Мізофонія: чому деяких людей злять такі звуки, як жування

Автор фото, OLANA TANSLEY-HANCOCK
Чому деяких людей злять прості природні звуки, такі як жування чи дихання? Науковцям вдалося це зрозуміти завдяки дослідженню мозку.
Цей стан називається мізофонія. І це не просто неприязнь до окремих звуків, на кшталт дряпання дошки цвяхом.
"Я відчуваю загрозу - і непереборне бажання ударити у відповідь, - каже 29-річна Олана Тенслі-Генкок із Кенту. - Ніби вмикається режим "бий чи біжи".
Британські науковці довели, що в деяких людей мозок запрограмований на таку "надмірну" емоційну реакцію.
В Олани мізофонія вперше проявилася у вісім років. Її дратують звуки дихання, жування, ковтання та шелестіння.
"Коли хтось їсть чіпси - навіть шурхоту пакетика достатньо, щоб викликати у мене реакцію", - розповіла вона кореспонденту BBC News.
"І це не звичайне роздратування, як у багатьох людей. Це негайне відчуття: "О Боже, що це за звук? Треба чимшвидше його зупинити або втекти!"
"Я дуже довго не могла ходити в кіно. Їдучи в електричці, я мусила по шість-сім разів переходити із вагона в вагон - і це за півгодинну подорож. На одному з перших робочих місць я втрималася лише три місяці, бо більше часу витрачала на боротьбу з панічними атаками, ніж на роботу", - каже жінка.

Автор фото, Getty Images
Нещодавно Олана та її колеги з кількох дослідницьких центрів у різних містах Британії зробили томограми мозку 20 людей із мізофонією і 22 людей, яким незнайомий цей стан.
Поки томограф робив знімки, їм програвали:
- нейтральні звуки, наприклад шум дощу;
- звуки, які зазвичай вважають неприємними, наприклад крики;
- звуки, що стимулювали мізофонію у учасників дослідження.
Результати дослідження опублікували у журналі Current Biology.
Як виявилось, у людей із мізофонією надто активно працює фронтальна частина острівцевої кори головного мозку - ділянка, що відповідає за зв'язок між фізичними відчуттями та емоціями.
У цих людей вона функціонує інакше і пов'язана з рештою мозку особливим чином.
"Коли вони чують ці звуки, їхній мозок просто не справляється з навантаженням. Та це стосується лише звуків третьої категорії - специфічних стимулів. Інші звуки їм не заважають", - пояснює BBC доктор Сугбіндер Кумар із Ньюкаслського університету.
"При цьому люди відчувають переважно гнів - не огиду чи ще якусь емоцію, а саме гнів. Спочатку реакція ніби нормальна, але потім настає перезбудження".
Ліків від цього не існує, але Олана знайшла кілька способів тримати ситуацію під контролем - наприклад, користуватися затичками для вух.
Вона також знає, що кофеїн і алкоголь посилюють неприємні симптоми, "що дуже прикро".
"Та в мене ще не найскладніший випадок. Я знайшла роботу, з якою справляюся. Багато людей і того не мають, тому, вважаю, мені пощастило", - каже вона.
Невідомо, наскільки поширена ця хвороба, адже її виявили лише недавно і надійних методів діагностики ще не розробили.
Втім, науковці сподіваюсь, що розуміння мозкових процесів в основі мізофонії дозволить знайти і методи лікування.
Точно скеровані електричні розряди
Один із потенційних методів - це точно скеровані електричні розряди. Як відомо, вони дозволяють впливати на функціонування мозку.
Тім Гріффітс, професор когнітивної нейрології з Ньюкаслського університету та Університетського коледжу Лондона, має оптимістичні прогнози для тих, хто потерпає від мізофонії.
"Я й сам належав до скептиків, - каже він. - Але побачивши такі виразні особливості роботи мозку, змінив свою думку".
"Дослідивши механізми контролю мозкової діяльності у пацієнтів із мізофонією, ми зібрали достатньо даних для розуміння та опису цієї хвороби", - підсумовує він.
























