США й Іран підписали попередню угоду про мир. Що в ній і що може її зірвати

Після тижнів переговорів США та Іран досягли попередньої угоди. Проте дедалі більше уваги привертає не лише вона, але й складність викликів, пов'язаних із припиненням війни.

У середу високопосадовці США зачитали журналістам, зокрема BBC, меморандум про взаєморозуміння з 14 пунктів.

Угоду було підписано президентом США Дональдом Трампом та президентом Ірану Масудом Пезешкіаном достроково – очікувалося, що офіційно її мають підписати у Швейцарії в п'ятницю.

Це відкриває шлях до "остаточної угоди" протягом "періоду у максимум 60 днів, який можна продовжити за взаємною згодою".

У меморандумі міститься зобов'язання почати зняття військово-морської блокади США, відновити судноплавство через Ормузьку протоку та домовитися про скасування "всіх видів санкцій" щодо Ірану.

У документі також окреслені плани зі створення фонду в розмірі щонайменше 300 мільярдів доларів для реконструкції та економічного розвитку Ірану, а також поновлене зобов'язання Тегерана не розробляти ядерну зброю.

Президент США Дональд Трамп попередив, що попередня угода "не є остаточною", і заявив, що США можуть "повернутися до скидання бомб", якщо угода не спрацює.

Спікер парламенту Ірану та ключовий переговірник Мохаммад Багер Галібаф заявив державним ЗМІ, що його недовіра до США залишається, і що Іран "тримає палець на спусковому гачку".

Ось три найбільші ризики, які, на думку експертів, можуть поставити під загрозу виконання угоди.

Ліванська кампанія Ізраїлю

Обидві сторони заявили про "негайне та остаточне припинення військових операцій на всіх фронтах, включно із Ліваном". Про це заявив прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, який виступив одним із головних посередників, під час оголошення початкової угоди.

Угода, оприлюднена в середу, також чітко включає Ліван, гарантуючи його "територіальну цілісність та суверенітет".

Однак Ізраїль продовжив свої удари по Лівану – навіть після того, як Трамп заявив, що ізраїльський лідер Біньямін Нетаньягу повинен бути "більш відповідальним щодо Лівану" на саміті G7 у Франції.

У середу ізраїльські літаки завдали ударів по району Набатія аль-Фаука та околицях сусіднього Кфар-Тебніту, повідомило державна Національна інформаційна агенція Лівану (NNA).

Крім того, офіційні особи США твердять, що хоча Ліван підпадає під дію угоди про припинення вогню, виведення ізраїльських військ з ліванської території не є умовою угоди. Ізраїль збереже право на самооборону, додають вони.

Але Іран заявив, що закінчення війни в Лівані є "невід'ємною частиною угоди про припинення війни".

"Хезболла", бойове угруповання в Лівані, що підтримується Іраном, підтверджує цю позицію. Іран запевнив свого союзника, що вимагатиме повного виведення ізраїльських військ з Лівану на наступному етапі переговорів, повідомив агентству Reuters відділ зв'язків з громадськістю "Хезболли".

Ізраїль також чітко дав зрозуміти, що не вважає себе зв'язаним інтерпретаціями угоди Іраном. Міністр оборони Ізраїлю Кац заявив, що ізраїльські війська залишатимуться в зонах безпеки в Лівані "без обмежень у часі" та попередив, що вони "завдадуть удару з повною силою", якщо Іран нападе на Ізраїль через Ліван.

Тель-Авів був "головним спойлером" мирних зусиль, каже доктор Г.А. Хелльєр, політолог британського аналітичного центру Королівський об'єднаний інститут.

Процес може зазнати краху ще до того, як "почнуться суттєві переговори щодо ядерної програми", якщо Тегеран буде втягнутий у пряму конфронтацію, каже Хелльєр.

Президент Лівану Джозеф Аун привітав попередню угоду, заявивши, що сподівається, що вона перетвориться на "практичні кроки, які остаточно покладуть край циклу насильства".

Для самого Лівану наслідки війни були руйнівними. Там загинули понад 3700 людей, близько мільйона людей залишилися без даху над головою, а значні частини півдня країни зазнали масштабних руйнувань.

