"Ця сила необхідна для захисту України". Головне з історичного виступу короля Чарльза ІІІ в Конгресі

"Ми зібралися в часи великої невизначеності – у період конфліктів від Європи до Близького Сходу, які ставлять перед нами надзвичайно складні виклики", – звернувся король Чарльз ІІІ до Конгресу.

Виступаючи в будівлі Капітолію, він застеріг, що в нинішню "більш нестабільну й небезпечну" епоху обидві країни мають триматися разом, і прямо заявив про необхідність підтримки НАТО та України.

Цей візит став найвагомішим дипломатичним моментом його правління на тлі зростання політичної напруги між США та Великою Британією – і ще до початку виступу король отримав овації.

Загалом промову перебивали близько дванадцяти разів – гучними оплесками та черговими оваціями.

Візит короля Чарльза ІІІ до США замислювався як святкування: 250‑річчя Америки, незмінних англо‑американських зв'язків і "особливих відносин". Утім його трактують також як спробу зняти напруження.

Колись партнерство США та Британії у захисті демократичних цінностей сприймалося як самоочевидне.

Але після нещодавніх розбіжностей такої впевненості вже немає – і король приїхав, аби відновити цей союз перед аудиторією, серед якої були віцепрезидент Джей Ді Венс і впливові політичні фігури як від республіканців, так і від демократів.

Востаннє британський монарх виступав перед обома палатами Конгресу США 35 років тому – тоді, у 1991 році, це зробила мати короля, королева Єлизавета ІІ. Ті часи припали на падіння Берлінського муру, завершення Холодної війни й період впевненості ліберальної демократії у собі.

Тепер королю Чарльзу довелося стати символічним захисником цінностей, що опинилися під загрозою, – говорити про міжнародне верховенство права й важливість спільної віри в "демократичні, правові та соціальні традиції".

"Це нагадувало урок громадянської освіти в одному з провідних осередків демократії", – вважає кореспондент BBC Шон Куглан.

Війна на Близькому Сході

На початку свого виступу король Чарльз ІІІ згадав про конфлікти на Близькому Сході та в Європі – теми, які останнім часом ставали джерелом напруження у відносинах між Великою Британією та США.

Тож метою короля стало пом'якшення цих суперечностей за допомогою дипломатії та особистого впливу – насамперед через виступ у Конгресі у вівторок.

"Мене надихає глибока повага, яка народжується тоді, коли люди різних віросповідань намагаються краще зрозуміти одне одного", – сказав король, закликаючи до миру на тлі непередбачуваних конфліктів в Ірані та на Близькому Сході.

Втім, у пізнішій промові на державній вечері в Білому домі президент Трамп, схоже, заявив, що король підтримує його позицію щодо недопущення ядерної програми Ірану – попри те, що Велика Британія та США раніше публічно розходилися в оцінках іранського питання.

"Ми військовим шляхом розгромили цього конкретного противника і ніколи не дозволимо йому… Чарльз погоджується зі мною – навіть більше, ніж я сам… ми ніколи не дамо цьому противникові отримати ядерну зброю", – сказав Трамп гостям вечері.

Король зазвичай уникає таких політичних тем, і Букінгемський палац ці слова не коментував.

Відносини з НАТО та підтримка України

Цитуючи колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, король говорив про трансатлантичне партнерство та нагадав – і це не вперше звучить з уст європейських союзників Америки – що приклад, коли НАТО мобілізувало сили для захисту однієї зі своїх держав‑членів, був після терактів 11 вересня, здійснених "Аль‑Каїдою".

Трамп неодноразово зневажливо висловлювався про британський флот, який традиційно є предметом гордості королівства. Він називав британські кораблі "іграшками", а авіаносці – такими, що "не працюють".

Король Чарльз, який п'ять років служив у Королівських військово‑морських силах, окремо згадав власний військовий досвід – використавши його як привід говорити про переваги безпекового й розвідувального співробітництва між двома країнами, а також між Америкою та Європою.

Король Чарльз наголосив, що міцність партнерства між США та Великою Британією неодноразово допомагала протистояти спільним ворогам і робити світ безпечнішим.

Тепер, за його словами, ця сила необхідна для захисту України, яка веде війну проти Росії.

"Сьогодні, пане спікере, така сама непохитна рішучість потрібна для оборони України та її надзвичайно мужнього народу – щоб забезпечити справедливий і тривалий мир", – заявив він.

Такі промови готують за участі Міністерства закордонних справ, і цього разу в них містився чіткий сигнал президентові США Дональду Трампу, який неодноразово вимагав від союзників Америки збільшити оборонні витрати.

"Наша країна, готуючись до майбутнього, взяла на себе зобов'язання щодо найбільшого й найтривалішого збільшення видатків на оборону з часів Холодної війни", – заявив король.

Він навіть знайшов спосіб торкнутися теми зміни клімату – питання, яке давно є для нього особисто важливим.

"Від глибин Атлантики до катастрофічно танучих льодових шапок Арктики, відданість і професіоналізм Збройних сил Сполучених Штатів та їхніх союзників лежать в основі НАТО – союзу, зобов'язаного захищати одне одного, оберігати наших громадян і інтереси, забезпечуючи безпеку Північної Америки та Європи від спільних ворогів", – заявив король.

