"Збитки є". Що розповів Путін про атаки України, дефіцит бензину та перспективу мирних переговорів з Україною

Володимир Путін дав велике інтерв'ю кореспонденту Всеросійської державної телевізійної та радіомовної компанії Павлу Зарубіну, яке вийшло в ефір пізно ввечері в неділю.

Зарубін - один із провідних прокремлівських кореспондентів, який спеціалізується на висвітленні діяльності президента Росії.

Путін використав звичний для нього формат, щоб висловитися з кількох проблемних тем, які він уже не раз пропускав: про дефіцит бензину в Росії та анексований Крим, просування ЗСУ на фронті та перспективу мирних переговорів з Україною, а також про результати саміту в Анкориджі та свою зустріч з президентом Білорусі.

Окремі репліки Путіна виявилися протилежними тому, що нещодавно заявляли інші високопосадовці.

"Спостерігаємо певний дефіцит"

Однією з таких важливих тем, про яку йшлося у 25-хвилинному інтерв'ю Володимира Путіна Павлу Зарубіну, став дефіцит бензину та іншого палива.

Дефіцит вже не перший тиждень відчувають багато регіонів Росії після того, як ЗСУ почали регулярно атакувати російські НПЗ та іншу паливно-енергетичну інфраструктуру, зокрема за сотні кілометрів від кордону України.

Напередодні виходу інтерв'ю, увечері неділі, президент Росії провів нараду, присвячену ситуації з паливом, - це нетиповий для такого заходу час.

За його підсумками Путін у розмові із Зарубіним визнав, що у Росії "ми зараз спостерігаємо певний дефіцит" палива, хоч і "не критичний".

Він пов'язав це з атаками українських безпілотників на російські НПЗ, заявивши, що удари ЗСУ "створюють проблеми, це очевидно" і що "збитки є" (цитати на сайті Кремля).

У Криму та Севастополі, де дефіцит палива призвів до тимчасової повної заборони на його продаж громадянам, а в інший час - до продажу в обмеженій кількості та за QR-кодами й талонами, є запас палива "на кілька днів", розповів Путін.

Поставки "і землею, і морем" нарощуватимуться, пообіцяв він, не конкретизувавши, як саме це зроблять з урахуванням регулярних атак на бензовози, заборони на рух цистерн Кримським мостом та обмежену пропускну спроможність поромів у Керченській протоці.

Але загалом по Росії "усі пошкоджені енергетичні об'єкти досить швидко відновлюють, все працює з великим запасом міцності", заявив Путін, але не наводив конкретних термінів. Тільки гасіння пожеж, що викликають атаки українських дронів на НПЗ, як правило, займає не менш як добу.

Щоб розв'язати проблему дефіциту палива, потрібно "швидше виходити з ремонтів (НПЗ - Ред.), налагодити необхідний обсяг імпорту та надійно прикривати (НПЗ - Ред.)" за допомогою ППО, а для цього треба вдосконалювати засоби протиповітряної оборони та більше їх виробляти, вважає Путін - але все це потребуватиме часу.

"Рятувати київський режим у наші плани не входить"

Атаки на російський ПЕК - це спроба не лише викликати паливну кризу, а й "примусити Росію призупинити хоча б на якийсь короткий час наступ наших військ і створити умови для початку переговорного процесу на вигідних для себе, тобто для нашого противника, умовах", але цього не буде, сказав Путін.

Удари вглиб країни не впливають на ситуацію на фронті, стверджує він.

Про те, що посилення українських атак російськими територіями далеко від кордону має стимулювати переговори про мир, говорив на початку червня президент України Володимир Зеленський.

Проте саме після цієї репліки Путіна Павло Зарубін перейшов до питань щодо перспектив переговорів.

Востаннє прямі переговори між делегаціями Росії та України за посередництва США відбулися в Женеві взимку цього року - про нову зустріч сторони з того часу так і не домовилися. У червні, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі, Путін розповів про неформальні контакти, зокрема через російського бізнесмена Романа Абрамовича, який у травні цього року їздив до Києва.

