Київ більше не питає "дозволу Трампа" щодо війни. Чим це загрожує Путіну

    • Author, Олеся Жигалюк
    • Role, ВВС News Україна
  • Published
  • Час прочитання: 4 хв

Ще недавно здатність України бити вглиб Росії напряму залежала від рішень Вашингтона. Будь-яка дискусія про далекобійні атаки незмінно впиралася в одне питання: чи дозволять США використати західну зброю по російській території. Тепер, як пише Newsweek, ця модель починає змінюватись — і це стає однією зі стратегічних проблем для Кремля.

Поштовхом до таких висновків стала одна з наймасштабніших атак українських безпілотників по території Росії. У ніч на 17 травня російська влада заявила про нібито понад тисячу збитих дронів.

У районі Москви тимчасово закривали аеропорти, вводили обмеження зв'язку, а також посилили контроль за публікацією фото й відео наслідків ударів.

На цьому тлі для російського президента Володимира Путіна проблема полягає вже не лише в обсягах західної допомоги Україні.

Значно небезпечнішим для Москви, на думку видання, стає інше: Київ поступово перебудовується під сценарій дій без гарантованої "присутності" США.

Новий фронт - уже в російському тилу

Newsweek зазначає: всередині Росії зростає відчуття тривожності, адже війна все відчутніше входить у повсякденне життя звичайних громадян. Це, зокрема, пояснює старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гоулд-Девіс.

Сам факт атак по російській столиці руйнує ключовий кремлівський наратив про "контрольовану ситуацію".

Важлива зміна полягає в тому, що Україна поступово формує власний далекобійний арсенал. Якщо раніше Київ був прив'язаний до політичних обмежень Заходу, то тепер все більша ставка робиться на внутрішнє виробництво. Newsweek згадує розвиток українських безпілотників FP-1 Firepoint, RS-1 Bars, Bars-SM Gladiator, а також крилатої ракети FP-5 Flamingo.

Частину характеристик цих систем неможливо незалежно підтвердити, однак тенденція очевидна: Україна отримує дедалі більше можливостей діяти без постійної оглядки на зовнішні дозволи.

Фактично формується новий фронт - не вздовж лінії окопів, а в глибині російської території.

Тут, як зазначає видання, і виникає нова стратегічна проблема для Кремля.

Йдеться вже не лише про фізичні пошкодження об'єктів. Закриття аеропортів, перебої зі зв'язком, постійні повітряні тривоги та спроби приховати наслідки ударів розмивають відчуття внутрішньої стабільності, яке російська влада довго намагалася демонструвати.

На цьому тлі в Росії посилюються обмеження на публікацію фото й відео наслідків атак — спроба утримати контроль над інформаційним простором. Втім, як зазначають автори матеріалу, повністю приховати відчуття вразливості вже неможливо.

Видання доходить висновку: якщо ця тенденція збережеться, майбутні дискусії у Вашингтоні щодо "ескалації" відбуватимуться вже в зовсім інших умовах.

Цю ж динаміку фіксує і Reuters, описуючи різке зростання українських ударів середньої дальності по російських тилах.

Президент Володимир Зеленський заявив, що у травні кількість таких атак подвоїлася порівняно з березнем і зросла вчетверо порівняно з лютим. Лише у квітні українські сили здійснили понад 160 ударів на відстані 120–150 кілометрів.

Водночас у Newsweek підкреслюють: Україна все ще критично залежить від західної підтримки — передусім у сфері ППО, постачання ракет-перехоплювачів, фінансування та розвідданих.

New York Times також раніше зазначав: хоча Київ дедалі менше розглядає Вашингтон як єдиного посередника у питанні завершення війни, повністю замінити американську роль неможливо.

Європа все менше озирається на Вашингтон

Паралельно Європа також усвідомлює, що залежність від США більше не є безальтернативною, писала раніше британська Guardian.

Після припинення американської фінансової підтримки України у березні 2025 року саме ЄС став головним донором Києва.

Нині близько 20% військових потреб України забезпечують європейські виробники, ще приблизно 60% покриває власне українське виробництво.

New York Times також вказує, що Київ дедалі рідше сприймає Вашингтон як єдиний центр ухвалення рішень щодо завершення війни.

"Менш залежна від США Україна означає менш залежну від США Європу", — резюмує Guardian.

Зсув архітектури війни і нова вразливість Кремля

Саме тому сьогодні дискусія про війну поступово виходить за межі колишнього питання: "Чи дозволять США?"

Україна вибудовує модель, у якій здатна діяти значно автономніше - і технологічно, і політично.

У підсумку західна преса описує те, що відбувається, як ширший зсув:

  • Україна вчиться вести війну в умовах менш передбачуваної американської підтримки;
  • Європа адаптується до ідеї стратегічної автономії;
  • Росія стикається із супротивником, який стає менш залежним від політичних коливань у США;
  • а міжнародна система поступово рухається від епохи безумовного американського домінування до більш фрагментованої моделі Заходу.

І саме тому для Володимира Путіна проблема полягає вже не лише в обсягах допомоги Україні.

Набагато небезпечнішим стає інше: і Київ, і Європа починають перебудовуватися під сценарій "Захід без гарантованої американської присутності" — і, судячи з оцінок західних медіа, ця адаптація вже починає давати результат.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах