Мікродозування: чи безпечно приймати дуже дози препаратів для схуднення

Жінка в рожевому спортивному одязі позує, роблячи собі ін’єкцію в живіт. На задньому плані - фіолетове тло й сантиметрова стрічка. На передньому плані - флакон, який тримає рука.
Підпис до фото, Боббі Паркер-Голл розповідає, що після менопаузи їй було важко схуднути
    • Author, Кеті Сілвер
    • Author, Ізабель Шоу
    • Role, Кореспондентка з питань здоровʼя
  • Published
  • Час прочитання: 5 хв

Боббі Паркер-Голл струнка й підтягнута. Понад три десятиліття вона працювала персональною тренеркою та брала участь у змаганнях із бодибілдингу.

68-річна мешканка штату Орегон у США зовсім не схожа на людину, якій могли б знадобитися ін'єкційні препарати для схуднення.

Однак, коли Паркер-Голл виповнилося трохи більше ніж 60 років, вона зіткнулася з труднощами, їй не вдавалося скинути навіть 2 кг.

"Щось у моєму організмі змінилося, - каже вона. - Мабуть, через старіння й менопаузу".

Паркер-Голл вирішила спробувати так зване мікродозування ін'єкційних препаратів для схуднення - тренд, що набув популярності в соціальних мережах. Він передбачає введення дуже малих доз таких препаратів, як Ozempic, Wegovy та Mounjaro, часто нижче рекомендованих.

Однак медичні експерти застерігають: безпеку мікродозування майже не досліджували, а препарати для схуднення слід застосовувати лише під наглядом лікаря.

Боббі Паркер-Голл у коричневому топі та штанах демонструє біцепси на тлі тренажерів у спортзалі.
Підпис до фото, Боббі Паркер-Голл вирішила спробувати мікродозування після того, як у віці трохи за 60 ніяк не могла скинути пару кілограмів

Паркер-Голл звикла важити близько 62 кг, але у 67 років, попри всі зусилля, не могла знизити вагу нижче 64,5 кг.

Почувши обговорення мікродозування в подкастах, вона придбала Ozempic в інтернеті, не проконсультувавшись із лікарем.

Вона почала робити собі ін'єкції, вводячи лише частину стандартної дози, а потім коригувала її методом спроб і помилок.

"Я дуже нервувала, - каже вона. - Тому вирішила: "Почну з дуже малої дози".

За словами Паркер-Голл, одного разу вона ввела надто велику дозу, через що апетит настільки пригнітився, що вона взагалі не могла їсти. Тож їй довелося знову зменшити дозу.

Вона стверджує, що ін'єкції допомогли їй скинути ті кілька кілограмів, яких їй не вдавалося позбутися за допомогою дієти та фізичних вправ.

Як діють препарати групи GLP-1

Пропустити Подкаст і продовжити
Подкаст: Я тебе врятую
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), близько 100 мільйонів людей у ​​всьому світі приймають препарати класу агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1).

Препарати для схуднення імітують дію GLP-1 - природного гормону, який виробляється в організмі та регулює рівень цукру в крові й апетит.

Спочатку ці препарати розробляли для лікування діабету 2-го типу, але тепер їх також призначають для схуднення. Вони діють, пригнічуючи апетит.

У різних країнах світу, зокрема у Великій Британії, США, Індії та Бразилії, ін'єкційні препарати для схуднення зазвичай дозволені лише дорослим з індексом маси тіла (ІМТ) 30 або вище, або з ІМТ від 27 за наявності супут нього захворювання, пов'язаного із зайвою вагою, наприклад високого кров'яного тиску.

Однак правила отримання цих препаратів через державні системи охорони здоров'я можуть бути суворішими.

Наприклад, в Англії рекомендації Національної служби охорони здоров'я (NHS) передбачають, що для призначення препарату Mounjaro ІМТ має становити щонайменше 35, а також має бути супутнє захворювання, пов'язане із зайвою вагою. Для деяких етнічних груп встановлено нижчі порогові значення.

Зазвичай лікування препаратами GLP-1 починають із низької дози, яку поступово підвищують, щоб організм краще переносив препарат.

За даними ВООЗ, побічні ефекти можуть включати нудоту, блювання, діарею та закреп.

У США 11% дорослих заявляють, що використовують ці препарати для схуднення. За даними опитування Gallup, у 2024 році таких було 3%.

Чому люди приймають мікродози

Боббі Паркер-Голл зі світлим волоссям у чорному топі, що відкриває живіт, на тлі моря.
Підпис до фото, Боббі Паркер-Голл - одна з тих, хто вирішила спробувати мікродозування

Важко точно визначити, скільки людей практикують мікродозування, оскільки багато хто робить це без медичного нагляду, отримуючи препарати через приватні клініки та інтернет-аптеки.

Опитування, проведене у США у 2026 році застосунком Evidation для відстеження стану здоров'я серед понад 8000 людей, які використовують ін'єкційні препарати GLP-1, показало, що 15% респондентів уже пробували мікродозування або практикують його зараз.

У відео в соціальних мережах деякі люди розповідають, що вдаються до мікродозування, щоб уникнути неприємних побічних ефектів, таких як нудота, блювання та закреп.

Інші кажуть, що намагаються розтягнути використання препаратів на довший період, щоб заощадити гроші, або що це допомагає зменшити так званий "харчовий шум" (food noise) - постійні, нав'язливі або повторювані думки про їжу.

Однак експерти застерігають, що використання ін'єкційних препаратів для схуднення не за затвердженими показаннями пов'язане з багатьма невідомими.

"Ми використовуємо їх у спосіб, який не був досліджений або оцінений з погляду безпеки та ефективності", - каже Енн Ком, клінічна фармацевтка, яка спеціалізується на ендокринології в Університеті Північної Кароліни.

Які ризики

Струнка жінка тримає біля тіла шприц-ручку для ін’єкційного препарату для схуднення.
Підпис до фото, Ін'єкційні препарати для схуднення дедалі ширше використовують у всьому світі, однак безпека мікродозування залишається малодослідженою

За словами Ком, деякі користувачі покладаються на онлайн-інструкції з дозування або рахують клацання шприца-ручки, щоб визначити, яку кількість препарату вони вводять.

"Якщо людина неправильно розрахує дозу… це потенційно може підвищити ризик помилок", - каже вона. Зокрема, можна ввести надто велику дозу препарату, що може спричинити сильну нудоту, блювання та зневоднення.

Ще одне занепокоєння - ризик забруднення препарату. Коли люди неодноразово набирають менші дози з флаконів, призначених для одноразового використання, або продовжують користуватися шприцами-ручками довше за рекомендований термін, щоб препарату вистачило на довший період, зростає ризик потрапляння бактерій у рідкий лікарський засіб і, як наслідок, виникнення інфекції, пояснює Ком.

Компанії Novo Nordisk, яка виробляє препарати Ozempic і Wegovy, та Eli Lilly, виробник Mounjaro, заявили, що не підтримують зміну затверджених інструкцій із дозування своїх препаратів.

Є також питання щодо безпеки самих препаратів.

Регуляторні органи у Великій Британії, США та Європі розслідують можливий зв'язок між препаратами GLP-1 і гострим панкреатитом - раптовим запаленням підшлункової залози, яке спричиняє сильний біль у животі та спині.

Однак дослідники поки що не знають, чи змінює приймання дуже малих доз ці ризики.

Чи допомагає мікродозування

Темноволоса жінка обговорює з лікарем питання харчування. Перед ними на столі стоїть миска з фруктами.
Підпис до фото, Приймання препаратів для схуднення завжди має відбуватися під наглядом лікаря

За словами Ком, із застосуванням менших доз пов'язують "кілька можливих переваг, які поки що залишаються гіпотетичними".

Вона зазначає, що іноді використовувала такий підхід у власній клінічній практиці, особливо для пацієнтів, які погано переносять побічні ефекти.

"Починаючи з нижчих доз і поступово підвищуючи їх до цільового рівня, можна поліпшити переносимість препарату. Це також може зробити лікування доступнішим за ціною", - каже вона.

Однак лікарі застерігають, що коригування дозування під наглядом медичного фахівця суттєво відрізняється від самостійного мікродозування без жодного нагляду.

Також зростає інтерес до того, чи можуть препарати GLP-1 мати переваги не лише для схуднення, а й для здоров'я серця, мозку та нирок.

Проте, як зазначає Ком, досі невідомо, чи можна поширити результати досліджень, у яких застосовували стандартні схеми лікування, на людей, які приймають значно менші дози.

"Надзвичайно важливо проводити дослідження, щоб краще зрозуміти, які переваги може дати мікродозування", - каже вона.