На фоні історичних суперечок: з чим Україна повертається з конференції відновлення у Гданську

Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC), яка завершилася у польському Гданську, принесла Україні понад 10 млрд євро нової міжнародної підтримки, запуск кількох великих інвестиційних фондів і десятки домовленостей у сферах енергетики, транспорту, житла, оборонної промисловості та приватного бізнесу. Про це розповіла українська делегація на чолі з прем'єркою Юлією Свириденко.

Конференція проходила на тлі дипломатичної напруги між Києвом і Варшавою. через суперечки навколо УПА, позбавлення Зеленського ордену Білого Орла та взаємного "орденопаду".

Президент України Володимир Зеленський участі в ній не брав, так само як і президент Польщі Кароль Навроцький. Не поїхав і голова МЗС України, який показово відмовився від польської нагороди.

Водночас організатори та учасники форуму наголошували, що головною метою заходу залишаються практичні рішення для відбудови України та залучення міжнародних інвестицій.

Саме це й стало головним підсумком URC-2026. Якщо попередні конференції були насамперед майданчиком для оголошення міжнародної допомоги, то цього року значна частина домовленостей стосувалася довгострокових інвестицій, розвитку приватного сектору та партнерств між українським і міжнародним бізнесом.

"160 підписаних цього року угод на суму понад 10 млрд євро — результат щоденної роботи президента Володимира Зеленського та всієї української команди", - заявила Юлія Свириденко після завершення конференції.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, відкриваючи форум, наголосив, що підтримка України не обмежується допомогою під час війни.

"Ми разом відбудуємо зруйновані українські міста після війни", - сказав він.

Попри великі побоювання щодо історичних суперечок на конференції все пройшло досить спокійно і без скандалів - попри загальну напругу у стосунках країн. Урядова команда Дональда Туска, на відміну від його політичного опонента Кароля Навроцького, налаштована на конструктивну співпрацю з Україною.

Найбільші фінансові рішення

Одним з головних результатів конференції стало оголошення першого траншу нового фінансового механізму Європейського Союзу.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Україна отримає 3,2 млрд євро - першу виплату в межах нового інструменту ЄС загальним обсягом 90 млрд євро.

Крім цього, найближчим часом має розпочатися фінансування з окремого 6-мільярдного пакета на виробництво українських безпілотників.

Важливим фінансовим рішенням стала також угода зі Світовим банком на 3,4 млрд доларів. Як повідомила Свириденко, вона поєднує кредитне та грантове фінансування і має забезпечити макрофінансову стабільність України та фінансування пріоритетних видатків бюджету.

Під час конференції також офіційно запустили Європейський флагманський фонд реконструкції України (European Flagship Fund), який має мобілізувати до 1 млрд євро приватних інвестицій у стратегічні галузі економіки.

Одним з нових рішень конференції стало створення міжнародного Фонду підтримки транспорту України (Ukraine Transport Support Fund).

За словами Свириденко, фонд фінансуватиме відновлення доріг, мостів, залізничної, портової, прикордонної та аеропортової інфраструктури, а також розвиток логістичних маршрутів між Україною та ЄС.

Першими до його фінансування долучилися Литва, Швеція, Норвегія та Естонія.

"Бізнес готовий інвестувати в Україну вже сьогодні"

Окремий пакет підтримки Україна погодила з Європейським інвестиційним банком.

Віцепрем'єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба повідомив про підписання угод на понад 470 млн євро, які підуть на проєкти, що безпосередньо впливають на життя громад.

Йдеться про будівництво соціального житла, ремонт доріг і мостів, модернізацію систем водопостачання та водовідведення, розвиток прикордонної інфраструктури й підтримку малого та середнього бізнесу.

За словами Кулеби, пакет передбачає

Крім того, Європейський інвестиційний банк надасть 500 млн євро гарантій, які, за словами Кулеби, допоможуть приблизно 10 тисячам українських підприємців, зокрема ветеранам та компаніям, що постраждали від війни, отримати доступ до фінансування.

