Просидів 40 років у камері смертників і вийшов. Як цьому допоміг тест ДНК

Суддя в штаті Юта постановив звільнити під заставу 71-річного чоловіка, який провів понад 40 років у камері смертників за вбивство, якого він, можливо, не скоював.

Рішення про звільнення ухвалили після того, як прокуратура повідомила, що результати повторного аналізу ДНК не підтверджують його причетності до злочину, повідомляє агентство AP.

Звільнений під заставу Дуглас Стюарт Картер тепер зобов'язаний носити GPS-трекер в очікуванні нового судового процесу.

Його засудили до смертної кари у 1985 році: присяжні визнали його винним у вбивстві Єви Олесен, яка була рідною тіткою начальника поліції міста Прово (штат Юта).

Минулого року Верховний суд штату розпорядився провести новий судовий розгляд, пославшись на неправомірні дії слідства.

Картер багато років наполягає на своїй невинуватості й стверджує, що підписав зізнання під тиском.

Відомо, що на місці злочину не виявили жодних речових доказів, які могли б вказувати на його причетність до вбивства жінки.

Крім того, під час судового процесу суд не викликав жодного свідка захисту.

У 1985 році присяжні визнали Картера, темношкірого чоловіка, винним, взявши до уваги його зізнання та слова двох свідків обвинувачення, які стверджували, що Картер нібито "хвалився" вбивством Олесен (яка була білою).

Минулого тижня отримали результати ДНК-аналізу, які виключають причетність Картера до злочину. Його генетичний профіль не збігається зі зразками крові, виявленими на дверній ручці, та генетичним матеріалом, знайденим на руків'ї ножа, яким завдали ран Єві Олесен.

Адвокат засудженого Ніл Гамільтон повідомив, що Картера розмістять у спеціалізованих апартаментах для тривалого проживання, неподалік від сім'ї сина Картера, якого в дитинстві усиновили інші люди і який дізнався про вирок батькові лише через багато років.

За словами Гамільтона, Картеру також знадобиться психологічна допомога, щоб впоратися з наслідками такого тривалого ув'язнення.

"Все не так просто, як здається: мовляв, давайте просто відпустимо його на свободу, - зазначив Гамільтон. - Він виходить на волю, несучи в собі тягар травми, завданої [йому] державою за 41 рік ув'язнення, і наслідки цього будуть цілком реальними".

Спроби підкупу свідків і важливі результати ДНК-аналізу

Коли сталося вбивство Єви Олесен, у лютому 1985 року, уродженець Чикаго Картер жив у штаті Юта в будинку своєї матері.

Як випливає із судових документів, до квітня того ж року Картер залишив Юту, вважаючи, що його підозрюють в іншому злочині - нападі.

У червні його затримали в Нешвіллі (штат Теннессі). Там під час допиту, який проводив детектив із Прово, Картер підписав зізнання.

Пізніше Картер заявив, що дав неправдиві зізнавальні свідчення під постійним тиском і погрозами з боку поліції.

Проте його визнали винним і засудили до смертної кари за підсумками судового процесу, під час якого не викликали жодного свідка захисту.

Після повторного суду в 1992 році його знову засудили до смерті, а суди штату Юта в наступні роки відхиляли численні апеляції Картера.

Переломний момент настав у 2011 році, коли захисту вдалося знайти в Мексиці двох свідків обвинувачення, які виступали на процесі 1985 року.

Вони розповіли, що поліцейські змусили їх давати неправдиві свідчення в суді, а також передали їм гроші й подарунки, вимагаючи нікому не розповідати про ці подарунки та тиск.

Крім того, свідки повідомили, що працівники поліції та прокуратури погрожували їм та їхнім родичам депортацією, якщо вони не дадуть свідчень проти Картера.

Після цього було понад десять років судових розглядів, доки минулого року Верховний суд штату Юта не постановив провести новий процес, пославшись на "численні випадки умисних неправомірних дій" з боку поліції та прокурора.

Згідно з рішенням суду, провели ДНК-аналіз речових доказів. Результати аналізів отримали минулого тижня.

У понеділок представники сторони обвинувачення відмовилися повідомити, чи планують вони використовувати отримані дані ДНК-аналізу для пошуку інших підозрюваних, чий генетичний профіль збігається зі зразками.

Адвокати Картера раніше заявляли, що свідки бачили, як із місця злочину тікав білий чоловік, а слідчий приховав докази, які вказували на інших підозрюваних, зокрема на чоловіка загиблої, Орлу Олесена.

Сторона захисту стверджувала, що прокурори були готові висунути обвинувачення чоловікові загиблої, однак лейтенант поліції міста Прово попросив їх почекати з цим, щоб продовжити розслідування.

Згідно із судовими документами, невдовзі після цього підозрюваним назвали Картера.

Орла Олесен помер у 2009 році. Він стверджував, що знайшов свою дружину мертвою в їхньому будинку. За його словами, вона була частково роздягнена, а її руки були зв'язані за спиною.

Тереза Олесен, невістка Єви Олесен, заявила в понеділок на слуханні щодо звільнення під заставу, що її сім'я "серйозно стурбована" можливим виходом Картера на свободу.

"Ми дуже сподівалися на точний збіг [ДНК] [...] Але це не означає, що його там не було", - сказала Тереза Олесен, коментуючи результати аналізу.