Україні критично бракує грошей. На чому зекономлять в першу чергу

"Передусім фінансуємо: оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Видатки, які не є першочерговими, відкладаємо", - озвучив найближчі антикризові кроки уряду прем'єр Сергій Корецький.

Коли в середині липня він очолив уряд, президент казав, що очікує від нового прем'єра ефективної підготовки до зими – враховуючи його попередню роботу в енергетичних компаніях. А також прискорення виконання домовленостей із міжнародними партнерами – тобто отримання коштів, потрібних для фінансування українського бюджету.

В реальному житті сталося так, що до зими ще треба дожити під щільнішими ударами Росії, міжнародні партнери ужорсточили тон у розмовах із Києвом, і вже за два місяці роботи нового уряду прем'єру Корецькому довелося шукати гроші на покриття невідкладних видатків.

При цьому брак коштів в бюджеті сам він оцінює у десятки мільярдів – не гривень, а євро чи доларів. І все це - якраз під час підготовки бюджету на наступний рік, коли ситуація з фінансуванням може бути ще гіршою.

Класичний секвестр бюджету – скорочення видатків за певними статтями – потребує згоди парламенту, результативні голосування в якому проходять дедалі складніше. Тому поки що уряд намагається шукати та перерозподіляти внутрішні резерви.

Які саме видатки може скоротити уряд? Чому так сталося? І які альтернативні джерела фінансування можна знайти?

Наскільки все погано?

Про брак грошей - навіть на фінансування оборони - стали говорити ще наприкінці літа.

На початку вересня міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю Euronews заявив, що Україна переживає найскладнішу бюджетну ситуацію від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Він нагадав: аби вижити і давати відсіч російській агресії, щороку Україні потрібно близько 50 млрд зовнішнього фінансування. І попередив: через дефіцит коштів цього року Україні доведеться відкладати фінансування деяких видатків.

"Ми вже спостерігаємо певні проблеми з ліквідністю і передбачаємо певний дефіцит у нашому бюджеті. Це означає, що через брак ліквідності нам, можливо, доведеться відкласти деякі виплати, не пов'язані з війною", - заявив Марченко.

"Такої кризи ліквідності і розриву в бюджеті в нас не було з 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення", - каже голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

Гостроти ситуації додає і підготовка бюджету на наступний рік, в якому на оборону знову має піти понад половина витрат, і в якому знову є величезний дефіцит – бракує понад 32 млрд доларів, які наразі нема чим покрити.

Ніякими внутрішніми ресурсами неможливо перекрити ту бюджетну діру, яка зараз формується, каже Олена Білан, директорка аналітичного департаменту Dragon Capital.

"Ситуація дуже сильно змінилася за останні пару місяців… В нас немає в бюджеті ресурсів, щоб серйозно на чомусь економити порівняно з тими потребами, які є, - каже економістка. - Мені, чесно, ситуація дуже не подобається. Плану Б нема. Тобто план Б – це, фактично, програш у війні".

Чому бракує коштів

Пояснюючи рішення про те, що уряд буде пріоретизувати бюджетні видатки, прем'єр Корецький заявив, що "частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла". І визнав: так сталося, "зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов'язань перед міжнародними партнерами".

Ще на початку цього року, поки у Брюсселі домовлялися, як саме розподілятиметься виділена ЄС наприкінці 2025 року допомога у 90 млрд євро, багато експертів звертали увагу: Київ серйозно відстав у виконанні зобов'язань, які брав на себе під виділені міжнародними партнерами гроші, і під початок 2026 став робити це навіть демонстративно.

Яскравим, але далеко не єдиним прикладом цього стала довга історія схвалення законопроєкту про оподаткування дешевих закордонних посилок. Здавалося б, не таке вже й масштабне питання ПДВ на посилки з-за кордону, в Україні стало питанням на мільярди, адже, за словами прем'єра, "80% таких посилок використовувалися нечесними ділками як дроблення на дрібні партії", і створили умови для, фактично, масованого неоподаткованого імпорту.

16 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про оподаткування посилок вартістю у понад 150 євро. Але потрібно повне схвалення закону, який відкриє Україні доступ до 700 мільйонів доларів від МВФ та 3,7 млрд євро від ЄС.

