"Я не знала, що мій партнер ґвалтував мене, поки я спала"

"Для мене - аж до, мабуть, дня перед тим, як він зізнався у тому, що зробив, - це були найкращі стосунки в моєму житті".

Стівен Юден, з яким Адель Овертон була разом протягом 13 років, здавався ідеальним партнером.

Вони познайомилися на знімальному майданчику фільму про зомбі й мали багато спільних інтересів. За словами Овертон, Юден був добрим і турботливим і навіть залишив роботу, щоб доглядати за нею, коли вона отримала інвалідність.

"Він був чудовим. Я дуже сильно його кохала і, думаю, певною мірою досі кохаю", – каже Овертон, сидячи на дивані у своєму будинку в Дербі.

Овертон довіряла Юдену, але ця довіра була зруйнована, коли він зізнався, що ґвалтував її, поки вона спала.

"Я одразу відчула себе зрадженою. До того моменту я ніколи раніше не почувалася настільки безпечно у стосунках", – каже Овертон.

Юден доглядав за Овертон, коли вона проходила лікування від раку молочної залози, але пізніше він розповів поліції, що зґвалтував її, коли вона перебувала під дією ліків.

"Я почуваюся зрадженою, бо думала, ніби знаю його, але насправді я не знаю, ким він був, – каже Овертон. – І думка про те, що він жив зі мною 13 років, допомагав виховувати моїх дітей".

"Я думала, що з ним безпечно, але це було не так", - додає вона.

Зараз Юден перебуває у в'язниці, а Овертон вирішила розповісти про те, що сталося, сподіваючись, що це допоможе іншим.

Овертон і Юден познайомилися у 2009 році під час зйомок фільму про зомбі в Ноттінгемі. Їй тоді було 29 років, а йому 27.

Юден працював гримером і актором, а Овертон також була однією з акторок.

На той момент обоє мали стосунки з іншими людьми, але продовжували підтримувати зв'язок як друзі.

Зрештою вони стали парою 13 січня 2012 року. Овертон пам'ятає цю дату, тому що вони влаштували марафон перегляду фільмів "П'ятниця, 13-те".

Овертон каже, що стосунки з Юденом відрізнялися від тих, які вона мала раніше.

"З ним було весело, він був турботливим, і я відчувала, що він мене кохає", – каже вона.

Вони познайомилися за незвичних обставин, і їхнє спільне життя також було незвичним.

Вони працювали професійними зомбі у компанії, яка організовувала дні горор-пригод із виживанням серед зомбі.

Роль зомбі вимагала від Овертон фізичної активності, але зрештою у 2017 році їй довелося залишити цю роботу після того, як у неї діагностували синдром Елерса-Данлоса.

На початку 2018 року Юден став її доглядальником.

"Він робив для мене майже все", – каже вона.

Озираючись назад, Овертон каже, що Юден почав її контролювати.

"Йому подобалося розповідати всім іншим, що я здатна робити, – каже вона. – Хтось міг запропонувати щось зробити, а йому подобалося казати: "Не думаю, що Делл із цим впорається, давайте придумаємо щось інше"".

Але тепер Овертон знає, що поведінка Юдена була значно зловіснішою, ніж вона могла собі уявити.

Підозри виникли у неї у 2020 році, коли вона проходила хімієтерапію через рак молочної залози.

"Не знаю, чи я просто сильніше відчувала дискомфорт у тілі, але я прокинулася, коли він це робив, – каже вона. – Він вигадував безліч виправдань, на кшталт: "Я думав, що ти не спиш і видаєш усі відповідні звуки".

"Я думала про весь стрес, у якому ми перебували, а він казав, що зробив це випадково", - додає вона.

Тож Овертон відкинула свої побоювання.

"Гадаю, було легше повірити в брехню, ніж усвідомити, якою могла бути правда", – каже вона.

Але в Овертон почалися проблеми зі сном.

"Думаю, десь там, у моїй голові, мій мозок просто не почувався в безпеці, коли я спала", – каже вона.

За словами Овертон, їй також стало важко мати інтимні стосунки з Юденом, і їй дедалі частіше почали снитися кошмари, пов'язані з пережитим у минулому сексуальним насильством.

"Тоді я думала, що пов'язую це зі своєю травмою і що через неї суворіше оцінюю його та те, що він зробив, – каже вона. – Я почала відчувати провину й внутрішньо картати себе за все це".

Зізнання Юдена

Юден зізнався лише через п'ять років, у 2025 році, коли сам проходив лікування від раку кишківника.

"Думаю, щось, мабуть, не давало йому спокою, тому що тепер він бачив з іншого боку, через що проходила я, – каже Овертон. – Він явно багато говорив про те, що не дуже добре доглядав за мною, коли я проходила лікування".

Це повернуло Овертон до спогаду п'ятирічної давнини про те, як вона прокинулася і виявила, що Юден займається з нею сексом.

