Чи покарають киянина, який роками переслідував жінок і робив їхнє життя нестерпним

Нав'язливі дзвінки та повідомлення, погрози, спам-атаки і переслідування протягом багатьох років – про це у соцмережах розповіли десятки жінок. Після великого розголосу поліція відкрила кримінальну справу. Однак в українському законодавстві немає покарання за сталкінг (нав'язливе, небажане переслідування однією людиною іншої офлайн та онлайн. - Ред.)

17 червня поліція Києва повідомила, що відкрила кримінальне провадження за фактом заяв про переслідування жінок у Києві.

У Солом'янському управлінні поліції розпочали розслідування за ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України – порушення недоторканності приватного життя.

Наразі поліцейські встановлюють усіх потерпілих та з'ясовують обставини дій зловмисника.

У травні 2026 року десятки жінок почали публікувати в Threads історії про те, як вони роками потерпали від переслідувача.

Жінки у соцмережах розповідали свої історії і помітили, що деталі дуже схожі. Тож припустили, що, ймовірно, йдеться про одного і того ж чоловіка. Вони постили його фото та ім'я і закликали інших дівчат бути обережними.

"Жінки створили спільний чат, де почали збирати докази переслідування…до нього долучилися 55 жінок, які верифікували себе за допомогою відео. Але всі вони припускають, що фактична кількість постраждалих може бути значно більшою", - пише видання "Українська правда".

Як зазначає видання, серед цих 55 дівчат були неповнолітні на момент знайомства - 14 та 15 років.

Одна з постраждалих говорила, що потерпає від сталкера ще приблизно з 2012 року.

Одна з жінок, Марія, яку цитує hromadske, розповіла, що сім років тому на Трухановому острові у Києві до неї підійшов чоловік і наполегливо просив номер телефону.

Після знайомства він кілька разів писав Марії, але вона не відповідала. Пізніше він знову зателефонував у її день народження і почав розпитувати про заміжжя й роботу, хоча вони фактично не були знайомі.

Відтоді дзвінки повторювалися щороку на день народження дівчини. Марія блокувала його номери, але він телефонував з інших.

У серпні 2025 року, на її день народження, він знову зателефонував. Марія знову заблокувала його. Чоловік почав телефонувати й писати їй з різних номерів у Viber, WhatsApp і Telegram. Дівчина каже, що її Telegram намагалися зламати, а на її номер оформити доставку косметики.

Марія розповідає, що сталкер створив у Telegram акаунт з ім'ям і фотографією та писав від її імені повідомлення у публічні чати, де шукають компанію для вечірок.

Врешті жінка пішла до поліції, але там на цю історію, за її словами, не відреагували.

"Вони взяли цю заяву, але нічого з нею не зробили, бо, мовляв, немає факту злочину. Уже рік не зʼявлявся. Тобто він виходив на зв'язок лише в день народження. Мені здається, просто, щоб познущатися", - говорить Марія у коментарі hromadske.

Схожі історії про випадкові знайомства, а потім нав'язливі повідомлення та дзвінки розповіли десятки жінок.

"Чувак підходить знайомитись і, не дай Боже, ви, як ми, були надто ввічливими/добрими/наляканими, щоб дати свій номер - починається сталкінг", - попереджують у Threads інших дівчат.

Маргарита випадково познайомилася з Віктором в автобусі: з ввічливості дала йому номер, а він через дані ФОП знайшов її домашню адресу. За словами жінки, він телефонував їй і писав багато разів. Кілька разів вона бачила його у метро.

"Після того, як я сказала, ми вже знайомі й що в мене є хлопець, він при мені відкриває текстовий документ, у якому знаходить блок про мене. І в цей момент я розумію, що я лише одна зі списку…", - пригадує Маргарита.

У цей самий час хтось намагався отримати доступ до банківських застосунків Маргарити та її Telegram.

Кілька жінок розповіли журналістам, що сталкер знімав на відео момент їхнього знайомства і потім надсилав це відео їм, як ніби доказ, що вони самі хотіли познайомитись і дали свої контакти.

