У Теннессі мають стратити першу жінку за 200 років. Захист каже, що вона - теж жертва

Ешлі Селларс востаннє отримувала звістку від своєї подруги Крісти Пайк на початку цього тижня - Пайк написала їй з камери смертників, готуючись до страти шляхом смертельної ін'єкції, яку має здійснити американський штат Теннессі.

Пайк сказала Селларс, що не хоче, аби хтось із її близьких був присутній у середу, коли її стратять.

"Вона не хоче, щоб ми через це проходили", - каже Селларс.

Селларс важко поєднати образ цієї жінки, яку вона знає як добру й турботливу, з людиною, яка 31 рік тому скоїла жахливий злочин.

Пайк, якій зараз 50 років, було 18, коли вона разом зі своїм тодішнім хлопцем Тадарилом Шиппом побила, катувала й убила Коллін Слеммер, 19-річну дівчину, з якою вони познайомилися в таборі професійної підготовки для підлітків із проблемною поведінкою.

У 1995 році це вбивство спричинило ажіотаж у медіа в Ноксвіллі, штат Теннессі - Коллін знайшли з вирізаною на грудях пентаграмою, символом сатанинського ритуалу.

Пайк звинувачувала Коллін у тому, що та ображала її та намагалася відбити в неї хлопця.

Двоє інших мешканців табору пізніше свідчили, що Пайк хвалилася вбивством до і після його скоєння та показувала їм шматок черепа Коллін.

Через рік її засудили до смертної кари, тоді як Шиппа, якому на той час було 17 років, засудили до довічного ув'язнення з можливістю умовно-дострокового звільнення.

Тепер, після багатьох років безуспішних апеляцій, страту Пайк призначили на середу.

Якщо вона відбудеться, Пайк стане першою жінкою, страченою в Теннессі за понад 200 років.

З 1970-х років у США стратили лише 18 жінок - і 1 663 чоловіків.

Мати Коллін заявила, що хоче, аби Пайк стратили, щоб її дочка "нарешті могла спочити".

Але адвокати Пайк, які подали 226-сторінкове клопотання про помилування, все ще сподіваються на відстрочку в останню мить. Також зупинити страту закликали експерти ООН із прав людини.

Існують документальні свідчення того, що в дитинстві Пайк зазнавала сексуального насильства і нехтування.

Її адвокати вважають, що якби сьогодні її, як підлітка, визнали винною в такому самому злочині, смертного вироку вона б не отримала.

За роки після винесення вироку її захист з'ясував подробиці її дитинства, які, за словами адвокатів, присяжні не мали можливості розглянути.

"Незбагненно, що вони не представили жодних фактів про пережиті нею насильство та зґвалтування, хоча знали про них", - каже Сандра Бебкок, експертка з гендерних питань і смертної кари в юридичній школі Корнельського університету, яка працювала в команді захисту Пайк.

"Її справа винятково переконлива не лише через її справді незбагненну історію сексуального насильства, а й через те, що все це поєднувалося з її юним віком і психічним захворюванням", - додає Бебкок.

У 1995 році судова психологиня докторка Діана Маккой, яку найняла команда захисту Пайк, встановила, що обоє батьків серйозно нехтували нею.

У звіті Маккой ішлося, що Пайк зазнавала фізичного та сексуального насильства з боку кількох чоловіків і партнерів своєї матері, а також що її кілька разів ґвалтували: один раз, коли їй було 11 років, і знову у 17 років.

Пізніше з'ясувалося, що в ранньому дитинстві її неодноразово ґвалтував партнер її бабусі.

Маккой каже, що мати Пайк не вірила їй, що ці зґвалтування дійсно відбувалися.

Але адвокат Пайк на суді не викликав Маккой для свідчень і не запросив багатьох свідків, яких вона рекомендувала.

Ці подробиці стали відомі більш ніж через десять років під час судового слухання щодо перегляду її справи, коли нова команда адвокатів заявила про неефективну правову допомогу. Суддя відхилив це твердження.

У 2021 році у в'язниці Пайк діагностували біполярний розлад, і відтоді вона приймає ліки.

Пізніше інша судова психологиня, яка працювала на захист Пайк, докторка Бетані Бренд, що обстежувала Пайк у 2023 році, сказала, що її випадок був надзвичайно рідкісним, оскільки вона зазнавала насильства від такої кількості людей, які мали б її захищати.

"Її дитинство було сповнене фізичного, сексуального та емоційного насильства. Сексуального насильства вона зазнавала з боку кількох чоловіків, починаючи ще до того, як вона досягла шкільного віку", - каже вона.

Бренд каже, що через біполярний розлад Пайк переживала маніакальні епізоди, які не лікували, а також мала нелікований посттравматичний стресовий розлад.

