Чому Сеул вимагає від Києва вибачень після заяви про північнокорейських полонених

Адміністрація президента Південної Кореї зажадала від України офіційних пояснень та вибачень, звинувативши Київ у розголошенні інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, а також у подальшому запереченні факту домовленості щодо конфіденційності цього кроку.

"Адміністрація президента висловлює глибокий жаль у зв'язку з одностороннім розголошенням інформації з боку України та її подальшою хибною заявою про те, що угоди про нерозголошення не існувало", — йдеться у заяві Сон Гі Хона, старшого секретаря президента у зв'язках із громадськістю, опублікованій 27 вересня.

Він додав, що уряд розглядає можливість вжиття "додаткових заходів" у зв'язку з цією ситуацією, якщо це буде потрібно.

За його словами, Київ обговорював із Сеулом питання про передачу полонених різними каналами і наполягав на конфіденційності, аргументуючи це тим, що публічний розголос міг б викликати критику всередині України через втрачену можливість обміняти північнокорейських солдатів на українських полонених.

Південна Корея погодилася зберегти факт передачі в таємниці, враховуючи, як заявив представник президента країни, міркування безпеки, дипломатичні та гуманітарні аспекти, зокрема інтереси самих полонених та їхніх сімей.

Згідно з заявою, Україна розкрила інформацію про передачу під час виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН, начебто не провівши попередніх консультацій у належному обсязі, а потім заперечувала наявність будь-якої угоди про конфіденційність.

Сеул попередив, що подія вплинула на довіру між двома урядами і може зашкодити двостороннім відносинам, пише Reuters.

Посольство України у Сеулі не відповіло на запит агентства.

У середу, 23 вересня, виступаючи на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, Зеленський повідомив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох північнокорейських солдатів, захоплених у полон у Курській області. Про те, що вони потрапили до полону, український президент повідомив у січні 2025 року.

Північна Корея в 2024-25 роках направила тисячі військовослужбовців для підтримки Росії у війні проти України після українського вторгнення до Курської області.

Живими в український полон вдалося захопити лише двох солдатів КНДР. Ще майже 2,3 тисячі визнані вбитими.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мен 24 вересня розкритикував розголошення інформації про передачу військовополонених.

"Питання репатріації північнокорейських полонених вкрай делікатне і має серйозні наслідки для дипломатії, національної безпеки і ситуації на Корейському півострові", — писав він у соцмережі Х.

За його словами, ті, хто вирішив "заради самопіару" надати цей факт розголосу, не врахували "стан міжкорейських відносин", людськими жертвами, що "викликає підозри".

Водночас видання Korea JoongAng Daily зазначило, що Київ заздалегідь повідомив Сеул про те, що Зеленський згадає двох північнокорейських військовополонених у своєму виступі на Генасамблеї ООН - попри домовленість, що начебто була раніше, цього не робити.

"Українська сторона заздалегідь поінформувала нас і попросила поставитися до цього з розумінням", - цитувало видання заяву представника адміністрації президента Південної Кореї.

"По дипломатичних каналах ми знали про можливість того, що до виступу може бути включена інформація про репатріацію північнокорейських полонених, — говорив він журналістам. — Однак було неясно, в якому саме формулюванні це буде подано".

"Ми досягли з Україною порозуміння щодо того, що цей процес відбуватиметься в конфіденційному порядку, без публічного розголошення", — наголошував чиновник.

У Києві заперечили це.

Радник президента Дмитро Литвин в соцмережах заявив, що домовленості мовчати про передачу північнокорейських полонених не було.

"І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені", - додав він.

Чутлива тема

Український дипломат, колишній заступник посла України в Південній Кореї Євген Перелигін розписав свою думку, чому питання передачі полонених КНДР настільки чутливе для Сеула.

За його словами, скандал з Києвом пішов у напрямку ескалації, що не типово для корейської дипломатичної культури, один з базових принципів якої "інхва" - прагнення до гармонії та уникнення публічного підриву авторитету.

Український дипломат вважає, що корейську владу образили публічні заперечення Києва, що домовленостей про конфіденційність передачі полонених нібито не існувало.

"На мою думку, корейські партнери сприйняли заяву української сторони про те, що "ніяких домовленостей про конфіденційність не існувало", як пряме звинувачення їхнього президента у неправді. А це — миттєвий і тотальний підрив довіри до лідера держави", - зауважує Перелигін.

Саме тому влада Південної Кореї й сприйняла заяви з України як образу президента і удар по його репутації.

"Українська сторона фактично позбавила Сеул простору для маневру: "проковтнути" це означало б для корейського керівництва визнати власну слабкість", - пояснює експредставник українського посольства в Сеулі.

До того ж для Південної Кореї питання КНДР завжди було не абстрактною геополітикою, а "критичним контуром національної безпеки", додає експерт.

Тому будь-які маніпуляції чи витоки навколо питання передачі північнокорейських військових сприймаються в країні як "пряма загроза".

Євген Перелигін вважає, що Україна має повністю перевести обговорення цієї теми у закритий формат по лінії МЗС - посольство і припинити витоки інформації.

Також він вважає, що Київ має визнати "непорозуміння", що сталося.

"Оптимальний вихід — дипломатична заява про "прикре комунікаційне непорозуміння через різне трактування конфіденційності під час війни", із висловленням абсолютної поваги до лідера Республіки Корея та інтересів безпеки його країни".