Жертва чи співучасниця? Що відомо про дівчину Епштейна Надію Марцінко

Під час першого ув'язнення Джеффрі Епштейна - коли він відбував 13-місячний термін за схиляння неповнолітньої до сексу - тюремні записи показують, що одна жінка відвідала його щонайменше 67 разів.

Цією жінкою була Надія Марцінко. Вона була головною дівчиною Епштейна протягом семи років - його найважливішою партнеркою після Гіслейн Максвелл. А в пізніші роки ще й другим пілотом його приватного літака.

Вона порівняно маловідома широкій публіці, але незабаром може опинитися в центрі уваги.

Марцінко - одна з чотирьох жінок, яких в угоді про визнання провини 2008 року назвали "потенційними співучасницями" Епштейна. Ця угода надала їм імунітет від кримінального переслідування.

Тепер двох із цих жінок - помічниць Епштейна Сару Келлен і Леслі Грофф - мають допитати американські законодавці. Одна конгресвумен хоче, щоб з приводу всіх чотирьох жінок, включно з Адріаною Росс і Марцінко, почалося розслідування попри угоду про імунітет.

Марцінко ніколи не звинувачували і не судили за жоден злочин. Її адвокати стверджують, що вона сама є жертвою Епштейна.

Однак дівчата з Палм-Біч у Флориді, чиї свідчення про насильство над ними в неповнолітньому віці призвели до засудження Епштейна у 2008 році, повідомляли поліції, що Марцінко брала участь у цьому насильстві.

BBC протягом кількох місяців спілкувалася з людьми, які знали Марцінко, і вивчала всі електронні листи між нею та Епштейном, які вдалося знайти в матеріалах справи, щоб скласти детальнішу картину її ролі в житті засудженого фінансиста.

З листування випливає, що Епштейн і Марцінко хотіли створити сім'ю. BBC також виявила докази того, що протягом багатьох років він просив її вербувати інших жінок для задоволення своїх сексуальних бажань, і вона погоджувалася.

Водночас листи демонструють глибоко примусові та насильницькі риси поведінки Епштейна.

Пізніше Марцінко розповіла слідчим, що він застосовував фізичне насильство: душив її та штовхнув зі сходів. BBC отримала доступ до її свідчень у документі, який Міністерство юстиції США оприлюднило зі значними редагуваннями в січні. Ім'я Марцінко там не видно, але п'ять сторінок свідчень повністю збігаються з відомими про неї фактами.

BBC звернулася до Марцінко по коментар, але вона не відповіла. Після смерті Джеффрі Епштейна у в'язниці у 2019 році, де він очікував нових звинувачень у сексуальних злочинах, вона зникла з публічного простору.

Заклики розслідувати роль Марцінко порушили важливе питання: чи може людина, яка сама стала жертвою сексуального примусу, одночасно вважатися співучасницею.

Надія Марцінко, уроджена Марцінкова, народилася в заможній і шанованій родині у Словаччині. Після смерті Епштейна вона розповіла федеральним слідчим, що вперше зустрілася з фінансистом у Нью-Йорку в 2003 році, коли їй було 18 років, на дні народження Жан-Люка Брюнеля.

Близький друг Епштейна, Брюнель керував нью-йоркським відділенням модельного агентства Karin Models. Марцінко сказала, що працювала для агентства в Парижі, а Брюнель привіз її до США за кілька тижнів до вечірки, організувавши їй візу.

Схоже, це підтверджується листуванням, яке BBC знайшла у файлах Епштейна: протягом багатьох років після цього Марцінко та Епштейн святкували одну й ту саму дату - 17 вересня - як свою "річницю".

Марцінко була малоймовірною кандидаткою для міжнародної модельної кар'єри, каже її однокласник початкової школи Йозеф (імʼя змінене). Хоча вона була красивою, але дуже сором'язливою - "те, що ми називаємо маленька сіра мишка".

Вона почала працювати моделлю ще підлітком і згодом зйомки привели її до Японії та Тайваню, як вона колись розповідала словацькій газеті.

Через кілька днів після першої зустрічі з Епштейном на вечірці Брюнеля Епштейн запросив її до свого маєтку в Палм-Біч, розповіла Марцінко слідчим. А звідти, як підтверджують журнали польотів, вона полетіла на його приватний карибський острів Літтл-Сент-Джеймс.

