Росія посилює удари по залізниці й відкриває нову фазу війни - аналіз Guardian

Росія все частіше атакує українську залізницю - від колій та електропідстанцій до локомотивів і депо. Для країни, де залізниця забезпечує пасажирські перевезення, військову логістику та роботу економіки, це стає дедалі серйознішою проблемою, вказує британська Guardian

Водночас Economist попереджає про ширшу проблему: Україна входить у зиму на тлі посилення російських повітряних атак і нестачі засобів для боротьби з частиною ракет і дронів.

Спочатку мости, тепер локомотиви

Під час російської атаки на Київ та область у вівторок, 1 вересня, загинули шестеро працівників "Укрзалізниці". Балістична ракета влучила в локомотивне депо, пошкодила й інші залізничні об'єкти.

Голова правління УЗ Олександр Перцовський назвав ту ніч "нестерпно важкою для всієї залізничної родини".

Атака сталася на тлі посилення російських ударів по українській столиці.

Від минулого тижня Росія шість днів поспіль безперервно била по Києву, намагаючись порушити повсякденне життя міста та деморалізувати його мешканців. І продовжує це робити.

Черговий удар стався лише за кілька годин до нового навчального року в Україні.

Від початку повномасштабної війни загинули вже 58 залізничників, ще 318 були поранені.

Але змінилася не лише кількість атак - змінилися й цілі.

Сергій Лещенко, член наглядової ради "Укрзалізниці", розповів Guardian, що в перший рік війни Росія атакувала мости, які, за його словами, можна було відносно легко замінити. Згодом під ударами опинилися колії та електропідстанції.

У відповідь Україна почала більше використовувати дизельні локомотиви. Але цього року Росія перейшла до "прямих атак на цивільні локомотиви" - особливо небезпечної тактики в умовах, коли Україні бракує ППО.

За словами Лещенка, залізниця вже стала однією з ключових цілей Росії. Він називає її "хребтом української економіки".

Саме тому, за словами Лещенка, Росія намагається вивести її з ладу.

1500 атак - і це ще не кінець

Українська залізнична мережа - третя за розміром у Європі. Її протяжність - близько 24 тисяч кілометрів, нагадує Guardian.

Під час війни вона стала головною транспортною артерією країни. Щотижня залізниця перевозить близько 600 тисяч пасажирів, забезпечує військову та промислову логістику. В "Укрзалізниці" працюють близько 170 тисяч людей.

Від початку року Росія атакувала залізничну мережу понад 1500 разів - більше, ніж за весь 2025 рік. Пошкоджено 249 вагонів і 492 локомотиви. Кілька машиністів загинули.

Для пасажирів це означає, що небезпека може виникнути просто під час поїздки.

Якщо "шахед" наближається до потяга менш ніж на 50 кілометрів, його доводиться евакуювати й чекати, поки загроза мине, розповів Лещенко.

Потяги, які раніше асоціювалися з пунктуальністю, тепер можуть стояти по 12-15 годин. Пасажирам доводиться залишати вагони й ховатися в укриттях.

Українська журналістка Тетяна Заєць розповіла у фейсбуку про одну з таких атак. За її словами, люди дві години ховалися під вантажним вагоном. В останньому вагоні були діти, яких повертали після лікування.

"Вони плакали уві сні. Я подумала, що потрапила у фільм жахів. Але ні, це наше життя", - написала вона.

Після цього Заєць сказала, що до завершення війни більше не їздитиме потягом, хоча й захоплюється "мужніми" залізничниками.

Пасажир Андрій після атаки російського безпілотника на потяг в Одеській області розповів Суспільному: "Потяг зупинили, нас висадили. Ми чули вибухи, все горіло. Було страшно".

У потязі було близько 600 людей, серед них 15 дітей.

І таких історій багато, зазначає Guardian. Наслідки атак не обмежуються затримками потягів.

За словами Лещенка, російські удари вже сповільнюють експорт зерна з українських портів Чорного моря.

"Якщо вся країна перебуває під атакою, вони обов'язково атакуватимуть залізницю", - сказав він, закликавши західних партнерів надати Україні більше засобів ППО.

За даними Guardian, за останні дні Росія запустила по Україні понад 1500 безпілотників. Близько 800 з них - реактивні, які складніше збивати.

Окремо Economist вказує на проблему з балістикою. За даними видання, Росія виробляє близько 100 таких ракет на місяць, тоді як Україна відчуває нестачу перехоплювачів.

В зиму під сильнішими ударами

Economist звертає увагу на іншу сторону цієї загрози. Україна готується до зими, зміцнюючи електростанції та підстанції, накопичуючи газ і посилюючи можливості протиповітряної оборони.

Журналісти припускають, що однією з головних цілей РФ можуть стати близько 140 підстанцій "Укренерго". Найбільш вразливими залишаються Київ, Одеса та Кривий Ріг. Якщо російські удари виведуть з ладу місцеві генерувальні потужності, забезпечувати ці міста світлом буде вкрай складно.

Але масштабні удари по енергосистемі можуть мати ширші наслідки.

Без стабільного електропостачання можуть виникнути проблеми з водопостачанням, а разом з ними - з роботою каналізації та центрального опалення. У Києві близько 2500 з 15 тисяч будівель не мають резервних джерел тепла.

Тож головне питання цієї зими - чи зможе Україна не допустити, щоб перебої з електрикою запустили ланцюгову реакцію, яка залишить міста без тепла та води.