Сигнал для демократів

Водночас у промові короля – першій з часів виступу королеви Єлизавети ІІ у Конгресі в 1991 році – пролунали й тези, які могли надихнути демократів і водночас викликати занепокоєння в Білому домі.

Коли король Чарльз нагадав, що виконавча влада, "обмежена системою стримувань і противаг", є британською правовою традицією, закріпленою у Великій хартії вольностей і згодом покладеною в основу Конституції США, він знову отримав овації.

Оплески спершу пролунали з демократичної частини залу, а вже потім охопили весь Конгрес.

Критики Дональда Трампа з лівого політичного флангу не раз звинувачували президента в тому, що вони вважають зловживанням владою. Саме переконання, що президент має перебувати під жорстким контролем системи стримувань і противаг, стало одним із ключових імпульсів руху "жодних королів", акції якого за останній рік зібрали сотні тисяч людей по всій країні.

Пізніше, наприкінці виступу, одна з заключних фраз короля викликала з боку демократів приглушену реакцію – водночас схвальну й насторожену.

"Слова Америки мають вагу й значення – від самого проголошення незалежності, – сказав король. – Та дії цієї великої держави мають ще більшу вагу".

Демократи добре відомі своєю критикою не лише дій Трампа, а й того, як і якими словами він їх подає.

Свідомо чи ні, але, схоже, ліберальна частина аудиторії сприйняла промову короля як застережливий сигнал для країни – і водночас як нагоду знову публічно висловити свої настрої "без королів".

Без згадки про файли Епштейна

Цей державний візит також приніс королю й королеві особистий тиск – на тлі токсичних наслідків скандалу навколо Ендрю Маунтбеттен‑Віндзора.

Одним із головних запитань навколо візиту короля Чарльза було те, чи згадає він у своїй промові Джеффрі Епштейна або звернеться до жертв покійного сексуального злочинця.

Він цього не зробив.

Найближчим до цього, ймовірно, було завуальоване зауваження про потребу "підтримувати жертв деяких лих, які, на жаль, існують у наших суспільствах і сьогодні".

Для тих, хто закликав короля під час перебування у США зустрітися з постраждалими у справі Епштейна, цього коментаря може бути недостатньо.

Проте наразі скандал навколо Епштейна мав серйозніші наслідки у Великій Британії, ніж у США, де небагато чинних політичних діячів зазнали реальних втрат.

І навіть якщо ця тема не прозвучала у промові, вона не зникає з заголовків – і повна картина того, що сталося у США, можливо, ще лише постає.

Королівський гумор

З огляду на серйозність цілей, які ставив перед собою король, – адже на кону було не що інше, як майбутнє відносин між США та Великою Британією, – його промова часом звучала напрочуд дотепно.

Він розпочав із відомої цитати Оскара Вайлда про те, що США та Англія мають спільне все "за винятком, звісно, мови".

Король пожартував і про британського парламентаря, якого щоразу "беруть у заручники", коли монарх виступає у Вестмінстері, та поцікавився, чи зголосився хтось у Конгресі виконати таку роль цього разу.

Він також іронічно зауважив, що для країни з такою довгою історією, як Велика Британія, незалежність США сталася "буквально днями", і запевнив, що не приїхав до Америки з "хитрим планом", аби відновити британське панування.

Жарти звучали й під час державної вечері. Король іронічно згадав колоніальне минуле Америки.

"Нещодавно ви, пане президенте, сказали, що без Сполучених Штатів європейські країни говорили б німецькою", – зазначив він.

"Насмілюся додати: якби не ми – ви говорили б французькою", – звернувся він до гостей.

Після непростого періоду у відносинах між Лондоном і Вашингтоном місія короля була складною – спробувати відновити довіру. Він використав власний авторитет і зацікавлення Трампа монархією, аби повернути відчуття трансатлантичного партнерства.

Британська делегація, включно з міністеркою закордонних справ Іветт Купер, сприйняла промови – і в Конгресі, і на вечері – з оптимізмом. Король говорив про серйозні речі, а президент Трамп здебільшого уникав гострих тем.

Не було ані демонстративних виходів, ані протестів, пов'язаних із постраждалими у справі Епштейна, що, ймовірно, пояснюється тим, що перші дні візиту відбувалися у суворому безпековому режимі без доступу публіки.

Трамп виглядав особливо задоволеним подарунком, який король вручив йому під час вечері – оригінальним дзвоном із підводного човна воєнних часів HMS Trump.

"А якщо вам колись потрібно буде з нами зв'язатися – просто подзвоніть", – пожартував король.

Цей позитивний настрій і гучні овації в Конгресі дали британській стороні надію, що ситуацію вдалося зрушити з мертвої точки.

Як висловився сам король, це стала "історія примирення, оновлення та виняткового партнерства".

Чи вистачить публічних слів – і, ймовірно, розмов за зачиненими дверима – щоб зміцнити англо‑американський союз, поки що не зрозуміло. Однак після післяобідньої зустрічі в Білому домі Трамп виглядав задоволеним.

"Це надзвичайна людина, – сказав президент про короля. – Вони дивовижні, і для нас це велика честь".