Як російських студентів заманюють у дронарі й вони швидко гинуть в Україні

З кінця минулого року у російських вишах та коледжах йде масштабне вербування до "нових" військ БПЛА. Студентів, які не дуже встигають із навчанням, переконують брати академічну відпустку і вирушати служити в збройні сили.

Це скорочений переклад статті, оригінал можна прочитати тут.

Війська БПЛА представляють як більш елітні та обіцяють, що молоді люди будуть перебувати за десятки кілометрів від лінії фронту. Однак, як з'ясувала BBC, всупереч обіцянкам контрактників можуть відправити до штурмових підрозділів, які беруть участь у російському вторгненні в Україну. BBC розповідає про трьох студентів, які повірили агітації міноборони та загинули лише за кілька місяців після підписання контракту.

За підрахунками BBC, російського видання "Медіазона" та незалежної команди волонтерів, під час російського вторгнення в Україну загинуло щонайменше 18 026 росіян віком до 23 років. Це ті цифри, які ми змогли підтвердити на основі відкритих даних. Реальні цифри втрат будуть вищими.

"Любіть. Живіть. Воюйте"

"Хочеш офігіти?" - таке повідомлення мешканець Унечі Слава отримав від свого друга Владислава Горбунова у двадцятих числах грудня 2025 року і справді офігів.

Горбунов повідомив, що підписав контракт із міноборони і незабаром поїде на навчання до Нижнього Новгорода. Вчинок Владислава виявився сюрпризом не лише для його друга, а й для його родини. Напередодні ввечері він попередив бабусю, що піде гуляти та ночувати вдома не буде. А наступного дня зателефонував і сказав, що вже їде до військової частини у Нижньому Новгороді.

"Він багато говорив про те, що підпише (контракт. - Ред.), але ми все це не сприймали всерйоз. У день, коли мені зателефонувала мати, я був шокований і спочатку не повірив, - згадує Данат, брат Владислава, у розмові з BBC. - Ми плакали, переживали, намагалися відмовляти".

Данат розповідає, що хоч "усі в сім'ї росли патріотами", родичі завжди були проти того, щоби Влад пішов на фронт. "Наразі багато людей дуже гине. Ніхто не хоче втрачати своїх родичів. На це ніхто не був налаштований, всі були налаштовані на краще. Але так сталося, - каже Данат. - Так сталося".

6 квітня Горбунов загинув "під час виконання бойового завдання".

Обставини загибелі брата Данат розкривати відмовився, але згадав, що у свідоцтві про смерть причиною зазначено "втрату крові". Владиславу Горбунову було лише 18 років, він усе життя прожив у невеликому місті Унеча в Брянській області та навчався у місцевому державному технікумі галузевих технологій та транспорту за спеціальністю "Будівництво залізниць, колій та колійне господарство". Технікуму присвоєне ім'я Олексія Расскази - 19-річного десантника, який загинув під час Другої чеченської війни та отримав звання Героя Росії.

З моменту підписання Владиславом контракту до його загибелі пройшло трохи більше чотирьох місяців. У некролозі, опублікованому на сторінці технікуму, де навчався юнак, йдеться про те, що він вибрав одну з найскладніших спеціальностей - оператор БПЛА. Однак, як виявилося, спочатку Горбунова визначили геть не дроноводом.

Вже перебуваючи на фронті, Влад дав невелике інтерв'ю про свою службу на прохання регіонального відділення "Руху перших" (загальноросійський державний рух дітей та молоді, створений влітку 2022 року; наглядову раду очолив президент Росії Володимир Путін. По суті "Рух перших" - це нова піонерія).

Він розповів, що спочатку його відправили до штурмової роти, там у нього та товаришів по службі забрали телефони і можливості зв'язатися з родичами не було. І лише потім його перевели до дивізії операторів БПЛА.

