Як російські банки почнуть збивати українські дрони. Західні ЗМІ про нову ініціативу Кремля

На тлі посилення українських дронових атак у Росії Державна Дума ухвалила закон, який дозволяє центральному банку та іншим фінансовим установам самостійно збивати дрони.

Згідно з новим законом, який ще має затвердити Сенат та підписати президент Путін, російський центральний банк, провідний кредитор країни "Сбербанк" та російська асоціація інкасації зможуть оснащуватися пристроями глушіння та іншими засобами протиповітряної оборони, пише Financial Times.

Їхнім співробітникам також буде дозволено носити зброю. При цьому ці заходи не фінансуватимуться державою - фінустанови мають захищати себе від дронів самі.

"Цей крок підкреслює зростаючу стурбованість Кремля щодо далекобійних можливостей України, дальність дії та список цілей яких постійно розширювалися останніми місяцями у відповідь на смертельні авіаудари Росії по Києву та іншим містам", - зазначає FT.

А Guardian, описуючи нові рішення щодо захисту фінустанов в Росії, зазначає, що "це відбувається на тлі того, що Москва намагається захистити ключові об'єкти на своїй величезній території від українських атак, які змусили Росію зосередити свою протиповітряну оборону в деяких районах, зокрема в Москві, внаслідок чого вона була надзвичайно розпорошена або взагалі відсутня в інших місцях".

Видання також нагадує, що Київ б'є по об'єктах, які використовуються для ведення або фінансування війни – від кораблів, літаків та аеродромів до нафтопереробних заводів, складів та трубопроводів, мереж природного газу та заводів, що виробляють військову електроніку та вибухівку.

"Оскільки банки є майже в кожному місті, їх включення до системи протиповітряної оборони Росії може допомогти розширити її охоплення" - пояснює ухвалення рішення Aljazeera.

Закон розкриває небагато деталей, як його виконувати, відзначає мовник. "Широкомасштабне встановлення обладнання та навчання персоналу його використанню вимагатимуть величезних організаційних зусиль", - зазначає Aljazeera.

"Цей план також відхиляється від намірів Путіна, спрямованих на те, щоб захистити росіян від наслідків вторгнення у лютому 2022 року, які вони починають відчувати у своєму повсякденному житті", - також наголошує мовник.

"Москва нам нічого не дала"

У законі йдеться, що він потрібен для захисту об'єктів Банку Росії, включно із тими, що розташовані в нових суб'єктах Російської Федерації – мається на увазі чотири східні українські регіони, про анексію яких Москва оголосила попри те, що не контролює їх повністю, пояснює Aljazeera.

При цьому, "на цю мету не буде виділено жодних бюджетних коштів", цитує FT Анатолія Аксакова, голову комітету з фінансових ринків російської Думи.

"Персонал носитиме зброю, а системи захисту від безпілотників та засоби глушіння будуть розміщені поблизу об'єктів фінансової інфраструктури", – також заявив депутат.

Те, що "Сбербанк" особливо згадується у законі про захист від дронів, російський парламентар пояснив "спеціальною місією" банку на окупованих українських територіях, де "активно працює".

Напередодні, за словами Михайла Развожаєва, призначеного Москвою керувати окупованим Росією Севастополем, відділення центрального банку в місті було атаковано українськими військовими, які, як написав чиновник у російському месенджері Мах, застосували під час нападу різноманітну зброю, включно із ракетами Storm Shadow британського виробництва.

Як нагадує FT, законопроєкт про захист від безпілотників подали до парламенту минулого серпня, але схвалений лише зараз.

Подібна модель самофінансування вже лежить в основі захисту від безпілотників для великих російських компаній, багато з яких публічно та приватно скаржилися на високі витрати, особливо в регіонах, що межують з Україною.

"Ми придбали все [для захисту від безпілотників] за власні гроші. Москва нам нічого не дала", – нещодавно заявив FT високопоставлений російський бізнесмен.

У серпні 2025 року Олександр Шохін, якого цього тижня президент Путін призначив бізнес-омбудсменом, звернувся до влади з проханням покрити 50% витрат компаній на захист від дронів, але не отримав підтримки.

Цього тижня Шохін під час зустрічі заявив Путіну, що підприємства "готові фінансувати" захист від дронів, але мають труднощі із забезпеченням необхідного обладнання та наймом персоналу для його експлуатації.