Тарифи на воду в Україні суттєво зросли. Кому і скільки доведеться платити

У переважній більшості міст України у липні тарифи на постачання холодної води та водовідведення суттєво зростуть. Подекуди кубометр води подорожчає вдвічі. Це сталося після того, як місцеві органи влади отримали право формувати тарифи на воду самостійно.

Уряд з початку широкомасштабної війни не підвищував плату за комунальні послуги. Мораторій на підвищення тарифів на газ, світло та тепло зберігається. Але з водою все змінилося.

Деякі міста, зокрема, Львів і Київ, ціни на воду не підвищили, однак експерти кажуть, що це радше виняток. Швидше за все, тимчасовий.

Аналіз нових тарифів показує, що нова вартість холодної води та водовідведення дуже відрізняється залежно від міста. Різниця між тарифами у деяких регіонах буде дуже суттєвою.

Чому вартість води зросте саме зараз, у розпал літа, і чому влада пішла на такі непопулярні кроки?

Хто прийме удар за непопулярні рішення

Спроба підвищити тариф на воду під час війни вже була – рівно три роки тому, у липні 2023 року. Тоді таке рішення ухвалила Національна комісія з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), бо на той час саме вона затверджувала тарифи для водоканалів у містах із населенням понад 100 тисяч.

Тоді ціни на послуги 34 водоканалів з 1 липня 2023 року мали зрости в середньому на 32%.

Президент Володимир Зеленський та тодішній прем'єр Денис Шмигаль розкритикували це рішення НКРЕКП, запевнивши, що його не узгодили з урядом.

"М'яко кажучи, ганебне рішення. Непрофесійне. Не погоджене з урядом", - заявляв Зеленський три роки тому.

Комісія рішення швидко скасувала. І не торкалася тарифів для населення до 2026 року.

Однак пів року тому парламент ухвалив закон, відповідно до якого у Комісії забрали повноваження встановлювати тарифи на воду для населення, залишивши їй обов'язок регулювати лише ціни для бізнесу. Ця норма тимчасова, на період воєнного стану та ще 12 місяців після його завершення.

Цим же законом право встановлювати тарифи на воду для побутових споживачів передали органам місцевого самоврядування - меріям та місцевим громадам.

Такі нові правила різко розкритикувала Асоціація міст України (АМУ), до якої входять понад 1000 територіальних громад, тобто - більшість. Очолює асоціацію мер Києва Віталій Кличко, стосунки якого з центральною владою тривалий час є напруженими.

"Держава роками через підконтрольну їй НКРЕКП тримала штучні, економічно необґрунтовані тарифи, заганяючи водоканали у мільярдні борги перед обленерго. Тепер, коли ситуація стала критичною, центральна влада просто переклала відповідальність за наслідки на мерії", - йдеться у заяві Асоціації міст, що була ухвалена три тижні тому.

За даними Асоціації, борг водоканалів сягає семи мільярдів гривень.

АМУ просила президента зробити так, щоб різницю між існуючим та реальним тарифом компенсували з держбюджету, а самі тарифи підвищувати не довелося. Однак цього не сталося, тому місцеві органи влади опинилися перед проблемою погашення боргів без допомоги центральної влади.

Міські ради попередили жителів своїх міст, що вони вимушені будуть підвищити тарифи на воду.

На цей момент ані офіс президента, ані уряд цю ситуацію не коментували. На заклики АМУ відповіді теж не було.

Разом з тим і колишній уряд Дениси Шмигаля, і нинішній уряд Юлії Свириденко наполягали на тому, що тарифи не повинні бути тягарем для людей і що саме місцеві бюджети, які мають достатньо коштів у своєму розпорядженні, повинні відшкодовувати водоканалам різницю між розмірами тарифів і реальними витратами підприємств.

"Наша позиція чітка: в умовах війни люди не повинні відчувати додаткового фінансового тиску", – наголошувала Юлія Свириденко пів року тому.

Але оголошення про суттєве зростання тарифів лише підтверджує, що проблему з боргами та поточними витратами водоканали вирішуватимуть значною мірою коштом людей, які за липень вже отримають платіжки з іншими цифрами.

Де і скільки платитимуть за воду

Оскільки центральна влада більше не встановлює тарифи, у кожному місті чи регіоні вони можуть відрізнятися. Ціна залежить не лише від фінансових можливостей громади, а й від технічних особливостей подачі води, зокрема, протяжності мереж.

Тому ситуація дуже різна. Навіть нові тарифи суттєво різняться в містах, а там, де їх поки не змінювали, вони є нижчими у 5-6 разів.

"Лідерами" за тарифами є Умань, Бородянка, Обухів, Павлоград.

Уманська міськрада на Черкащині повідомила, що з 1 липня тариф на централізоване водопостачання становитиме - 79,49 грн за кубічний метр, водовідведення - 78,84 грн, тобто, разом - 158,33 грн за куб. Цей тариф, як виглядає, буде одним з найвищих в Україні.

"Ми не можемо впливати на вартість електроенергії, пального, реагентів чи матеріалів, але наш обов'язок - зберегти стабільну роботу критичної інфраструктури громади сьогодні й створити основу для її роботи завтра, - пояснює уманцям місцевий "Водоканал".- Ми не просимо людей любити це рішення. Просимо лише оцінювати його, спираючись на реальні цифри, економіку та важливість роботи системи".

У Бородянці Київської області загальний тариф на водопостачання та водовідведення становитиме майже 140 грн на місяць.

Подібна ситуація в Обухові - близько 130 грн за кубометр.

У Павлограді Дніпропетровської області - понад 113 грн за кубометр.

При цьому не йдеться про покращення якості. Це буде плата за виживання водоканалів.

Збільшений тариф на водовідведення застосовуватиметься і до холодної, і до гарячої води (якщо є центральне гаряче водопостачання).

Серед обласних центрів, як виглядає, найбільше платитимуть жителі Ужгорода - за постачання і відведення 91,24 грн.

Удвічі виростуть тарифи у Вінниці, Черкасах, Одесі, Луцьку, Рівному, Тернополі, Дніпрі.

У семи обласних центрах поки що тарифи не зміняться, але вже у серпні стрибок цін у 2 -2,5 раза на воду очікується у Полтаві та Кропивницькому, де зараз завершуються громадські обговорення.

У Києві, Львові, Хмельницькому на початок липня остаточних рішень про підвищення тарифів ще не ухвалювали.

У столиці все ще діє старий тариф - 30,38 грн, у Львові – 25,88 грн, Хмельницькому – 27,39 грн. Ці міста покривають збитки водоканалів із міського бюджету, як і радять робити в Кабінеті Міністрів.

Але у Хмельницькому вже попередили, що підвищення буде невдовзі, після завершення громадських слухань і встановлення остаточної вартості.

У Житомирі також не підвищують тариф, але тут пішли іншим шляхом - високі тарифи за воду платить місцевий бізнес, і це дозволяє не підвищувати ціни для житомирян. Тариф для них становить 37,54 грн за кубометр води.

Харків і Миколаїв не підвищують тарифів через свій прифронтовий статус. На покриття витрат вони використовують як гроші з місцевих бюджетів, так і державну й міжнародну допомогу.