Суперпонеділок в Люксембурзі: що означає відкриття першого кластеру для членства України в ЄС

15 червня у Люксембурзі на конференції Ради ЄС відкрили перший із шести переговорних блоків, або "кластерів", на шляху вступу України до ЄС. Цей кластер називається "Основи". Він має стати фундаментом, на якому базуватиметься решта процесу вступу до Євросоюзу. Що таке "кластери" і що вони передбачають? Навіщо їх "відкривати"? І як їх "закривають"?

"Країни ЄС домовилися відкрити перший кластер переговорів про вступ із Україною та Молдовою", – таке повідомлення опублікували на офіційних сторінках Європейської комісії в соцмережах.

Як повідомили, починаються переговори щодо основи процесу: зокрема питань правосуддя та основоположних прав.

"Розширення є нашою найкращою інвестицією у майбутнє миру, безпеки та процвітання", – додали в Єврокомісії.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед самітом G7 у Франції підтвердила відкриття переговорів, заявивши, що так Україну "заякоряють" у Європі.

"Це величезний крок уперед. Україна досягла значного прогресу в реформах. Вона виконала свою частину, тож тепер ми теж маємо виконати свою", – сказала вона.

Премʼєрка України Юлія Свириденко повідомила, що цього дня спілкувалася з єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос. Вона написала, що відкриття першого кластера є чітким підтвердженням того, що Україна "послідовно виконує свої зобов'язання та стабільно рухається до членства в ЄС".

"Ми обговорили подальші спільні кроки уряду та парламенту України щодо виконання наших зобов'язань у межах процесу вступу до ЄС", – повідомила Свириденко на платформі Х.

За її словами, Україна планує відкрити решту кластерів до середини липня.

Крок перший, основний, найбільший

Кластери для вступу в ЄС — це 6 тематичних блоків, які об'єднують 33 переговорні розділи. Вони визначають, як країна-кандидат адаптує своє законодавство до європейських норм за кожним із цих напрямків.

"Відкриття" конкретних кластерів означає перехід від політичних декларацій до скрупульозного технічного втілення та моніторингу реального виконання умов вступу до ЄС і передбачає не лише зміну законодавства чи ухвалення нового "на папері", але й перевірку того, як це працює на практиці.

Назва першого кластеру говорить сама за себе: "Основи" - Fundamentals.

У процесі розширення ЄС йому приділяють особливу увагу, переговори щодо нього починаються першими, а завершуються останніми. За правилами ЄС, жоден інший кластер не вважається успішно завершеним, доки немає суттєвого прогресу в "Основах".

"Цей кластер охоплює, зокрема, верховенство права та основні права, функціонування демократичних інститутів, реформу державного управління та економічні критерії", – йдеться у повідомленні Ради ЄС.

Перший кластер містить такі переговорні розділи:

Прикметно, що зміст першого кластеру – це саме ті реформи, де прогрес України постійно викликає сумніви.

Саме у межах цього кластера ЄС оцінюватиме, зокрема, багатостраждальну реформу судової системи та прогрес у боротьбі з корупцією, у якому лише рік тому європейські партнери спостерігали за значним "відкатом" реформ.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час візиту до Києва 8 червня назвала відкриття першого кластера "найбільшим кроком" у процесі вступу України до ЄС.

Водночас вона наголосила, що наступний етап залежить від подальшого виконання реформ.

"Розширення - це не про встановлення дат, а про реформи. Наступні місяці будуть вирішальними, і Україні потрібно послідовно виконувати реформи", - заявила представниця ЄС.

Призначення міжурядової конференції для відкриття першого переговорного кластера стало можливим після того, як Україна виконала умови Угорщини, а її нове керівництво припинило блокувати процес відкриття переговорних кластерів.

"Мегапонеділок"

Президент України Володимир Зеленський привітав рішення ЄС відкрити перший кластер, але зауважив, що Київ готовий для відкриття усіх шести.

"Принаймні з нашого боку не буде жодних затягувань. І дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу", - заявив президент Зеленський 12 червня, коли стало відомо про офіційне рішення призначити зустріч для відкриття першого кластеру.

Виглядає, це цілком може статися, - принаймні, перед початком засідання, присвяченого відкриттю першого кластеру для України Марта Кос заявила, що очікує, що решту п'ять переговорних кластерів буде відкрито вже у липні.