"Я почала наполягати: "Що ти маєш на увазі? Що означає, що ти погано за мною доглядав? У якому сенсі?"", - каже вона.

У якийсь момент цієї розмови, яка, за словами Овертон, тривала протягом двох днів, Юден зателефонував другові й зізнався у тому, що зробив, а потім повернувся додому і зізнався Овертон.

Вона почувалася зрадженою і відчувала огиду, але не розірвала стосунки відразу.

Вона відчувала, що залежить від Юдена, а також кохала його.

На той момент Овертон уже проходила групову терапію через пережите раніше сексуальне насильство й розповіла про це на наступному сеансі.

"Саме одна з консультанток, одна з терапевток, змусила мене отямитися, тому що я була повністю розбита, я ридала й казала: "Що мені робити? Як змусити його припинити це?" - згадує вона.

"А вона сказала: "Вижени його й зателефонуй у поліцію". Пізніше того ж дня вона сказала, що вони провели зустріч щодо захисту моєї безпеки і що самі повідомлять про все поліцію. У той момент я зрозуміла, що це вже не залежить від мене", - додала Овертон.

Справу передали детективу-сержанту поліції Дербіширу Елеанор Кіртон.

"Перше, що я зробила, – зв'язалася з Адель, – каже вона. – Цілком зрозуміло, що вона була надзвичайно пригнічена через те, що сталося".

Після допиту Овертон поліція заарештувала Юдена.

"Коли я його допитувала, він одразу зізнався у тому, що зробив, – каже Кіртон. – Він одразу визнав, що зґвалтував її. Для наших розслідувань дуже незвично, щоб справа настільки швидко розвивалася таким чином".

Юдену висунули звинувачення за двома епізодами зґвалтування, у яких він пізніше визнав себе винним у суді. Його засудили до шести років і восьми місяців ув'язнення.

Кіртон каже, що дії Овертон допомогли захистити інших жінок.

"Її сміливість і стійкість означають, що ми змогли убезпечити багатьох інших людей, щодо яких ця людина могла б і надалі вчиняти такі злочини", – додає вона.

"Якщо хтось відчуває, що з ним може відбуватися щось подібне, я б дуже радила звернутися до нас і поговорити про це, тому що ми можемо вжити заходів, і ця справа це доводить", - каже Кіртон.

Але Овертон досі важко зрозуміти, чому її нібито люблячий партнер, з яким вона прожила 13 років, ґвалтував її, поки вона спала.

"Я не розумію, як хтось може отримувати задоволення від того, що інша людина ніяк не реагує. Саме цього я ніяк не могла зрозуміти, – каже вона. – Він віддавав перевагу, не знаю, як це сказати, жінкам, які спали".

"Він хотів, щоб я спала, і хотів, щоб я не усвідомлювала, що він робить", - додає вона.

Овертон підозрює, що Юден давав їй надмірну кількість ліків, які вона приймала, які він повністю контролював.

"У мене були маленькі контейнери для таблеток, і він розкладав для мене всі мої ліки", – каже вона.

"Тепер у мене значно менше заспокійливих препаратів порівняно з іншими ліками, тому я серйозно підозрюю, що він давав мені надмірну дозу, щоб я продовжувала спати", - додає Овертон.

Кіртон каже, що це була справа, яку поліція називає "давньою", тому експертиза й токсикологічні аналізи не могли б підтвердити, чи це відбувалося.

Крім того, у суді не надали жодних доказів щодо цього.

Однак Юден розповів поліції, що одного разу зґвалтував Овертон, коли вона проходила хімієтерапію, яка викликає у людей підвищену втому.

"Думаю, він сам згадав про це тоді, сказавши, що вона проходила хімієтерапію, і він визнає, що під час того випадку вона перебувала під дією ліків", - каже Кіртон.

Хоча Юдену висунули звинувачення у зґвалтуванні Овертон у двох випадках, вона вважає, що він робив це більше разів.

"Він сказав мені, що робив це зі мною сім чи вісім разів", – каже Овертон.

Її донька Шарі Овертон каже, що їй було важко бачити, як злочини Юдена вплинули на її маму.

"Тепер вона зовсім інша. Я бачу, що її впевненість у собі дуже сильно похитнулася, – каже Шарі. – Я також неймовірно пишаюся нею за те, що вона пройшла через усе це, говорила з поліцією і в суді та постояла за себе".

Овертон сподівається, що її історія покаже іншим вразливим людям, що вони не повинні терпіти насильство з боку тих, хто нібито про них піклується.

"Я відчуваю, що маю про це говорити, тому що це змусило мене замислитися, скільки ще людей з інвалідністю перебувають у ситуації, коли хтось має над ними контроль", – каже вона.

"Протягом кількох місяців після того, як я про все дізналася, я думала, що, можливо, це була своєрідна плата за його турботу про мене. Можливо, я була винна йому цю близькість. Але ні, не була. І ніхто інший теж не винен", - каже Овертон.