Історичний старт у Люксембурзі. Що Київ пообіцяв Угорщині за початок переговорів про вступ до ЄС

Україна пішла на поступки Угорщині, погодившись із вимогами Будапешта розширити права угорської національної меншини. Ці поступки включають й 11 пунктів вимог, яких домагався колишній прем'єр-міністр Віктор Орбан. Вони увійшли до спільного україно-угорського Плану заходів.

Цей план затвердили 3 червня переговорні групи урядовців і дипломатів двох країн.

"За три тижні ми досягли того, чого Віктор Орбан та його команда не змогли зробити за десять років", - заявив у той день новий угорський прем'єр Петер Мадяр за підсумками переговорів.

За його словами, український уряд зобов'язався найближчим часом включити до свого законодавчого поля зміни, надавши "нашим землякам на Закарпатті набагато ширші освітні, культурні, мовні та політичні права, ніж ті, що вони мали дотепер".

У той самий час в українському уряді наголошують, що досягнуті домовленості з Угорщиною - це не нові зобов'язання Києва, а заходи, які Україна почала впроваджувати у попередні роки на шляху до членства в ЄС.

Після остаточного схвалення цього Плану заходів Угорщина зняла вето на початок переговорів України про вступ до Євросоюзу. Українські урядовці наголошують, що поступки – це, фактично, ціна розблокування, якого Київ чекав не один рік.

15 червня у Люксембурзі починається міжнародна конференція за участі України та держав-членів ЄС, на якій очікується офіційне відкриття першого кластеру переговорів про вступ. Цей кластер охоплює сфери, до яких входять, зокрема, і права національних меншин.

Три важливі обставини

Україно-угорський План заходів, чи як його ще називають "дорожня карта" – це зобов'язання Києва змінити законодавство України, яке стосується національних меншин. Тобто Верховна Рада ще має ухвалити низку поправок до законів.

Коли вони можуть бути ухвалені, наразі не відомо, але з досвіду роботи парламенту можна спрогнозувати, що підготовка змін до законодавства спочатку у комітетах, потім розгляд їх у сесійній залі у двох читаннях можуть тривати місяцями. Експерти вже сьогодні прогнозують запеклі дебати навколо запропонованих поправок.

По-друге, зміни до законів про нацменшини стосуватимуться не лише угорців, яких в Україні нараховується близько 100 тисяч, а й інших національних меншин, які говорять мовами країн ЄС. Окрім угорців це румуни, поляки, греки, словаки, болгари та німці.

І по-третє, на чому особливо наголошує українська влада. Ще за часів прем'єрства Віктора Орбана Київ закликав не звужувати тему прав нацменшин тільки до суперечок з Угорщиною, бо найголовніше - йдеться про поступову уніфікацію українського законодавства з європейським.

Ще кілька років тому Венеціанська комісія Ради Європи дійшла висновку, що українське законодавство у сфері прав національних меншин не відповідає законам ЄС. На висновки Венеціанської комісії опиралася й Європейська комісія, коли у листопаді 2023 року звітувала про готовність України до початку переговорів про вступ до Євросоюзу.

"У нас немає окремої домовленості по Угорщині, в нас є домовленість з Європейським Союзом щодо подальшого розвитку політики по національних меншинах в цілому", - наголошував віцепрем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка у парламенті 12 червня.

У чому суть домовленостей

Хоча у медіа лунає багато заяв про поступки України Будапешту, а прем'єр Угорщини Петер Мадяр говорить про домовленості як про перемогу, якої не міг досягти Віктор Орбан впродовж 10 років, насправді значна частина змін в українське законодавство була внесена раніше.

На цьому наполягає й Кабінет Міністрів. Там кажуть, що детальний план заходів і змін у закони у сфері прав національних меншин був затверджений ще рік тому, і значна частина законодавчих норм вже діяла. Однак уряд Віктора Орбана домагався нових поступок і не розблоковував початок переговорів України з ЄС.

Як розповідає ВВС News Україна завкафедри історії Угорщини та європейської інтеграції Ужгородського національного університету Ласло Зубанич, який знайомий зі змістом домовленостей, переважна більшість змін до законів вже діють кілька років. Але зараз робочі групи пройшлися ними, аби виявити те, що не відповідає європейському законодавству.

