Нова реформа армії: прозоріші правила гри чи посилення несправедливості?

12 червня Міністерство оборони та президент Зеленський оголосили про комплексну трансформацію Сил оборони України.

На необхідності такої реформи військової служби вже давно наполягали і самі військові, і політики, і суспільство.

Утім, презентована концепція майже одразу наштовхунулась у чомусь на критику, а у чомусь - на нерозуміння.

Відтак Міноборони, яке спершу попереджало журналістів, що публічної презентації трансформації Сил оборони для ЗМІ не буде, все ж вирішило зібрати журналістів на розмову.

І поки заступник міністра Федорова Мстислав Банік намагався пояснити пресі, чому ця реформа – "встановлення зрозумілих правил гри", журналісти запитували посадовця, чи не посилює вона "нерівність та несправедливість у війську".

BBC News Україна зібрала ключові аспекти цієї розмови.

Піхота і штурмовики

"Немає ілюзій, що у нас все працює супер. Так само, як і немає ілюзій, що перейменування якихось установ зробить так, що все одразу запрацює і буде всіх влаштовувати", – каже журналістам заступник міністра оборони Мстислав Банік.

Позаду нього – величезний екран зі стильними та лаконічними слайдами презентації комплексної трансформації Сил оборони України.

Із приходом у міністерство колишнього міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та частини його старої команди, такі презентації стали одним із невід'ємних елементів у комунікації Міноборони.

Перш ніж перейти до пояснення кожного конкретного рішення у рамках цього етапу реформи, Мстислав Банік підкреслює: усі вони багато у чому "крутяться" навколо найголовнішої людини у війську – штурмовика-піхотинця.

"Можна скільки завгодно розмовляти про дрони, наступальні операції і так далі, але прапор в будь-якому випадку ставить піхотинець, і позицію, яку займає ворог, також зачищає піхотинець", – пояснює заступник міністра.

Саме тому усі найпривабливіші пропозиції у рамках цього етапу реформи багато у чому стосуються насамперед піхоти та штурмовиків, а це, зокрема і найвище грошове забезпечення, і найкращі умови для можливої відстрочки.

Наприклад, піхотно-штурмовий контракт передбачає зарплату у 300 тисяч гривень на місяць, загалом вона може сягати і 460 тисяч.

Такі цифри у Міноборони називають "найбільшими у світі". Пояснюють їх так:

"Бути піхотинцем зараз – найризикованіша робота на фронті: дуже складно дійти до опозиції, дуже складно відслідкувати всіх дронів-ждунів, які чекають на те, аби тебе вбити. Та й взагалі найстрашніше зараз це навіть не перебування на позиціях, а захід і вихід: найбільше людей гинуть саме на цьому етапі. І саме тому піхота і штурмовики мають право на найкоротшу службу і на найвищу зарплату в українському війську", – говорить Мстислав Банік.

Утім, там, де є великі гроші, одразу ж з'являється і ризик великої корупції. Саме на це увагу заступника міністра Федорова звернула BBC News Україна.

"Як ви будете точно знати, що десять бійців точно були на нулі, а не так, що двоє з них домовилися з командиром підрозділу і залишилися безпеці, але гроші все одно отримали?", – поцікавилась редакція у заступника міністра.

У відповідь Мстислав Банік пояснив: аби унеможливити подібні махінації Сили оборони планують використовувати систему Mission Control, яка дозволить у реальному часі бачити навантаження на військових та їхнє перебування на позиціях першої лінії. Щоправда, є нюанс: наразі ця система контролю ще недопрацьована.

Тим часом журналісти також поцікавились у представника міністерства, звідки загалом планують братися гроші на "найвищі у світі зарплати" для піхоти і штурмовиків.

"Ми знайшли гроші всередині бюджету Міністерства оборони", – лаконічно відповів на це заступник Федорова та відмовився надати додаткові деталі.

Іноземці

Завдяки "найбільшій у світі" зарплаті для піхотинців та штурмовиків Сили оборони планують наповнювати не лише українцями, але і військовими добровольцями з-за кордону.

"Наша мета – до 30–50% посад штурмовиків та піхотинців заповнити іноземцями. Ми говоримо про їх залучення, щоб берегти українські життя", – пояснює таке рішення заступник міністра Мстислав Банік.

За його словами, роботою із такими кандидатами займаються "кілька ТЦУ і Центр рекрутингу іноземців". Однак цю мережу планують розширюювати.

"Наша мета створити можливість, як колись у 2022-му створювалися ринки з дронами, потім створювалися ринки з НРК (наземними роботизованими комплексами – Ред.), коли ми створювали умови, щоб бізнесу було цікаво цим займатися. Зараз ми йдемо по тому ж самому шляху. Суть в тому, що ці компанії повинні провести відбір людей, дати їх нам на спецперевірку, на зв'язки з терористичними групуваннями, з росіянами і так далі", – пояснюють бажану схему залучення іноземців у штурмовики в Міноборони.

