Чи буде математика обов'язковою на НМТ і чому так багато суперечок навколо неї

У розпал проведення Національного мультимедійного тесту для випускників знову активізувалася дискусія про те, навіщо для вступу на усі спеціальності у вишах проходити тест з математики. У Верховній Раді 50 депутатів зареєстрували проєкт закону з пропозицією скасувати цей предмет НМТ як обов'язковий.

Вони пропонують вже з 2027 року під час НМТ оцінювати майбутніх вступників за трьома предметами замість чотирьох, залишивши обов'язковими лише українську мову та історію України, а математику перенести до переліку предметів, з яких можна обрати для тестування ще один, третій.

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий вже заявив, що МОН категорично проти таких ініціатив.

Проте вилучення математики домагаються не лише депутати парламенту. Петиції з такою вимогою періодично з'являються на урядовому порталі. Головний аргумент - для вступу на творчі, гуманітарні спеціальності математика не потрібна.

Також прихильники вилучення математики з обов'язкових на НМТ кажуть, що пройти тести за чотирма предметами в один день вкрай важко. Особливо зважаючи на постійні тривоги і нічні обстріли, коли випускники мусять, не спавши ніч, йти на тестування.

Пропозиція має як своїх прихильників, так і противників. Ми зібрали їхні аргументи, аби зрозуміти, які шанси є на те, що математика не буде обов'язковою для тих, хто планує йти на НМТ і далі - у виш.

"Спроможність читати, писати і рахувати"

Коли у 2021 році вирішили включити математику до переліку обов'язкових предметів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), випускники проходили тест за кожним предметом у різні дні. Після широкомасштабного вторгнення ЗНО перетворили на НМТ і проводять його одночасно з усіх чотирьох предметів.

Авторка законопроєкту, доктор юридних наук і заступниця голови фракції "Слуга народу" Юлія Гришина наголошує, що тестування, хоч і з перервами, - це величезне навантаження для підлітків.

"Діти живуть у стресі, під час НМТ вони не можуть опанувати свої емоції, помилки роблять навіть ті, хто добре підготовлений", - каже вона у відеозверненні на фейсбуку.

Депутатка наголошує, що вона та її колеги пропонують спростити структуру НМТ тимчасово, поки війна не дає змоги нормально навчатися.

Однак у Міністерстві освіти та науки кажуть, що уряд подав до парламенту законопроєкт про умови вступу у 2027 році і вони не відрізняються від тих, що є зараз.

"З нашої точки зору, НМТ, власне, для того, щоб підтвердити ключову спроможність читати, писати і рахувати. І математика повинна бути обов'язковим предметом", - упевнений Оксен Лісовий.

Міністр пояснив, що НМТ проходять також випускники з окупованих територій та ті, хто перебуває за кордоном, і організувати тестування у кілька днів було б вкрай складно.

Метою включення математики до НМТ як обов'язкового предмета у 2021 році було підштовхнути дітей та молодь більше вивчати математику і обирати технічні спеціальності у вишах. Але, каже Юлія Гришина, ця ціль не була досягнута.

Вступна кампанія до інститутів та університетів в останні роки дійсно підтверджувала, що молоді люди переважно прагнули бути юристами, менеджерами, айтішниками, перекладачами, політологами, а не інженерами.

Не знають елементарного - таблицю множення

Пропозицію депутатів прибрати математику з обов'язкого переліку предметів НМТ не сприймають не лише у МОН.

"Скасувати математику як обов'язковий предмет НМТ у країні, що воює - це не просто постріл у ногу, це постріл у голову", - вважає математикиня, доктор фізико-математичних наук Катерина Терлецька.

"У всіх розвинених країнах світу випускні іспити містять математику. Не тому, що всі мають стати інженерами чи програмістами, а тому, що математика перевіряє здатність мислити логічно, аналізувати інформацію, працювати з даними та ухвалювати зважені рішення", - наголошує вона.

"Хтось має проєктувати дрони. Хтось має розробляти системи наведення. Хтось має створювати програмне забезпечення для оборони, аналізувати супутникові дані, будувати заводи, електростанції, мости, системи зв'язку та кіберзахисту. Якщо цих людей не буде, то технології доведеться купувати. Безпеку доведеться купувати. Зброю доведеться купувати. Майбутнє доведеться купувати", - переконує Катерина Терлецька.

"Вага" математики

Однак у відповідь на такі пояснення багато хто акцентує на проблемах з підготовкою майбутніх випускників у школах.

"Чому випускники не знають елементарного - таблицю множення? (...) Три роки ковіду, п'ятий рік війни... Діти бачать вчителя практично онлайн. Списати розв'язок завдання - елементарно. Думати не потрібно. Оцінки є нормальні. В журналах все ок. Хто хоче вчитись - іде до репетиторів. Ось той, хто хоче і хто може, і піде здавати", - дописувачка Світлана Алісова у коментарях до сказаного професоркою Терлецькою висловлює позицію багатьох батьків старшокласників.

Експертка у галузі освіти Іванна Коберник впевнена, що протести проти обов'язкового НМТ з математики насправді є протестами проти того, що українська школа погано навчає математики. Вона нагадує, що ще у 2018 році міжнародне дослідження PISA показало, що понад 30% 15-річних українських підлітків не досягають базового рівня математичної грамотності. І ця тенденція зберігалася й у наступні роки.

"Проблема в тому, що після 11 років навчання частина випускників не може виконати кілька базових (пʼять з тридцяти) завдань, щоб подолати поріг "склав/не склав" (Під час тестування. - Ред.), - каже Іванна Коберник.

Колишній заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький каже, що треба змінювати програму з математики у школах, але на це потрібен час.

Такої ж думки й Іванна Коберник.

"Потрібно говорити про зміст програм, кількість годин, методики викладання та підготовку вчителів. Але замість того, щоб розв'язувати ці проблеми, нам вкотре пропонують скасувати тест", - підсумовує вона.

Експерти також кажуть про кроки, які МОН може зробити вже зараз. Зокрема, суттєво підвищити "вагу" математики, збільшивши коефіцієнт цього предмета для розрахунку загального бала НМТ при вступі до вишу. Також пропонують збільшувати кількість бюджетних місць і надавати державні гранти у вишах на технічні спеціальності.

Запропонований депутатами проєкт закону ще не розглядав профільний комітет Верховної Ради. Може так статися, що навіть на цьому етапі документ буде відхилений і не дійде до сесійної зали.

Але проблема якості знань випускників нікуди не зникне.