Путін, Трамп і Сі: навіщо їм саміт у Китаї та чого побоюється Україна

Президент США Дональд Трамп тисне руку президенту Росії Володимиру Путіну, тоді як голова КНР Сі Цзіньпін спостерігає за цим; подія відбувається перед урочистим банкетом у межах саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені, провінція Гуандун, 18 листопада 2026 року.
Підпис до фото, Президент США Дональд Трамп тисне руку президенту Росії Володимиру Путіну. Зустріч відбувається перед урочистим банкетом у межах саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС)
    • Author, Відділ новин
    • Role, ВВС News Україна
  • Published
  • Час прочитання: 8 хв

У китайському Шеньчжені відбулися переговори Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна. Тим часом до Китаю прибув Дональд Трамп – його біля літака особисто зустрів китайський лідер.

Путін і Трамп також вже коротко зустрілися та потиснули один одному руки, повідомила "РИА Новости" з посиланням на Кремль.

Це рукостискання стало першою особистою зустріччю між Трампом і Путіним із серпня 2025 року, коли російський лідер літав на Аляску для переговорів щодо війни в Україні, які не принесли прориву.

Вони матимуть ще нагоду поспілкуватися і не лише за участю китайського лідера. Помічник президента Росії Юрій Ушаков сказав, що в Шеньчжені для них запланували кілька заходів у різних форматах.

У четвер троє лідерів мають провести безпрецедентну зустріч, за якою уважно стежать в Україні та Європі. Є побоювання – Трамп, Путін і Сі можуть спробувати домовитися про майбутнє України без участі Києва.

Саміт порівнюють із Ялтинською конференцією 1945 року, коли керівники США, Британії та СРСР визначали повоєнний устрій світу, зокрема вирішуючи долю інших країн.

Володимир Зеленський застеріг від повторення такого сценарію. Він наголосив, що не повинно бути "Ялти 2, 3 чи 4" з новим перерозподілом сфер впливу.

Ялтинська конференція 1945 року, на якій лідери США, Великої Британії та СРСР домовлялися про повоєнний устрій світу
Підпис до фото, Ялтинська конференція 1945 року, на якій лідери США, Великої Британії та СРСР домовлялися про повоєнний устрій світу

Для Путіна зустріч із Трампом і Сі – можливість зміцнити міжнародні позиції Кремля та знову опинитися в центрі світової дипломатії.

Як зазначає бізнес-кореспондент BBC Осмонд Чіа, російський президент, імовірно, намагатиметься зробити українське питання однією з головних тем переговорів.

Тімоті Еш із британського аналітичного центру Chatham House вважає, що Путін хотів би представити тристоронню зустріч як повторення Ялтинської конференції. За його словами, російський лідер сподівається, "що Сі Цзіньпін і Трамп долучаться до вирішення долі України, усунувши від цього процесу саму Україну та Європу".

Втім, такий сценарій не обов'язково відповідає інтересам Вашингтона й Пекіна.

Політичні аналітики Девід Абрамсон та Євген Рощин у коментарі для Центру аналізу європейської політики (CEPA) застерігають, що усунення Європи від переговорів стало б серйозною помилкою.

Адже європейські країни залишаються важливими економічними партнерами і США, і Китаю, тож ігнорування їхніх інтересів могло б дорого коштувати Вашингтону та Пекіну.

Україна, енергетика і відносини з США: про що говорили Путін і Сі

Хоча подробиці переговорів офіційно розкрили лише частково, відомо, що лідери обговорювали, зокрема, війну в Україні.

Як повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков, Путін розповів Сі Цзіньпіну про переговори щодо врегулювання війни, а також про свої контакти зі спецпосланцями президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, які раніше приїжджали до Москви.

За словами Пєскова, вже сьогодні Путін і Трамп побачаться на урочистому прийомі в Шеньчжені.

Путін і Сі
Пропустити Подкаст і продовжити
Подкаст: Я тебе врятую
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

Інші подробиці переговорів Путіна й Сі поки що офіційно не розголошують.

Водночас кореспондентка BBC у Китаї Лора Бікер виокремлює кілька тем, які, ймовірно, також були в центрі уваги лідерів.

Одна з них – енергетична співпраця. Через західні санкції Москва все більше залежить від китайського ринку збуту нафти й газу. Тому сторони могли обговорювати постачання енергоресурсів, зокрема перспективи будівництва газопроводу через Монголію.

Ще одна тема – відносини із США. Москва й Пекін зацікавлені в обмеженні глобального впливу Вашингтона, однак їхні відносини з адміністрацією Трампа складаються по-різному.

