Що значать погрози Росії "системно бити по Києву"

Росія пригрозила новими ударами по Києву через два дні після найбільш інтенсивного обстрілу української столиці за весь час повномасштабної війни - і це на фоні уповільнення наступу російських військ на фронті. Чи варто вважати нові заяви Москви спробою залякати Україну - чи вони адресовані не тільки і не стільки Києву, а країнам Заходу і, зокрема, США?

Росія стверджує, що її нові загрози щодо Києва - це відповідь на український удар по гуртожитку коледжу в місті Старобільськ, що на окупованій Луганщині. Там в результаті загинула щонайменше 21 людина, а 63 постраждали.

Українські військові заявляли, що в Старобільську їхньою ціллю став один із "штабів "Рубікону". Вони назвали його "російським військовим спецпідрозділом безпілотних технологій, представники якого регулярно завдають ударів по мирному населенню і цивільних об'єктах на території України".

У неділю російське МЗС організувало поїздку для іноземних ЗМІ в Старобільськ, щоб продемонструвати, що ЗСУ атакували цивільний об'єкт. Але кореспонденти Reuters, які брали участь в цій події, пишуть, що "не змогли незалежно верифікувати те, що сталося".

За словами співрозмовників російського видання "Медуза", організатори "суворо регламентували" маршрут журналістів на місці.

Втім, навіть деякі українські ЗМІ повідомляють, що в результаті українського удару загинули студенти педагогічного коледжу.

У будь-якому разі очевидним є те, що російська влада і ЗМІ використали події у Старобільську для виправдання ударів по Києву та інших українських містах.

Головні російські видання назвали масований обстріл української столиці в ніч на неділю 24 травня "ударом відплати".

У результаті обстрілу із застосуванням багатьох видів ракет і безпілотників загинуло щонайменше три людини, більш ніж 90 отримали поранення, і було зруйновано чи пошкоджено багато історичних будівель в центрі Києва.

Якщо виходити з кількості локацій із пошкодженнями, то цей удар став найбільш інтенсивним із початку повномасштабного вторгнення, зазначила столична влада.

Та після цього, в понеділок, МЗС Росії заявило про нові загрози для Києва. Згідно з його заявою, російські військові приступають до "послідовних і системних ударів по підприємствах українського ВПК в Києві" після "кривавої атаки" на гуртожиток у Старобільську.

У своїй заяві Росія пише про удари по Києву в майбутньому часі. Хоча велика війна триває вже більш ніж чотири роки, і такі удари насправді не припинялися, а протягом останнього року стали набагато більш інтенсивними.

Тільки близько 10 днів тому російська влада зруйнувала цілу секцію житлової багатоповерхівки в Києві. Там загинуло щонайменше 24 людини, в тому числі троє дітей, а близько 50 киян отримали поранення.

А протягом усієї зими (яка цього року була особливо холодною) армія РФ намагалася зруйнувати українську енергетичну інфраструктуру, через що мільйони українців жили без електрики і опалення.

Україна почала відповідати

Москва відчутно підняла рівень своїх загроз для України в час, коли події на фронті складаються для російської армії не найкращим чином.

Як недавно пояснював військовий оглядач ВВС Ілля Абішев, війна залишається позиційною і Росія продовжує наступ на кількох ділянках фронту, але просування її військ різко сповільнилося.

При цьому Україна почала забезпечувати собі перевагу в війні дронів на середній і дальній відстані, що дозволяє їй вражати все більшу кількість цілей, і в тому числі порушувати постачання російських військ на дорогах, які ведуть в окупований Крим.

У понеділок експерти американського Інституту вивчення війни опублікували звіт, в якому йдеться про початок нового етапу війни в Україні.

На думку авторів, зараз Росія втрачає значно більше військових для отримання менших обсягів території, а Україна здійснює нові контратаки, в тому числі зі застосуванням бронетехніки, виводить із ладу російські засоби ППО та завдає звичних ударів на все більшій відстані.

Все це супроводжується хворобливими дальніми ударами українських дронів по різноманітних цілях на російській території.

20 травня агентство Reuters повідомляло з посиланням на джерела, що через ці атаки припинили чи сповільнили роботу практично всі головні нафтопереробні заводи в центральній частині Росії.

17 травня українські сили здійснили найбільш масштабну атаку на московський регіон за останній рік, у результаті чого загинуло троє жителів, 17 людей отримали поранення.

А за два дні до цього майже сто українських дронів атакували Рязань. За даними ЗСУ, ціллю став великий НПЗ. Один із безпілотників потрапив у багатоквартирний будинок, загинуло четверо людей, а більш ніж 20 поранені.

Попередження не Києву, а Вашингтону?

Варто зазначити, що про свої погрози завдати ударів по різних цілях у Києві Росія повідомила вустами свого МЗС, а не міноборони.

Російське МЗС заявило, що співробітники іноземних посольств в Києві мають "якомога скоріше покинути місто".