Ласло Зубанич розповів, що коли ухвалювалися поправки наприкінці 2023 року, то до тексту, узгодженого Кабінетом Міністрів з представниками національних меншин, депутати внесли зміни або відмовилися якісь норми схвалювати.

"Тобто деякі запитання були вирішені лише частково, не були доведені до кінця", - каже він.

Наприклад, розповідає він, ситуація навколо Національного мультипредметного тесту (НМТ). У чинному законодавстві сказано, що окрім української мови та історії України, інші предмети НМТ перекладаються мовами національних меншин і корінних народів.

"Ця норма чинна, але у прикінцевих положеннях вказано: вона діє тільки до 2030 року. І таких ситуацій багато, їх треба було уточнювати. Зараз ці неузгодження усунуті й майбутні зміни до законів виглядають ідеальними, якщо порівнювати їх з європейськими", - вважає Ласло Зубанич.

Більш жорстко оцінює ситуацію директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Угорщина використовує у переговорах 11 пунктів, які були взяті на озброєння ще Віктором Орбаном. Колишній міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто представляв їх свого часу ще Андрію Єрмаку і Дмитру Кулебі (колишні голова Офісу президента та міністр закордонних справ. - ВВС). Тоді, виходить, Будапешт не зміг їх протиснути, а зараз 10 з 11 пунктів таки протиснув", - зауважує він.

Одинадцятий пункт - це найбільш неприйнятна для України пропозиція, про квоти для національних меншин на виборах до Верховної Ради. Сторони виключили її з Плану заходів.

"Така норма існує у багатьох країнах Європи, у тих таки Угорщині та Румунії. Думаю, вони будуть активно просувати цю вимогу у майбутньому. І не виключено, що Болгарія також", - наголошує Євген Магда.

Кого стосуються новації

У чинних законах вже закріплені чіткі критерії, хто може скористатися наданими правами. Такі права діють виключно в межах конкретних населених пунктів - міст, селищ чи сіл, які відповідають принаймні одній із двох умов.

Перша - якщо представники національної меншини становлять не менше ніж 15 відсотків від загальної кількості населення цього конкретного населеного пункту.

Друга - історичне, традиційне проживання. Тобто якщо меншина безперервно живе на певній території протягом тривалого часу.

Коли у 2023 році український парламент розглядав ці критерії, офіційний Будапешт вимагав взагалі скасувати будь-який відсотковий поріг. Уряд Орбана наполягав на тому, що угорці проживали на певній території не менш як 100 років, і тому право на використання мови у всіх сферах життя має бути автоматичним, незалежно від того, яка чисельність національної меншини є зараз.

Будапешт пропонував навіть визнати "традиційно угорським" усе Закарпаття, хоча у частині районів області угорці ніколи масово не жили.

Однак під час останніх переговорів підходи змінилися.

Сторони врахували нові реалії - збільшення міграції через війну. А також відсутність точних даних про реальну кількість населення в Україні, оскільки останній перепис проводили ще у 2001 році.

Фактично, Київ погодився, що села і міста можуть послуговуватися вимогою про "історичне проживання" нацменшини, без прив'язування до її кількості.

З'являться "школи національної меншини"

Тема освіти була найбільш спірною у стосунках України та Угорщини. Хоча Румунія, Польща, Словаччина також висловлювали невдоволення українським законодавством у цій сфері у попередні роки.

Та й навіть у 2026 році комітет у закордонних справах сенату Румунії ухвалював резолюції з вимогою до Києва гарантувати дотримання мовних і релігійних прав румунської громади в контексті переговорів про вступ України до ЄС.

Проте ці країни не блокували євроінтеграцію чи військову допомогу Україні, а йшли на переговори.

Хоча більшість змін до законів про освітні права були ухвалені майже три роки тому, все ж в освітньому блоку пропонуються нові зміни.

Зокрема, вперше планується впровадити статус "школа національної меншини" для тих шкіл, де є класи чи групи з навчанням мовою нацменшин.

Такі заклади зможуть дублювати написи на вивісках та іншу інформацію своєю рідною мовою, діти зможуть спілкуватися нею під час перерв, на святах та інших позакласних заходах, вести інтернет-сторінки школи чи класу. Мовою нацменшини вчителі можуть також проводити батьківські збори, а керівник або заступник керівника такої школи має володіти мовою відповідної меншини.

