Зеленський вперше у Белграді. Про що домовилися президенти України та Сербії

Президент України Володимир Зеленський 7 серпня прибув до Сербії - вперше відтоді, як обійняв посаду у 2019 році. У суботу він провів переговори з президентом країни Александром Вучичем.

Після переговорів лідери провели пресконференцію.

Зеленський розпочав свою промову зі згадки про те, що вночі Росія здійснила чергову атаку на територію України. За його словами, за останню добу в Україні від російських обстрілів загинули 13 людей.

Він також подякував Сербії за пакет гуманітарної допомоги, спрямований на сферу медицини та енергетики.

Також Зеленський зазначив, що просуваються переговори щодо угоди вільної торгівлі з Сербією.

Президенти також обговорювали євроінтеграцію України та Сербії. Зеленський зазначив, що Україна буде рада, якщо шлях Сербії до Євросоюзу прискориться.

За словами президента, вони також обговорювали дипломатичні шляхи завершення війни Росії проти України.

"Важливо, щоб всюди у світі знали, що ми хочемо достойного миру, щоб кожна можливість була використана заради миру, заради гарантованої безпеки, всі наявні можливості, які тільки є і у Вашингтоні, і в Пекіні, в столицях Європи, наших партнерів на Близькому Сході, в Затоці, в усіх столицях світу, які мають вплив", - зазначив він.

Зеленський також подякував людям у Сербії, які після початку повномасштабного вторгнення прийняли українських біженців.

Президент також відповів на запитання журналістки про те, що потрібно для відбиття російських балістичних атак.

"У кого є антибалістичні ракети та системи? У виробника - це США передусім", - сказав Зеленський.

"Кожного місяця чи будуть вони виділяти нам ракети? Так, у нас є домовленості. Чи достатньо цих ракет? Ні", - додав він.

За його словами, у 2026 році Україна стала отримувати менше антибалістичних ракет, ніж у попередньому.

Також він зазначив, що такі ракети є також у німців та поляків.

"Це ті, хто можуть серйозно допомогти", - зазначив Зеленський і додав, що допомогти також могли б Південна Корея та Японія.

"Чи вони допомагали нам під час цієї війни з ППО? Ні, згідно свого внутрішнього законодавства, згідно з конституцією, ми не отримали відповідну допомогу", - сказав президент.

Він додав, що Україна також хотіла б купувати засоби ППО в Ізраїлю, але наразі такої можливості не має.

Президент також зазначив, що Україна працює над створенням власної балістики.

На запитання журналіста про те, що може більше зробити Європа для того, щоб допомогти Україні "вбивати більше росіян", Зеленський зазначив, що Україна потребує значної фінансової допомоги, а також посилення санкцій проти Росії.

Своєю чергою, президент Вучич заявив, що він підтримує територіальну цілісність України, а також її вступ до Євросоюзу.

"Україна завжди матиме нашу підтримку на шляху до ЄС", - зазначив він і додав, що Сербія та Україна ніколи не були суперниками в цьому питанні, а були "друзями та партнерами".

Водночас він додав, що в деяких державах-членах ЄС такі настрої та така глибока криза, що найближчим часом буде важко досягти якихось суттєвих результатів.

"Я вдячний українському президентові за підтримку, яку він завжди Сербії надавав на її європейському шляху. Ніколи не було такого, щоби президент Зеленський чи його команда щось сказали погане про нашу країну, і я дуже вдячний нашим українським друзям за повагу, і я вважаю, що в майбутньому в тому, що стосується і енергетики, і видобутку, і зокрема в сфері сільського господарства ми зможемо досягнути серйозних результатів", - заявив президент Сербії.

Вучич також зазначив, що цього року збільшилися обсяги торгівлі між Україною та Сербією, і є перспективи для подальшого збільшення.

Він також сказав, що був "захоплений" залізничною мережею в Україні.

"Ми можемо багато чому повчитися від України, від їхніх державних компаній, і ми можемо працювати разом над покращенням нашої транспортної мережі у Сербії", - сказав він.

На запитання української журналістки щодо перспектив завершення війни, він зазначив, що боїться, що війна найближчим часом не завершиться, і на всіх чекає ще одна дуже важка зима.

Вучич також зазначив, що Сербія виділила Україні допомогу, зокрема і для енергетичного сектора, зокрема обладнання, яке буде необхідно для зимового періоду.

Як зустрічали Зеленського

У пʼятницю в аеропорту Зеленського, всупереч усталеному протоколу, зустріла міністерка енергетики Дубравка Джедович-Ханданович, а не президент Сербії Александр Вучич.

Для українського президента постелили червону доріжку, а також була присутня Почесна варта Збройних сил Сербії.

Увечері Вучич організував вечерю на честь Зеленського.

Протягом дня вздовж маршруту, яким Зеленський мав проїхати Белградом, не було українських прапорів, що є звичайною практикою під час візитів іноземних високопосадовців.

Лише ввечері на вежі Belgrade Tower, а також на окремих білбордах у центрі міста, засвітився український прапор.

Провладні медіа також не висвітлювали цей візит, що зазвичай нехарактерно для приїздів інших лідерів до Белграда.

Натомість коли Сербію відвідував президент Росії Володимир Путін, його прибуття відзначалося найвищими почестями, а зустрічав його президент Вучич.