Вона вже була повнолітньою, але дисбаланс у владі, багатстві та віці між ними був величезним. Епштейну вже було 50 років - на 32 роки більше, ніж їй.

Оскільки Брюнель спонсорував її візу, а Епштейн фінансував агентство Брюнеля - на суму близько мільйона доларів - Марцінко, за її словами, пізніше відчувала, що "Епштейн міг депортувати її одним телефонним дзвінком Брюнелю".

Надія Марцінко розповідала слідчим, що постійно подорожувала з ним. І їхнє листування, як за тоном, так і за змістом, свідчить, що вони швидко стали парою.

Гіслейн Максвелл усе ще залишалася близькою подругою Епштейна і продовжувала знаходити для нього інших жінок, але, за результатами розслідування, їхні сексуальні стосунки поступово завершувалися. Марцінко стала його головною партнеркою, показує листування.

Водночас, попри чимало сентименту в листах - і те, що Епштейн пише комусь у 2009 році: "Я закоханий у Надію" - переписка також показує його владну поведінку.

Лист того року дає уявлення про те, чого він, схоже, від неї вимагав:

"Я хочу, щоб ти навчилася готувати яйця: скрембл, пашот, "овер-ізі"... Я хочу, щоб ти навчилася доглядати за будинком… Я не хочу жодних суперечок з понеділка по п'ятницю… Я хочу, щоб ти щомісяця читала одну з сотні великих книг… Я хочу, щоб у домі були тільки красиві речі. Ти не можеш нічого туди приносити, поки я це не побачу. Дж."

Після його смерті Надія Марцінко розповіла слідчим, що Епштейн контролював кожен аспект її життя, включно з вагою та одягом. Вона заявила, що він змушував її робити кілька пластичних операцій і фізично знущався.

Прямих згадок про ці епізоди в їхньому електронному листуванні ми не знайшли, але це не означає, що їх немає в інших частинах матеріалів справи. В одному з листів, який нам вдалося знайти, вона звинувачує його в "абʼюзивній поведінці".

Також у листуванні неодноразово згадується очікування Епштейна, що Марцінко буде шукати для нього інших жінок або дівчат.

У 2006 році вона написала:

"Яку сексуальну річ ти уявляєш як цікаву? Я зроблю все, що зможу, хоча якщо йдеться просто про те, що ти маєш секс з кимось іншим, я не знаю, як це покращує наші стосунки. Я спробую знаходити дівчат, коли ми в Нью-Йорку".

Деякі повідомлення свідчать, що Надія знала про вподобання Епштейна щодо молодих жінок. Водночас у файлах немає доказів, що вона коли-небудь знайомила його з неповнолітніми.

Проте навіть вербування дорослих людей шляхом обману для експлуатації може розглядатися як торгівля людьми.

Того ж 2006 року Епштейн надіслав Брюнелю прохання включити Надію Марцінко до платіжної відомості нового модельного агентства Брюнеля - MC2 - і виплачувати їй 50 000 доларів на рік.

Незрозуміло, за що саме була ця зарплата, адже Марцінко вже не працювала як модель. Але незалежно від того, які обов'язки від неї очікували, вона, очевидно, відчувала дискомфорт через свою фінансову залежність від Епштейна.

В одному з листів того року вона написала йому:

"Відтоді як я зустріла тебе, моє життя обертається навколо тебе, у мене більше нічого немає, і це змушує мене почуватися дуже неспокійно".

Але у 2009 році, приблизно тоді ж, коли вона відвідувала Епштейна у в'язниці, вона, схоже, почала зменшувати свою фінансову залежність від нього, зайнявшись авіацією.

Епштейн витратив десятки тисяч доларів на її навчання пілотуванню, про що свідчить їхнє листування, і вона, очевидно, робила це з великим ентузіазмом, просуваючи себе в соцмережах як Global Girl.

"Це приносило їй гроші, бо її часто запрошували пілотувати літаки та зніматися у відео", - каже авіаційна журналістка Крістін Негроні, яка, за її словами, зустрічала Марцінко у 2013 році.

"Надія була чарівною. Дуже приємною в спілкуванні… Вона дуже старанно вчилася в льотних школах і отримувала сертифікат за сертифікатом… Це непрості досягнення".

Попри здобуту незалежність, стосунки Надії Марцінко з Епштейном продовжувалися після його звільнення з в'язниці в липні 2009 року, як свідчить листування. Схоже, вони навіть стали інтенсивнішими.

