Зустріч голів МЗС на фоні історичних суперечок України та Польщі: про що домовилися Сибіга та Сікорський

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся у Варшаві з главою МЗС Польщі Радославом Сікорським. Розмова між міністрами, за словами Сибіги, була "відвертою та доброю". Київ запропонував Польщі пакет "антикризових кроків".

Як передає польська інформаційна агенція PAP, зустріч глав МЗС України та Польщі завершилася опівдні, втім українська делегація залишила будівлю польського МЗС без коментарів для журналістів.

За даними джерела BBC News Україна в дипломатичних колах, спершу Сибіга та Сікорський поспілкувалися 15 хвилин тет-а-тет, а потім відбувся розширений формат у складі делегацій. Загалом зустріч тривала приблизно 1 годину.

Крім Сибіги, участь у зустрічі взяв посол України в Польщі Василь Боднар, радниця міністра з комунікацій Каріна Рогуля та радник-посланник посольства в Польщі Олена Цибух.

Переговори, як передає джерело BBC, велися польською мовою, а обидва міністри та делегації прибули на зустріч одразу після 12-13 годинних перельотів: польська сторона повернулася з ПАР, українська – з Японії.

Результати зустрічі

Першим зустріч Сікорського та Сибіги побіжно прокоментував премʼєр Польщі Дональд Туск.

"Я отримую сигнали, що українські політики (...), усвідомили, що варто шукати шляхи для чесної розмови також про минуле і не слід загострювати цієї напруженості", – передає слова Туска PAP.

Він заявив, що добрі українсько-польські відносини відповідають інтересам обох сторін, але вони вимагають "доброї волі" й з боку Києва.

Пізніше Радослав Сікорський виступив на пресконференції разом з міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем, під час якої його питали про зустрічі з Андрієм Сибігою та кризу в польсько-українських стосунках.

"У цих відносинах є люди, які намагаються заробити собі додаткові бали підтримки. Це часто вигідно для них самих, але шкодить польсько-українським відносинам і загалом свободі та безпеці в нашому регіоні Європи", – відповів Сікорський і зазначив, що займається "послідовною й терплячою роботою".

За його словами, є певні позитивні сигнали з обох боків, але зараз "більше ніж будь-коли" дипломатія потребує тиші.

"Дипломатія ведеться у відповідних форматах і потребує того, щоб емоції вщухли, щоб держави керувалися своїми справжніми інтересами, а не залишали важливі справи політичним підприємцям, які замість інтересів своєї країни дбають про власні рейтинги", – наголосив Сікорський.

Журналісти також запитали польських урядовців про те, чи блокуватиме Польща вступ України до Європейського Союзу, як раніше неодноразово погрожував Косіняк-Камиш. Зокрема, він стверджує, що Україна "з Бандерою до ЄС не ввійде".

"Це базові принципи вступу до ЄС. Хорватія, вступаючи до ЄС, не зводила пам'ятників тим людям, які є важливими для неї або принаймні для частини суспільства, навіть якщо йдеться про зовсім недавні події, як-от війни на Балканах. Я вже не кажу про історію Другої світової війни", – заявив Косіняк-Камиш.

Утім після здобуття незалежності Хорватією в 1990-х роках у деяких містах і селах зʼявилися вулиці, названі на честь осіб, які були повʼязані з устаським режимом. У 1930-1945 роках усташі боролися за створення незалежної Хорватії, часто вдаючись до терористичних методів. У 1941-му, заручившись підтримкою нацистської Німеччини та фашистської Італії, усташі проголосили Незалежну Державу Хорватію. Лідери НДХ проводили етнічні чистки та масові вбивства сербів, ромів і євреїв і відповідають за вбивство сотень тисяч людей.

Коли Хорватія вступила в Європейський Союз чимало вулиць продовжувала носити імена діячів, повʼязаних з усташами. До прикладу, у Загребі рішення про перейменування деяких вулиць ухвалили лише у 2023 році. Це сталося за 10 років після того, як Хорватія стала членом ЄС.

"Якщо хочеш бути з кимось другом у союзі, в Європейському Союзі, то не завдаєш йому болю та страждань. Між друзями це найгірше, що можна робити", – додав Косіняк-Камиш.

Водночас, як він заявив, Польща хоче мати добрі відносини та співпрацювати з Україною.

Сікорський також прокоментував це питання. Він заявив, що вступ до ЄС означає "приєднання до родини" та взаємну довіру, що ґрунтується на правді та примиренні.

"Для мене одна з відмінностей між Україною та Росією полягає в тому, що в Росії й досі вшановують масового вбивцю Леніна, якому там встановлені пам'ятники. В Україні ж ці пам'ятники демонтовано", – наголосив він.

"Тож ми сподіваємося, що Україна покаже нам, що її героями є люди, щодо яких ми всі можемо досягти згоди, а не ті, хто нас розділяє", – додав Сікорський.

Позиція України

В офіційній заяві українського МЗС Андрій Сибіга повідомив, що Україна відкрита до "рівноправного та чесного" діалогу.

Він заявив, що запропонував Польщі пакет "антикризових кроків", зокрема:

Він заявив, що за попередні 1,5 року вдалося досягнути "значний поступ" у подоланні чутливих питань історичного минулого: зокрема розблокували ексгумації, відновили роботу конгресу істориків.

