Історичний польський парад без ЗСУ. Головне в Польщі за тиждень

Російські спецслужби готували замах на українця у Варшаві; поліція арештувала двох польок, які напали на українців у Познані; померла бійчиня Армії Крайової Ванда Трачик-Ставська, яка підтримувала Україну; пройшов найбільший в історії парад з нагоди Дня Збройних сил Польщі.

BBC News Україна розповідає про головне у Польщі за тиждень.

Замах

7 серпня у Варшаві затримали громадянина Росії, який мав здійснити замах на громадянина США та України, "незручного для режиму Путіна". Про це минулого тижня повідомив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.

За словами Туска, завербований російськими спецслужбами чоловік мав завдання "здійснити страту" громадянина США та України.

"В останню мить, завдяки діям Агентства внутрішньої безпеки та поліції, вдалося запобігти цій страті, цьому замаху", – сказав польський премʼєр.

Це перша така ситуація, за його словами, коли "хтось за російським замовленням вирішує здійснити замах на громадянина США на території іншої країни НАТО".

За даними RMF FM, затриманий 29-річний громадянин Росії був вихідцем з Донбасу. Йому загрожує від двох до 15 років позбавлення волі. Наразі суд призначив йому тримісячний арешт.

Ціллю замаху, як спершу повідомило польське медіа RMF FM, міг бути підприємець з оборонної сфери, який займається поставкою озброєння Україні. Про це з власних джерел дізнався журналіст видання.

Пізніше RMF FM повідомило з посиланням на неназвані джерела, що цим "підприємцем" міг бути репер, блогер і колишній учасник гурту "Гриби" Альберт Васильєв, відомий як Kyivstoner. Раніше російська ФСБ звинуватила його в організації "безпрецедентної за масштабом і рівнем загрози" серії "терактів" із використанням безпілотників.

За твердженням російської спецслужби, до Московської області контрабандою з Братислави через Польщу та Білорусь доставили 35 FPV-дронів. Об'єктами атак нібито мали стати військова інфраструктура, одне з провідних підприємств російського ВПК та російські військовослужбовці.

У ФСБ також стверджують, що репер співпрацює з українськими спецслужбами, а крім цього, займається розповсюдженням кокаїну. Сам він заперечує ці звинувачення.

Васильєв не підтвердив офіційно, що був ціллю російського кілера, але натякнув на це у соцмережах.

"Читаю новини і трохи варений", – написав він і запитав, "чи є в когось поганяти на невизначений термін" броньоване авто та пара охоронців. За два тижні до замаху він опублікував влог з Варшави.

Російська сторона не коментувала цих подій, але вже наступного дня після заяви Туска суд у Москві засудив громадянина Росії до 23 років ув'язнення за шпигунство на користь польської розвідки.

Засуджений – 23-річний Георгій Пирогов. За твердженням ФСБ, після початку повномасштабної війни проти України він залишив Росію, а у квітні 2022 року начебто "з власної ініціативи встановив контакт із представником Служби військової розвідки Польщі".

У ФСБ стверджують, що через свої зв'язки в російській оборонній промисловості Пирогов передавав закриту інформацію про виробництво та застосування ракетних комплексів, а також персональні дані осіб, допущених до державної таємниці.

Крім того, Пирогов нібито переказував кошти в криптовалюті на потреби ЗСУ, закуповував спорядження та організовував його доставку з Польщі в Україну.

Польки напали на українців у Познані

У минулу пʼятницю мережею поширилося відео, на якому дві польки нападають на чоловіків у Познані. На записі видно, як одна з жінок підходить до двох чоловіків, починає плюватись, перекидати ресторанну парасольку, а потім переходить до бійки. При цьому нападниці вигукували образи, прозвучало "wypi***alaj do Ukrainy, sz**to" (укр. "вали в Україну, лярво").

Увечері міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський повідомив, що одну з нападниць затримала поліція. Згодом, як він додав, затримали й другу.

Як розповіли у поліції, правоохоронці взялися за справу, щойно побачили відео. Поліціянти одразу зв'язалися з менеджером закладу, біля якого стався напад. Чоловіки, які були жертвами нападу, є працівниками одного із закладів на вулиці Пулвєйській, в самому центрі Познані.

Одна із затриманих Катажина С., підозрюється у застосуванні насильства щодо потерпілого, який знімав інцидент на відео. Жінка вдарила його по руці, тим самим змусивши припинити зйомку.

Моніка Г. відповідатиме за застосування насильства щодо двох громадян України та порушення їхньої тілесної недоторканності. Також їй закидають публічні образи на адресу цих чоловіків і громадянки України через їхню національність.

Обидві жінки, як повідомили у поліції, визнали свою провину. Вони отримали заборону наближатися до потерпілих і контактувати з ними і наразі перебувають під наглядом правоохоронців. Їхні дії слідчі кваліфікували як хуліганство.

За польським законодавством, за спробу силою або погрозами змусити людину щось зробити – як, наприклад, припинити відеозйомку – загрожує до 3 років позбавлення волі. За насильство через національність або етнічне походження загрожує до 5 років ув'язнення.

Померла бійчиня Армії Крайової, яка підтримувала Україну

"Якби я була молодшою, то, можливо, поїхала б туди (в Україну. – Ред.), щоб допомагати українцям, бо знаю, що для кожного народу найважливіше – бути вільним", – казала в інтервʼю учасниця Варшавського повстання, бійчиня Армії Крайової Ванда Трачик-Ставська. З перших днів повномасштабного вторгнення вона підтримувала Україну та послідовно закликала до цього Польщу.

У вівторок, 18 серпня Ванда Трачик-Ставська померла, їй було 99 років.

Вона народилася 7 квітня 1927 року у Варшаві. У Варшавському повстанні 1944 року Трачик-Ставська воювала як зв'язкова і стрілець.

Після поразки повстання вона потрапила до німецьких таборів для військовополонених. Після війни закінчила психологічний факультет Варшавського університету і до кінця 1970-х років працювала вчителькою у спеціальних закладах для дітей з інвалідністю.

Впродовж останніх років Ванда Трачик-Ставська продовжувала брати активну участь у громадському житті, відстоювала права людини, права жінок та демократичні цінності.

Зокрема вона підтримувала учасників протестів проти заборони абортів, а під час кризи на польсько-білоруському кордоні закликала надавати допомогу мігрантам та їхнім дітям.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона повторювала, що пишається поляками, які підтримали українців.

"Згадуючи самотню Варшаву, яка боролася у 1944 році, ми думаємо про те, що відбувається в Україні, і закликаємо: дайте їм зброю якомога швидше", – казала вона в розмові у 2022 році з Володимиром Кличком, який тоді від імені свого брата отримав звання Почесного громадянина Варшави.

Діячка послідовно наполягала, що Україна бореться не лише за свою незалежність, але й за всю Європу, а "найбільшою трагедією" поляків називала "нерозуміння того, що Росію так ніколи й не притягнули до відповідальності за те, що вона зробила у 1939 році".

Під час урочистостей з нагоди 79-ї річниці Варшавського повстання у 2023 році вона вчергове закликала до надати Україні допомогу, зокрема зброю.

У 2024-му в інтервʼю TVP Трачик-Ставська зізналася, що "дуже переймається тим, що відбувається в Україні", а події російсько-української війни нагадували їй Варшавське повстання. Вона також вважала, що Захід робить для України "недостатньо".

"Я думаю, що вони не усвідомлюють, наскільки важливою є свобода України. Ця політика є надто обережною. Вона не підтримує Україну так, як слід було б, щоб та могла дати відсіч Росії, а самотужки Україна не може протистояти Росії. Це надто складно", – казала Трачик-Ставська.

День польського війська без України

В суботу 15 серпня відбувся найбільший в історії Польщі військовий парад до Дня збройних сил. Згідно з анонсом, у заході взяли участь близько 1800 військових, понад 300 одиниць наземної техніки та 60 одиниць авіації.

Напередодні урочистостей стало відомо, що у ньому візьмуть участь військовослужбовці армій різних країн, більшість з яких - члени НАТО – зокрема США, Франції, Канади, Литви, Естонії, Швеції, Румунії та інших. України в цьому списку не було.

У міністерстві оборони України повідомили, що не отримували запрошення на парад. Хоча, як нагадує Militarnyi, раніше, у 2020 році Польща пропонувала Україні спільно відзначати перемогу над Росією, а до параду 2024 року залучалися військовослужбовці спільної литовсько-польсько-українсьої бригади, штаб якої розташований у польському Любліні.

Оглядач тижневика Polityka Адам Шосткєвич вважає, що брак запрошення – це "черговий недружній крок" польської влади в стосунку до України та "подальше занурення польської держави в хвилю націоналістичного піднесення, спровокованого темою "героїв УПА". На думку журналіста, Польща повинна була запросити українців на парад.

"Бо кого, як не військових, які вже п'ятий рік воюють проти російської агресії? – пише Шосткєвич і додає: – Франція не вагалася запросити їх на свій парад".

14 липня українські військовослужбовці вперше взяли участь у традиційному військовому параді на Єлисейських полях у Парижі з нагоди Дня взяття Бастилії. Чимало коментаторів оцінювали це як сигнал Москві з боку президента Емманюеля Макрона, що Франція та "Коаліція охочих" продовжують підтримувати Україну.

Тим не менш, президент України Володимир Зеленський привітав Польщу з річницею Варшавської битви та Днем збройних сил Польщі – який відзначають щороку 15 серпня в памʼять про перемогу у Варшавській битві 1920 року над радянськими військами.

У своєму привітанні Зеленський нагадав, що наступ більшовиків зупинили спільними зусиллями поляки й українці, які допомогли Польщі захистити Варшаву.

"І сьогодні Москва також має програти. І сьогодні об'єднані зусилля народів також мають значення. І сьогодні вирішується також доля держав – України та наших сусідніх країн. Ми пам'ятаємо, як багато ми можемо досягти, допомагаючи один одному", – заявив Зеленський у соцмережі Х.

Напередодні річниці Варшавської битви міністр Войцех Колярський від імені президента Польщі Кароля Навроцького поклав квіти на могили бійців отамана Симона Петлюри, які загинули під час польсько-більшовицької війни.

"Таким чином було вшановано пам'ять військовослужбовців Української Народної Республіки, які воювали пліч-о-пліч із Військом Польським, захищаючи Польщу та Європу від більшовицького вторгнення", – заявив Колярський.

Крім того, польські скаути та українські пластуни разом вшанували памʼять військових УНР, які воювали на боці Польщі проти більшовиків під час польсько-радянської війни 1920 року. В урочистостях на православному кладовищі у Варшаві, де поховані українські бійці, взяв участь також посол України Василь Боднар.

Також, як передає Polskie Radio, на захід прийшли звичайні поляки, українці, які проживають у Польщі, українці-біженці, а також представники кримськотатарської громади.