В один день з Україною перший кластер для членства у ЄС був відкритий і з Молдовою, адже наразі країни проходили переговорний процес у парі. У дописі на Х єврокомісарка з розширення Кос назвала це "мегапонеділком для процесу розширення".

"Ми матимемо перший найбільший крок для України та Молдови після того, як вони отримали статус кандидата у 2023 році. Тож нарешті ми зможемо відкрити перший кластер для обох країн. Чому? Тому що вони виконали свої зобов'язання, і справді настав час, щоб ми це зробили", – заявила Кос перед початком зустрічей у Люксембурзі.

Якщо надалі, у свою чергу, обидві країни виконуватимуть свою частину зобов'язань, "тоді в липні ми відкриємо всі решту п'яти кластерів", заявила єврокомісарка.

Втім, деякі оглядачі передбачають, що до того часу досі спільний шлях України та Молдови до ЄС може розділитися.

Причиною цього називають значно швидше виконання Молдовою реформ, необхідних для набуття членства у ЄС.

Для України ж може відкритися інша можливість, яку нині у Брюсселі називають "accelerated gradual integration" (прискорена поступова інтеграція). Її головні принципи у травні цього року окреслив у листі до лідерів ЄС канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Попри те, що його ідею в Києві багато хто розкритикував, виглядає, що пропозиції Мерца можуть лягти в основу того, що Брюссель та інші європейські столиці можуть запропонувати Києву надалі, а саме: можливість поступово входити до політик, інституцій та механізмів Євросоюзу, тобто робити те, що раніше могли лише країни, які вже завершили переговори і очікували на остаточне офіційне визнання свого членства.

З іншого боку, виглядає, що варіант із так званим "зворотнім членством", коли Україна швидко стає членом ЄС, а потім "у зворотному порядку" виконує умови та реалізує реформи, знято з обговорення, попри те, що свого часу за нього висловлювалися як комісарка з питань розширення Кос, так і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Що у решті кластерів?

Другий кластер називається "Внутрішній ринок" (Internal Market). Він охоплює законодавчі сфери, які визначають вільний рух товарів та капіталу, свободу переміщення працівників, право заснування бізнесу, корпоративне право, захист інтелектуальної власності та прав споживачів, а також сферу охорони здоров'я.

Усі ці сфери – від неринкових тарифів на комунальні послуги до скандальних звільнень та призначень в державних компаніях - є досить проблемними в Україні.

Третій кластер присвячений "Конкурентоспроможності та інклюзивному росту" (Competitiveness & Inclusive Growth).

Він включає питання оподаткування, економічну та монетарну політики, соціальну політику та зайнятість, промислову політику та підприємництво – весь комплекс того, що називають бізнес-кліматом, до якого в Україні також є багато питань.

Четвертий кластер - "Зелений порядок денний та сталий взаємопов'язаний розвиток" (Green Agenda & Sustainable Connectivity). Попри те, що назва цього кластеру лунає дещо "не на часі" для українців, так званий "зелений перехід" є однією з центральних політик ЄС, і вже впливає на Україну – наприклад, на екологічні вимоги до українських металургів, якщо вони хочуть постачати свою продукцію до Євросоюзу, і які вже призвели до суттєвих проблем з виробництвом.

Цей кластер також присвячений енергетиці, транспортній політиці, охороні довкілля та кліматичним змінам.

П'ятий кластер - "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості"(Resources, Agriculture & Cohesion).

Які проблеми тут можуть виникнути вже трохи показали акції польських фермерів, які під час повномасштабного російського вторгнення в Україну перекривали дороги та кордон, протестуючи проти "навали" українського зерна у ЄС, що призвели до обмежень на український аграрний експорт.

Цей кластер присвячений сільському господарству, безпеці харчових продуктів, ветеринарному та фітосанітарному контролю, рибальству та регіональній політиці згуртованості (і фінансуванню відповідних проєктів через фонди ЄС).

Шостий і останній кластер - Зовнішні відносини (External Relations). Він регламентує зовнішні економічні зв'язки, тобто торгівлю, спільну зовнішню та безпекову політику ЄС, а також гуманітарну допомогу та розвиток.

Тож не лише перший кластер, але й усі наступні виглядають дуже серйозним викликом для української влади. Їхнє відкриття свідчитиме, як кажуть безпосередні учасники переговорів, що з боку ЄС "все серйозно". А їхнє "закриття", тобто виконання, засвідчить, наскільки серйозно все щодо членства у ЄС з боку Києва.