Зараз законодавство передбачає, що у національних школах частка української мови викладання зростає, чим дорослішими стають учні. У старших класах вона має становити не менш як 60%.

Тепер пропонується дозволити школі переводити з угорської на державну мову викладання предмет, якщо про це попросять 2/3 батьків конкретного класу. Це не стосуватиметься української мови, літератури, історії України, захисту Вітчизни.

Офіційні документи про освіту – атестати, дипломи, свідоцтва – зараз видаються лише державною мовою. У разі ухвалення змін школам буде дозволено видавати дублікат мовою нацменшини, для цього треба буде тільки прохання батьків.

У 2024/2025 навчальному році в Україні працювало 189 шкіл з класами для навчання учнів з національних меншин. У них здобували освіту 31 613 учнів. Офіційних даних про 2025-2026 рік наразі немає.

Найбільше таких класів було з угорською мовою навчання. Але загальна кількість учнів, які навчалися в національних класах, виглядала так: 16 448 дітей – румунська мова, 13 683 – угорська, 119 – словацька, 921 – польська, 66 – німецька, 31 – болгарська мова.

Про це розповідав у телеграм голова комітету парламенту з питань освіти та науки Сергій Бабак.

Румунська опинилася на першому місці після того, як у 2023 році Молдова офіційно визнала її своєю державною мовою, тому в статистиці пораховані учні в обох країнах.

Щодо грецької мови, то в Україні немає грецьких класів, натомість у місцях проживання греків в школах викладають грецьку мову як окремий предмет.

В уряді повідомили, що зміни, які стосуються освіти, мають увійти до законодавства до кінця 2026 року.

"Фактично ми домовились, що впроваджуватимемо відповідні зміни у 2026-2027 роках через парламент. Дедлайн по освіті - точно поточний рік, по всьому іншому - наступний рік", - розповідав віцепрем'єр-міністр з питань європейської інтеграції Тарас Качка.

Символіка, реклама, вибори

"Наступні" зміни, про які каже віцепрем'єр-міністр, це зміни у політичній сфері й передусім проведенні виборів.

Парламенту запропонують проголосувати за поправки, які передбачатимуть двомовні виборчі бюлетені у місцях компактного проживання нацменшин, а також агітаційні матеріали кандидатів у депутати всіх рівнів.

Мовою нацменшини дозволятиметься проводити виборчу кампанію, зустрічі з виборцями та інші акції.

Окрім того, під час державних та офіційних масових заходів у громадах дозволять офіційно використовувати національні прапори та символи меншини.

Також пропонується дозволити використання рідної мови у державних органах, де компактно проживають угорці, румуни чи інші нацменшини. Це стосується також і документообігу, і спілкування чиновників з мешканцями села чи міста.

Щодо вивісок, покажчиків та реклами, то правила для них вже суттєво змінені й діють у законодавстві України. Їх дозволено писати державною мовою та дублювати мовою меншини.

Але якщо у чинному законі двомовними були тільки вивіски на місцевих радах, то тепер вони можуть з'явитися на всіх державних установах в цих районах, тобто на відділеннях поліції, Пенсійного фонду тощо. Рішення про такі вивіски має ухвалювати окремо кожна місцева рада. Але їх не буде на установах обласного рівня, окрім обласної ради як представницького органу.

Усі ці домовленості ще обговорюватимуться впродовж найближчих місяців, перш ніж увійдуть в українське правове поле.

Директор Інституту світової політики Євген Магда прогнозує запеклі дебати у Верховній Раді навколо цих пропозицій.

"Зміни пропонуються так, ніби у нас продовжує існувати парламентська більшість. А її по суті немає. Ми ризикуємо потрапити у пастку, за якої Україна бере серйозні зобов'язання, які не зможе виконати", - вважає експерт.

Проте і уряд, і представники національних меншин вважають, що ціна цих змін дуже висока і таким шансом варто скористатися після тривалого гальмування початку переговорів про членство в ЄС.

"Євроінтеграція архіважлива для нас. І треба розуміти, що скринінг, який зараз триває щодо законодавства, всі уточнення, що готуються, - це вже кілька кроків України на випередження перед тим, як європейські структури перевірятимуть виконання Україною своїх зобов'язань", - наголошує представник угорської меншини, викладач університету Ласло Зубанич.