Китай намагається втримати баланс: зберегти тісні відносини з Путіним і не зашкодити зв'язкам із Європою.

Пекін заявляє про нейтралітет у війні Росії проти України, однак західні країни звинувачують його в підтримці російської економіки через закупівлі нафти й газу, а також постачання компонентів, які можуть використовувати у військовому виробництві.

Як зазначає Лора Бікер, завдання Сі – зберегти Путіна серед своїх партнерів, але не допустити, щоб проблеми Росії стали проблемами самого Китаю.

Непрості теми для трійки

До Шеньчженя вже прибув і Дональд Трамп.

Особиста зустріч американського президента в аеропорту з боку Сі дзеркально повторила аналогічний крок Трампа, коли китайський лідер відвідував Вашингтон у вересні — жест, який Сі назвав "особливим".

Перед президентським бортом Air Force One для Трампа розстелили червону доріжку; його вітали натовп із вигуками, почесна варта, проліт військової авіації та вручення квітів.

Китайське державне інформаційне агентство "Сіньхуа" процитувало Сі, який заявив, що прагне будувати "конструктивні, стратегічні та стабільні відносини, засновані на повазі, справедливості та рівності".

Привітання Сі розглядатимуть як дипломатичний жест, покликаний розпочати тижневі переговори з американським колегою на доброзичливій ноті.

Літак президента США Air Force One приземлився в міжнародному аеропорту Шеньчженя Баоань.
Підпис до фото, Сі Цзіньпін особисто зустрів Дональда Трампа
Сі Цзіньпін і Дональд Трамп в міжнародному аеропорту Шеньчженя Баоань.
Підпис до фото, Для американського президента розстелили червону доріжку

У четвер троє лідерів мають зібратися за одним столом.

Міністерство закордонних справ Китаю повідомило, що під час тристоронньої зустрічі лідери детально обговорять питання глобального миру.

Однак конкретний порядок денний переговорів поки що невідомий.

Серед можливих тем – ядерне роззброєння, торговельні суперечки, штучний інтелект, війна в Україні та конфлікт в Ірані.

Особлива увага прикута до українського питання.

Втім, опитані BBC експерти не очікують серйозного прориву в цій темі. Причина – суперечливі інтереси учасників переговорів і відсутність України за столом.

Ба більше, за повідомленнями ЗМІ, представники американської адміністрації вважають, що Трамп навряд чи порушуватиме тему війни в Україні під час розмови з Путіним і Сі Цзіньпіном.

Тож, хоча Путін і Сі вже обговорювали можливе врегулювання війни в Україні, поки немає підтвердження, що це питання окремо розглядатимуть під час тристоронньої зустрічі.

Сам Трамп заявив, що лідери обговорять "багато питань, зокрема денуклеаризацію". Однак Китай традиційно неохоче бере участь у переговорах про скорочення ядерних арсеналів. Пекін пояснює це значною різницею між власним ядерним потенціалом і можливостями США та Росії.

В економічній сфері Вашингтон і Пекін продовжують сперечатися через мита, експорт рідкісноземельних металів і доступ американських компаній до китайського ринку.

Ще одне джерело напруженості – штучний інтелект і мікрочипи. Зокрема, США звинувачують у незаконному постачанні до Китаю чипів Nvidia.

Трамп також має намір порушити тему війни в Ірані. Москва й Пекін підтримують стратегічні відносини з Тегераном, хоча формальними союзниками Ірану не є.

Чому Китай приймає лідерів саме в Шеньчжені

Сі Цзіньпін обрав це місто не випадково.

Як пояснює кореспондентка BBC Лора Бікер, Шеньчжень став одним із символів сучасного Китаю, його технологічних амбіцій та економічного зростання.

Ще 40 років тому Шеньчжень був невеликим рибальським містечком. Сьогодні тут живуть понад 18 мільйонів людей, а свої штаб-квартири й підприємства розмістили найбільші китайські технологічні компанії, зокрема Huawei, Tencent, BYD та DJI.

Шеньчжень приймає саміт АТЕС. Місто, яке за кілька десятиліть перетворилося з рибальського поселення на один із найбільших технологічних центрів Китаю.
Підпис до фото, Шеньчжень приймає саміт АТЕС. Місто - одне з втілень китайського економічного дива

Під час саміту Китай прагне продемонструвати свої досягнення у сфері штучного інтелекту, робототехніки та високих технологій.

На майданчиках форуму гостей зустрічають людиноподібні роботи. Вони танцюють, вітають делегації та навіть подають напої.

Китайські роботи Unitree влаштували танцювальне шоу для гостей саміту
Підпис до фото, Китайські роботи Unitree влаштували танцювальне шоу для гостей саміту

Це не просто розвага для іноземних гостей.