Корецький також гарантував, що до 15 жовтня уряд ухвалить усі рішення, необхідні для отримання міжнародної фінансової допомоги. Він закликав і депутатів проголосувати за закони, від яких залежить міжнародне фінансування.

Тим часом сам парламент, проголосувавши за посилки, взяв тривалу паузу у засіданнях. І це при тому, що від голосувань, за оцінками голови бюджетного комітету, напряму залежить надходження понад 4 млрд доларів "макрофіну" від партнерів, які вже закладені у видатки поточного бюджету.

"З міжнародною допомогою в нас реально серйозні проблеми", - каже Підласа.

Але ситуація в Раді така, що тепер, коли депутати, як очікується, повернуться до голосувань у жовтні, каменем спотикання може стати навіть питання де голосувати під час практично безперервних російських атак на Київ. І парламентарі, наприклад, можуть і не дійти згоди щодо перенесення голосувань із сесійної зали до укриття та із системи "Рада" у мобільний додаток, припускає голова бюджетного комітету.

Але навіть якщо це відбудеться без проблем, принаймні два голосування із рішень, необхідних для отримання партнерського "макрофіну", є "надзвичайно політично складними".

Крім того, невиконання реформ, потрібних для отримання фінансової допомоги від Євросоюзу зараз означає також, що Україна не просувається і у виконанні плану свого просування до ЄС, зазначає Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Що кажуть міжнародні партнери

Міжнародні партнери не втомлюються казати, що підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно. Проте тон розмов із Києвом на тлі невиконання зобов'язань щодо реформ, які могли б розблокувати надходження близько 20 млрд євро до українського бюджету вже цього року, а також корупційних скандалів, що ведуть на вищі щаблі української влади, явно змінився.

Західні ЗМІ пишуть, що європейці заскочені обсягами дефіциту коштів в Україні, і почали ставити питання щодо ефективності того, як вони витрачаються.

В середині вересня єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос надіслали листи голові Верховної Ради та прем'єр-міністру України, нагадуючи, що список реформ – на чолі із зміцненням верховенства права та боротьбою з корупцією - був погоджений разом із домовленістю про виділення коштів.

А після зустрічі з головою Єврокомісії під час Генсамблеї ООН 22 вересня президенту Зеленському довелося спростовувати повідомлення ЗМІ про напруженість розмови.

"Я пояснив, що парламент буде підтримувати [необхідні законопроєкти], але розраховувати, що парламент буде працювати так, як він працює у звичайній країні, у невоєнний час, неможливо", — пояснив тоді президент Зеленський.

Сама фон дер Ляйн після цієї зустрічі написала в Х, нагадавши, що до кінця року Україна все ще може отримати 37 млрд євро виділених ЄС коштів:

"Більше оборонної підтримки вже на шляху. А в міру прогресу реформ у Верховній Раді — і більше бюджетної підтримки".

При цьому в ЄС вже обговорюють закладення підтримки України у власний бюджет на 2028-34 роки.

Поновилися також і дискусії про можливість використання заморожених російських активів – за рахунок спеціального інструменту ЄС, що усуне для депозитарію Euroclear у Бельгії, а також для інших країн-членів, де зберігаються заблоковані російські гроші, ризики потенційних судових позовів з боку Росії.

Автори ідеї посилаються на прецедент із рахунками Центрального банку Іраку після падіння режиму Саддама Хусейна.

Попередня спроба використати усі заморожені російські гроші на допомогу Україні провалилася, і ЄС вдалося домовитися лише про виділення Україні так званого репараційного кредиту на 90 млрд євро, повертати який Україна повинна лише у випадку, як отримає репарації за російську агресію.

Вплив російських ударів

Недоотримання запланованої раніше міжнародної допомоги – не єдина причина скрутної бюджетної ситуації.

Активізація російських атак призвела до зупинки роботи чорноморських портів, що кардинально вплинуло на обсяги аграрного та металургійного експорту.

Через втрату експорту морськими портами лише аграрії, за оцінками міністра АПК Тараса Висоцького, можуть недоотримати близько 10 млрд доларів.

Крім того, через спрямовані російські удари робота металургійних підприємств в Україні фактично зупинилася. Це тягне за собою великі збитки і для залізниці, адже металурги були серед її найкращих клієнтів – саме ГМК давав до 40% залізничного трафіку.

Все це щомісяця позбавляє бюджет близько 400 млн євро.