"Так, він підписав (контракт. - Ред.) як оператор БПЛА, але там якось так вийшло, що штурмовики потрібніші. Це питання (чому так сталося. - Ред.) варто поставити у частину, де він його підписував", - підтвердив у розмові з BBC Данат. З його слів, брат пройшов тримісячне навчання, після чого його відправили на кордон.

Друг Горбунова Сергій розповів BBC, що Влад зателефонував йому на початку березня, коли з'явився зв'язок. "Після короткого навчання, де буквально лише базовим навичкам їх навчили, його відправили штурмовиком на лінію фронту, де він дивом вижив. Потім перенаправили до безпілотних військ.

У квітні цього року начальник головного військово-політичного управління ЗС Росії Віктор Горьомикін говорив про те, що існує заборона на переведення військовослужбовців безпілотних систем до інших підрозділів без їхньої згоди.

Цим словам не повірили навіть провоєнні блогери, вказуючи на те, що командир за бажання може отримати згоду від контрактника шляхом погроз та побоїв. Випадок розподілу Владислава Горбунова до штурмової роти добре ілюструє, що ця заборона є досить умовною.

Після повідомлення про смерть Владислава в місцевих групах з'явилося кілька некрологів про нього.

У них малювали портрет небайдужої, ініціативної людини, яка "виховувала в собі дисципліну, витривалість та любов до Вітчизни". Він був учасником "Юнармії" (ще одна громадська організація для дітей та молоді, її мета - виховання у дусі військового патріотизму. Докладно про те, як "Юнармія" насаджує державну ідеологію, BBC розповідала в матеріалі), брав участь у волонтерських ініціативах та заходах "Руху перших".

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну молоді люди не могли піти служити в армію за контрактом одразу після школи.

За законодавством, яке діяло в 2022 році, щоб укласти контракт, 18-річному підлітку потрібно було хоча б три місяці відслужити на строковій службі або відучитися в технікумі. Однак у квітні 2023 року Держдума дозволила укладати контракт одразу після досягнення 18-річчя.

"Мамочко, мене не втрачай. До скорої зустрічі"

Загибель 18-річних військових на війні – не новина.

Загалом з початку вторгнення в Україну загинуло, за нашими підрахунками, щонайменше 711 російських військових віком 18 років. Причому 80% із них загинули у 2024–2025 роках - тобто після набрання чинності поправки, яка дозволяє підписувати контракт із армією одразу після закінчення школи.

З 2023 року до навчальних закладів приходять учасники війни в Україні та агітують служити учнів, у хід йдуть листівки та буклети з пропозицією "захищати Батьківщину пліч-о-пліч".

Окремий внесок роблять і патріотичні рухи. Найбільший зараз - "Рух перших", філії якого відкриті у всіх суб'єктах Росії та на окупованих територіях. Керівництво прагне того, щоб відділення з'явилися у всіх школах, більшості коледжів та вузах.

2025 року стало відомо про загибель 18-річного учасника "Руху перших" Олександра Петлінського.

Як розповідала співробітниця коледжу, де він навчався, від перспективи піти на фронт "у нього горіли очі". Новина про його смерть широко розійшлася у ЗМІ, бо Петлінський став першим загиблим військовим 2007 року народження. У травні цього року BBC виявила першого загиблого контрактника 2008 року народження.

Шкільна пропаганда поки що не йде ні в яке порівняння з масовим вербуванням у війська БПЛА, що розгорнулася у середніх та вищих навчальних закладах наприкінці 2025 року.

Кампанія вражає своєю безпрецедентністю: одночасно у сотнях вишів по всій країні з'явилися плакати та банери, що рекламують "нових незамінних" - так дронарів називають в агітаційних матеріалах.

Студентів змушують ходити на зустрічі з представниками військкоматів, де ті розповідають про спецконтракти та інші вигідні умови служби. На таких зустрічах обіцяють, що майбутні дроноводи служитимуть лише рік, зможуть отримати пільги, повернутися до навчання та отримати щедру винагороду у кілька мільйонів за участь у війні.

