Жінка на чолі уряду мусульманської країни: чому це вперше сталось в Марокко

У Марокко згадують вислів, який, як вважають, належить пророку Мухаммеду: "Не матиме успіху народ, який довірив управління своїми справами жінці".

Приводом стало призначення Фатіми Еззахри Ель-Мансурі, першої жінки в історії країни, яка обійняла посаду прем'єр-міністра.

Цей вислів процитував у Facebook Мустафа Рамід, який обіймав посаду міністра юстиції у 2012–2017 роках в ісламістському уряді Абделіли Бенкірана.

Його допис був присвячений питанню про те, чи встановлює ця цитата релігійно-правову норму, і він дійшов висновку, що її не слід тлумачити як універсальну заборону.

На його думку, Марокко, країна з переважно мусульманським населенням, змогла знайти баланс між принципом рівності та обов'язками, пов'язаними з державним управлінням, адже найвища посада - короля - як і раніше, залишається прерогативою чоловіків.

У Марокко конституційна монархія, однак виконавча влада, як і раніше, зосереджена в руках монарха, 63-річного Мухаммеда VI.

У вересні в країні відбулися парламентські вибори.

Найбільшу кількість місць у парламенті здобула "Партія автентичності та сучасності", яку представляє Фатіма Ель-Мансурі.

Їй вдалося сформувати коаліцію з трьома іншими політичними силами, і загалом вони мають 207 із 395 місць у парламенті.

Король призначив 50-річну Ель-Мансурі прем'єр-міністеркою.

Наступного дня після призначення місцева телекомпанія Chouf TV вийшла на вулиці, щоб запитати марокканських чоловіків, що вони думають про жінку на чолі уряду.

Кілька чоловіків, переважно середнього або старшого віку, перш ніж відповісти, зробили паузу.

Деякі сказали, що приймають це рішення, оскільки така воля короля.

Один чоловік із сивим волоссям, який не назвав ані свого імені, ані віку, зазначив:

"Це видається дивним, коли уряд очолює жінка. Не впевнений, що мені це до вподоби".

У Марокко критика монархії пов'язана з юридичними ризиками: кримінальний кодекс передбачає покарання за певні форми образ або неповаги на адресу короля, членів королівської родини та самого інституту монархії.

В інтернеті призначення прем'єр-міністра стало приводом для політичної сатири.

Широко поширилося відео, на якому дві жінки тягнуть одна одну за волосся; ролик супроводжували коментарі про те, що саме так, можливо, виглядатимуть парламентські суперечки між Ель-Мансурі та її колегами.

Водночас її призначення вітають багато молодих марокканців, особливо жінки.

Погляди в марокканському суспільстві поступово змінюються, але консервативні релігійні переконання все ще відіграють значну роль.

Одні з найгостріших дискусій у країні щодо гендерної рівності точаться навколо сімейного права, зокрема питань спадкування, шлюбу та розлучення.

За інших рівних умов донька отримує частку спадщини вдвічі меншу, ніж син.

Вища рада улемів, національний орган, що об'єднує ісламських богословів, виступає проти зміни цього закону, посилаючись на норми ісламського права.

Також вона виступає проти скасування таасібу, спадкування за залишковим принципом, згідно з яким жінка, яка не має братів, однаково отримує лише частину спадщини, а решта дістається більш далеким родичам-чоловікам.

У доповіді Національної ради з прав людини Марокко за 2022 рік зазначають, що нерівність у правилах спадкування сприяє поширенню бідності серед жінок.

Крім того, за дотримання певних умов у країні дозволене багатоженство.

У 2024 році анонсували пакет змін до Сімейного кодексу, "Мудавани".

Серед запропонованих поправок була норма, яка дозволяє жінкам включати до шлюбного договору пункт, що забороняє чоловікові брати другу дружину.

Втім, зберігаються винятки, зокрема положення щодо випадків безпліддя або хвороби першої дружини.

Правозахисні організації, які захищають права жінок, розкритикували ці зміни, вказавши на порушення недоторканності приватного життя та принципу лікарської таємниці.

Наразі ці реформи ще не набули статусу закону.

Деякі молоді жінки сподіваються, що, окрім сімейного права, нова прем'єр-міністерка поліпшить ситуацію з освітою для дівчат.

