У росіян, які виїхали і критикують владу, забиратимуть майно. Деталі рішення

Держдума Росії у вівторок одностайно проголосувала за законопроєкт, який дозволяє судам арештовувати майно громадян, що виїхали з країни, для забезпечення сплати штрафів за публічні висловлювання "проти інтересів" держави. Під арештом може опинитися майно будь-якої вартості ще до розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.

Це нова спроба тиску на журналістів, активістів, політичних емігрантів, незалежні медіа та блогерів, які перебувають за кордоном, зазначають юристи.

Поправки до Кодексу Росії про адміністративні правопорушення (КоАП), які 26 травня одразу в другому і третьому читанні ухвалила Держдума, мають набути чинності 1 вересня. Вони розширюють уже існуючу практику покарання росіян, які виїхали з країни та продовжують публічно висловлюватися проти війни, репресій і політичного режиму на батьківщині або поширювати інформацію, нібито спрямовану «проти інтересів Росії».

Системно штрафувати за цим законом можна буде на підставі більш ніж десятка статей КоАП. Серед них — як уже звичні статті про порушення вимог щодо "іноземних агентів", участь у "небажаних" організаціях і "дискредитацію" армії, так і менш поширені, але водночас досить різноманітні — від дрібного хуліганства у вигляді неповаги до влади до заперечення ролі СРСР у визволенні Європи від нацизму.

Системно притягувати до адміністративної відповідальності також будуть за заклики до запровадження санкцій проти Росії, "терористичну" та "екстремістську" діяльність.

Крім того, за несплату раніше призначених штрафів суди зможуть призначати нові штрафи.

Але головна зміна — вперше в адміністративному законодавстві з'являється можливість арешту майна громадян.

"Перелік статей — здебільшого політичний і пов'язаний зі свободою вираження. З'являється більш зручний механізм покарання за висловлювання, журналістську роботу, участь в об'єднаннях і контакти з організаціями, які російська влада вважає політично небезпечними", — сказав ВВС юрист, який попросив про анонімність із міркувань безпеки.

"Водночас проєкт може мати сильний "охолоджувальний" ефект: люди за кордоном, у яких у Росії залишилися рахунки, нерухомість, частки, спадок або інші активи, будуть змушені враховувати ризик заочного провадження та арешту майна через публічні висловлювання", — додав він.

Нові ризики

Найважливіше й найтривожніше в законопроєкті — це нова редакція статті КоАП про арешт майна, зазначають юристи. Ідеться не лише про те, що людину можна буде заочно оштрафувати.

Гроші на рахунках і будь-яке інше майно, зокрема нерухомість у Росії, Держдума тепер дозволила арештовувати ще до остаточного рішення у справі — як забезпечення майбутнього штрафу. Причому суддя має розглянути клопотання силовиків про арешт майна дуже швидко, не пізніше наступного дня після його реєстрації — і без повідомлення власника майна.

Ще небезпечніше, вважають експерти, з якими поспілкувалася ВВС, те, що вартість арештованого за новим законопроєктом майна не буде обмежена розміром можливого штрафу або навіть максимумом, передбаченим відповідною статтею КоАП.

Згідно із законопроєктом, спочатку мають арештовуватися кошти в банку і лише за їх відсутності — інше майно. Але якщо грошей на рахунках немає, можна арештувати й квартиру, щоб продати її і за отримані кошти стягнути кілька десятків тисяч рублів штрафу, пояснює юрист Григорій Вайпан (у реєстрі "іноагентів").

Постанови суду у таких справах щодо росіян, які виїхали, набуватимуть чинності негайно — в день ухвалення, без зупинення їх виконання у разі оскарження цих рішень, зазначає він.

Тобто санкція легко може стати неспівмірною і "використовуватися не просто як технічне забезпечення штрафу, а як інструмент тиску", вважає інший юрист, який також говорив із ВВС анонімно.

Посилення покарання

Ідею законопроєкту просували з 2023 року Держрада Татарстану та депутат від республіки, член "Єдиної Росії" Айрат Фаррахов. Спочатку вони пропонували лише штрафувати тих громадських діячів і активістів, які виїхали з Росії, за низкою статей КоАП — як захід "профілактичного впливу".

"З'явилися коментатори, колись відомі наші діячі, навіть кумири. Вони переродилися й завдають шкоди суспільству та державі. Надто вже процвітає ця п'ята колона", — так пояснювали ініціативу татарстанські парламентарі.

У 2024 році проєкт посилили й внесли до Держдуми. У новій редакції запропонували заочно штрафувати росіян, які виїхали, "в усіх випадках вчинення за кордоном адміністративних правопорушень, спрямованих проти інтересів Російської Федерації", а для забезпечення сплати штрафів — арештовувати їхнє майно. Держдума схвалила ці поправки до КоАП у першому читанні навесні 2025 року.

Ще через рік законопроєкт переписали втретє. На момент його розгляду в другому читанні основні автори — Айрат Фаррахов і тодішній голова Держради Татарстану Фарід Мухаметшин — уже не були депутатами.

Суди й зараз заочно штрафують громадян, які перебувають за межами Росії, за порушення законодавства про "іноземних агентів", "дискредитацію армії" чи "образу влади". А аргументи про те, що чинний КоАП не дозволяє в таких випадках притягати людину до відповідальності, залишаються без уваги, каже Вайпан.

У Росії нерідко репресивні законодавчі зміни лише закріплюють і розвивають уже випробувані на практиці підходи, нагадує він. Наприклад, норма Кримінального кодексу про "образу почуттів віруючих" з'явилася вже після вироку учасницям Pussy Riot, а поправки до статті КК про "реабілітацію нацизму", що передбачають криміналізацію наклепу на ветеранів війни, — після відповідної справи проти Олексія Навального.

"Нові поправки до КоАП — це свого роду робота над помилками, яку проводить влада. Хоча скасовувати штрафи, призначені до появи цього закону, ніхто не збирається", — переконаний Вайпан.