Крім того, студентам пояснювали, що у військах БПЛА, на відміну від штурмовиків, не посилають на передову. Під час агітації студентам говорили, що керувати безпілотниками вони будуть за десятки кілометрів від лінії бойового дотику, а деяких взагалі переконували, що служити треба буде в тилу.

Невдовзі з'ясувалося, що деякі навчальні заклади мають виконати квоти на відправку студентів на війну. Щоб переконати учнів підписати контракт, керівництво використало різні методи – від додаткових виплат до образ та загроз.

Юристи та правозахисники неодноразово попереджали, що обіцянкам вірити не варто.

По-перше, тому що жодних спецконтрактів на рік не існує: всі контракти безстрокові, допоки діє указ Володимира Путіна про часткову мобілізацію.

Фактично це підтвердило й саме міноборони. По-друге, немає жодної гарантії, що оператора БПЛА, який підписався на службу, не направлять у штурмовики, що й сталося з Владиславом Горбуновим. Крім того, до дроноводів пред'являють суворий список вимог, і якщо після навчання комісія вирішить, що контрактник не відповідає цим вимогам, його також можуть надіслати до іншого підрозділу.

Аргумент про відносну безпеку за рахунок служби далеко від лінії бойового дотику теж не витримує жодної критики.

За підрахунками BBC, на війні загинуло вже 1020 російських операторів безпілотників. Втрати серед них можна порівняти з рівнем смертності в підрозділах артилеристів (1081 встановлений загиблий). Зараз на операторів йде посилене полювання як з українського, так і з російського боку.

У травні цього року BBC розповіла про 23-річного мешканця Бурятії Валерія Аверіна, який загинув через три місяці після того, як уклав контракт з міноборони як оператор БПЛА.

Валерій Аверін був вихованцем дитячого будинку "Добро", коли йому було шість років, до центру приїхала родина Оксани та Сергія Афанасьєвих. "Такий колючий був, як усі діти з дитбудинку. Він сказав: "Чого всі ходять, дивляться, а ніхто мене не бере". Коли виїжджали, він прилип до скляних дверей, дивився. Дорогою довго мовчали", - згадує Оксана Афанасьєва першу зустріч із прийомним сином.

Після школи Валерій вступив до технікуму і дуже хотів служити. Але в армію його не брали через "психічну неврівноваженість".

Контракт Валерій підписав 3 січня вже на останньому курсі технікуму. Як і Горбунов, Аверін повідомив сім'ї про це вже постфактум. Новина стала для Афанасьєвої шоком, вона "ледве не збожеволіла", питала Валерія, навіщо він це зробив. Він її заспокоював, просив не переживати та обіцяв, що з ним нічого не станеться.

"Дитина три місяці навчалася на БПЛА, а ми її в штурм, у м'ясорубку саму, того, хто в армії не служив", - розповіла в інтерв'ю BBC прийомна мати Аверіна Оксана Афанасьєва. - Він любив щось робити, паяти, ремонтувати. Ну, такого складу був. Він навчався там на відмінно, там все здав, я так раділа. 24 березня він закінчив навчання. Через тиждень він поїхав, сказав: "Мамо, мене не втрачай, зв'язку там немає. До скорої зустрічі".

Подробиць загибелі сина вона не знає, Аверін не назвав їй ні номеру військової частини, ні свого позивного. Їй повідомили лише, що син загинув під час мінометного обстрілу 6 квітня.

Валерій Аверін став першим відомим загиблим студентом, який уклав контракт на тлі масового вербування у навчальних закладах. Однак тепер Російська служба BBC знайшла студента, який загинув ще раніше.

"Віддати борг державі"

Про готовність піти воювати Рахім Абдуллін сказав своїй матері ще в дев'ятому класі.

"Якраз коли все це почалося, то приблизно тоді ж він почав говорити, що має бажання піти туди, щоб захистити, щоб Росія була в безпеці. Він казав: якби дозволяли, я б у 16 ​​років, грубо кажучи, пішов би", - розповіла BBC його мати Олена.