Так Пекін демонструє свої амбіції стати одним зі світових лідерів у сфері фізичного штучного інтелекту – технологій, які дають змогу машинам не лише обробляти інформацію, а й взаємодіяти з реальним світом.

Переговори із Сі та Трампом – тріумф Путіна

Аналіз редактора BBC з питань Росії Стіва Розенберга

Зустріч Володимира Путіна, Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, запланована на четвер, уже виглядає перемогою Кремля.

Хоч би яким був її результат.

Згадаймо 2022 рік. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент Путін став міжнародним вигнанцем. Західні лідери прагнули ізолювати його та його країну через війну з Україною.

Перенесімося у 2026-й: Володимир Путін домігся історичної зустрічі в Шеньчжені. Уперше в історії лідери Китаю, Росії та Сполучених Штатів сядуть за стіл переговорів – лише втрьох.

Це саме те, чого прагне Путін: за головним столом світової політики, пліч-о-пліч із лідерами двох провідних світових держав.

Це дає йому змогу вихвалятися, що західний тиск на Росію зазнав невдачі.

"Ми бачимо такі приклади в невдалих спробах ізолювати нашу країну, Росію, яка зіткнулася з безпрецедентним санкційним тиском", – заявив Путін на бізнес-форумі Організації Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.

Після цього відбулася його зустріч із Сі Цзіньпіном.

Путін в Китаї
Підпис до фото, Майже через п'ять років після повномасштабного вторгнення в Україну, яке зробило його міжнародним вигнанцем, Путін знову опинився на світовій арені

Однак у Кремлі заявляють, що головною подією саміту в Шеньчжені стане тристороння зустріч Путіна із Сі та Трампом.

Вона дозволить Путіну виступити в ролі світового державного діяча, навіть попри те, що російські військові продовжують завдавати ударів по українських містах і селах, а Кремль і далі відкидає ідею всеосяжного безумовного припинення вогню.

Одна коротка зустріч навряд чи змінить світовий порядок. Але тут головне – те, який вигляд усе це матиме. Картинка. Фотографія для преси. Троє лідерів, три великі держави, які обговорюють глобальні питання.

Певною мірою Володимир Путін використає цю зустріч, щоб надіслати решті світу святкову листівку. Тільки замість "Шкода, що вас тут немає" він підпише її: "Дивіться: я тут".

Але що ж ті, кого за стіл переговорів не запросили?

Серед європейських лідерів, а особливо в Україні, побоюються, що тристороння зустріч може принести не лише гарну картинку – і наслідки для Києва можуть бути зовсім не позитивними.

Дональд Трамп уже заявив, що в Шеньчжені хоче обговорити свою "улюблену тему" – війну в Україні. Кремль, імовірно, привітав би нагоду викласти свої аргументи Трампу та Сі без присутності українських офіційних представників чи європейських лідерів.

Минулого місяця президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння, що зустріч Путіна, Трампа та Сі може нагадувати Ялтинську конференцію 1945 року.

Тоді лідери Радянського Союзу, Великої Британії та Сполучених Штатів – Йосип Сталін, Вінстон Черчилль і Франклін Д. Рузвельт – зустрілися, щоб визначити повоєнний устрій Європи.

"Ми дуже не хочемо, щоб це перетворилося на "Ялту-2, 3, 4" із перерозподілом сфер впливу", – сказав Зеленський.

Невідомо, чи хотів би Китай включити війну в Україні до порядку денного зустрічі в Шеньчжені. В офіційних заявах щодо майбутньої тристоронньої зустрічі Пекін говорив радше в загальних формулюваннях про необхідність обговорити "збереження миру в усьому світі та сприяння стратегічній стабільності".

У Шеньчжені Росія максимально використає ефект від самої картинки. Але дипломатична перемога – це не те саме, що військова.

Майже через п'ять років після того, як президент Путін розпочав свою так звану "спеціальну військову операцію", Росія досі не може здобути перемогу у війні проти України.

За цей час вона зазнала величезних втрат на полі бою.

А український удар по мосту, що з'єднує Росію з Кримським півостровом, завданий напередодні саміту, став ударом по престижу Москви. Атака серйозно пошкодила частину мосту вартістю мільярди доларів, який Росія побудувала після анексії Криму в України.

Ці пошкодження – не лише логістичний головний біль для російської влади.

Вони нагадують про те, що так звана "спеціальна операція" Кремля пішла зовсім не за планом.

Саміт у Шеньчжені може надати Володимиру Путіну велику трибуну та привернути до нього увагу всього світу.

Але це не обов'язково наблизить його до перемоги у війні.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах