Що буде з інтернетом і зв'язком через російські атаки на дата-центри

Від початку вересня Росія системно атакує українські дата-центри і вузли зв'язку. За повідомленнями Мінцифри, у Києві та області через російські удари зокрема є проблеми з інтернетом в 100 тисяч домогосподарств.

Експерти прогнозують подібні атаки і на інші регіони.

Що очікувати українцям, чи зникатиме зв'язок та інтернет, а також чи можна до цього підготуватися?

Чому атаки на дата-центри небезпечні

Дата-центр, або центр обробки даних - це спеціалізований комплекс, де розміщені потужні сервери, які забезпечують безперервне функціонування цифрового простору.

Якщо уявити інтернет як цілісну інфраструктуру міста, то дата-центри виконують роль його цифрових архівів, банків та зв'язкових вузлів.

Саме на цих серверах зберігаються сайти новин, бази даних компаній, мобільні застосунки, державні реєстри та сервіси онлайн-банкінгу.

Вони оснащені резервними системами живлення, автономними генераторами та потужним охолодженням, аби забезпечувати доступ до інформації цілодобово.

Атаки на дата-центри можуть паралізувати цифрову інфраструктуру багатьох галузей.

До прикладу, 23 вересня про пошкодження інфраструктури провайдерів повідомила Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

"Наш сайт і пошта тимчасово не працюють. Ми продовжуємо вживати заходів для найшвидшого їх відновлення", - розповіли у структурі.

На відміну від точкового пошкодження кабелю, фізичне руйнування або знеструмлення серверного майданчика призводить до одночасного виключення сотень сайтів, державних послуг, служб доставки та торговельних мереж.

Депутат Олександр Федієнко в ефірі Суспільного твердить, що росіяни атакують дата-центри, щоб і посіяти паніку:

"Щоб паралізувати роботу в першу чергу цивільного населення, бо військові мають свої канали зв'язку, свої мережі, вони не користуються цивільною інфраструктурою.

Хочу зазначити, що з початку повномасштабної війни зв'язківцям треба було все ж таки перерозподілити свою інфраструктуру, як і енергетичним компаніям, які свого часу це зробили вдало. І дуже погано, що вони це роблять трошки із запізненням, але ще раз хочу наголосити, поки нам вдається втримувати ситуацію", - вважає Федієнко.

Він наголосив, що мобільні оператори в Україні - це приватні компанії.

"Кожна компанія сама для себе визначається з тими ризиками, з якими вона стикається.

Але звертаю увагу, що Україна - це одна єдина країна в Європі, може навіть у світі, яка має не тільки розгалужену мережу зв'язку, а й величезну кількість малих та середніх операторів. В принципі, завдяки ним тримається цей зв'язок".

То не все так погано?

Попри серйозність ударів по цифровій інфраструктурі, знищити дані безповоротно практично неможливо, обіцяють фахівці галузі.

Більшість сучасних компаній використовують географічне рознесення серверів, резервування та постійне створення бекапів.

Головна проблема полягає у вартості втраченого обладнання та фізичних обривах зв'язку, які й спричиняють тимчасові збої. Проте після відновлення "заліза" дані можна зібрати наново.

Дата-центри — це насамперед точки, де фізично стикуються мережі багатьох операторів і сервісів. Саме це сусідство забезпечує швидкість і зручність сучасного інтернету, до яких усі звикли: від миттєвого завантаження відео до вирішення будь-яких справ у кілька кліків.

"Тому удари з наслідками по дата-центрам - це скоріше не про руйнацію чи крах, а про короткочасні збої в неочікуваних місцях, й в довшій перспективі - поступова деградація всієї інфраструктури до якихось минулих років. Уявити це легко. Просто згадуємо, який був інтернет 10-15 років тому. От крок за кроком можна прямувати в тому напрямку, якщо великі вузли будуть знищуватися", - пояснив один з фахівців галузі в коментарі BBC News Україна.

За словами експертів, зупинити інтернет майже неможливо, але його якість може погіршитися.

Чи можна підготуватися до перебоїв

Найпростіша порада, яку зараз чують українці - мати готівку та паперові документи. На випадок, якщо інтернет все ж деякий час не працюватиме.

Анатолій Фролов, представник точки обміну інтернет-трафіком, розповів Суспільному, що зв'язок може зникати від кількох годин до пів дня.

"Якщо вам критично важливо бути на зв'язку 24/7, почніть з мобільного оператора, забезпечте собі мінімум дві сімки. Більшість телефонів підтримують цю опцію. Якщо "ліг" один оператор, щоб був другий. Так само можна мати резервний домашній інтернет", - сказав експерт.