За такі думки вона лаяла сина, але він все одно періодично говорив про військову службу. Олена не сприймала слова сина всерйоз - про що зараз дуже шкодує.

У 2024 році Рахім вступив до Кумертауського гірничого коледжу на зварювальника, але з навчанням не складалося.

27 грудня Рахіму виповнилося 18 років, а вже 16 січня він вирушив до військової частини. Матері він сказав про те, що уклав контракт за два дні до відправки. Вже перебуваючи в пункті відбору в Уфі, Рахім зателефонував їй і сказав, що йому запропонували спершу пройти строкову службу, але він відмовився. Він був уже налаштований йти "саме на СВО", вважає Олена, і ніщо не могло змінити його рішення.

Рахім вибрав спеціальність оператора БПЛА, бо вона була йому близька - він добре поводився з технікою. До того ж вважав цей напрямок безпечнішим.

"Але коли він уже пішов, то це виявилося зовсім не безпечним, тому що вони бачать і штурмовиків. І на передовій лінії перебувають", – каже Олена.

І це було не єдиною несподіванкою. "Автомат йому дали, який через раз стріляв. І в інших було так само. Спорядження не відповідало вимогам сьогодення. Все це було старе, все було не дуже гарне. Він каже: "Мамо, я їм усім говорю: "Зате у нас сила духу сильна!" - згадує Олена і додає, що Рахіму разом із товаришами по службі доводилося часто скидатися на дрони, їжу та інші військові потреби.

Проблеми із постачанням зберігаються в російській армії ще з початку часткової мобілізації.

Друг Рахіма, який попросив про анонімність, розповів BBC, що ніколи не чув від нього міркувань про патріотизм. У середині січня Рахім написав йому: "Знаєш, де можна підняти бабки? СВО (так у Росії офіційно називають війну з Україною. – Ред.). Держава тобі ще й дякую скаже".

На заперечення друга про те, що контрактників часто посилають на вірну смерть, він відповів: "Не закинуть тебе в штурми. Я ось оператор БПЛА. І *** "(чудово)".

Рахім Абдуллін загинув 13 березня - за два місяці після того, як поїхав з дому на фронт. Його мама Олена у розмові з BBC каже, що тіло привезли додому "дуже швидко", за кілька днів після звістки про загибель: "Швидко пішов і швидко прийшов".

Його друг припускає, що на бажання стати дроноводом вплинула масова агітація, у тому числі й у коледжі, де навчався Рахім.

Хоча розмови про переваги служби за контрактом, судячи з соцмереж коледжу, там проводили вже після від'їзду Рахіма, в технікумі регулярно проходили заходи військової тематики.

Студентам розповідали про маскувальні мережі та доставку гуманітарних вантажів на фронт, проводили огляд-конкурс, на якому були присутні учасник війни та керівник військово-патріотичного центру, та урок "Розмови про важливе" на тему "Росія - країна переможців".

Не можна сказати, що на рішення студентів вирушити на війну вплинуло щось одне - бажання заробити, проблеми із навчанням чи почуття патріотизму. Але дуже велику роль зіграла повсюдна героїзація російських військових.

Новини про загибель 18-річних та 19-річних контрактників все ще шокують росіян.

Під некрологами часто зустрічаються коментарі: "Зовсім ще дитина. Що він там робив? Хто його пустив?". Але набагато більше тих, хто прославляють вибір загиблих: "Бути воїном означає жити вічно", "Дякую батькам за героя", "Героїв не забувають".

19-річний друг Владислава Горбунова Слава каже, що теж хоче піти на війну, але "не виходить через матір". На запитання про те, з чим пов'язане його бажання, коротко відповідає: "По-перше, довести людям, що я не такий поганий, як вони вважають. А по-друге, щоб батьківщині віддати борг. Я вважаю, це для справжнього мужика".

Редактор - Ольга Шаміна