Іранська ядерна програма

Ще одним каменем спотикання є збагачений уран Ірану, хоча Трамп заявив, що з його конфіскацією немає жодного поспіху.

За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), до минулого року Іран накопичив близько 400 кг урану, збагаченого до 60%. Для виготовлення ядерної зброї рівень збагачення має становити близько 90%.

Тегеран послідовно стверджував, що його ядерна програма має мирний характер, і в меморандумі ще раз повторив, що не прагнутиме розробляти ядерну зброю. Однак ключові питання, включно із поводженням з вже існуючим збагаченим матеріалом, залишаються на розгляд остаточної угоди, яку ще належить узгодити.

Обидві сторони принципово домовилися вирішити, як поводитися з накопиченим збагаченим матеріалом. Як мінімум, уран буде "розбавлений" на місці під наглядом МАГАТЕ.

Згідно з ядерною угодою 2015 року, укладеною президентом Бараком Обамою, Тегеран обмежив збагачення до 3,67%. Після виходу США з угоди у 2018 році – під час першого терміну Трампа – Іран значно розширив свою ядерну програму.

Президент США, "ймовірно, знову розпочне військові операції", якщо відчує, що Іран знову збагачує уран збройового класу, заявив Дарін Селнік, колишній заступник керівника апарату міністра оборони США Піта Геґсета, в програмі Today на BBC Radio 4.

Наразі очікується, що обидві сторони збережуть "статус-кво" впродовж 60-денного переговорного періоду: Іран не розширюватиме свою ядерну діяльність, а США утримуватимуться від запровадження нових санкцій або збільшення своєї військової присутності в регіоні.

Ормузька протока

Угода також має на меті знову відкрити Ормузьку протоку, яка була повністю заблокована з лютого. До війни близько 20% світових поставок нафти та газу проходили через цей ключовий судноплавний шлях.

У меморандумі йдеться, що водний шлях знову відкриється після підписання угоди в п'ятницю, а повноцінна експлуатація розпочнеться, як очікується, через 30 днів, оскільки є технічні та безпекові перешкоди, включаючно із розмінуванням, яке проводить Іран.

В угоді зазначено, що прохід протокою залишатиметься безкоштовним впродовж початкового 60-денного періоду, "від Перської затоки до Оманського моря і навпаки". У меморандумі також йдеться, що Іран проведе переговори з Оманом та іншими державами Перської затоки щодо майбутнього управління водним шляхом та морських послуг відповідно до міжнародного права.

Це відкриє можливість того, що в майбутньому можуть бути запроваджені деякі збори за проходження протоки.

Тегеран вже заявив, що хоче відігравати більшу роль в управлінні протокою. Речник міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що з суден, що проходять протокою, стягуватиметься сервісний збір. Однак, незрозуміло, що саме він охоплюватиме.

Збори за прохід не дозволені міжнародним правом, хоча дозволено стягувати плату за певні послуги.

Однак американська сторона висловила впевненість, що протока залишиться вільною від плати після переговорів.

Посадовець США заявив, що Іран може спробувати заявити про свою позицію, але держави Перської затоки не приймуть жодної домовленості, яка обмежує безкоштовний доступ.

Трамп заявив, що Іран діятиме "зі здоровим глуздом" і не стягуватиме збори, оскільки цей крок може призвести до подальшої військової ескалації. США також вважають, що держави Перської затоки "ніколи" не приймуть майбутню систему, що передбачає стягнення плати.

Відкритими залишаються й суто практичні питання.

Розмінування може тривати "від тижнів до місяців", – каже BBC контр-адмірал ВМС США у відставці Марк Монтгомері.

Судноплавні компанії, ймовірно, діятимуть обережно, доки не переконаються, що сторони дотримуються припинення вогню.

"З огляду на нинішній стан, знадобиться надзвичайно сміливий капітан, щоб пройти через Ормузьку протоку", – сказав BBC Verify Мартін Келлі з фірми з кризового менеджменту EOS Risk Group.

Угода про припинення війни залишається лише "меморандумом про взаєморозуміння – основою для переговорів, а не рішенням", застерігає Хелльєр.

"Важка робота ще не розпочалася", - каже експерт.