Мій 10-денний головний біль виявився смертельним раком мозку

Джош Сміт з Уельсу почав відчувати затуманення свідомості та головний біль у січні, але вважав, що він "просто втомився".

Через місяць 34-річному чоловіку хірургічно видалили 95% пухлини мозку розміром 4,5 см.

За його словами, після операції він прокинувся з бажанням з'їсти KFC.

За даними Brain Tumour Research, щороку приблизно 3 200 людей у Великій Британії отримують діагноз гліобластома, але лікування цього захворювання не покращувалося 20 років.

Попри те, що його хвороба є смертельною, Джош каже, що збереження гумору та створення спогадів залишаються його пріоритетами, так само як і збільшення фінансування досліджень пухлин мозку.

У січні Джош почав мати "дивні відчуття", але "не надав цьому значення".

"Я просто думав, що втомився", - згадує він.

"У лютому все почалося по-справжньому. У мене десять днів боліла голова. Я міг гуляти з собакою разом із дружиною або розмовляти з мамою й татом, і раптом відчував, ніби випадаю з реальності", - каже Джош.

"Пізніше я дізнався, що це були малі епілептичні напади, а я навіть не усвідомлював цього. Дуже страшно озиратися назад", - додає він.

9 лютого його дружина Келлі "затягла" його до сімейного лікаря - уперше приблизно за 12 років.

"Я завжди цього уникав, - каже Джош. - Є такий суспільний стереотип: "будь мужиком" і продовжуй жити далі. Я просто ковтав парацетамол і раніше лягав спати".

Він каже, що завжди буде вдячний Келлі за її наполегливість.

"Я не зміг би пройти через усе це без неї. Якби я й далі ігнорував симптоми, мене могло б уже не бути".

За словами Джоша, сімейний лікар "не знайшов нічого підозрілого", призначив додаткові знеболювальні та направив його до окуліста, де також не виявили проблем.

"Мій досвід був не найкращим, до мене поставилися побіжно", - каже він і додає, що згодом медзаклад перепросив у нього і був "надзвичайно корисним".

"Я знала, що щось не так. Пам'ятаю, як казала, що є тривожні сигнали, але нам говорили, що хвилюватися нема про що", - каже 33-річна Келлі.

13 лютого Джош збирався йти на роботу, але Келлі знову втрутилася та наполягла, щоб він поїхав до відділення невідкладної допомоги лікарні Wrexham Maelor Hospital, оскільки біль був надто сильним.

"Відчуття було таке, ніби хтось виштовхує мої очні яблука зсередини, - каже він. - Я ніколи в житті не відчував такого неймовірного болю".

Хоча спочатку їх відпустили додому з морфіном, біль не минав. І комп'ютерна томографія наступного дня показала пухлину мозку розміром 4,5 см.

"Нас запросили в окрему кімнату й показали знімок. Спочатку я навіть не засмутився - я був просто шокований", - каже Джош.

"Я подумав: "Можливо, вони переплутали пацієнта" або "Може, це просто якась пляма на екрані", - додає він.

Джоша направили до The Walton Centre у Ліверпулі, де йому поставили діагноз гліобластома - агресивна форма пухлини мозку з прогнозом життя від 12 до 18 місяців. Там йому видалили 95% пухлини.

За даними Brain Tumour Research, лише третина людей із таким типом пухлини живе довше ніж 12 місяців, а 4% - п'ять років або більше.

Джош, який працював оператором верстатів у компанії Tritech, каже, що керував "важкою технікою", абсолютно не усвідомлюючи небезпеки.

"Я також їздив на роботу й назад автомобілем. Озираючись назад, я розумію, що міг будь-якої миті пережити напад, і все могло закінчитися дуже погано", - додає він.

За словами Келлі, почути діагноз було "жахливо".

"Ти знаєш, що щось не так, але ніколи не очікуєш почути саме таке", - каже вона.

Джош розповів, що найбільше хвилювався перед операцією через можливу втрату почуття гумору або своєї особистості.

"Я завжди любив посміятися... Я хотів прокинутися після операції й залишитися собою, і мені це вдалося", - каже він.

Щойно він прокинувся після операції, першим ділом попросив дружину принести йому KFC.

"Дорогою до лікарні ми проїжджали повз KFC, тому, мабуть, це й залишилося в мене в голові", - згадує Джош.

"Усі запанікували й терміново замовили через UberEats, бо я постійно про це просив. Раніше я навіть особливо не любив KFC, але тоді дуже його хотів. Мій брат був поруч і засмутився, бо я все з'їв і навіть не запропонував йому", - додає він.

Відтоді він пройшов курс променевої терапії та продовжує хімієтерапію в лікарні Glan Clwyd Hospital у Рілі, графство Денбігшир.

Але йому повідомили, що захворювання невиліковне.

"Воно смертельне... Я все ще проходжу хімієтерапію і сподіваюся, що вона допоможе, але наразі залишається багато невизначеності", - каже Джош.

"У кожного абсолютно різні симптоми й тривалість життя, тому я розумію, чому лікарі не можуть сказати мені точно, та й не впевнений, що хотів би це знати", - додає він.

"Я просто сподіваюся, що стан вдасться стабілізувати. Я пообіцяв Келлі, що дістану для неї різдвяну ялинку, щоб їй не довелося мати справу з павуками - це моя нинішня мета", - розповідає Джош.

"Ніхто навіть не здогадається, що зі мною щось не так, хіба що через мою дивну зачіску. Поки що мені дуже пощастило", - додає він.

На початку року Джош і Келлі планували подорожі на кемпері та намагалися завести дитину. Тепер їхні життєві плани поставлені на паузу, але подружжя налаштоване щодня створювати спогади.

Нещодавно Джош піднявся на гору Yr Wyddfa, також відому як Сноудон, узяв участь у паркрані, займався падлбордингом, спробував себе в ролі доглядача тварин у Chester Zoo, висаджував квіти в саду та часто гуляв зі своїми собаками - Олів і Тедді, поміссю ши-тцу та мальтійської болонки.

"Ми просто намагаємося зробити так, щоб кожен день мав значення", - каже Джош.

"Я намагаюся прокидатися рано щодня й готувати Келлі каву. Дуже легко зациклюватися на поганому, тому потрібно залишатися зайнятим", - додає він.

Джош каже, що дуже дякує працівникам NHS, які про нього піклувалися, і додає, що його вразила доброта людей загалом.

"До цього я нічого не знав про пухлини мозку, - зізнається він. - Дивовижно, скількох людей це стосується, а ти навіть не чуєш про це. Тепер я бачу це всюди".

Він додав, що це захворювання може вразити будь-кого, а усвідомлення того, що воно може вражати й дітей, спонукало його поділитися своєю історією.

Тепер він підтримує заклики до збільшення фінансування досліджень, "навіть якщо це допоможе лише одній людині".

Джош і Келлі підтримують кампанію, яка закликає уряд Уельсу збільшити інвестиції в дослідження пухлин мозку.

"Є можливості та нові методи лікування, які дають родинам надію, але вони не завжди доступні тут, у Великій Британії. Це неймовірно засмучує", - каже Келлі.

Уряд Уельсу заявив, що План боротьби з раком, який мають опублікувати у лютому 2027 року, "визначить підхід до досліджень, інновацій та покращення доступу до клінічних випробувань, щоб пацієнти могли користуватися новими методами лікування".

"Також плануємо провести онкологічну конференцію Уельсу, щоб зібрати експертів і поділитися найкращими практиками надання онкологічної допомоги", - додали в уряді.