"Підписані домовленості - це довіра до України, готовність інвестувати в наші громади та спільне бачення того, якою має бути сучасна європейська Україна після війни", - заявив віцепрем'єр.

Енергетика і Google

Одним з головних напрямків цьогорічної конференції стала енергетика. Після трьох років масованих російських атак на українську енергосистему саме цей сектор залишається одним з ключових для міжнародної підтримки.

На полях URC Україна та Литва підписали спільну декларацію про посилення співпраці у сфері енергетичної стійкості.

Перший віцепрем'єр-міністр - міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Литва виділить 4 млн євро на встановлення сонячних електростанцій та систем накопичення енергії для українських шкіл і лікарень.

За його словами, сторони також домовилися продовжити постачання трансформаторів, генераторів та іншого обладнання, необхідного для відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.

Ще одним важливим рішенням став меморандум між українською компанією ДТЕК та американською GE Vernova про будівництво нової парогазової електростанції потужністю 650 МВт.

"В умовах безпрецедентних атак на українську енергетику такі інвестиції мають критичне значення для відновлення та розвитку наших генеруючих потужностей", - заявив Шмигаль.

Крім цього, Велика Британія підтвердила гарантії за кредитом у 210 млн фунтів стерлінгів для компанії Urenco, яка постачатиме ядерне паливо для українських атомних електростанцій протягом наступних двох років.

Ще 90 млн євро на зміцнення української енергосистеми виділить Європейський банк реконструкції та розвитку. Ці кошти мають піти на закупівлю обладнання та формування резервів для швидкого відновлення пошкоджених енергооб'єктів.

Ще одним результатом стало рішення компанії Google надати 5 млн доларів на розвиток цифрової платформи "Обрій" для українського ринку праці.

"Відновлення економіки неможливе без сильного ринку праці та сучасних цифрових рішень", - зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Порти і приватний бізнес

Однією з головних тем конференції стали також державно-приватні партнерства.

За словами Олексія Кулеби, Україна представила міжнародним партнерам понад 30 інфраструктурних проєктів загальною вартістю близько 5 млрд доларів, із яких частину планують розпочати вже цього року.

Йдеться, зокрема, про модернізацію портів, розвиток транспортних коридорів до кордону з Європейським Союзом, реконструкцію залізничної інфраструктури та систем водопостачання.

Одним з найбільш показових проєктів стала концесія контейнерного терміналу порту Чорноморськ.

До наступного етапу конкурсу допущені одні з найбільших світових портових операторів — APM Terminals, Yilport, консорціуми Mariner–TAS та Abu Dhabi Ports – SKF Holdings UK.

"Це чіткий сигнал: міжнародний бізнес готовий інвестувати в Україну вже сьогодні, коли бачить зрозумілі правила та якісно підготовлені проєкти", — сказав Кулеба.

На його думку, саме залучення приватного капіталу стане одним із ключових чинників післявоєнного відновлення країни.

А що культура та історія

Проте історичну тему на конференції не оминули.

Гуманітарна віцепрем'єрка та міністерка культури Тетяна Бережна розповіла, що на зустрічі з керівниками урядів обговорювали культурні та історичні теми.

"Обговорили питання історичної пам'яті та культурної спадщини. Пошукові та ексгумаційні роботи тривають відповідно до погодженого графіка. Працюємо над вирішенням питань через діалог і взаємну повагу", - написала Бережна.

Попри історичні суперечки через підрозділ імені УПА в ЗСУ, сторони і далі виконують домовленості щодо ексгумації та пошуку жертв Волинської трагедії.

Прямо зараз відбуваються роботи у Пужниках на Тернопільщині та Гуті Пеняцькій біля Львова.

Бережна розповіла, що підписали меморандум щодо реставрації костелу святого Миколая в Києві, який нещодавно передали католицькій громаді.

"Це ще один приклад того, як Україна та Польща спільно працюють над збереженням культурної спадщини", - каже Бережна.

Віцепрем'єрка повідомила, що Український фонд культурної спадщини вже залучив 4,3 млн євро, а серед перших проєктів стане відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, де зберігалися роботи художниці Марії Примаченко.

