Батько жанру фільмів про природу. Легенді документалістики Девіду Аттенборо - 100 років

За більш ніж 70 років роботи на телебаченні його голос став знайомий майже кожному британському глядачу. Працюючи на ВВС з 1952 року, Девід Аттенборо створив чи не найяскравіші програми корпорації, що запам'яталися. Одному із піонерів документальних фільмів про природу виповнюється 100 років.

Але Аттенборо досі не пішов на пенсію: у квітні 2026 року на Netflix вийшов документальний фільм "Девід Аттенборо. Історія про горил". Легендарний режисер читає у ньому закадровий текст.

Значна частина розповіді - це уривки з його власних щоденників 1978 року, коли Аттенборо знімав життя горил для серіалу "Життя на Землі". У фільмі чергуються архівні кадри та сучасна зйомка.

Девід Фредерік Аттенборо народився 8 травня 1926 року у Лондоні.

Його батько був спеціалістом з давньоанглійської мови та працював директором коледжу Університету Лестера.

Батько брав його з собою на велопрогулянки графством Лестершир, і вони пробудили у юного Девіда інтерес до ботаніки та зоології.

Його старший брат Річард пов'язав життя з кінематографом, був актором, режисером та продюсером, і помер у 2014 році у віці 90 років.

Закінчивши середню школу для хлопчиків у Лестері, Девід виграв стипендію Клер-коледжу Кембриджського університету для вивчення геології та зоології.

У 1947 році його призвали до армії, і він відслужив два роки лейтенантом-інструктором на флоті, після чого отримав посаду у просвітницькому видавництві Hodder and Stoughton. Свою роботу там Аттенборо назвав неймовірно нудною.

Кар'єру на ВВС Аттенборо розпочав у 1952 році у ролі стажера. За два роки він став продюсером відділу документального мовлення ВВС.

Ведучим Аттенборо став випадково. Якось він супроводжував куратора Лондонського зоопарку з рептилій Джека Лестера в експедиції. Матеріали цієї експедиції стали основою програми Zoo Quest ("Зооквест").

Перед першим ефіром Лестер захворів, і Девіда Аттенборо в останню хвилину попросили підмінити його в ролі ведучого.

У березні 1965 він став керівником другого каналу ВВС (BBC Two). При ньому канал став першим у Великій Британії каналом кольорового телевізійного мовлення.

Аттенборо поставив завдання створити сітку мовлення, яка була б одночасно розважальною та пізнавальною. Він вигадав ідеї багатьох нових для того часу програм, зокрема й жодним чином не пов'язаних із дикою природою — на тему музики, шоу-бізнесу чи фінансів.

У 1969 році Девіда Аттенборо призначають програмним директором, він входить до керуючої ради ВВС і відповідає за зміст програм першого і другого телеканалів.

Йому пророкували посаду генерального директора корпорації, але він вважав таку роботу нудною. Вона заважала знімати документальні фільми.

Тому він відмовився від своєї керівної посади, став фрілансером і почав далі знімати фільми про життя у різних куточках планети.

1976 року розпочалося виробництво документального серіалу Девіда Аттенборо "Життя на Землі" (Life on Earth). Він розповідає про появу та розвиток життя на Землі — від її зародження 3,5 млрд років тому до нових видів комах, земноводних, ссавців і, нарешті, людини.

Ніхто раніше не намагався зняти документальний фільм про природу такого масштабу. За три роки знімальна група відвідала 40 країн та показала понад 600 видів тварин.

Серіал вийшов в ефір BBC Two у 1979 році, і його переглянули 500 мільйонів людей.

Після цього за Аттенборо закріпилася репутація найуспішнішого та найвпливовішого кінорежисера, який знімає фільми про дику природу.

Його зустріч із горилами в горах Руанди, показана в серіалі, часто визнається одним із найкращих телевізійних моментів усіх часів.

"У погляді горили більше сенсу та розуміння, ніж у будь-якої іншої з відомих мені тварин, — розповідав телеглядачам Аттенборо, поки горили безтурботно грали за його спиною. — Якби була можливість перестати бути людиною і опинитися у світі якоїсь іншої істоти, то це була б горила".

Під час зйомок фільму використовували нові прийоми мікрофотографії, але крім цього, програма привнесла новий елемент і в телевізійну драматургію: ведучий починав пояснювати, звідки з'явилася та чи інша тварина, в одному місці, а закінчував в іншому, за кілька тисяч кілометрів, в зовсім іншій обстановці.

Аттенборо озвучив усі 250 серій програми "Жива природа на Першому", а серія 1978 року про сурикатів визнана найкращим документальним телефільмом усіх часів.

Продовження "Життя на Землі" виходили до 2008 року: остання частина "Холоднокровне життя" (Life in Cold Blood) присвячена рептиліям.

Але це не означає, що робота над документальними фільмами припинилася: останній вийшов буквально нещодавно у квітні 2026 року. А у 2011 році 85-річний документаліст працював перед камерою за арктичних температур: він був провідним серії програм "Замерзла планета" (Frozen Planet)

Атенборо турбують і проблеми довкілля. Це відбилося у його роботах State of the Planet ("Стан планети") і The Truth About Climate Change ("Правда про зміну клімату"). А кліматичні активісти навіть використали його фотографії під час протестів.

"Я вважаю, що світ дикої природи — це величезне джерело радості, краси та стимулів, — говорив він. — Це джерело багато чого в житті. Він робить наше життя вартим того, щоб його прожити".

8 травня, у день народження сера Девіда, в лондонському Альберт-холі пройде святковий півторагодинний захід під назвою "100 років Девіда Аттенборо на планеті Земля", який транслюватиметься на BBC One та iPlayer о 20:30 за лондонським часом.

Оркестр ВВС виконає музику з його документальних фільмів і серіалів, а на сцені будуть показуватися деякі з моментів, що найбільше запам'ятовуються з архіву ВВС, присвяченого природі.