Путін робить нову ставку у війні проти України. Чи спрацює вона

Москва перейшла до нової фази війни, нарощуючи виробництво дронів і збільшуючи масштаби повітряних атак. Однак паралельно зростає й ціна війни: як для економіки, так і для Кремля, зазначають західні видання.

Ставка на безпілотники

Як вказує Bloomberg, російська авіагалузь переживає бум завдяки попиту на безпілотники.

У квітні обсяги виробництва в секторі зросли на 117% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Для порівняння, середній темп зростання у 2025 році становив 68%.

Видання зазначає, що Москва адаптується до нової воєнної та економічної реальності. Виробництво танків і важкої техніки все частіше стикається з обмеженнями, тоді як безпілотники лишаються одним з небагатьох напрямів, які можна швидко та дешево масштабувати.

"FPV-дрони сьогодні є головним елементом наземних бойових дій. А безпілотники великої дальності дозволили Москві компенсувати обмежений арсенал крилатих ракет наземного базування та продовжувати кампанію проти критичної інфраструктури України", — пояснює Дуглас Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Детальні дані про обсяги військового виробництва не розголошуються.

За даними, які Bloomberg наводить із посиланням на українську воєнну розвідку, у 2026 році Росія планує виготовити 7,3 млн FPV-дронів і 7,8 млн бойових частин для безпілотників різних типів.

Для порівняння, за весь час повномасштабної війни Росія отримала 64 нові бойові літаки Су-34 і Су-35 та ще 12 винищувачів Су-27. Такі дані наводить військовий аналітик Сем Кренні-Еванс.

Водночас розвиток оборонної промисловості стає все менш рівномірним. Якщо виробництво дронів та авіапродукції продовжує зростати, то випуск важкої техніки і боєприпасів сповільнюється.

За офіційними прогнозами, темпи зростання у цих секторах можуть знизитися до 4–5% проти приблизно 30% у попередні роки.

Безпілотники вже посідають центральне місце в російських військових операціях і підсилюють ефективність крилатих та балістичних ракет, каже Дуглас Баррі.

Ціна війни зростає - і для економіки, і для Путіна

Попри успіхи у виробництві дронів, війна обходиться Росії дедалі дорожче. Причому проблеми накопичуються не лише в економіці - вони все частіше створюють труднощі й для самого Кремля.

Як пише Bloomberg у іншій своїй статті, представники Мінфіну та Центробанку РФ попередили Володимира Путіна, що підтримувати нинішні військові витрати стає все складніше.

За словами джерел агентства, економісти в уряді побоюються подальшого зростання бюджетного дефіциту та вважають, що чим довше триватиме війна, тим важче буде повернути економіку до нормального стану.

Через це всередині російської влади виникають суперечки.

Частина чиновників наполягає на скороченні витрат, тоді як міністерство оборони вимагає зберегти нинішній рівень фінансування і навіть виділити додаткові кошти.

За даними Bloomberg, Путін уже доручив урізати майже всі державні видатки, крім військових. Однак навіть зростання цін на нафту поки не рятує ситуацію. Російські економісти вважають, що для відчутного полегшення тиску на бюджет нафта мала б коштувати понад 100 доларів за барель протягом тривалого часу.

Тим часом дефіцит бюджету вже сягнув 2,5% ВВП — це приблизно на половину більше, ніж планувалося. Щоб знайти додаткові гроші, влада підвищує податки, шукає нові джерела надходжень і скорочує витрати в інших сферах.

Додаткових проблем завдають і українські удари по нафтопереробних заводах, підприємствах та транспортній інфраструктурі. Як зазначає Reuters, представники великого російського бізнесу дедалі частіше закликають Кремль шукати шлях до завершення війни.

На думку оглядача Financial Times Гідеона Рахмана, усе це поступово перетворює війну на проблему і для самого Путіна. Економічні труднощі зростають, а помітних військових успіхів Росія не має.

"Розкол усередині російської еліти - шлях до усунення Путіна", - вважає Рахман.

Він нагадує, що в історії Росії воєнні невдачі не раз ставали поштовхом до політичних криз.

До того ж наслідки війни все важче приховувати від звичайних росіян.

Через атаки безпілотників закриваються аеропорти, виникають перебої зі зв'язком та інші обмеження, які відчувають навіть мешканці Москви.

А удари по нафтовій інфраструктурі впливають на внутрішній ринок пального та ціни.

Україна змінює хід війни

На цьому тлі Foreign Affairs пише, що війна в Україні досягла переломного моменту.

Видання зазначає, що після невдалого українського контрнаступу 2023 року конфлікт увійшов у відносно передбачуваний цикл російських наступальних дій. Однак у 2026 році ситуація змінилася.

За словами українських командирів, російські атаки тривають, але вже не створюють такого тиску, як раніше. Водночас ефективність дій російських військ поступово знижується.

Журналісти пов'язують це з кількома чинниками.

По-перше, Україна завершила формування армійських корпусів, що дозволило покращити підготовку особового складу та управління військами.

По-друге, ЗСУ посилили взаємодію між піхотою, артилерією, бронетехнікою та підрозділами безпілотників.

По-третє, українські сили розвивають удари середньої дальності по російській логістиці на глибину до 100 кілометрів від фронту, ускладнюючи постачання військ.

На думку Foreign Affairs, поєднання організаційних реформ, тактичної адаптації та зростання можливостей українських підрозділів безпілотників допомогло Україні подолати кризу 2024–2025 років.

Водночас видання наголошує: говорити про перемогу України зарано. Росія й надалі має понад 600 тисяч військовослужбовців і зберігає значний виробничий потенціал.

Проте автори вважають, що Кремлю все важче реалізовувати свої воєнні плани. Без масштабної реорганізації армії та залучення нових ресурсів Росія навряд чи зможе повністю окупувати Донбас у передбачуваній перспективі.

Крім того, у Києві зростає оптимізм щодо того, що Україна зможе змусити Росію піти на припинення вогню, заявляють журналісти.

У цих умовах, зазначає Foreign Affairs, перед Кремлем поступово вимальовуються два сценарії: або нова масштабна мобілізація з серйозними політичними та економічними наслідками, або перехід до оборонної стратегії та затягування конфлікту.

На думку авторів, якщо Україна зуміє зберегти нинішню динаміку та зміцнити свої позиції до кінця року, Київ і його союзники можуть переконати Москву погодитися на припинення вогню, продемонструвавши Путіну, що це менш ризикований для нього варіант.