За словами міністра фінансів, уперше з 2022 року податкові й митні органи недовиконають план з бюджетних доходів, і, "якщо екстраполювати цю ситуацію до кінця року, йдеться потенційно про кілька мільярдів".

"Це досить невтішна ситуація, оскільки традиційно ми демонстрували хороші результати зі збору податків і наповнення бюджету. Це було свідченням нашої здатності протистояти цій війні", – цитує Радіо Свобода оцінки міністра фінансів, які він озвучив у Брюсселі наприкінці вересня.

До цього варто додати і можливість скорочення податкових надходжень не лише від прибутку підприємств, що зупинилися, але й податку на доходи фізичних осіб. "Метінвест" та "АрселорМіттал" вже заявили про фактичне скорочення 15−20% працівників, і втрати робочих місць у металургії можуть бути ще більшими.

Лише на "Арселорі", де 25 вересня заявили, що через системні обстріли зупиняють виробництво до кінця війни, може йтися про скорочення 10 тис. працівників, вважає президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков.

Олександр Вілкул, голова ради оборони Кривого Рогу, міста, де розташований "АрселорМіттал", найбільший в Україні меткомбінат (колишня "Криворіжсталь"), вже заявив, що "через зменшення податкових надходжень до міського бюджету цього року буде проведено секвестр бюджету. Тобто місто зупинить реалізацію низки важливих проектів. Але збереже функціонування всіх критично важливих систем".

За оцінками Центру економічної стратегії, недоотримання податкових надходжень до бюджету цього року за 8 місяців становило понад 30 млрд грн, із яких 25 млрд грн – це лише недоотриманий ПДВ за останні два місяці.

А до кінця року, озвученими прем'єром Корецьким оцінками, бюджет може недоотримати ще близько 70 млрд грн податків. "Я думаю, буде гірше", - каже голова бюджетного комітету Підласа.

Війна подорожчала

Російських удари не лише почастішали чи, як у Києві, стали, фактично, цілодобовими. Вони здійснюються на іншому технологічному рівні, - реактивні дрони вимагають іншої, дорожчої відповіді.

Загалом, за словами прем'єра, війна стала більш технологічною і потребує більших витрат. Натомість ще на початку року Міноборони профінансувало деякі видатки коштами, призначеними на другу половину року, сподіваючись, що до того часу ситуація з фінансуванням покращиться.

Цього не сталося, а кількість проблем - як і потреба у фінансуванні - лише зросла.

При цьому Росія планує нарощувати воєнні видатки. У 2027 році російські видатки на армію мають зросли до понад 200 млрд доларів, що на 27% більше, ніж виділено в бюджеті цього року, і є найвищим показником від вторгнення в Україну.

Витрати України на відсіч Росії лише у 2026 році, як раніше заявляв прем'єр-міністр, коштуватимуть близько 155 млрд доларів.

Що фінансуватимуть, а що – ні

Оборонні видатки – безумовний пріоритет уряду. Дефіцит оборонного бюджету становить 27 млрд доларів. Кошти на покриття близько 7 млрд доларів із цього дефіциту уряд вже знайшов завдяки економії, оптимізації та перерозподілу видатків.

"Кожен божий день ситуація змінюється, і ми шукаємо оптимізацію, шукаємо джерела, перерозподіляємо наявні джерела для того, щоб виставляти пріоритети", - пояснив прем'єр під час телемарафону.

Як заявив прем'єр Сергій Корецький, грошове забезпечення військових та підтримка їхніх родин лишатиметься в повному обсязі.

"З цим проблем нема взагалі. Ми це точно закриємо", - запевнив він.

Решту 20 млрд – на забезпечення війська дронами, ракетами, технікою та іншим озброєнням - шукають, але обіцяють, що профінансують.

За словами прем'єра, уряд пропонує виробникам схему, за якою компанії отримають лише аванс, продовжують виробництво, а держава довикупить техніку пізніше, у січні-лютому наступного року.

"Просто треба заплатити аванси, і можливо, ми разом з нашими європейськими партнерами зробимо ті чи інші гарантії, які дадуть комфорт виробникам рухатись і виробляти", - додав Корецький.

Крім цього, прем'єр наголосив, що, попри дефіцит, усі пенсії, зарплати вчителям та лікарям держава профінансує вчасно й у повному обсязі.

