Швидше за Формулу-1. Екстремальний спорт, у якому жінки перемагають чоловіків

"Тебе ніби вистрілюють із гармати". Так Сюзанна Каллін описує екстремальний автоспорт, яким вона змагається.

Вона є дворазовою чемпіонкою Європи з дрег-рейсингу Top Fuel, який часто називають найшвидшим видом спорту на планеті.

Заїзди починаються з оглушливого реву, коли найшвидші у світі автомобілі стартують із місця, а з вихлопних труб вириваються язики полум'я.

Автомобілі розганяються до понад 480 км/год у заїздах, що тривають лише чотири секунди, а пілоти відчувають більше перевантаження, ніж астронавт під час запуску в космос.

Це єдиний елітний клас автоспорту, де жінки регулярно випереджають чоловіків у боротьбі за великі титули.

Жінки виграли сім із дев'яти останніх чемпіонатів Європи, а донедавна американська пілотка Бріттані Форс утримувала світовий рекорд швидкості в цьому виді спорту.

Для порівняння, минуло 50 років відтоді, як жінка взагалі брала участь у перегонах Гран-прі Формули-1.

За даними кампанії More Than Equal, жінки становлять близько 10% усіх учасників автоспорту і лише 4% елітних пілотів.

Однак цього року вони склали 20% учасників сезонів Top Fuel у США та Європі.

У More Than Equal назвали дрег-рейсинг "найбільш гендерно рівним видом автоспорту у світі".

Top Fuel є його найекстремальнішою формою, названою так через потужне нітрометанове пальне, на якому працюють автомобілі.

Заїзди проходять на прямій трасі завдовжки лише 305 м.

Зазвичай між собою змагаються два автомобілі.

Інтенсивне перевантаження настає вже в першу секунду перегонів, коли автомобілі розганяються від нуля до 160 км/год, а приблизно на середині дистанції, коли повністю вмикається зчеплення, йде другий потужний удар по організму.

Це може виглядати лячно.

За словами 43-річної шведської пілотки Каллін, прилив адреналіну є "надзвичайно захопливим".

Занепокоєння щодо ризиків "завжди присутнє", каже вона, але "система безпеки справді працює".

Пілоти мають високий рівень захисту, а заходи безпеки ще більше посилили після смертельних аварій автомобілів на нітрометановому пальному у 2004 та 2008 роках, після чого дистанцію перегонів скоротили.

Навіть спостереження з трибун є фізично відчутним досвідом: вібрації проходять через тіло і землю.

Глядачам рекомендують використовувати захист для слуху, адже рівень шуму можна порівняти з перебуванням поруч із реактивним винищувачем, що злітає.

Найвища офіційно зафіксована швидкість у заїзді Top Fuel перевищує 558 км/год, тоді як у перегонах Гран-прі Формули-1 вона становить понад 372 км/год.

Одних лише гальм недостатньо, щоб зупинити автомобілі достатньо швидко, тому на фініші з їхньої задньої частини розкриваються парашути.

Різка зупинка нагадує "ніби хтось ударив тебе ногою в груди", каже Каллін: "Перехоплює подих".

Пілотам Top Fuel потрібні блискавична реакція та фізична витривалість, щоб витримувати такі навантаження.

Вирішальне значення має точність керування, оскільки для утримання автомобіля на траєкторії необхідні постійні дрібні корекції.

"Усе потребує миттєвої реакції", - каже Каллін.

"Поки ти про це подумаєш, уже запізно... Треба справді стати єдиним цілим з автомобілем", - додає вона.

І ще пілотам потрібна неабияка сміливість.

Як каже BBC її суперниця та подруга, 32-річна швейцарська пілотка Джндія Ербахер, для цього потрібні "сталеві нерви".

У вересні Каллін здобула свій другий поспіль титул чемпіонки Європи Top Fuel на трасі Santa Pod біля Нортгемптона у Великій Британії.

Це вже четвертий рік поспіль, коли титул виграє жінка.

Тим часом у США рекордсменка Бріттані Форс ставала чемпіонкою США, де змагання організовує Національна асоціація хот-родів (NHRA), у 2017 та 2022 роках.

Дрег-рейсинг є "вкрай незвичним" серед автоспортивних дисциплін, каже Френ Лонгстафф, директорка з інновацій More Than Equal, організації, що підтримує жінок в автоспорті та проводить відповідні кампанії.

За її словами, жінки, які змагаються та перемагають у цьому виді спорту, стали "нормою, а не винятком", зокрема завдяки "стійкому успіху" в Top Fuel.

У дослідженні, яким вона співкерувала і яке вивчало, чому дрег-рейсинг є лідером за рівністю в автоспорті, не виявили фізичних чи біологічних чинників.

Натомість вона вказує на "безперервний потік помітних жіночих рольових моделей", а також на "доступну низову структуру спорту, юніорські програми, відкриті бокси та сімейну, кооперативну культуру".

У дрег-рейсингу, зазначає Каллін, жінки почали вигравати великі перегони "десятки й десятки років тому".

Найвідоміша серед них - Ширлі Малдовні, яку називають "першою леді" дрег-рейсингу.

Перша жінка, що отримала ліцензію Top Fuel, Малдовні виграла чемпіонат NHRA у 1977 році та стала першою пілоткою, яка здобула три титули, також перемігши у 1980 та 1982 роках.

Їй довелося боротися за право змагатися на найвищому рівні, і вона часом стикалася з ворожістю з боку інших учасників та вболівальників, але нині її прославляють за наполегливість.