До жовтня того ж року вони, як випливає з листів, вони намагалися завести дитину.

Вона також продовжувала виконувати роль "вербувальниці", показують матеріали справи. В одному з листів того року вона запитує його думку про конкретну жінку, яка, за її словами, пропонувала приїхати зі Східної Європи.

Але у 2010 році вони остаточно розійшлися після того, як він, за свідченням Марцінко, особливо жорстоко поводився з нею.

Наступного року вона, згідно з її свідченнями, отримала нову робочу візу, вже на основі власної авіаційної роботи.

Втім, вони, очевидно, залишилися друзями. Вона була другим пілотом його приватного літака на деяких рейсах до його острова з 2012 року.

У 2013 році він організував їй роботу інструкторки з польотів у компанії підприємця Діна Кеймена, винахідника електросамоката сігвей.

Листування між Марцінко та Епштейном у 2015 році підтверджує її слова слідчим - що того року він погодився подвоювати будь-який її дохід з інших джерел.

Ми звернулися до компанії DEKA з проханням прокоментувати її зв'язок із Надією Марцінко, але відповіді не отримали. Речник Кеймена раніше заявляв, що винахідник глибоко шкодує про будь-які контакти з Епштейном і не мав жодної участі чи усвідомлення про його злочини.

Попри те, що Надія Марцінко протягом багатьох років, схоже, залишалася лояльною Епштейну, в 2018 році вона зрештою змінила позицію. Документ із матеріалів справи описує, що того року вона почала співпрацювати з ФБР у межах його розслідування.

Наступного року Епштейна знову ув'язнили, поки він очікував обвинувачень у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації.

Через чотири роки після цього ФБР підтримало заяву Марцінко на дозвіл залишитися у США після завершення її візи у 2022 році. Відомство заявило, що Епштейн та інші "завербували її, утримували та залучали до примусових сексуальних стосунків".

Відтоді Марцінко зникла з публічного простору. Пости в соцмережах свідчать, що принаймні до минулого року вона була активною учасницею дзен-буддистського центру в Нью-Йорку.

Її колишній адвокат раніше заявляв, що вона хоче з часом публічно розповісти про пережите та допомагати іншим постраждалим, але наразі "працює над власним відновленням".

Однак імунітет, наданий Марцінко та ще трьом жінкам у рамках угоди 2008 року, зараз ставиться під сумнів. Конгресвумен США Анна Пауліна Луна, членкиня Комітету з нагляду Палати представників, у лютому заявила, ймовірно після ознайомлення з нерозсекреченими документами:

"Усі ці жінки брали участь у торгівлі неповнолітніми вже як дорослі. Вони працювали і були співучасницями операцій Джеффрі Епштейна".

Хоча Келлен і Гроф мають дати свідчення, схоже, що комітет ще не вирішив, чи викликати Росc або Надію Марцінко.

Оцінка того, наскільки далеко жертву можна також вважати співучасницею, є складною та залежить від нюансів, каже Бріджит Карр, професорка клінічного права Мічиганського університету, яка багато працювала з жертвами торгівлі людьми.

Вона намагається визначити, чи продовжувала жертва вчиняти злочини після того, як вийшла з-під контролю злочинця, враховуючи, що цей контроль може зберігатися навіть тоді, коли злочинець фізично вже не присутній у житті жертви.

"Межа, яку я проводжу, - це питання, чи була жертва коли-небудь поза владою і контролем цього злочинця".

Питання полягає в тому, "чи було обґрунтовано для жертви вважати, що цей злочинець усе ще має над нею владу".

Який саме вибір мала Надія Марцінко під час її тривалих стосунків з Епштейном, сторонній спостерігач знати не може. Документи зі справи дають лише фрагментарні уявлення про її життя. Але один електронний лист 2012 року, можливо, є більш показовим, ніж інші.

"Я не хочу бути з тобою, але мене засмучує бачити, як ти використовуєш ті самі точні схеми, щоб спокушати, маніпулювати і зрештою контролювати та завдавати шкоди іншим дівчатам. Мені вони навіть не подобаються, і я відчуваю провину за те, що знаю, чим це для них закінчиться", - написала вона.

"Я знаю, на що ти здатний, і я завжди буду захищати тебе з чистої лояльності та впертості, але моє сумління далеко не чисте".