Зарубін поцікавився у Путіна, чи надходили Москві нові пропозиції "з того боку", маючи на увазі Україну. "Контакти є, і вони налагоджені одразу за декількома напрямками, за декількома лініями, - відповів Путін, - є й нові пропозиції".

Як розповів Путін, серед таких "нових ідей" - "припинення ударів углиб територій з обох боків" та обмеження бойових дій "чотирма територіями" України - йдеться про Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області. Коли саме Москва отримала ці пропозиції та хто їх зробив, російський президент не уточнив.

Зі слів Путіна випливає, що обидві пропозиції він вважає невигідними для Росії. На його думку, російські удари вглиб української території "набагато потужніші, чутливіші і, прямо скажімо, руйнівні". Своєю чергою припинення боїв на всій території України, крім Донбасу, Запоріжжя та Херсонської області, дозволило б українській армії перекинути війська з інших регіонів та "з деяких ділянок держкордону", вважає він.

"В умовах катастрофічного дефіциту особового складу ЗСУ, мабуть, вважає, що це могло бути для них порятунком. Але рятувати київський режим до наших планів не входить", - заявив Путін, додавши, що Москва "уважно ставиться до кожної пропозиції, яка надходить з того боку".

Зеленський в останні тижні кілька разів публічно пропонував Володимиру Путіну особисту зустріч (зокрема, він згадав це у відкритому листі, який російський президент назвав "хамським") та припинення вогню.

"Поки не бачу сенсу", - сказав Путін про перспективу такої зустрічі на Петербурзькому форумі на початку червня.

Російський президент повторив, що, за його даними, російські війська наступають на багатьох напрямках і продовжують займати населені пункти та міста.

"До речі, до міста Суми залишилося близько 10,5 км, - сказав Путін, перераховуючи напрями просування російських військ. - Якихось політичних планів щодо цього міста та регіону загалом у нас немає. Орієнтуватимемося на пропозиції Міноборони та Генштабу. Війська на цьому напрямі діють активно, рішуче, йдуть швидкими темпами".

Інший напрямок, який в описі російського президента виглядав успішним, - це Куп'янськ.

"На тлі стели (цього міста. - Ред.) представники київського режиму люблять влаштовувати фотосесії. Наші війська перебувають на відстані від 2,5 до 4–5 кілометрів від західної межі міста. Противник уже зробив низку контратак, успіху не мав", - сказав Путін.

Це суперечить оцінкам експертів та заявам українських військових, які відзначали у 2026 році зміни під час війни на користь України.

Президент Зеленський 16 червня заявив, що Росія на полі бою "втратила ініціативу на кількох напрямках". За його словами, російські військові цього року бемарноамагалися наступати на 12 напрямках, а зараз зосередилися лише на двох-трьох пріоритетних напрямках, де просуваються дуже повільно та з великими втратами.

У травні український головком Олександр Сирський повідомив, що цього місяця ЗСУ звільнили на 100 кв. км більше території, ніж втратили.

За даними українського аналітичного OSINT-проєкту DeepState, у травні російські війська окупували лише 14 кв. км української території. Для порівняння, за весь 2025 рік Росія зайняла близько 4,3 тис. кв. км.

Куп'янськ же, про який згадав президент Росії, давно став прикладом розходження реальності та заяв російських військових. Про взяття цього міста російські генерали заявляли кілька разів, але фактично його й досі не контролюють, що випливає навіть з недільного інтерв'ю Путіна.

В Анкориджі "ніхто не ставив жодних підписів"

Путін і Зарубін поговорили і про відносини Росії та США. Путін порушив цю тему через кілька днів після того, як одразу два високопоставлені російські чиновники - глава МЗС Сергій Лавров і помічник президента Юрій Ушаков - розкритикували американську адміністрацію через позицію щодо України.

Лавров, зокрема, заявив, що дипломатичні контакти, які почалися після повернення Дональда Трампа до Білого дому, поки що не призвели до прогресу. А Ушаков, посилаючись на зустріч Путіна і Трампа на Алясці у 2025 році, сказав, що Росія більше не чекає на виконання "домовленостей" Анкориджа, а розраховує на перемогу у війні.