Журналісти звернули увагу заступника Федорова на ризик, який може постати у цьому процесі, коли іноземці після шести місяців служби можуть спокійно розривати свої контракти із поясненням, мовляв, "Ми їхали не на таку війну".

"Це є проблема, з якою стикаються зараз. У нас багато іноземців, які не знали, що потраплять у якусь гарячу точку, що їх тут чекає, і відповідно це одна з причин, чому вони розривали контракт. Але наша мета в цій реформі, щоб ці люди точно розуміли, що вони їдуть робити і як вони це будуть робити", – зазначив Банік.

Розрив у зарплатах

Попри загальний оптимізм Міноборони у представленні концепції першого етапу змін у Силах оборони, журналісти виявились до них достатньо критичними.

Зокрема, найбільше питань викликала разюча різниця у зарплатах, які, згідно з новими правилами, залежать від місця та типу служби кожного військовослужбовця.

Ось лише кілька питань, які присутні журналісти поставили заступнику міністра:

Чим більше подібних питань лунало на адресу затупника міністра, тим емоційнішими ставали його відповіді.

У якийсь момент він навіть згадав про власний бойовий досвід і те, як багато разів дивом вижив у низці операцій, тож добре розуміє тих, хто продовжує нести службу на фронті зараз.

Що ж до грошей, то, за словами Баніка, високих зарплат на всіх поки що не вистачить.

"Нам би хотілося дати і більше, але ми виходимо з тих ресурсів, які у нас є, і, по суті, ми вже збільшуємо цю зарплату на 50%. Дивіться, після Курська в мене трошки більше 20 тисяч гривень була зарплата, і я розумію, що це дуже важко прожити на такі гроші. Але треба виходити з тих ресурсів, які ми маємо, щоб хоч якось покращити рівняння", – зазначив заступник Федорова.

СЗЧ

Окрім перегляду зарплат для військових та залучення іноземців до участі у війні на боці України, концепція трансформації Сил оборони також передбачає і боротьбу із СЗЧ (самовільним залишенням військової частини – Ред.)

"Лише за ці вихідні ми отримали 80 заявок (про вихід із СЗЧ – Ред.), 22 з яких уже є погодженими: ці військові отримали в застосунку "Армія+" білу стрічку "В дорозі", яка підтверджує, що людина повертається на службу", – пояснюють у Міністерстві.

На уточнення BBC News Україна, наскільки ця цифра відповідає очікуванням, які Міністерство мало у цьому аспекті, Мстислав Баннік каже, що це – "досить непоганий результат".

"Це ті люди, які встигли відслідкувати новини, зреагувати на звернення, зокрема, президента. Загалом ми очікуємо на повернення десятків людей у такий спосіб", – підкреслив заступник міністра.

За словами Банніка, у кожного із тих, хто повертається так із СЗЧ, є 72 години, щоб прибути до нової військової частини, а всі питання, які у них виникають на цьому шляху, їм допомагає вирішувати спеціальний колл-центр.

Загалом із такими людьми нині готові працювати трохи більше 50 підрозділів, які мають хороші показники по "єБалах", бойовій ефективності чи є дроново-штурмовими підрозділами. При цьому щомісяця цей список може оновлюватись.

Мобілізація та звільнення з військової служби

Тим часом на відміну від реформи Сил оборони, яка вийшла наразі на перший етап, реформа мобілізації досі перебуває у розробці, а у Міністерстві не готові озвучувати її деталі.

Під час розмови із заступником міністра Мстиславом Баніком BBC News Україна пригадала, що під час вступу на посаду Михайло Федоров обіцяв запустити її вже у травні, але цього не сталось.

"Чому ця реформа настільки затягнулася? Через те, що у вас немає спільного розуміння, як це має виглядати? Чи через те, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за, можливо, непопулярні рішення? На якому саме етапі виникла проблема?" – запитала BBC News Україна у заступника міністра.

У відповідь Мстислав Банік зазначив: "Зараз ми доточуємо всі деталі, щоб ми зробили все правильно. Чи є у нас здорові дискусії? Чи можна назвати це непорозумінням між різними вертикалями? Ми всі граємо за одну команду і у всіх одна і та ж сама мета. Тому це не про непорозуміння, це про те, що ми дуже уважно до цього ставимося. Тому у всіх цих живих дискусіях і народжується те, до чого ми приходимо".

Так само, як і з реформою мобілізації, відкритим наразі лишається і питання звільнення із військової служби.

"Буде поступове звільнення людей з військової служби, ті, хто воює найдовше, ті, хто в армії провів найбільший час, для того, щоб ці люди також розуміли, що вони виконали свій обов'язок в цій війні і можуть їхати додому проводити час зі своїми родинами. Але це вже ближче до кінця року будемо опрацьовувати, і деталі по цьому всьому будемо проходити", – підкреслив Мстислав Банік.

Тим часом президент Зеленський очікує, що ефективність нових механізмів змін у Силах оборони можна буле оцінити вже протягом літа.