У відповідь МЗС України відповів, що "загальний рівень загрози Росії для Києва та інших українських міст залишається таким самим, як і в попередні роки та місяці".

Представниця Євросоюзу в Києві Катерина Матернова повідомила, що дипломати "нікуди не їдуть", а ЄС назвав рівень загрози Росії "недопустимою ескалацією" і заявив протест російському повіреному в Брюсселі.

Судячи з реакції інших держав, іноземні дипломати поки що зовсім не мають наміру покидати українську столицю.

Якщо однієї загрозливої заяви МЗС комусь виявилося мало, в Кремлі вирішили підкріпити її телефонним дзвінком міністра іноземних справ Сергія Лаврова голові американського Держдепартаменту Марко Рубіо.

Як сказано на сайті МЗС, за дорученням Путіна Лавров повідомив керівнику американської дипломатії, що російські військові приступають до "послідовних та системних ударів по розташованих у Києві об'єктах, які використовуються для потреб ЗСУ, і по центрах прийняття відповідних рішень".

Телефонна розмова Лаврова з Рубіо сталася невдовзі після того, як голова Держдепу з відкритим песимізмом висловився про перспективи мирної угоди між Росією і Україною.

Він сказав, що подальших перемовин за участі сторін в планах поки що немає - і при цьому зазначив, що США "не хочуть брати участі в нескінченному циклі зустрічей, які ні до чого не ведуть".

Така риторика доволі сильно відрізняється від тону висловлювань президента США Дональда Трампа, який протягом першого року свого президентства зустрічався із Путіним, неодноразово розповідав про "чудові" розмови своїх представників в Кремлі та повідомляв про швидке закінчення війни.

До початку війни США та Ізраїлю проти Ірану Україна, Росія і США провели кілька раундів тристоронніх перемовин, головним результатом яких стали лише технічні домовленості про обмін полоненими і тілами загиблих. Головні політичні та територіальні питання залишилися невирішеними - і за, оцінками експертів, дипломатичний процес зайшов у глухий кут.

Хоча Путін і сказав під час параду 9 травня (який "дозволив" своїм знущальним указом Володимир Зеленський), що війна в Україні наближається до завершення, реальних передумов для такого сценарію експерти не вбачають.

Гра на підвищення ставок

Тим часом Росія незмінно намагається підняти ставки в геополітичній грі - і все активніше нагадує країнам Заходу, зокрема країнам, які підтримують Київ - про свою ядерну зброю.

Як недавно пояснював військовий оглядач ВВС Павло Аксьонов, Москва використала для удару по Київській області ракетний комплекс середньої дальності "Орешник", який призначений саме для ядерних ударів. Але він був, схоже, споряджений боєголовками-пустушками без вибухівки.

Судячи з повідомлень українських ЗМІ, від удару цієї балістичної ракети постраждав гаражний кооператив у Білій Церкві під Києвом. А тому реальна ціль застосування "Орешника" - це демонстрація стратегічних можливостей Москви - причому не тільки Україні, а й Заходу.

Особливо з урахуванням того, що за кілька днів до удару по Києву Росія спільно із Білоруссю провела масштабні навчання своїх стратегічних ядерних сил, а 12 травня - протестувала нову міжконтинентальну балістичну ракету "Сармат".

Під час сумнозвісної перепалки в Овальному кабінеті Трамп обвинувачував українського президента Володимира Зеленського в тому, що, відмовляючись піти на поступки Москві, той нібито "заграє із Третьою світовою війною".

Судячи із загрозливих жестів Москви (і останньої розмови Лаврова і Рубіо), в Кремлі все ще можуть розраховувати на те, що США здатні натиснути на Україну, щоб та пішла на поступки - або ж знизила інтенсивність своїх ударів по російській території.

Але, як пишуть західні видання, останнім часом Україна все менше намагається підлещуватися перед адміністрацією Трампа, тому що зараз основну військову допомогу вона отримує від Європи.

Підтримка США - особливо в тому, що стосується розвідданих і продажі техніки - залишається вкрай важливою, але в Києві вже звикли до думки, що в війні з Росією Вашингтон радше вважає себе посередником, а не союзником України.

У зв'язку з останніми заявами МЗС Росії кореспондент журналу Economist Олівер Керролл називає дії Москви "грою за методичкою божевільного", яка покликана змусити супротивника відступити.

Але, за словами журналіста, небезпека в цьому випадку полягає в тому, що, по-перше, Україна на поступки все одно не піде, а по-друге - у втраті Росією контролю над своїми "червоними лініями".

Раніше деякі західні експерти описували російську стратегію стратегічного стримування як "ескалацію заради деескалації", тобто безпосередню загрозу застосування ядерної зброї заради закінчення війни.

Та в сучасних умовах українсько-російської війни все більш жорсткі заяви Росії можуть призвести до прямо протилежного результату: коли кожна наступна загроза здатна викликати всю нову ескалацію.