Після цього держсекретар Марко Рубіо заявив, що США та Росія тоді не досягли жодних домовленостей, а лише обговорили американську пропозицію.

В інтерв'ю Зарубіну Путін фактично підтвердив це. "Ніхто не ставив жодних підписів, але ми обговорювали певні можливості завершення конфлікту в Україні, і компроміси, які обговорювалися, це були ті пропозиції, з якими американська сторона звернулася до нас", - сказав Путін.

При цьому Лавров ще в середу, після заяви Рубіо, повторив, що на Алясці не лише обговорювали пропозиції США, а й досягли згоди щодо них, і тепер говорити про те, що цього в Анкориджі не було, "не дуже витончено".

Як неодноразово розповідала BBC та інші ЗМІ, під "домовленостями" чи "духом" Анкориджа російська сторона має на увазі нібито зроблену США пропозицію, в рамках якої американська сторона погодилася з тим, що Росія має отримати контроль над ще не захопленими землями Донбасу.

МЗС Туреччини стверджувало, що Росія була готова зупинитися на лінії зіткнення в Херсонській та Запорізькій областях України замість повного контролю над Донбасом.

Також із заяв російських чиновників останніх тижнів випливало, що, на їхню думку, США виявляють нерішучість під тиском Європи, а позиція самого Трампа, щонайменше публічна, змінюється, зокрема, залежно від того, з ким він напередодні обговорював проблему врегулювання.

Цього разу приводом для таких заяв стала зустріч "Великої сімки" у Франції, де Трамп зустрівся з французьким президентом Еммануелем Макроном, після чого пообіцяв зосередитися на українській темі після закінчення війни з Іраном.

У розмові із Зарубіним Путін не погодився з такою думкою своїх колег. "Сумніваюся, що це можливо", - відповів він на запитання Зарубіна про те, чи могли європейці переконати Дональда Трампа. Його Путін назвав "більш ніж зрілим та досвідченим політиком".

Путін також наголосив, що Москва готова "продовжити переговори та обговорення всіх деталей". Для цього Кремль, за його словами, чекає на приїзд американських переговорників до Росії.

Востаннє представники Трампа, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, приїжджали до Москви наприкінці січня. Весною вони та інші американські чиновники були зосереджені на війні з Іраном.

Нова поїздка Віткоффа та Кушнера до Москви не анонсувалася.

Лукашенко без паніки

У розмові із Зарубіним Путін згадав також свою нещодавню зустріч із лідером Білорусі Олександром Лукашенком. Вона відбулася у президентській резиденції на Валдаї 26 червня (Путін рідко приймає гостей у цій резиденції), її підсумки ні той, ні інший, по суті, не коментували, а їхні пресслужби обмежилися формальними повідомленнями.

Візит Лукашенка до Валдая відбувся на тлі повідомлень західної преси про те, що Москва посилює тиск на Мінськ, намагаючись отримати згоду на використання території країни як плацдарму у війні проти України та різких заяв Києва на адресу влади Білорусі.

Володимир Зеленський 19 червня звинуватив Мінськ у тому, що на території Білорусі біля кордону з Україною стоїть ретрансляційна техніка, яка коригує російські удари по українських містах, і вимагав прибрати її, пригрозивши, що інакше Україна зробить це "сама". За кілька днів Зеленський заявив, що ретранслятори відключили.

Сам Лукашенко напередодні поїздки на Валдай на зустрічі з послом Росії у Мінську Борисом Гризловим заявив, що Білорусі "не треба втягуватися у війну" з Україною, яку веде Росія. За словами Лукашенка, саме російський посол "організовує процес".

На зустрічі Путіна з Лукашенком на Валдаї вони не обговорювали деталі заяви Зеленського, розповів Путін Павлу Зарубіну. За словами Путіна, у Лукашенка "не викликають паніки" "грубі окрики" Зеленського, він підходить до цього дуже спокійно.

Російський президент у відповіді на запитання кореспондента не згадував ні слова Зеленського про ретранслятори, ні слова Лукашенка про небажання воювати з Україною, сказавши, що переговори були присвячені економічному порядку.