Там, де Ленін впав, стоятиме Мазепа – Зеленський про пам'ятник гетьману, якого ненавидить Москва

У Києві на місці пам'ятника Леніну зведуть пам'ятник українському гетьману Івану Мазепі. Про це заявив 28 червня президент України Володимир Зеленський.

Він виголосив промову до Дня Конституції на території Києво-Печерської Лаври. У Лаврі встановили погруддя Івана Мазепи.

Президент сказав, що "масштаб цієї постаті" заслуговує на повноцінний пам'ятник у Києві.

"Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка, і я впевнений, що там, де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа", — заявив президент.

Він зазначив, що у лаврі погруддя Мазепи стоятиме поправу, адже він був покровителем монастиря. Гетьман і його родина виділили значні кошти на розбудову Києво-Печерської Лаври.

Російська армія обстріляла монастир, який є древнім центром православ'я, 15 червня 2026 року.

Повернення вулиці Мазепи

У 2025 році у Києві відновили велику вулицю імені Мазепи, на якій розташована Києво-Печерська лавра.

Раніше ця вулиця називалась Січневого повстання. За часів президента Віктора Ющенка її перейменували на вулицю імені Івана Мазепи.

Однак, за президенства Віктора Януковича частину вулиці, де розташовано монастир, назвали Лаврською.

Зараз вся ця вулиця від метро Арсенальна до самої Києво-Печерської лаври знову носить ім'я Мазепи.

Чому Мазепу ненавидять у Москві

Встановлення пам'ятника Мазепі у Києві і відновлення назви вулиці є дуже важливими і символічними подіями для України під час великої війни з Росією.

Гетьмана, який жив наприкінці 17- на початку 18 століття, сприймають у Москві вкрай негативно. І це триває вже триста років.

За наказом царя Петра I російська церква оголосила йому анафему і відлучила від церкви.

Це сталося через те, що Іван Мазепа на початку ХVIII століття уклав військово-політичний союз з шведським королем Карлом XII і виступив проти Москви.

До цього гетьман багато років правив українською автономією під владою Російської імперії. Він вважався вірним підлеглим царя.

У союзі зі шведами Мазепа хотів відстояти козацькі права й вольності, виступав проти обмеження гетьманської влади з боку царської Росії.

Гетьман вкладав значні кошти у будівництво шкіл там храмів на українських землях, був одним із найщедріших меценатів в історії України. Не дарма козацьке бароко, в якому він збудував сотні храмів, часто називають "мазепинським".

Козаки Мазепи билися на стороні шведів у знаменитій Полтавській битві 1709 року. Шведи та українці тоді програли.

Після поразки ім'я гетьмана у царській Росії було затавровано як зрадника. Українські землі залишились під Москвою. Анафеми Мазепі звучали у тих самих храмах, які він і збудував, пожертвувавши власні кошти.

Царські війська жорстоко зруйнували гетьманську столицю Батурин. Впродовж кількох століть у Російській імперії "мазепинцями" образливо називали людей, які виступали за самостійність України.

Це було до появи таких постатей, як Симона Петлюри та Степана Бандери. Тепер в Росії лають українців, використовуючи ці імена.

"Могутній володар спромігся відродити й розбудувати розтерзану війнами країну, мечем і мудрістю завоювати славу й повагу. Наприкінці життя - зазнав трагічної поразки і закономірно став культовим героєм романтичної епохи", - пише про Мазепу професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва.

Про нього писали Вольтер і Байрон, Гюго і Словацький, його образ відтворювали Жеріко й Делакруа. А ще його вщент розніс у своїй поемі про Полтаву російський поет Олександр Пушкін.

Навіть після розпаду Радянського союзу Російська православна церква і її українська гілка не хотіли скасовувати анафему Мазепі попри прохання керівництва України.

Українська православна церква зняла анафему з гетьмана лише 23 серпня 1992 року.

Російська православна церква і донині вважає це відлучення чинним.

У 2024 році український боксер Олександр Усик після тріумфальної перемоги над британцем Тайсоном Ф'юрі підняв над головою так звану "шаблю Мазепи".

Це викликало справжній сплеск емоцій і в Україні, і в Росії.

Символічним є і місце, де планують звести пам'ятник Мазепи у Києві – наприкінці бульвару Тараса Шевченка, біля Бесарабки, у самому центрі столиці.

Впродовж багатьох десятиліть там стояв пам'ятник більшовицькому лідеру Володимиру Леніну. Пам'ятник залишався на місці і після отримання Україною незалежності, попри те, що сприймався багатьма, як символ радянського режиму.

Повалили Леніна у 2013 році під час Євромайдану.

На початку червня на історичному Андріївському узвозі у Києві демонтували пам'ятник російському та радянському письменнику Михайлу Булгакову. Це викликало бурхливі обговорення.

Письменниця Оксана Забужко закликала сприймати це як очищення простору від "монументальної пропаганди Кремля". Бізнесмен Гарік Корогодський заявив, що це вандалізм і, що йому соромно через це.