Ціна на нафту зросла до максимуму з 2022 року. Як це пов'язано з новими планами війни з Іраном

Нафтові ринки відреагували різким зростанням на повідомлення про те, що США готуються до "розширеної блокади" Ірану, а військові обговорюють із президентом Трампом нові плани дій щодо Ірану.

У четвер вранці ціна на нафту марки Brent перевищила 125 доларів за барель, досягнувши максимуму з початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Ще у вівторок увечері барель коштував 110 доларів.

У четвер в Азії ціни на нафту різко зросли після появи повідомлень про те, що військові США мають намір поінформувати президента Дональда Трампа про нові плани можливих дій у зв'язку з конфліктом з Іраном.

Як повідомляє видання Axios, Центральне командування США (Centcom) підготувало план завдання серії "коротких і потужних" ударів по Ірану з метою вивести переговори з Тегераном з тупика. ВВС звернулася по коментарі до Центрального командування США та Білого дому.

Нафта марки Brent подорожчала майже на 7% — до понад 126 доларів за барель, що є найвищим показником з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Ціни на енергоносії зросли цього тижня, оскільки мирні переговори, схоже, зайшли в глухий кут, а ключовий водний шлях — Ормузька протока — фактично залишається закритим.

У повідомленні Axios з посиланням на анонімні джерела йдеться, що запропонована серія ударів, імовірно, буде спрямована на інфраструктурні об'єкти.

Ще один план передбачає захоплення частини Ормузької протоки з тим, щоб її можна було знову відкрити для комерційного судноплавства, повідомляє Axios, додаючи, що для цього може знадобитися введення сухопутних військ.

Це вже другий день поспіль істотного зростання цін на нафту на тлі новин про війну з Іраном. У середу ціна нафти на деякий час досягала 119 доларів — денне зростання становило 7%.

Раніше газета Wall Street Journal написала, що президент Трамп доручив своїм помічникам підготувати розширення чинної блокади іранських портів з метою тиску на економіку країни.

Тегеран заявив, що у відповідь на блокаду продовжить перешкоджати судноплавству через Ормузьку протоку.

Від початку війни ціни на нафту різко коливалися, оскільки через конфлікт Ормузька протока — один із ключових шляхів світової торгівлі — фактично залишається закритою протягом кількох тижнів. Зазвичай через неї проходить близько п'ятої частини світових постачань нафти та скрапленого природного газу.

Іран значно обмежив рух суден через протоку у відповідь на удари США та Ізраїлю, що розпочалися 28 лютого.

Тегеран попередив, що будь-яке судно, яке наблизиться до протоки, стане військовою ціллю.

У відповідь США заявили, що їхні сили перехоплюватимуть або розвертатимуть судна, які прямують до іранських портів або виходять із них.

На тлі цих подій ціна на нафту стабільно зростала протягом останніх 12 днів.

"Блокада ефективніша за бомбардування"

Президент США Дональд Трамп у коментарі виданню Axios заявив, що відхилив пропозицію Ірану відкрити Ормузьку протоку в обмін на зняття американської блокади.

Експерти зазначають, що таким чином він фактично відклав на невизначений термін переговори щодо ядерної програми.

Трамп заявив, що, навпаки, США не зніматимуть блокаду з Ірану до досягнення ядерної угоди.

"Вони хочуть домовитися. Вони не хочуть, щоб я продовжував блокаду. А я не хочу [її припиняти], бо не хочу, щоб у них була ядерна зброя", — сказав президент США.

"Блокада в певному сенсі ефективніша за бомбардування, — додав він. — Вони задихаються. І далі їм буде ще гірше. У них не може бути ядерної зброї".

Трамп також заявив, що енергетична інфраструктура Ірану "скоро вибухне", якщо країна не зможе експортувати нафту.

Тим часом три джерела, обізнані із ситуацією, повідомили Axios, що Центральне командування США підготувало "коротку і потужну" кампанію бомбардувань, щоб змусити Іран прийняти вимоги Вашингтона.

За словами посадовців, нові удари можуть бути завдані по об'єктах інфраструктури.

"Ворог розпочав нову фазу"

Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф, який став однією з ключових фігур іранської влади з початку війни на Близькому Сході, заявив, що морська блокада з боку США спрямована на створення розколу в країні.

"Ворог розпочав нову фазу і прагне посилити економічний тиск та внутрішній розкол через морську блокаду й кампанію в мас-медіа, щоб послабити нас або навіть призвести до внутрішнього колапсу", — заявив він.

За його словами, президент США Дональд Трамп "ділить країну на дві групи — радикалів і поміркованих, а потім одразу говорить про морську блокаду, щоб примусити Іран до підпорядкування через економічний тиск і внутрішні розбіжності".

Після загибелі аятоли Алі Хаменеї та інших іранських високопосадовців баланс сил усередині Ісламської Республіки став одним із найобговорюваніших питань.

Раніше Трамп заявляв, що уряд Ірану "серйозно розколотий, що не дивно".

Галібаф посилив свої позиції з початку війни та був головним переговірником під час єдиного наразі раунду прямих переговорів між США та Іраном.

Він закликав до «збереження єдності», що, за його словами, є єдиним виходом.

Путін запропонував Трампу шляхи врегулювання ситуації з Іраном

Тим часом у середу ввечері президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з Дональдом Трампом.

Помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що під час розмови Путін запропонував "низку міркувань, спрямованих на врегулювання розбіжностей навколо іранської ядерної програми". Він не уточнив, про які саме пропозиції йдеться.

Про розмову з Путіним у середу ввечері розповів і сам Трамп. За його словами, вони здебільшого говорили про війну в Україні, але торкнулися також теми Ірану.

"Він сказав мені, що хотів би брати участь у збагаченні, якщо зможе допомогти нам його отримати [ймовірно, йдеться про проблему збагаченого урану в Ірані, який західні країни вважають частиною програми зі створення ядерної зброї — Ред.], — повідомив Трамп. — Я сказав йому: "Я б волів, щоб ти взяв участь у завершенні війни в Україні".

Так само, як і Ушаков, Трамп заявив, що його розмова з Путіним минула добре.

Раніше Росія заявляла про готовність прийняти на своїй території іранський збагачений уран. Однак, за словами прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, США відхилили цю пропозицію Москви.