Плани переговорів

У пʼятницю Зеленський повідомив про прибуття до Белграда та розповів про плани переговорів з президентом Вучичем та прем'єр-міністром Джуро Мацутом.

"Будемо говорити про розширення економічних зв'язків між нашими країнами, відносини з Євросоюзом та інші речі, які можуть спрацювати для наших народів, безпекові питання", - зазначив він.

"Україна завжди налаштована працювати конструктивно, взаємовигідно й на основі взаємної поваги, - додав Зеленський.

Напередодні візиту Зеленського Вучич також окреслив можливі теми переговорів.

"У нас є кілька важливих тем. Одна з них стосується європейського шляху України та Сербії, а інша - нашої двосторонньої та енергетичної співпраці", - сказав він журналістам у Белграді 6 серпня.

Він також додав, що щодо запровадження санкцій проти Москви "Сербія визначила свою політику ще майже п'ять років тому і вона поки не зміниться".

Темою переговорів Вучича і Зеленського також може стати співпраця в галузі оборонної промисловості.

"Україна перебуває під російською атакою, і всі візити українських посадовців насамперед спрямовані на забезпечення підтримки для захисту від Росії", - розповів в інтерв'ю Сербській службі BBC експерт із геополітики Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network.

"Україна має унікальний досвід, знання та технології. Якщо Сербія зацікавлена в цьому, Україна, ймовірно, вимагатиме щось натомість", - додав він.

"Але Україна не може ділитися таким досвідом і технологіями з державою, яка підтримує тісні відносини з Росією", - зазначив Самусь.

Упродовж останніх місяців Україна підписала кілька угод щодо дронів, які, за словами українських посадовців, передбачають експорт українських безпілотників, а також обмін знаннями й досвідом.

З іншого боку, Сербія від початку російського вторгнення через треті країни експортувала боєприпаси до України, але, за твердженням сербського керівництва, такий експорт припинили у 2025 році без уточнення, до яких саме країн він здійснювався.

Самусь зазначив, що українські сили нині більше покладаються на далекобійне озброєння.

"Я не впевнений, що Сербія може виробляти для них такі боєприпаси", - сказав він.

Яке значення має цей візит

В інтерв'ю Сербській службі BBC посол США у Сербії Крістофер Гілл сказав, що Сербія вже три роки допомагає Україні, і зазначив, що відносини між двома країнами постійно поліпшуються.

На його думку, візит Зеленського до Белграда є дуже важливим.

"Сербія підтримує тісні відносини з низкою західних країн. Той факт, що Сербія активізує діяльність, пов'язану з Україною, відображає саме ці дедалі кращі відносини", - сказав Гілл.

Вук Вуксанович, викладач зовнішньої політики та стратегії на факультеті воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона, вважає, що візит Зеленського насамперед є сигналом, який президент Сербії хоче надіслати Європейському Союзу.

"Для Вучича та його коаліції головний пріоритет - протриматися до виборів", - каже Вуксанович.

"У цьому сенсі вони хочуть гарантувати, що Захід не стане їхнім ворогом, і таким чином прагнуть сподобатися європейцям, позиціонуючи себе як друзів України", - додає він.

Водночас очікувати чіткішого зовнішньополітичного розвороту Сербії не варто, вважає політолог Александр Джокич.

До цьогорічного візиту до Києва Вучич у травні 2025 року перебував у Москві на параді з нагоди Дня перемоги у Другій світовій війні.

"Іноді більше дають Росії, іноді більше Європі, але суттєвих змін немає", - оцінює Джокич.

Попередні зустрічі

Вучич і Зеленський неодноразово зустрічалися на самітах у різних європейських країнах.

Президент Сербії відвідав Україну в червні 2025 року, лише через місяць після участі у військовому параді в Москві, що викликало численні критичні зауваження Заходу.

Тоді Вучич запропонував Україні допомогу у відбудові регіонів, які постраждали від війни.

Приїздом до Одеси Сербія "не зрадила Росію", заявив він тоді.

Роком раніше, у травні 2024 року, перша леді України Олена Зеленська відвідала Белград разом із тодішнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.

Голова парламенту Сербії Ана Брнабич зустрілася із Зеленським у Києві в листопаді минулого року, а в 2026 році провела переговори з головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, який відвідав Белград.

Цей візит і заяви Стефанчука викликали різку реакцію Росії, посольство якої цього разу не відповіло на запитання Сербської служби BBC щодо приїзду українського президента.

Стосунки України та Сербії

Хоча Сербія є кандидаткою на вступ до Європейського Союзу (ЄС), вона - єдина європейська країна, окрім Білорусі, яка не запровадила санкцій проти Росії через вторгнення в Україну.

Через це Брюссель часто критикує її і вимагає від Белграда "узгодити свою зовнішню політику з політикою ЄС".

Водночас Белград зазнавав критики з боку Кремля через експорт зброї та боєприпасів, які, як стверджували російські спецслужби, потрапили до української армії.

Президент Сербії Александр Вучич у липні взяв участь у саміті "Південно-Східна Європа – Україна", хоча й не підписав спільну декларацію із закликом посилити всі види тиску на Росію.

Водночас Сербія й Україна наголошують на взаємній повазі до територіальної цілісності, оскільки Київ не визнав Косово, а Белград не визнав російську анексію Криму у 2014 році та ще чотирьох українських областей, окупованих під час війни.

Матеріал підготовлений за участю Сербської служби ВВС