Чому українські дрони все частіше залітають до країн Балтії

Українські безпілотники все частіше фіксують у повітряному просторі Естонії, Латвії та Литви. Чому це відбувається? BBC проаналізувала версії та аргументи експертів.

Москва звинувачує держави Балтії у нібито наданні Україні повітряного коридору для ударів по російських об'єктах і твердить, що Київ буцімто готує атаки на тилові регіони Росії з території Латвії.

Балтійські політики відкидають ці звинувачення та покладають відповідальність за ситуацію на саму Росію.

Першопричиною вони називають розв'язану російською владою війну проти України, а появу українських дронів у небі над Балтією пов'язують із тим, що Росія, за їхніми словами, навмисно перенаправляє їх у бік сусідніх країн за допомогою засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Із чим насправді пов'язані проникнення українських безпілотних літальних апаратів у повітряний простір країн Балтії? Ситуація викликає чимало запитань, і не на всі з них є прості відповіді.

Чи можуть РЕБ так сильно збивати безпілотники з курсу

В принципі - так.

Створення перешкод, придушення супутникових каналів зв'язку та виведення з ладу навігаційних систем супротивника - це їхнє основне призначення.

Російська армія має значний арсенал різноманітних систем радіоелектронної боротьби наземного, морського та повітряного базування.

У західних медіа часто згадують розміщений у Калінінградській області береговий комплекс РЕБ "Мурманськ-БН" із дальністю дії близько 5 тисяч кілометрів.

Для перехоплення українських дронів, які рухаються на північ уздовж кордону з Білоруссю, Латвією та Естонією, на шляху їхнього польоту можуть застосовуватись й менш потужні російські системи РЕБ — наприклад, комплекси "Поле-21", "Шиповник", "Дивномор'я" та багато інших.

Вони можуть впливати на повітряні цілі різними способами. Найпростіший — це створення суцільного поля потужних перешкод, через які дрон втрачає зв'язок з оператором. Інший спосіб — так званий спуфінг — полягає у формуванні хибного супутникового сигналу, який передає дрону неправильні координати, внаслідок чого він збивається з курсу.

Деякі системи РЕБ, такі як комплекс "Красуха-4", працюють у дуже вузькому секторі. За допомогою потужного електромагнітного імпульсу вони здатні "пропалити" електронну начинку літального апарата, після чого його керування може повністю вийти з ладу.

Якщо Росія має так багато РЕБ, чому не зупиняє українські дрони

Це питання особливо актуальне на тлі недавніх ударів по російських портах Усть-Луга та Приморськ, а також нафтопереробному заводу в Кіришах. За повідомленнями, в операціях брали участь сотні українських дронів. Частина з них досягла цілей, тоді як на територію країн Балтії залетіли лише окремі апарати.

Кількість, безумовно, має значення. Але справа ще й у тому, що проти сучасних безпілотників системи РЕБ часто виявляються малоефективними.

По-перше, багато далекобійних дронів, на відміну від FPV-апаратів, не потребують постійного керування оператором. Вони здатні працювати автономно, використовуючи інерційні навігаційні системи, сигнали GPS, машинний зір і штучний інтелект.

Такі безпілотники рухаються за заздалегідь запрограмованим маршрутом, а деякі моделі на завершальному етапі польоту можуть самостійно захоплювати ціль. Якщо ж прямого каналу зв'язку з оператором немає, то й перехопити такий дрон практично неможливо.

Засоби РЕБ справді можуть підміняти сигнал GPS, передаючи дрону хибні координати та часові мітки. Однак обдурити сучасні навігаційні системи значно складніше.

Безпілотники з інерціальною навігацією орієнтуються насамперед на власні датчики — гіроскопи, акселерометри, сенсори швидкості та тиску, а також бортовий годинник. Дані супутникової навігації використовуються переважно для періодичного уточнення маршруту.

Якщо інформація від GPS різко суперечить даним бортових систем, програмне забезпечення може розпізнати таку аномалію як спробу спуфінгу. У такому разі безпілотник продовжить політ, спираючись на інерційну навігацію, доки не отримає достовірні сигнали для корекції курсу.

Крім того, навіть ті дрони, які використовують зовнішнє керування, зазвичай мають захист від радіоелектронного впливу. Для цього застосовуються технології зміни робочих частот, зашифровані канали зв'язку та спеціальні антени з підвищеною стійкістю до перешкод, що ускладнює їхнє перехоплення або глушіння.

У найкращому випадку засобам РЕБ вдається заглушити канал зв'язку між дроном та оператором. Тоді безпілотник, залежно від своїх технічних можливостей, або одразу падає (а інколи навіть самоліквідується), або переходить в автономний режим і продовжує політ доти, доки не залишить зону дії перешкод і не відновить зв'язок.

Ще одне обмеження полягає в тому, що системи радіоелектронної боротьби мають відносно невеликий радіус дії або працюють у вузькому секторі. Теоретично можна наситити певну територію великою кількістю комплексів і створити потужне поле радіоперешкод.

Однак у такому разі під удар потраплять не лише ворожі дрони. Перебої можуть виникнути і в роботі власних систем зв'язку, навігації та управління — як військових, так і цивільних.

Не менш складним завданням є й ураження бортової електроніки безпілотника за допомогою спрямованого електромагнітного випромінювання. Для цього потрібне точне наведення, а дрони через свої невеликі розміри та малопомітність часто залишаються складною ціллю для радарів. Деякі радіолокаційні системи можуть не виявляти їх навіть на порівняно невеликих дистанціях.

