Українські дронарі отримали запит на "розблокування" Ормузької протоки. Що відомо

    • Author, Олег Черниш
    • Role, ВВС News Україна
    • Reporting from, Київ
  • Час прочитання: 7 хв

Один з найбільших виробників FPV-безпілотників в Україні компанія TAF Industries повідомила ВВС News Україна, що отримала запит від судновласників для направлення своїх фахівців з антидроновими засобами на Близький Схід. Їхнє завдання – забезпечити захист корабля під час його проходження через Ормузьку протоку, яку досі блокує Іран.

Це перший такий запит для приватної української компанії щодо послуги "військового консалтингу" (military consulting) в контексті безпеки морського судноплавства на Близькому Сході.

З початку війни в Ірані десятки українських виробників дронів отримували запити на експорт їхньої готової продукції від країн Перської затоки.

Щоправда, станом на кінець квітня жодна така заявка не була погоджена на рівні держави, попри те, що українська влада ще в лютому повідомила про "розблокування експорту зброї".

Київ прив'язує питання збройового експорту до політичних домовленостей з країнами Близького Сходу.

Ввечері 28 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що ухвалив низку рішень, які мають спростити передачу українського озброєння і "експертизи" закордон в рамках відповідних домовленностей з партнерами.

Проблема Ормузької протоки

Війна Ізраїлю та США проти Ірану почалася 28 лютого з потужних авіаударів по всій території цієї країни. Тегеран відповів масованими ракетними і дроновими обстрілами не лише військових баз противників в цьому регіоні, але й ударами по інфраструктурних та цивільних об'єктах на території сусідніх країн: Кувейту, Катару, Бахрейну, Саудівської Аравії та ОАЕ.

Крім того, на початку березня Іран фактично перекрив Ормузьку протоку – вузьку 40‑кілометрову "горловину" на межі Перської затоки між берегами Ірану й Оману.

Під вогонь потрапили кілька кораблів, які намагалися пройти в цьому районі. Сотні суден із нафтою та хімічною продукцією з країн Перської затоки опинилися заблокованими в морі. Це призвело до стрімкого здорожчання бензину та дизелю в усьому світі.

Експерти кажуть, що тривале перекриття Ормузу може призвести до дефіциту енергоресурсів, зокрема авіаційного палива, вже влітку.

Попри те, що з кінця березня США та Ізраїль зупинили ракетні удари по Ірану, сторони все ще далекі від реального компромісу в питанні завершення війни. Також невизначеною залишається ситуація в Ормузькій протоці.

Іран то відкриває її для судноплавства для окремих суден, то знову блокує. США натомість намагаються організувати свою блокаду іранського морського трафіку.

На початку квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова "надати допомогу в розблокуванні Ормузької протоки"

"У нас була схожа проблема, коли Росія заблокувала наш продовольчий коридор у Чорному морі…Зараз продовольчий коридор перебуває під нашим контролем і працює. Ми можемо поділитися цим досвідом з іншими країнами, але ніхто не просив нас приїхати й допомогти з Ормузькою протокою. Партнери лише попросили нас поділитися досвідом", – сказав він в інтерв'ю AP.

Українська компанія TAF Industries каже, що отримала запит щодо направлення фахівців і надання допомоги з цією проблемою.

"Допомога досвідом" від українців

"Ми отримали запит від одного з судновласників щодо забезпечення безпеки проходження його судна Ормузькою протокою. Це про надання послуги military consulting, а не про експорт дронів",-- сказав ВВС News Україна власник і співзасновник компанії Олександр Яковенко.

За його словами, мова йде про те, що декілька українських фахівців компанії мають бути присутні на кораблі під час проходження ним Ормузької протоки. Для захисту судна вони можуть мати власні засоби, наприклад, дрони-перехоплювачі проти іранських "шахедів".

Після вдалого і безпечного проходження протоки послуга "військового консалтингу" від українців вважатиметься виконаною.

TAF Industries – один з найбільших в Україні виробників FPV-дронів, систем РЕБ, а також дронів-перехоплювачів Colibri та Octopus. Також компанія найближчим часом планує розширити лінійку своєї продукції, а саме безпілотних ударних систем.

Кажучи про можливість залучення до розблокування Ормузької протоки, керівник компанії Олександр Яковенко наголошує, що саме український досвід – "це наша перевага на глобальному оборонному ринку".

Щоправда, є нюанс – щоб надати послугу "військового консалтингу" українська компанія має отримати дозвіл на експорт від державних інституцій, а саме Державної служби експортного контролю та Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.

Попри великий інтерес і навіть ажіотаж щодо української зброї, в першу чергу дронів-перехоплювачів, ці органи станом на кінець квітня поки що не видали жодного дозволу на експорт готової продукції за кордон.

Відповідні заявки від компаній навіть не виносились на розгляд міжвідомчої комісії.

Але комісія і ДСЕК видали вже декілька дозволів на експорт за кордон "військових технологій" і "військових послуг" українським виробникам.

