Вірменія як арена суперництва Росії та Заходу. Що покажуть парламентські вибори

У Вірменії сьогодні проходять парламентські вибори, які називають історичними і знаковими. Оскільки йдеться про геополітичний курс, який обирає країна - на зближення із Заходом та ЄС чи на повернення під вплив Росії.

Це будуть перші загальнонаціональні вибори після того, як у восени 2023 року Азербайджан відновив повний контроль над Нагірним Карабахом, а більшість етнічних вірмен залишили цю територію.

Партії "Громадянський договір" на чолі з прем'єр-міністром Пашиняном на цих виборах протистоїть кілька найбільших опозиційних політичних сил: альянс "Вірменія" колишнього президента країни Роберта Кочаряна, "Сильна Вірменія", підтримувана російсько-вірменським олігархом Самвелом Карапетяном, та "Квітуча Вірменія", яку очолює відомий бізнесмен Гагік Царукян.

Партія Нікола Пашиняна, якого підтримують США та Євросоюз, відстоює курс на зближення із Заходом, тоді як його головні суперники переважно виступають за збереження тісних зв'язків з Росією.

Зближення з ЄС і протидія Росії

Перед виборами офіційний Єреван почав стрімке зближення з ЄС, через що Росія неодноразово висловлювала невдоволення.

Володимир Путін заявляв, що керівництво Вірменії не зможе всидіти на двох стільцях - зберігати членство в Євразійському економічному союзі й розвивати відносини з Євросоюзом.

З кінця квітня РФ вдалася до жорстких кроків - запровадила заборону на продукти з Вірменії. Обмеження прискорилися після того, як на початку травня у Єревані відбувся перший в історії саміт Вірменія-ЄС та восьмий саміт Європейської політичної спільноти.

Тоді ЄС заявив про подальшу підтримку Єревана і визнав "європейські устремління вірменського народу".

На тому саміті побував також президент Володимир Зеленський.

Вибір між ЄС і ЄврАзЕС

Росія є головним торгівельним партнером Єревана та основним постачальником газу до Вірменії, яка не має власних промислових запасів нафти та газу.

Членство в Євразійському економічному союзі дозволяє Вірменії вести безмитну торгівлю. Також для країн-членів ЄврАзЕС діє значна знижка на газ.

1 квітня, під час зустрічі в Кремлі Володимир Путін нагадав Пашиняну, "на яких умовах республіка отримує російський газ", і підкреслив, що Росія продає його Вірменії в рази дешевше за європейські ціни.

Наприкінці травня лідери Росії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану у спільній заяві зажадали від Вірменії проведення референдуму, аби визначитися, чи залишається країна в Євразійському економічному союзі чи прагнутиме вступу до Євросоюзу.

Автори заяви наполягали на тому, що наміри Вірменії зближуватися з ЄС становлять "суттєві ризики для економічної безпеки" країн ЄврАзЕС.

Прем'єр Нікол Пашинян тоді заявив, що підстав для проведення референдуму наразі немає. За його словами, Єреван має намір працювати в рамках Євразійського союзу "доти, доки вибір між ЄС та ЄврАзЕС. не стане неминучим".

Попри розбіжності, 1 червня Путін привітав Пашиняна з днем ​​народження та заявив, що Москва хоче розвивати стосунки з Єреваном.

Політолог Мікаел Золян вважає, що у Кремлі тільки зараз усвідомили, що ризикують втратити свій вплив у Вірменії.

"Вперше Вірменія перетворилася на арену геополітичного суперництва Заходу та Росії. Раніше Москва вважала Вірменію зоною свого впливу, незалежно від того, хто при владі", - пише Золян, колишній депутат парламенту від блоку Пашиняна.

Напередодні президент США Дональд Трамп заявив про підтримку Нікола Пашиняна. Також про це заявляли деякі європейські лідери.

Шанси опозиції

Хоча за вісім років прем'єрства Пашиняна Вірменія зазнала поразки у війні і пережила тяжкі потрясіння, критики влади не змогли запропонувати суспільству гідну альтернативу, каже кореспондент ВВС Григор Атанесян.

А рекордне зростання ВВП знизило соціальну напругу і дозволило владі будувати дороги, ремонтувати школи та дитячі садки, запустити систему загального медичного страхування.

Допоміг Пашиняну й прогрес у переговорах з Азербайджаном за участі США. Вперше у незалежній історії Вірменії над її жителями не нависає загроза нової війни.

Усе це створювало умови для комфортної перемоги на виборах правлячої партії "Громадянський договір", але Пашинян вирішив не нехтувати передвиборчою боротьбою. А також боротьбою зі своїми суперниками.

Зокрема, з російсько-вірменським мільярдером Самвелом Карапетяном, який підтримує альянс "Сильна Вірменія". Його заарештували, звинувативши у закликах до захоплення влади. "Електромережі Вірменії", що належали йому, передали під контроль держави.

Вірменська влада твердить, що за Карапетяном стоять Кремль і ФСБ. Сам бізнесмен роботу на ФСБ заперечує. Так чи інакше, Пашинян називає опонента "калузьким олігархом", наголошуючи на його зв'язках з Росією, бо Карапетян довго жив і працював у російському місті Калуга.

До свого арешту Карапетян відкрито не брав участі у вірменській політиці, але згодом створив партію "Сильна Вірменія" та найняв адвокатів, які розгорнули масштабну піар-компанію на його захист та захист Вірменської православної церкви, яку чинний прем'єр теж підозрював у зв'язках з російськими спецслужбами.

Хоча Карапетян широко посміхається з передвиборчих плакатів своєї партії, участь у виборах він не бере, бо має друге і третє громадянство (РФ і Кіпру). Передвиборчий список "Сильної Вірменії" очолює його племінник Нарек Карапетян. Проти нього вірменська влада в травні теж порушила кримінальну справу.

Саме "Сильна Вірменія", як вважають в Єревані, може стати головною опозиційною силою в наступному парламенті.

"Квітуча Вірменія" бізнесмена Гагіка Царукяна має шанси пройти до парламенту, бо опирається на бідніші верстви населення і обіцяє швидкі реформи і зниження податків. У питанні зовнішньої політики ця політична сила намагається балансувати між Заходом і Росією.

Інша політична сила - альянс "Вірменія" колишнього президента Роберта Кочеряна - сповідує відверто проросійські погляди, і це, а також високий прохідний бар'єр може завадити їй потрапити до парламенту.