За її словами, фонд також фінансуватиме створення спеціалізованих музейних сховищ, цифровізацію музейних колекцій і механізм швидкого реагування на пошкодження культурних об'єктів.

Лише у червні, зазначила Бережна, кількість пошкоджених російськими ударами об'єктів культурної спадщини зросла на 36 і сягнула 1949. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 2576 закладів культури, із яких 540 зруйновано повністю.

Підсумовуючи конференцію, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що підтримка України виходить далеко за межі фінансової допомоги.

"Мужність Збройних сил України змінила хід бойових дій. А рішучість українського народу показала світові, що його європейський вибір неможливо зламати".

Вона також наголосила, що якщо Україна збереже нинішній темп реформ, її місце в європейській родині стане реальністю.

"Україна переможе, зростатиме і процвітатиме", — підсумувала фон дер Ляєн.

Що кажуть аналітики

Леон Пінчак, аналітик з питань безпеки Східної Європи, аналітичний центр Polityka Insight (Варшава)

Залежно від того, з ким спілкуєшся, по-різному звучить оцінка того, чи вплинули останні історичні суперечки між Польщею та Україною на атмосферу вже п'ятої Конференції з відновлення України.

Представники України - як урядовці, так і представники міжнародних організацій - загалом були налаштовані оптимістично. Насамперед це пов'язано з останніми успіхами на полі бою та переконанням, що саме зараз відкрилося вікно можливостей для посилення тиску на Росію й примушення її до переговорів.

Так само політичні суперечки майже не завадили численним компаніям, які працюють у сфері безпілотних технологій, налагоджувати нові партнерства та підписувати меморандуми про майбутні інвестиції. Водночас певне напруження все ж позначилося на частині планів найбільших оборонних компаній Польщі й України.

Відсутність у Гданську високопосадовців української влади - не лише президента Володимира Зеленського, а й міністра оборони Михайла Федорова, міністра закордонних справ Андрія Сибіги та начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова - стала своєрідним відлунням політичних розбіжностей.

Однак на змістовну частину конференції це практично не вплинуло. Польський уряд повідомив про підписання понад 200 угод, а за словами прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, їхня загальна вартість становить майже 10 млрд євро.

Втім, майже кожна неформальна розмова рано чи пізно поверталася до історичних суперечок і того, як вони можуть вплинути на майбутнє польсько-українських відносин. Спільна заява прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска та прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко чітко засвідчила прагнення винести цей конфлікт за межі політичної площини та зробити ставку на примирення, попри збереження розбіжностей. Найскладніші історичні питання пропонують залишити історикам, які мають виробити підходи, здатні сприяти порозумінню.

Загалом конференцію в Гданську можна вважати успішною, передусім із фінансової та бізнесової точки зору. Однак із наближенням парламентської виборчої кампанії в Польщі, яка, ймовірно, стартує вже цієї осені, праві політичні сили дедалі активніше використовуватимуть напруження у відносинах з Україною. Історичні суперечки вже стали одним із найпростіших і найефективніших інструментів мобілізації виборців.

На конференції чітко відчувалися дві реальності, які існували майже паралельно.

Українці - майже без колишньої обережності - знову повірили у власні сили. Вони усміхаються й з надією дивляться на наступну конференцію з відновлення України, яка відбудеться в Естонії, сприймаючи її як майданчик, після якого в повоєнну Україну почнуть надходити мільярди доларів на відбудову.

Поляки значно обережніші. З одного боку, вони намагаються встигати за стрімким розвитком українських оборонних технологій, а з іншого - постійно нагадують, що Росію не можна недооцінювати, якою б слабкою вона не здавалася в той чи інший момент.

Водночас постійно відчувався певний дисонанс між українцями, які вже п'ятий рік живуть в умовах повномасштабної війни й тому цілком природно схильні сприймати світ у чорно-білих категоріях, та європейцями, які віддають перевагу своїм "50 відтінкам сірого".

Саме цей контраст, мабуть, найчастіше проявлявся під час кулуарних розмов.