Анжела розповіла, що після такого знайомства і її відмови від спілкування хтось намагався увійти у її банківські застосунки, сервіси таксі та інші акаунти, прив'язані до її номера телефону.

Дівчата діляться, що на їхні адреси замовляли неоплачувані доставки речей, що дзвінки і повідомлення приходили роками.

Власниця манікюрного салону Анжела розповіла, що на її ім'я оформлювали товари для собак, професійні матеріали для манікюру та продукцію секс-шопів. Жінка переконана, що це робив сталкер.

Одна з жінок розповіла, що якось за день отримала від сталкера 70 дзвінків.

Дівчата пригадують, що чоловік наполегливо запрошував їх на прогулянку до Зеленого театру та до катакомб.

Жінки діляться, як роки такого переслідування вплинули на їхнє життя. З'явився постійний страх.

"Доводиться змінювати своє життя через страх: уникати певних місць, постійно озиратися на вулиці, пересуватися виключно в супроводі. Витрачати значну частину доходу на таксі, бо в громадському транспорті переслідувач легко знайде. Боятися за себе, своїх близьких, своє майно та репутацію. Жити в постійному стресі", - так описують свій досвід постраждалі від сталкінгу.

Частина повідомлень дівчатам надходила з акаунту "Єдро Атома Гелія". Там відкинули всі звинувачення.

"Не підтверджую та не обговорюю будь-яку особисту ідентифікаційну інформацію в месенджерах. Інформацію, яка останнім часом поширюється в соціальних мережах щодо цього акаунту, я вважаю недостовірною та такою, що має на меті завдати шкоди моїй репутації", - йдеться у повідомленні, яке цитує hromadske.

Чи каратимуть за сталкінг?

Постраждалі часто чують від правоохоронців, що ті нічого не можуть зробити доти, доки не дійде до фізичного насильства, каже керівниця Центру стратегічного судочинства "Юрфем" Юлія Нікітіна.

В українському законодавстві немає окремої статті, яка б передбачала відповідальність за сталкінг. Але у Верховній Раді вже майже два роки лежить законопроєкт, який мав би запровадити кримінальну відповідальність за це. Однак депутати його досі не розглянули.

Стаття 34 Стамбульської конвенції, яку Україна ратифікувала у 2022 році, прямо зобов'язує криміналізувати переслідування та забезпечити ефективний захист постраждалих.

У більшості країн Європи, США та Канаді сталкінг визнають суспільно небезпечною поведінкою і окремим правопорушенням. Суди видають охоронні приписи сталкерам, які забороняють їм наближатися до жертв переслідування. Сталкерів відправляють до в'язниць.

В Україні постраждалі від переслідування не мають можливості захищати свої права, а правоохоронні органи — достатніх інструментів для притягнення винних до відповідальності, кажуть у "Юрфем".

На супроводі у ЮрФем є кілька справ про людей, які зазнали сталкінгу.

"Адвокатки змушені свого роду "маневрувати" між різними нормами, аби знайти спосіб забезпечити справедливість для постраждалих", - пояснюють у "Юрфем".

Юристи кажуть, що, наприклад, навʼязливі дзвінки правоохоронці можуть кваліфікувати як хуліганство, яке карається штрафом до 34 тисяч гривень, пробаційним наглядом чи обмеженням волі до 5 років.

Після розголосу у ЗМІ поліція відкрила провадження за ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України – порушення недоторканності приватного життя.

Злочином, за цією статтею, є несанкціоноване збирання, накопичення, застосування або розкриття конфіденційних відомостей про особу. А також відсутність згоди на ці дії та наявність умислу в особи, яка вчинила порушення.

У частині першій статті йдеться про відсутність обтяжуючих обставин. Покарання за цією статтею: від штрафу до обмеження волі до 3 років.

Юристи закликають депутатів проголосувати за законопроєкт №12297 та встановити відповідальності за сталкінг.

"Постраждалі мають отримати належні механізми захисту!", - заявили в Центрі стратегічного судочинства.

На сайті Верховної Ради зареєстрували петицію з закликом якнайшвидше ухвалити законопроєкт і захистити жертв нав'язливого переслідування.