До того ж навіть точне спрямування випромінювання на безпілотник не гарантує його миттєвого виходу з ладу. Саме тому після виявлення дрона найефективнішим способом його знищення зазвичай залишаються традиційні засоби протиповітряної оборони — зенітні ракети та артилерія.

На практиці це часто надійніше, ніж спроби вивести з ладу електроніку апарата засобами радіоелектронної боротьби.

Чи може Росія навмисно спрямовувати українські дрони до країн Балтії

Такої точки зору дотримуються політики країн Балтії, а в західній пресі останнім часом з'явилося чимало публікацій на цю тему.

Британська Telegraph 22 травня писала, що Росія може використовувати потужний передавач у Калінінградській області, який створює перешкоди для GPS-навігації в Балтійському регіоні та потенційно впливає на маршрути українських далекобійних безпілотників.

Водночас видання не наводить вичерпних технічних доказів цієї версії — зокрема записів сигналів, детальних даних про маршрути польоту, розвідувальної інформації чи результатів аналізу уламків дронів.

Не всі експерти погоджуються з таким припущенням. Керівник програми "Безпека та стійкість" Естонського міжнародного центру оборони та безпеки Марек Кохв вважає, що можливості російських систем РЕБ у цьому випадку можуть бути перебільшені.

"Я теж бачив статтю Telegraph, де припускалося, що Росія має таку можливість. Але я так не думаю. На мою думку, російські системи переважно глушать GPS-сигнал, а не підміняють його і тим більше не перехоплюють керування дронами. Це значно складніше, та й часу для такого втручання мало", — зазначив експерт у коментарі BBC.

"Я не думаю, що йдеться саме про це, адже якщо подивитися на те, що відбувалося з дронами, які заходили в наш повітряний простір, деякі з них просто приземлялися у випадкових місцях. Тобто немає очевидних ознак того, що їх хтось цілеспрямовано кудись спрямовував", — вважає естонський експерт.

Чи могла Росія ремонтувати українські дрони, що впали на її території, і запускати їх у бік Балтії

Існує й така конспірологічна версія, однак вона не витримує критики.

Усі компоненти, з яких збираються безпілотники, мають серійні номери, за якими легко встановити їхнє походження, а також час, місце і напрямок запуску кожного з них.

Країни Балтії співпрацюють з Україною, і будь-яка спроба використання техніки "під чужим прапором" одразу отримала б розголос.

Чи можуть дрони збиватися з курсу самі по собі

Так, і такі випадки трапляються доволі часто. Причиною можуть бути погодні умови, технічні недоліки, збої в роботі обладнання або навіть виробничий брак.

Під час польоту на великі відстані інерціальна система навігації поступово накопичує похибку. Навіть за наявності стабільного сигналу GPS чи ГЛОНАСС повністю усунути її вдається не завжди.

Чим частіше дрону доводиться маневрувати — наприклад, щоб облітати перешкоди на місцевості чи уникати систем ППО, — тим більшою стає ця похибка.

Російські дрони під час атак на захід України неодноразово летіли на територію Польщі, Молдови та Румунії. У п'ятницю, 29 травня, міністерство оборони Румунії повідомило, що російський дрон упав на дах житлової багатоповерхівки в Галаці, унаслідок інциденту постраждали двоє людей.

З повідомлень влади країн Балтії відомо про кілька випадків падіння українських дронів у східних районах Латвії та Естонії.

Не виключено, що частина безпілотників, запущених з території України, які рухалися вздовж латвійського та естонського кордону, могла відхилитися від курсу і в іншому напрямку — на схід — та впасти в безлюдній місцевості. Просто інформація про такі випадки відсутня у відкритому доступі.

Але як тоді пояснити появу українських дронів у Литві

Точної відповіді на це запитання наразі немає. Литва межує лише на південному заході з російським ексклавом — Калінінградською областю, яку ЗСУ досі жодного разу не атакували. Інших спільних кордонів із Росією Литва не має.

Втім, дрони, імовірно українські, вже неодноразово фіксували на території Литви.

Так, 23 березня цього року дрон помітили у Варенському районі на півдні Литви — приблизно за 350 кілометрів від кордону між Псковською областю Росії та Білоруссю. 17 травня ще один інцидент стався в Утенському районі на сході країни — приблизно за 200 кілометрів від тієї ж ділянки кордону.

А в середу вранці, 20 травня, у Литві через загрозу появи безпілотника оголосили справжню повітряну тривогу: над аеропортом Вільнюса закривали повітряний простір, у місті зупиняли транспорт, мешканців закликали спуститися в укриття.

Литовські військові тоді повідомили, що про ймовірний рух безпілотників у бік Литви їх попередив Мінськ.

Але як дрони потрапили до Білорусі? Якщо вони летіли з території України на північ через російські землі, їм довелося б повернути на 90 градусів і подолати сотні кілометрів у некерованому режимі.

Водночас не виключено, що під час ударів по Ленінградській області ЗСУ, окрім більш сучасних безпілотників типу "Лютий", могли використати й дешевші дрони, слабше захищені від радіоелектронних перешкод і засобів перехоплення.

Як розповів BBC естонський експерт Марек Кохв, який бачив збиті дрони та їхні уламки, загалом ідеться про один і той самий тип: "Переважно ми бачили дрони типу "шахед", які літають доволі низько і на відносно невеликій швидкості".

За його словами, служби безпеки поки що не розкривають технічної інформації, оскільки за всіма цими інцидентами триває розслідування.

За участю Єлизавети Фохт