Водночас заради економії держава призупинила видатки за борговими зобов'язаннями за відремонтовані дороги, заморозила фінансування нових робіт у межах планів стійкості, а також призупинила виділення коштів на низку культурних програм.

Ці видатки, за словами Корецького, є важливими, і їх колись профінансують, але наразі безумовним пріоритетом є оборона країни.

"Видатки, які не є першочерговими, відкладаємо. Це стосується нових будівництв, реконструкції та або капітальних ремонтів, які не є критично важливими, а також обʼєктів благоустрою, як то парків, скверів, фонтанів чи перекладання бруківки", - заявив прем'єр.

Водночас оглядачі звертають увагу, що через необхідність економити, під ризиком невиконання через брак коштів опинилися захист енергетичних об'єктів перед зимою, ремонт доріг та будівництво укриттів - власне, те, що і входить у "плани стійкості".

Загалом уряд переніс 39 млрд грн капітальних видатків, запланованих на вересень, на кінець року.

Змін можуть зазнати і програми, які вже наразилися на критику експертів та питання від міжнародних партнерів. Йдеться про такі ініціативи, як "Національний кешбек" або "Зимова підтримка". Але, як виглядає, дискусія щодо них може затягтися, і реальні зміни щодо них відбудуться лише у 2027 році.

Пріоритетом цих і подібних програм має стати підтримка національного виробника, а не імпорту.

"Національний кешбек" може бути одним із інструментів підтримки локального виробника. Ми ще дискутуємо щодо фінальної конфігурації програми, але розглядаємо можливість її зміни", - розповів міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в інтерв'ю Forbes Ukraine.

"Для нас принципово, щоб "Зимова підтримка" працювала на українську економіку: кошти мають іти на українські товари та послуги, а не просто на споживання загалом, яке може підживлювати інфляцію чи імпорт", - заявив урядовець.

Альтернативні джерела

Вже зараз очевидно, що лише за рахунок ощадливості та перерозподілу коштів уряду не вдасться знайти достатньо, аби закрити весь дефіцит бюджету.

І, якщо прогресу у виконанні зобов'язань перед міжнародними партнерами не буде, а вони, своєю чергою, принципово вимагатимуть їх виконання, уряду доведеться шукати альтернативні джерела.

А їх зовсім небагато.

Одне із таких джерел – емісія, або друк грошей. До цього способу покриття дефіциту Україна вже вдавалася у перший рік повномасштабного вторгнення.

У 2022 році Нацбанк вимушено спрямував на покриття бюджетного дефіциту 400 млрд грн. Це закрило критичні потреби оборони та соціальної сфери у перші місяці війни, але призвело до інфляції, яка, за підсумками того року стрибнула до 27%, а також до різкого падіння курсу гривні.

Коли з'явилася міжнародна фінансова допомога, Київ відмовився від емісійного фінансування війни.

Проте у вересні під час засідання парламентського фінансового комітету міністр фінансів Сергій Марченко, переконуючи депутатів проголосувати за необхідні для розблокування партнерських коштів законопроєкти, заявив, що повернення до емісії не виключено, якщо інших коштів не вдасться отримати.

"Тут питання не в тому, що ми щось, можливо, затримуємо (виплати зарплат, пенсій тощо). Затримка викличе певне соціальне збурення, і внаслідок соціального збурення будуть інші кроки і дії. Тобто ми не виключаємо можливості монетарного фінансування бюджету. Відповідно, і девальвації гривні, і інфляції, і всіх інших негативних наслідків… з відповідною втратою будь-якої можливості спілкуватися з міжнародними кредиторами", - сказав Марченко.

Але у Нацбанку і надалі наголошують: друк грошей – це навіть не альтернативне джерело, а "фінансування останньої надії".

"Монетизація (видатків бюджету) - це крайній випадок, коли інших варіантів не залишається, - каже Володимир Лепушинський, заступник голови НБУ. – Вона не додає країні ресурсів, вона дозволяє їх перерозподілити достатньо швидко, але в дуже неоптимальний спосіб, за рахунок більшого тиску на валютний курс і ціни".

За його словами, теоретично цей крок є можливим навіть в рамках програми співпраці з МВФ, "але у дуже обмеженому обсязі", і лише якщо інших варіантів нема.

Нині ж, за словами представника НБУ, "можливості є, просто треба політична воля реалізувати ці можливості".

"Тобто гроші є, нам їх треба отримати".