ваги. Одного разу її стан навіть вимагав госпіталізації. А коли у 19 років дівчина почала поступово набирати вагу, з'явилися нові проблеми зі здоров'ям.

"Мене раптово охоплював сильний голод, з'являлося тремтіння в тілі та відчуття, ніби ось-ось знепритомнію", — розповідає вона.

Софія каже, що після обстежень лікарі відкинули діабет першого типу та рідкісні генетичні захворювання. Зрештою її направили до клініки, яка спеціалізується на лікуванні діабету другого типу.

"Мене направили туди просто тому, що іншого варіанту не було", — пояснює вона.

Один із дослідників, які вивчають діабет п'ятого типу, припустив, що Софія може мати саме цю форму захворювання. Проте підтвердити це поки що неможливо: у Британії досі немає офіційного тесту для діагностики такого діабету.

Нове визнання

Відсутність чіткого діагностичного тесту частково пояснює, чому навколо діабету п'ятого типу досі тривають суперечки.

Ще у 1985 році Всесвітня організація охорони здоров'я визнала його як "діабет, пов'язаний з недоїданням". Проте вже через 12 років цей діагноз виключили з офіційної класифікації, оскільки лікарі так і не дійшли згоди, чи справді він відрізняється від діабету другого типу.

Після цього захворювання майже зникло з медичних підручників і клінічних рекомендацій.

Ситуація змінилася лише у квітні 2025 року, коли Міжнародна діабетична федерація (IDF) офіційно визнала діабет п'ятого типу окремою формою захворювання. Значну роль у цьому відіграло дослідження понад 50 науковців, опубліковане торік у журналі The Lancet.

У ВООЗ наголошують, що під час перегляду класифікації у 1999 та 2006 роках наукових доказів для виділення цього типу діабету в окрему категорію було недостатньо.

Водночас організація визнає, що нинішня класифікація не враховує особливості всіх випадків діабету. Тому в майбутньому діабет п'ятого типу можуть знову включити до офіційних рекомендацій — якщо з'являться переконливі докази того, що це самостійна форма захворювання.

Прихильники нового підходу вважають, що рішення IDF уже допомагає пацієнтам отримувати точніше лікування.

"Уперше для цього захворювання незабаром з'явиться окремий розділ у DeGroot's Endocrinology", — каже Мередіт Гокінс, директорка Глобального інституту діабету при Медичному коледжі Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку.

Йдеться про один з найавторитетніших медичних підручників з ендокринології, яким користуються лікарі в усьому світі.

"Сили повернулися"

Попри рішення Міжнародної діабетичної федерації, не всі фахівці переконані, що діабет п'ятого типу справді є окремим захворюванням.

Деякі великі міжнародні організації, зокрема ВООЗ та Американська діабетична асоціація, а також частина науковців ставляться до цієї концепції скептично.

Так, відомий індійський діабетолог доктор В. Моган вважає, що йдеться не про нову хворобу, а про одну з форм уже відомих типів діабету — або діабет другого типу в людей із низькою масою тіла, або різновид діабету першого типу.

"Якщо це справді діабет п'ятого типу, покажіть мені, як його діагностувати, — каже він. — Покажіть хоча б один маркер".

Оскільки єдиного тесту для виявлення цього захворювання поки не існує, лікарі орієнтуються на сукупність ознак. Серед них: недоїдання в дитинстві, низька маса тіла та незвично сильна реакція організму на інсулін.

Щоб розв'язати цю проблему, Міжнародна діабетична федерація вже створила спеціальну робочу групу. Її завдання — розробити офіційні критерії діагностики та рекомендації щодо лікування.

Перші дослідження дають обережний привід для оптимізму. Вчені припускають, що частині пацієнтів можуть допомогти покращене харчування та правильно підібрана медикаментозна терапія.

Водночас науковці стикаються з іншою проблемою — браком фінансування. Внески на глобальні програми охорони здоров'я, зокрема з боку таких великих донорів, як США та Велика Британія, останнім часом скорочуються.

Дослідники також побоюються, що в майбутньому кількість випадків може зрости в регіонах, які потерпають від воєн, голоду та нестачі їжі.

"Схоже, ми на порозі серйозної світової продовольчої кризи, — каже професорка Мередіт Гокінс. — Для наступного покоління це дуже тривожний сигнал".

Для Ноелли ж історія має обнадійливе продовження. Після перегляду діагнозу лікарі зменшили дозу інсуліну та призначили їй метформін — препарат, який часто застосовують для лікування діабету другого типу.

За словами жінки, після цього її стан помітно покращився: повернувся зір, а вага поступово почала відновлюватись.

"Раніше я почувалася дуже слабкою, — каже Ноелла. — А тепер повернулися сили".