Згідно з даними Вищого комісаріату з планування, офіційного статистичного відомства Марокко, у 2025 році в сільських районах країни школу відвідували лише 55% дівчат віком 15–17 років.

Причинами є бідність, ранні шлюби та передчасне припинення навчання.

У містах цей показник становив 100%.

"Багато дівчат у сільських районах Марокко кидають школу, тому що школи далеко, а транспорту немає або він небезпечний. Сім'ї з обмеженими доходами часто воліють залишати дочок удома", - розповідає ВВС молода марокканка Шифае Лаазузі.

Ще одна причина - недоступність гігієнічних засобів, необхідних під час менструації.

"Тема менструального здоров'я досі залишається табуйованою... Я хотіла б, щоб у школах були доступні безкоштовні засоби гігієни", - каже Лаазузі.

Ель-Мансурі не є новою людиною в політиці.

За більш ніж два десятиліття громадської діяльності вона встигла побувати мером Марракеша, обіймала урядові посади та була членом парламенту.

Останні п'ять років, за попереднього прем'єр-міністра Азіза Аханнуша, вона очолювала міністерство, відповідальне за територіальне планування, містобудування, житлові питання та міську політику.

Після свого призначення Ель-Мансурі назвала цю подію важливою віхою для марокканських жінок.

"Бути першою жінкою на чолі уряду - це предмет гордості не лише для мене, а й для всіх жінок королівства", - сказала вона.

Поки що вона не уточнювала, чи планує проводити реформи сімейного кодексу.

За свою політичну кар'єру вона досі не робила будь-яких помітних публічних заяв щодо прав жінок, попри те, що можливі зміни сімейного кодексу, правил спадкування та обмеження багатоженства широко обговорювали.

Докторка Ірен Фернандес-Моліна, експертка з країн Глобального Півдня з Університету Ексетера у Великій Британії, розглядає це призначення в контексті ширших політичних інтересів монархії.

"У висвітленні парламентських виборів у Марокко [які відбулися у вересні] домінували дві теми: рекордно низька за останні 20 років явка виборців і призначення королем Мухаммедом VI жінки на посаду прем'єр-міністра вперше в історії країни", - зазначає вона в розмові з ВВС.

"Другу подію неможливо зрозуміти без урахування першої", - додає вона.

Згідно з офіційними даними, явка становила лише 38% від числа зареєстрованих виборців, а частка тих, хто проголосував серед усіх громадян, які мають право голосу, була ще нижчою.

Фернандес-Моліна вважає це призначення прикладом "авторитарного державного фемінізму - вибіркової інструменталізації боротьби за права жінок "згори" з метою легітимізації режиму".

На її думку, висунення жінки на найвищу державну посаду може бути покликане створити видимість модернізації та прогресу навіть у тих випадках, коли політична система та темпи соціальних реформ залишаються практично незмінними.

Ясміна Бен-Сліман, марокканська активістка за права жінок, вважає, що це призначення, з одного боку, пробило скляну стелю, але з іншого - не варто забувати про походження Ель-Мансурі.

Її нині покійний батько був пашею, високопоставленим місцевим чиновником, а також дипломатом.

Зв'язки в політичних колах і привілейоване становище Ель-Мансурі вигідно вирізняють її від багатьох інших марокканок, які мають значно менше можливостей для участі в суспільному житті, вважає активістка.

Бен-Сліман зазначає, що головним випробуванням нового уряду стануть реформи "Мудавани".

Втім, простір для маневру в Ель-Мансурі обмежений особливостями політичної системи країни.

Король зберігає за собою широкі повноваження у ключових сферах, включно з обороною та зовнішньою політикою, тоді як глава уряду діє в межах системи, де влада розподілена між кількома центрами.

У питанні реформування "Мудавани" їй доведеться мати справу з релігійними вченими країни, а це переважно чоловіки.

Як зазначили в розмові з ВВС деякі марокканки, важливо, що саме вона зробить як прем'єр-міністерка.

"Не думаю, що Ель-Мансурі варто оцінювати, виходячи з того, що вона жінка. Сам по собі факт перебування жінки при владі ще не робить її захисницею прав жінок, - каже молода марокканка Сара Зуйтен. - Її партія позиціонує себе як політична сила, що виступає за модернізацію, тому мені цікаво, чи призведе це до реальних змін".