В соцмережах деяких користувачів обурив такий підхід, адже користуватися кількома операторами одночасно - як мінімум дорого. Наразі послуги мобільного оператора в Україні в середньому коштують 300-400 гривень на місяць, та й ціни можуть зрости.

Чи здорожчає зв'язок та інтернет

За словами власника провайдера UTELS Олександра Полюдова, утримувати тарифи на нинішньому рівні у 300–350 гривень на місяць для компаній стає складним завданням.

Основна причина — колосальні витрати на забезпечення стійкості мереж: масові закупівлі акумуляторів, генераторів, пального та будівництво дублюючих каналів.

"Треба очікувати збільшення вартості за послуги інтернету. Провайдери, які забезпечують сталість мереж, резерв живлення і резерв каналів звʼязку, не можуть надалі надавати інтернет за 300–350 грн. Буде суттєве підвищення цін", — розповів Полюдов виданню dev.ua.

Він зазначив, що компанії, які відмовляться від адаптації інфраструктури й намагатимуться демпінгувати, ризикують просто зникнути з ринку.

У такому разі, сказав Полюдов, на користувачів чекає ще одна проблема - перехід до більш стійких провайдерів може розтягнутися в часі через великі черги на нове підключення.

Представник одного із інтернет-провайдерів розповів BBC News Україна, що послуги зв'язку та інтернету здорожчають, але не миттєво.

"Коли почнуться зимові відключення світла, знову буде маса додаткових рухів у всіх щодо живлення. Всі готуються, але матеріальна база вичерпується і зношується: десь генератори будуть летіти, треба буде міняти, десь акумулятори здеградують чи місткості бракуватиме. Це треба буде оновлювати", - каже експерт.

Він додає, що чим більше проблем, тим складніше вести діяльність та дорожче підтримувати сервіс на належному рівні.

"Але так, щоб від одного обстрілу подорожчали послуги різко у всіх, то ні".

Що відомо про атаки на дата-центри у Києві

23 вересня після обстрілів зафіксували хвилю перебоїв з інтернетом.

Через пошкодження дата-центру та знеструмлення вузлового обладнання частина абонентів київських провайдерів "Павутина" та UTELS тимчасово залишилася без доступу до інтернету.

Про проблеми також повідомили KyivLink, Crazy Network. Пошкоджено інфраструктуру провайдера Etherlink.

"Через пошкодження основного вузла інтернет наразі відсутній. Ядро мережі буде перенесено на інше місце, наразі шукаємо відповідну локацію. Терміни відновлення поки невідомі. Щойно з'явиться точна інформація - повідомимо додатково. Дякуємо за розуміння", - зазначив провайдер у повідомленні в чаті підтримки.

Також росіяни завдали ударів по майданчиках хостинг-провайдерів MiroHost та Cityhost.

Кілька днів тому про атаки на обладнання повідомляв мобільний оператор Київстар - йшлося про будівлю, де зберігається обладнання.

Про можливі тимчасові проблеми з інтернетом та мобільним зв'язком повідомила також Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК).

За даними регулятора, спеціалісти працюють над усуненням наслідків обстрілів та стабілізацією мереж. Провайдери та оператори, які зазнали збоїв 23 вересня, наразі завершують аварійно-відновлювальні роботи для повного повернення послуг користувачам.

24 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що Росія завдала ударів по великих українських дата-центрах у Києві.

Інцидент зі Starlink у Польщі

Тим часом інциденти з інфраструктурою, яка впливає на інтернет та зв'язок в Україні, відбуваються і поза її межами.

23 вересня у населеному пункті Воля-Кробовська у Мазовецькому воєводстві зайнялася наземна базова станція супутникового інтернету Starlink.

За даними польського видання RMF FM, виклик на номер екстрених служб надійшов від власника ділянки, де розміщено інфраструктуру. На місці пожежі було пошкоджено розподільну шафу, декілька антен та електрогенератор.

Вогнеборцям вдалося загасити полум'я, однак правоохоронці розглядають версію про умисний підпал.

Інша ймовірна причина - коротке замикання.

До розслідування вже залучили Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) та Центральне бюро розслідувань поліції (CBŚP). На місці працюють криміналісти, а територію довкола об'єкта патрулюють поліцейські спецпідрозділи.

Базова станція у Волі-Кробовській - важливий елемент мережі: разом із аналогічною базою біля Каунаса в Литві вона забезпечує супутниковим інтернетом значну частину Центрально-Східної Європи, включаючи територію України.