"Україна продовжить видавати дозволи на проведення пошукових та ексгумаційних робіт", – заявив Сибіга, а також підтвердив у розмові з главою МЗС Польщі, що вибір українськими військовими найменування підрозділу не мав антипольського мотиву.

"Ми поважаємо чужу історію – і такого ж підходу щодо нашої історії та незалежності очікуємо від наших партнерів", – додав він.

Лідери обговорили ситуацію на передовій і "ефективні далекобійні санкції" проти Росії.

За словами Сибіги, польська сторона запевнила, що й надалі надаватиме військову підтримку Україні.

"Дякую Радеку за відверту та добру розмову. Наша справа як дипломатів підтримувати діалог та задіювати весь дипломатичний інструментарій для вирішення проблем. Час відкласти емоції убік. Україна веде екзистенційну боротьбу за підтримки наших союзників і партнерів", – підсумував він.

Криза між Варшавою та Києвом

Зустріч глав МЗС України та Польщі відбулася на тлі гострої політичної кризи, що виникла з чергового конфлікту, пов'язаного з історичною памʼяттю.

26 травня, напередодні дня Сил спеціальних операцій ЗСУ, президент Володимир Зеленський присвоїв одному з підрозділів ССО почесне найменування "імені Героїв УПА". Це рішення він мотивував "відновленням історичних традицій".

В Польщі це рішення викликало значний резонанс, адже там для багатьох УПА є символом вбивств поляків на Волині та в Східній Малопольщі під час Другої світової війни. Хоча для більшості українців УПА – це символ боротьби народу за незалежність.

У відповідь на це президент Польщі Кароль Навроцький запропонував позбавити Зеленського найвищої державної нагороди – ордену Білого Орла. За три тижні він ухвалив це рішення.

Зеленський, своєю чергою, того ж дня відправив орден у Варшаву "Новою поштою".

"Ми вважали, що саме Українському народові і нашій армії у 2023 році був адресований Орден Білого Орла. Так тоді говорилося. Сьогодні я відправив орден пану Президенту Польщі", – заявив президент і показав платіжку з адресою доставки у Варшаві для Кароля Навроцького.

Відмовлятися від польських державних нагород масово почали також українські топчиновники і політики. Серед перших були Кирило Буданов, Андрій Сибіга, Леонід Кучма, посол України в Польщі Василь Боднар та інші.

"Орденопад" стався напередодні Конференції з відбудови України у Гданську – однієї з найбільших політико-бізнесових подій у Європі цього року. Попри те, що конференція була ключовим особистим проєктом премʼєра Польщі Дональда Туска, який має конструктивніші відносини із владою України, президент Зеленський і глава МЗС Сибіга не брали участі в ній. Київ на цьому заході представляла премʼєрка Юлія Свириденко.

Під час конференції вдалося уникнути політичних дискусій і скандалів, утім вже за два дні Польща вчергове обурилася через заяву Зеленського.

28 червня Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про український національний пантеон. Про це він повідомив під час звернення з нагоди Дня Конституції у Києво-Печерській лаврі.

"Ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати", – заявив він.

Хоча список національних героїв, чию памʼять вшановуватиме пантеон, наразі невідомий, поляків обурили самі слова президента України, які у Варшаві трактували як персональну атаку.

Спікер президента Польщі Рафал Лескевич заявив, що прийняття закону про пантеон є "наступним етапом дій ескалаційного характеру" після присвоєння одній з військових частин імені "героїв УПА".

Він також стверджує, що "президент Навроцький мав рацію", відкликавши Орден Білого Орла, яким раніше був нагороджений Зеленський.

"На мою думку, а передусім на думку президента Кароля Навроцького, як і переважної більшості поляків, прославлення Бандери та людей, які вчинили жахливі злочини проти людяності на Волині й у Східній Малопольщі, – це не шлях до Заходу, цивілізованого світу та спільних європейських і трансатлантичних цінностей", – заявив у пʼятницю глава канцелярії Навроцького Збіґнєв Богуцький.

Чимало українців обурилося через формулювання "Східна Малопольща" – так Боґуцький назвав Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області України. На цій території після Першої світової війни поляки хотіли створити "Автономію Східної Малопольщі", тож закономірно, що цей термін українці сприйняли як спробу представити українські землі частиною польської історичної території.

Тим часом у США попереджають, що Росія планує провокацію на території Польщі та може її здійснити вже найближчими місяцями. Про це пише The Telegraph з посиланням на джерела польського видання Onet, близьких до президента Польщі Кароля Навроцького.

Як передають Onet і The Telegraph, Вашингтон кілька разів попереджав Варшаву про такий задум. Метою російської провокації було б загострення напруженості та спроба змусити західних союзників призупинити допомогу Україні.

Польські джерела у сфері безпеки не відкидають традиційного сценарію нападу, зокрема невеликого сухопутного вторгнення російських військових через східний фланг НАТО.

Проте найімовірніші сценарії можуть включати атаку дронів на критичну інфраструктуру, наприклад електростанції, або імітацію повітряних ударів, які змусили б Польщу залучити свої системи протиповітряної оборони.

Росія ці звинувачення поки що не коментувала.