Від Туапсе до Пермі: як атаки України у квітні знизили нафтопереробку в Росії до рівня 2009 року

За аналізом Bloomberg, квітень став найінтенсивнішим місяцем від кінця минулого року за кількістю українських атак по російській нафтовій інфраструктурі.

Йдеться вже не лише про нафтопереробні заводи - під прицілом опинилися морські експортні термінали, трубопроводи та допоміжні об'єкти.

За підрахунками видання, протягом місяця зафіксовано щонайменше 21 удар - показник, який виводить нинішню кампанію на новий рівень тиску на енергетичний сектор Росії.

Переробка відкочується до рівнів 2009 року

Bloomberg підкреслює: щонайменше дев'ять атак були спрямовані безпосередньо на нафтопереробні потужності.

Наслідком стало відчутне падіння виробництва. За оцінками аналітичної компанії OilX, обсяги переробки знизилися до 4,69 млн барелів на добу - це найнижчий показник з грудня 2009 року.

"Падіння темпів переробки нафти посилює тиск як на внутрішній ринок, де зростає сезонний попит на пальне, так і на світові ринки нафтопродуктів, адже Росія є одним з ключових експортерів дизельного пального", — пише Bloomberg.

Скорочення обсягів також обмежує можливості Росії нарощувати видобуток нафти, який уже протягом багатьох місяців залишається значно нижчим за квоту, визначену в межах OPEC+, зазначають журналісти.

Тактика повторних ударів

Аналітики Bloomberg фіксують повернення України до стратегії кінця 2025 року - серії послідовних атак по тих самих об'єктах.

Така тактика не просто завдає шкоди, а й ускладнює відновлення, не даючи підприємствам швидко повернутися до роботи.

Саме так, як вказує видання, розвивалися події навколо НПЗ компанії "Роснефть" у Туапсе.

Три удари за короткий час призвели до зупинки підприємства, а пожежі, що виникли, спричинили екологічні наслідки - від забруднення повітря до проблем з водою.

Глибокий тил

Картину доповнює атака на Перм - уже вдруге. За твердженням СБУ, ціллю стали НПЗ "Лукойл-Пермнефтеоргсинтез", а також лінійна виробничо-диспетчерська станція "Пермь", що належить компанії "Транснефть".

Окрім Пермі, атаці безпілотників зазнав ще один уральський регіон. У суботу український безпілотник вперше з початку повномасштабної війни атакував ще одне уральське місто - Єкатеринбург. Кілька людей отримали поранення.

У контексті даних Bloomberg це підкреслює важливу тенденцію: удари дедалі частіше спрямовуються по об'єктах, розташованих далеко від західних кордонів Росії.

Якщо раніше атаки концентрувалися в прикордонних регіонах, то тепер їхня географія впевнено зміщується вглиб країни.

Військовий оглядач BBC Ілля Абішев зазначає, що українські дрони, здатні долати до 2000 кілометрів, роблять уразливими стратегічні об'єкти, які раніше вважалися віддаленими від зони ризику.

Це також є черговим доказом вразливості російської системи ППО, яка пропускає ударні дрони в глибокий тил, зазначає Абішев.

Водночас російська влада, за даними BBC, заздалегідь готувалася до такого розвитку подій - запроваджуючи обмеження зв'язку та посилюючи заходи безпеки на промислових об'єктах.

Трубопроводи й експорт

Втім, як зазначає Bloomberg, у квітні Росії вдалося збільшити обсяги нафти, що експортується морським шляхом, оскільки кількість ударів по портовій інфраструктурі зменшилася.

"Але це може бути короткостроковим стрибком, якщо найближчим часом Україна відновить атаки на порти", - додають автори.

У квітні Україна також завдала щонайменше п'ять ударів по нафтоперекачувальних станціях у Росії, пише Bloomberg. Подібні атаки вже фіксувалися у 2024–2025 роках, однак нині дедалі частіше під удар потрапляють об'єкти, розташовані значно глибше на території країни, а не лише поблизу її західних кордонів, як це було раніше.

У підсумку, як випливає з матеріалу Bloomberg, атаки на нафтову інфраструктуру поступово набувають ознак системного інструменту тиску. Вони зачіпають одразу кілька рівнів - від переробки та логістики до експорту й екологічної ситуації в регіонах.