"Обидва ці чинники разом безумовно вплинули на те, наскільки сильну загрозу вона відчувала з боку дівчини, яку зрештою вбила, і на її нездатність контролювати емоції в тій ситуації", - додає психологиня.

"Якщо вони дозволять її стратити, це означатиме, що смертна кара в цій країні - просто жарт. Її застосовують не до найгірших із найгірших. Її застосовують до людей, які отримують найгірший юридичний захист і які є найбільш травмованими та вразливими", - каже Сандра Бебкок.

"Вона має за це заплатити"

Минулого року Верховний суд Теннессі постановив, що Пайк не продемонструвала доказів, які б виправдовували заміну її покарання.

Процес оскарження вироку був вичерпаний, і їй призначили дату страти.

Раніше федеральний апеляційний суд постановив, що присяжні вже чули про її важке дитинство зі свідчень її матері, батька й тітки під час судового процесу.

Суд також зазначив, що нові докази біполярного розладу, посттравматичного стресового розладу та пошкодження мозку "здебільшого повторювали" те, що вже чули присяжні, і не змінили б вироку.

Ця суперечка має певні паралелі з резонансною справою вбивці Лізи Монтгомері, адвокати якої також стверджували, що вона була психічно хворою жертвою насильства, яка заслуговувала на милосердя.

Юридичні спроби Монтгомері домогтися заміни покарання зазнали невдачі, і у 2021 році її стратили шляхом смертельної ін'єкції в Індіані.

Якщо губернатор Теннессі Білл Лі не помилує Пайк, її стратять 30 вересня.

Рішення навряд чи оголосять раніше останнього моменту, а Лі досі жодного разу не помилував засудженого до смертної кари.

Цього тижня Верховний суд Теннессі відхилив прохання Пайк зупинити страту.

Її адвокати кажуть, що обговорюють подальші кроки.

Пайк попросила, щоб у день страти команда складалася лише з жінок.

Вона каже, що якщо її утримуватиме група чоловіків, це посилить її травму.

Влада штату Теннессі заявила, що прагне забезпечити, аби Пайк до в'язниці, де її стратять, перевозили жінки-охоронці, але не гарантувала цього.

Мати Коллін Мей Мартінес підтримує страту Крісти Пайк.

"Вона скоїла злочин. Я вважаю, що вона має за це заплатити", - сказала вона телеканалу WBIR у Ноксвіллі у 2021 році, а цього тижня повідомила BBC, що й досі дотримується цих слів.

Мартінес сказала WBIR, що Пайк має страждати перед смертю.

"Мені було б легше, якби вона відчула той самий біль, який відчувала Коллін".

"Моє серце розривається щодня, тому що я знову й знову це переживаю, і більше не можу, і я хочу, щоб це сталося до моєї смерті", - додала вона.

"Не минає жодного дня, щоб я не думала про Коллін, про те, як вона померла і наскільки тяжкою була її смерть. Я просто хочу, щоб Крісти не стало, щоб я могла покласти цьому край, відпустити свою дочку, щоб вона нарешті могла спочити", - каже Мартінес.

Justice Coalition, правозахисна група, що відстоює права потерпілих, зібрала кошти, щоб допомогти Мартінес поїхати до Теннессі та бути присутньою на страті.

Виконавчий директор організації Роберт Брейсвелл сказав, що цей вирок винесли присяжні, й саме цього хоче родина Коллін.

"Ми твердо підтримуємо родину в тому, що 30 вересня її страта має відбутися", - зазначив він.

Ешлі Селларс намагається примирити два, на перший погляд, суперечливі переконання: що мати Коллін має право відчувати, що справедливість нарешті звершиться, і що кожна людина, зокрема її подруга Кріста, заслуговує на шанс на спокуту.

"Коли я намагаюся поєднати образ людини, яку ви бачите по телевізору, або жахливу трагедію, що сталася з Коллін, єдине пояснення, яке має для мене сенс, пов'язане з психічним здоров'ям і травмою та з тим, як люди переживають те, що відбувається в певний момент, коли вони не мають того, що їм потрібно", - каже Селларс.

"Такі жахливі речі стаються в юності, а потім ці травми проходять крізь вас, і ви завдаєте шкоди комусь іншому", - додає вона.

Селларс познайомилася з Пайк у в'язниці, коли відбувала 25-річний термін за свою участь у пограбуванні, під час якого було скоєно вбивство.

Вони розмовляли одна з одною через отвори для передачі їжі у дверях своїх камер у блоці суворого режиму.

Тепер Селларс працює активісткою за реформу системи правосуддя та захищає інтереси жертв злочинів.

"Люди хочуть знати, що життя кожного має значення, правда? Вони хочуть знати, що життя Коллін мало значення", - каже вона.

"Мені здається, що зараз Кріста значно більше бореться за те, щоб її життя мало значення, ніж за те, щоб насправді жити".