Коли BBC спілкувалася з Каллін між заїздами на Santa Pod, серед реву двигунів і запаху паленої гуми, вона роздавала автографи для вболівальників різного віку та статі, поки її команда готувала автомобіль.

"Я ніколи не відчувала, що мене недооцінювали або погано ставилися до мене через те, що я жінка. Ніколи", - каже Каллін.

Це різко контрастує з досвідом жінок, які намагаються потрапити до Формули-1.

Молоді гонщиці розповідали, що суперники-чоловіки навмисно виштовхували їх із картингових трас і що вони стикалися із сексистськими коментарями особисто та в інтернеті.

Дослідження More Than Equal також підкреслює згуртовану, сімейну та кооперативну культуру дрег-рейсингу.

Як і багато провідних дрег-гонщиків, Каллін походить із гоночної родини.

Вона бере участь у цьому спорті з дитинства, наслідуючи батька та дядька, які також змагалися професійно.

Так само батько Ербахер, Урс Ербахер, був триразовим чемпіоном Європи Top Fuel.

А Бріттані Форс є донькою Джона Форса, який має 16 титулів NHRA з дрег-рейсингу.

Жінки-пілоти також продемонстрували, що успіх у Top Fuel можливий і після народження дітей.

Каллін зробила перерву більш ніж на десять років, щоб виховувати дітей.

Саме після повернення у 35-річному віці її кар'єра справді почала процвітати.

Подібним чином фінська пілотка Аніта Мякеля чотири рази вигравала чемпіонат Європи, причому три титули здобула після шестирічної перерви, під час якої приділяла увагу дітям і роботі на сімейній птахофермі.

Для Каллін перегони невіддільні від сімейного життя.

Її батько досі входить до її команди.

Її чоловік Кіт Бартлетт, якого іноді називають "хрещеним батьком" британського дрег-рейсингу, керує трасою Santa Pod Raceway.

Дві їхні доньки керували юніорськими дрегстерами на швидкості понад 120 км/год ще до того, як отримали право складати стандартний водійський іспит.

Наймолодша, Жаклін, нині має 19 років і вже виступає в дорослих класах.

Попри запеклу конкуренцію, культура залишається кооперативною, що проявилося під час минулорічного чемпіонату, коли Ербахер запропонувала Каллін запасні деталі після пошкодження її автомобіля.

"На стартовій лінії ми ненавидимо одна одну, але на фініші любимо", - каже Ербахер.

На запитання про безпеку, і Каллін, і Ербахер говорять про необхідність "поваги" до автомобіля та ризиків.

Протягом років у Top Fuel розробляли суворі процедури та правила для підвищення безпеки.

Пілоти носять вогнестійкі костюми та сидять у добре захищених кокпітах.

Навіть після драматичних аварій багато хто з них відбувається без серйозних наслідків.

Серед них і Каллін, яка пережила дві великі аварії, отримавши струс мозку та забій ключиці, але без довготривалих травм.

За її словами, серйозні аварії становлять "дуже малий відсоток".

Попри це, вона досі не впевнена, що почувалася б комфортно, якби її донька захотіла виступати в Top Fuel через екстремальні швидкості.

Ербахер каже, що її батько спочатку заборонив їй змагатися, але змінив думку після того, як вона заявила, що робитиме це з його допомогою чи без неї.

Тепер він керує її командою.

More Than Equal також зазначає, що фінансові бар'єри для участі в дрег-рейсингу нижчі, ніж у деяких інших видах автоспорту.

Для того щоб дістатися до Формули-1, потрібні мільйони доларів і значна спонсорська підтримка.

Елітний дрег-рейсинг також дорогий, але масштаби витрат не такі самі.

На найнижчому рівні проводять доступні заходи під назвою "трек-дні", де учасники можуть приїхати і змагатися на власних звичайних автомобілях.

У США, Європі та Австралії вже були жінки-чемпіонки з дрег-рейсингу, але в інших частинах світу цей спорт менш розвинений, Top Fuel зустрічається рідко, а ситуація є більш різноманітною.

Окремі жінки руйнують бар'єри в різних дисциплінах автоспорту, а в деяких країнах гонщиці виборюють своє місце й у дрег-рейсингу.

Жінки почали заявляти про себе в популярному дрег-рейсингу Бразилії, зокрема Фабіола Дал Бо, яка в останні роки володіла рекордом у своїй категорії.

У Південній Африці одна команда проводить суто жіночі дрег-заїзди, а популярне реаліті-шоу The Fastest in Arabic підвищило популярність жінок-гонщиць на Близькому Сході.

В Індії 35-річна Увашрі Каннадасан Баладжеянті перемагала суперників-чоловіків у головній гоночній дрег-серії країни Valley Run, здобувши перемоги в трьох різних категоріях на змаганнях у період з 2022 по 2024 рік.

Відома як Octy Girl на честь модифікованої Skoda Octavia, на якій вона вперше виступала, вона розповіла BBC, що відчуває "змішані почуття", коли її досягнення викликають подив:

"Чому вони мають дивуватися? Керувати автомобілем може будь-хто, правда?"

Але вона додає: "Іноді я відчуваю гордість... Я руйную бар'єр участі в спорті, де домінують чоловіки".

Втім, у Європі, каже Каллін, бути жінкою на дрег-трасі - це "абсолютно нормально".

Вона називає перемогу в чемпіонаті Європи два роки поспіль "величезним досягненням".

І вже думає про наступну мету: стати першою людиною, незалежно від статі, яка виграє цей титул три роки поспіль.