"Іванко, їдь додому": як проєкт курорту, пов'язаний з родиною Трампа, розколов Албанію

Тисячі людей виходять на вулиці албанської Тирани з вимогою зупинити будівництво елітного курорту на узбережжі Адріатичного моря. Влада називає його шансом для економіки та розвитку туризму. Противники ж попереджають про загрозу унікальній природі, сумнівні земельні проєкти та надмірний вплив іноземних інвесторів.

У центрі суперечки опинилися Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер, чиї бізнес-інтереси пов'язують із масштабною забудовою острова Сазан та прилеглого узбережжя.

За останні тижні протести переросли у ширший рух під гаслом: "Албанія не продається".

Острів, який привернув увагу Іванки Трамп

Кілька днів поспіль вулиці албанської столиці заповнюють демонстранти. Серед прапорів та антикорупційних плакатів можна побачити незвичні символи протесту - портрети Іванки Трамп і рожевих фламінго, які стали одним із символів кампанії проти забудови.

Люди скандують "Скасуйте проєкт!" і "Албанія не продається", а в окремих районах країни акції супроводжуються сутичками з поліцією.

Причина - курортний комплекс вартістю 1,4 млрд євро (1,6 млрд доларів), який планують звести на острові Сазан та прилеглій ділянці майже недоторканого узбережжя.

Поруч розташовані заповідні водно-болотні угіддя, де мешкають фламінго, тюлені та морські черепахи.

Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама підтримує забудову.

За його словами, вона є частиною ширшої інвестиційної програми вартістю 4 млрд євро, яка має створити нові робочі місця та модернізувати інфраструктуру регіону.

Безлюдний острів Сазан площею 5,7 кв км розташований в Адріатичному морі біля узбережжя міста Вльора на південному заході країни.

Його історія тісно пов'язана з військовим минулим Албанії. Під час Другої світової тут діяла стратегічна база, а згодом острів став частиною оборонної системи комуністичної Албанії. Навіть після розриву відносин із СРСР він залишався одним з укріплених військових об'єктів країни.

Сьогодні на Сазані досі можна побачити тисячі бетонних бункерів і мережу підземних тунелів. У прибережних водах та на самому острові є нерозірвані боєприпаси — ще одна спадщина минулого.

В інтерв'ю американському подкастеру Девіду Сенрі, ведучому популярного подкасту Founders про бізнес і підприємництво, Іванка Трамп розповіла, що вони з чоловіком відкрили для себе острів випадково.

"Ми пливли на човні друзів і зупинились поплавати. Потім з'явилась можливість допомогти розкрити потенціал цього місця, але зробити це дуже обережно і дбайливо, тому що ця земля неймовірно красива".

Після публікації інтерв'ю соцмережі швидко заполонили коментарі на кшталт "Албанія не продається!" та "Руки геть!"

Фламінго проти бетону

У січні 40 природоохоронних організацій закликали призупинити забудову, попередивши про ризик незворотних наслідків для місцевої екосистеми.

"Ми хочемо, щоб усі будівельні роботи були зупинені, а важка техніка залишила охоронювану територію", — заявив Reuters еколог організації PPNEA-BirdLife Albania Йоні Ворпсі.

"Це повністю знищить цей куточок дикої природи".

Перший сплеск обурення спалахнув наприкінці травня, коли доступ до пляжу в Звернеці перекрили колючим дротом. Саме ця прибережна територія, розташована навпроти острова Сазан, також входить до планів забудови.

Ще у 2024 році Джаред Кушнер представив інвестиційну концепцію, яка передбачала спорудження розкішних готелів і вілл як на самому острові, так і на узбережжі.

"Ми тут сьогодні, тому що хочемо потрапити на наші землі в Звернеці", — каже Ставрос Баллі, один з протестувальників.

На відео з місця подій видно, як працівники приватної охорони силою відтісняють людей від будівельного майданчика.

Повідомляли також, що під час сутичок поліція застосувала перцевий газ, унаслідок чого постраждали кілька людей.

Після резонансу влада анулювала ліцензії двох охоронних компаній і тимчасово відсторонила кількох поліцейських.

Втім, не всі місцеві жителі виступають проти забудови.

Працівник туристичної галузі Браян Негаторре переконаний, що курорт може стати поштовхом для розвитку країни.

"У найближчі роки про Албанію дізнається весь світ. Саме про це ми всі мріяли".

Він познайомився з Іванкою Трамп під час її поїздки до Вльори в січні, коли вона відвідувала регіон разом з архітекторами та інвесторами.

Хто стоїть за забудовою

Наприкінці 2024 року албанський уряд надав компанії Atlantic Incubation Partners, пов'язаній з Джаредом Кушнером, статус "стратегічного інвестора".

Як випливає з документів, з якими ознайомилося агентство AFP, це дає право на пришвидшене проходження бюрократичних процедур і додаткову підтримку державних органів.

У відповіді на запит BBC бізнес-партнер Кушнера Ашер Абехсера заявив, що проєкт передбачає дбайливий підхід до розвитку цієї території, покращення стану довкілля, створення робочих місць і підтримку місцевих громад.

BBC також звернулась за коментарем до Trump Organization - компанії родини Трампів - але відповіді не отримала.

Прем'єр Еді Рама неодноразово ставав на захист забудови. За його словами, поки він при владі, шансів на її зупинку немає.

Водночас він запропонував протестувальникам сформувати делегацію приблизно з 20 людей для пошуку компромісу. Організатори акцій від цієї пропозиції відмовилися і тепер вимагають його відставки.

Тим часом державне антикорупційне агентство Албанії підтвердило, що розпочало розслідування, пов'язане з будівництвом, хоча подробиць поки що не розкриває.

Для Кушнера це не перший подібний конфлікт на Балканах.

Раніше він був залучений до проєкту елітної забудови в Сербії, який спричинив суперечки через статус об'єкта культурної спадщини.

Після арешту сербського міністра, якого звинуватили у зловживанні службовим становищем у зв'язку з цією справою, Кушнер на початку року вийшов з проєкту.

Старі земельні суперечки

Окрема причина напруження - питання власності на землю.

Уряд наполягає, що ділянки під забудову, зокрема на узбережжі Звернеця, перебувають у приватній власності. Проте інші претенденти на ці землі ставлять законність приватизації під сумнів.

Журналіст Balkan Investigative Reporting Network Володимир Карай каже, що майнові конфлікти є однією з найболючіших проблем сучасної Албанії.

"Конфлікти навколо власності — одні з найсерйозніших в Албанії. Понад десять років тому щонайменше третина вбивств у країні була пов'язана саме з майновими суперечками. І досі такі випадки трапляються щонайменше один-два рази на рік".

Після падіння комуністичного режиму, коли вся земля належала державі, Албанія пережила хаотичний перехід до приватної власності. На одну й ту саму ділянку часто претендували кілька сторін, що нерідко призводило до конфліктів і насильства.

"Від самого початку це породило конфлікти — усередині сіл, між селами, між сусідами. Люди говорили: "Це була земля мого батька" і намагалися повернути її собі. Вони вважали те, що відбувається, несправедливим".

Сьогодні суперечка навколо Сазана виходить далеко за межі одного курорту.

Для одних це історія про інвестиції та розвиток, для інших - про право вирішувати долю власної землі та зберегти природу.