Однією з перших цю привілегію отримала саме компанія TAF Industries. Вона вже має підприємства в Європі, зокрема і для виробництва дронів-перехоплювачів.

13 лютого компанія оголосила про створення спільного підприємства з німецьким виробником БПЛА Wingcopter. Документ в рамках програми "Build with Ukraine" підписали в Мюнхені за присутності представників урядів обох країн.

Вказано, що українська TAF Industries надаватиме ліцензовані конструкції та досвід виробництва розвідувальних БПЛА, а німецька Wingcopter надає промислову інфраструктуру, виробничий досвід та інженерні можливості для швидкого масштабування виробництва.

Крім того, вже 16 квітня TAF Industries створила ще одне спільне виробництво. На цей раз – дронів-перехоплювачів з німецькою оборонною компанією THYRA. Підписання меморандуму відбулося під час візиту президента Зеленського до Берліну.

"Компанії планують розпочати виробництво систем, щоб задовольнити високий попит у Німеччині, Європі та інших країнах НАТО на засоби протиповітряної оборони на базі дронів як у військовій, так і в цивільній сферах", – сказано в пресрелізі компанії.

Вже 27 квітня TAF Industries повідомила про створення ще одного спільного виробництва - з фінським виробником безпілотників Summa Defence. Домовленність передбачає використання виробничої інфраструктури у Фінляндії для масштабування виробництва українських FPV-дронів.

Що не так з українським експортом зброї?

В компанії TAF Industries наголосили, що запит іноземних судновласників щодо Ормузу – це поки що "лише запит". Необхідні документи для його реалізації лише планується направити до Державної служби експортного контролю (ДСЕК).

За минулі два місяці, поки триває війна в Ірані, це відомство отримало лише "одиниці" заявок від українських виробників зброї з проханням дозволити продаж їхньої продукції за кордон, каже очільник ДСЕК Олег Цільвік.

Жодна з них станом на 28 квітня не була розглянута. Задоволені були лише запити на експорт військових технологій для створення спільних підприємств, як у випадку TAF Industries.

"Експорту зброї фактично немає, розгляд заявок штучно затягується", – заявив 27 квітня на умовах анонімності представник однієї з українських компаній, що вже понад місяць тому подала до ДСЕК заявку на експорт дронів-перехоплювачів на Близькій Схід і досі не отримала результату.

Він вважає, що зволікання з експортом призведе до втрати Україною не лише фінансів, але перспективного ринку озброєння. Технічні рішення українців щодо БПЛА вже копіюють конкуренти з-за кордону, наголошує співбесідник.

Олег Цільвік заперечує "блокування експорту", але визнає, що в питанні розгляду запитів дійсно є "затримки".

"І хоча певні затримки з видачею дозволів на експорт товарів військового призначення справді подекуди мають місце, вони зумовлені передусім складністю та багаторівневістю самої процедури розгляду. Слід нагадати, що встановлений 30-денний строк розгляду заяв у визначених законом випадках може бути продовжений до 90 днів", – сказав він в інтерв'ю Mind.ua.

Українська влада прямо каже, що зацікавлена не у прямому експорті зразків озброєння, а в підписанні довготривалих оборонних контрактів з іноземними країнами. В цих документах може бути прописане як створення спільних підприємств, так і побудова українськими фахівцями "комплексних систем захисту" і передача "бойового досвіду".

Президент Володимир Зеленський, який протягом березня і квітня двічі здійснив турне країнами Перської затоки, повідомив про досягнення попередніх домовленостей з ОАЕ, Саудівською Аравією та Катаром щодо Drone Deal, тобто угоди про спільне виробництво українських дронів.

Крім того, з початку війни в Ірані українська влада направила в країни Близького Сходу декілька груп військовослужбовців - фахівців з антидронового захисту. Вони, за словами президента Зеленського, допомагають будувати комплексну систему захисту і надають експертні оцінки.

За свої послуги Київ натомість розраховував отримати дефіцитні протибалістичні ракети до систем Patriot або допомогу в енергетичній сфері.

В підсумку наприкінці березня український президент оголосив, що домовився про постачання необхідних Україні обсягів дизелю з країн Близького Сходу.

Водночас очільник держави розкритикував тих українських виробників зброї, які хочуть експортувати свою продукцію без "координації з державою".

"Дехто з них хоче продавати без координації з державою. Воно так не працює. Чому? По-перше, це не тільки їхній здобуток. Щоб ці дрони працювали, наші військові їх випробовували, воювали з ними, їх посилювали, доводили до результату. Це не просто бізнес і треба поважати, що роблять наші військові", - заявив Зеленський під час спілкування з журналістами на початку квітня.

Але ввечері 28 квітня президент повідомив, що ухвалив рішення про спрошення процесу експорту українського озброєння. Зокрема, він заявив про зменшення бюрократичних перепон і необхідність введення "автоматичних дозволів для бізнесу" щодо експорту зброї.

"Експорт української зброї буде реальним. Ми погодили всі деталі на рівні наших державних інституцій", - зазначив Зеленський.