Зупиняємо усі потяги в радіусі 100 км від шахеда. Як працює евакуація Укрзалізниці

Українська залізниця підтримує життєдіяльність країни від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Але атаки посилюються: за даними державного оператора, понад половина всіх ударів по локомотивах від початку вторгнення припала на цей рік.

27-річна Юлія Пономаренко, маркетологиня з Харкова, минулого місяця прямувала до Варшави, коли її подорож раптово перервалася неподалік українсько-польського кордону.

"Прикордонники почали бігати й кричати: "Біжіть! Виходьте з вагонів! Обстріл!"

Російський дрон щойно влучив у локомотив неподалік кордону, а спеціальний потяг із колишнім прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном та іншими європейськими високопосадовцями проїхав цю ділянку лише за кілька хвилин до цього.

За словами Юлії, пасажирів її потяга тримали на місці шість годин, поки попереду гасили пожежу та розчищали колію: "Нам справді пощастило, що ми трохи затрималися і це був не наш потяг".

Юлія - одна з дедалі більшої кількості українських пасажирів, які стикаються зі збоями в русі та тривалими затримками, коли через повітряні тривоги людей евакуюють навіть далеко від східного фронту.

Лише у вересні через атаки російських дронів довелося евакуювати 5831 потяг, повідомила державна "Укрзалізниця" агентству AFP. У середньому це означає, що щодня зупиняли 205 потягів.

Схоже, це частина ширшої кампанії ударів по інфраструктурі України. У Києві вже атакують мости. Під час одного з ударів мостом пересувався потяг метро з людьми.

17-річна Анастасія Рибальченко також пережила небезпечний інцидент.

16 вересня, ближче до кінця тривалої подорожі з Одеси до Кропивницького, їй та іншим пасажирам близько четвертої ранку довелося вийти з потяга.

"Дорогою до Одеси було багато евакуацій, і тепер, коли я поверталася, все повторилося, - розповідає вона. - Я вже думала, що якщо буде ще одна евакуація, то просто більше цього не витримаю".

Через півтори години, поки пасажири чекали в темряві, неподалік ударив дрон.

"Пролунав надзвичайно гучний вибух, і всі почали бігти в ліс", - розповіла вона.

Невідомо, що саме було ціллю, і цього разу потяг не постраждав. Але після нових вибухів, які освітлювали нічне небо, Анастасія вирішила не залишатися на місці й продовжила шлях пішки, поки її не забрали батьки.

"Я більше не їздитиму потягами", - каже вона.

Подорож Анастасії була драматичнішою, ніж у більшості пасажирів, але затримки - деякі нетривалі, інші тривають годинами - тепер стали звичним явищем.

Відтоді як наприкінці 2025 року російські дрони почали атакувати пасажирські потяги під час руху, для пасажирів дедалі звичнішим стає такий сценарій: вийти з потяга, стежити за оновленнями в телеграм-каналах про запуски дронів і ракет, а також писати друзям і рідним, попереджаючи, що потяг затримується.

Для залізничної компанії, яка пишається своєю пунктуальністю, збої в русі цього року стали серйозним викликом.

"Раніше ми казали, що навіть під час війни працюємо краще, ніж деякі залізниці в Європі у мирний час", - сказав нам голова правління "Укрзалізниці" Олександр Перцовський.

"Але тепер найважливіше - життя наших пасажирів і працівників".

Міністерство оборони Росії заперечує, що атакує цивільних в Україні, і заявляє, що удари по залізниці спрямовані на інфраструктуру, яку використовують для перевезення військових та техніки.

Небезпека цілком реальна. Кількість атак на рухомий склад і станції "Укрзалізниці" різко зросла.

За статистикою, оприлюдненою компанією, з 521 локомотива, пошкодженого внаслідок ударів від початку повномасштабного вторгнення Росії, майже 60% припадає на цей рік. Загалом кількість атак на залізничні об'єкти зросла з 1206 у 2025 році до 1700 від початку цього року.

"Остання хвиля ескалації, справжня війна проти залізниці, стає надзвичайно інтенсивною", - сказав Перцовський.

"Це поєднання смертоносної сили їхніх дронів "Шахед" і точності, якої вони досягають завдяки камерам та мережевим технологіям, що дозволяють їм вражати рухомі цілі".

За словами Перцовського, деякі з найновіших російських дронів оснащені технологіями штучного інтелекту та системами розпізнавання зображень.

Україна, зрозуміло, неохоче розкриває деталі того, як протистоїть цій дедалі складнішій загрозі, але серед пріоритетних заходів - засоби радіоелектронної боротьби, які переривають зв'язок дронів.

"На жаль, це завжди гра в кішки-мишки", - сказав він.

Нам рідко вдається потрапити до підземного бункера в Києві, який цілком доречно називають "Залізним командним центром". Звідти працівники залізниці в режимі реального часу стежать за загрозами.

На одному величезному екрані можна було побачити пасажирські та вантажні потяги, позначені різними кольорами, які рухалися артеріями розгалуженої залізничної мережі України.

Ми спостерігали, як над Києвом з'явився червоний значок, що позначав дрон. У якийсь момент він завис практично над нашими головами.

Навколо кожного дрона було позначене коло радіусом 100 км. Усі пасажирські потяги, які опинялися в межах цього кола, вже евакуювали. Пасажирам не дозволяли повертатися у вагони, доки потяг не виходив за межі кола, а дрон продовжував віддалятися.

"Наше завдання - не допустити, щоб потяг чи наші працівники опинилися безпосередньо в зоні атаки", - сказав Перцовський.

Схоже, запобіжні заходи компанії зберегли кількість жертв на низькому рівні. За її даними за 2026 рік, загинули вісім працівників компанії, шестеро з них - унаслідок удару балістичної ракети по депо в Києві.

Під час нашого візиту до "Залізного командного центру" в Києві знову пролунала сирена повітряної тривоги. Нам повідомили, що головний залізничний вокзал міста евакуюють.

Під час наступного візиту на переповнений вокзал ми побачили пасажирів, які чекали біля головного входу або ховалися в підземних переходах. З гучномовців лунали повідомлення про численні затримки потягів.

Усі розуміють, що найближчі місяці можуть стати одними з найскладніших.

З наближенням зими "Укрзалізниця" вже думає над тим, як проводити евакуацію, коли температура на вулиці може опускатися до -20°C і нижче, а землю вкриватиме шар снігу.

Разом із міжнародними донорами компанія готує зимові набори для евакуації, мобільні укриття та автобусне сполучення в районах, де евакуації стають надто частими.

"Можливо, ми будемо трохи іншою залізницею, переосмисленою залізницею, - сказав Перцовський. - Але ми продовжимо сполучати країну, незважаючи ні на що - взимку чи влітку, незалежно від того, як сильно ворог нас атакуватиме".

Репортаж за участі Анастасії Левченко